Ухвала суду № 109528275, 14.03.2023, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 457/919/18

Провадження № 1-кп/442/95/2023

УХВАЛА

Іменем України

14 березня 2023 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

у складі:

головуючої - судді ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дрогобичі обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12008140140000337 від 13.08.2018 відносно ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, -

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_3 ,

зі сторони обвинувачення: прокурора ОСОБА_4 ,

зі сторони захисту: обвинуваченого ОСОБА_5 , його захисника адвоката ОСОБА_6 ,

в с т а н о в и в:

Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області здійснюється судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, затверджений прокурором Трускавецького відділу Дрогобицької місцевої прокуратури ОСОБА_7 .

До обвинуваченого ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк якого закінчується 23.03.2023.

Прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою з визначенням розміру застави, посилаючись на те, що останній обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, не працевлаштований, не має міцних соціальних зв`язків, будучи раніше судимим, на шлях виправлення не став, а повторно вчинив злочин проти безпеки руху та експлуатації транспорту, санкцією статті якої передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, і у випадку визнання його винним йому загрожуватиме реальна міра покарання, а відтак, на думку сторони обвинувачення, може переховуватись від суду, може вчинити інші кримінальні правопорушення, незаконно впливати на свідків та потерпілого. При таких обставинах прокурор вважає, що застосування більш м`яких запобіжних заходів є недоцільним.

Обвинувачений та його захисник заперечили з приводу продовження запобіжного заходу ОСОБА_5 , вказали, що останній не має наміру ухилятися від суду, має постійне місце проживання, а тому відсутні ризики його втечі. Крім цього, у зв`язку зі збройною агресією росії, обвинувачений має намір захищати Україну, проте, через перебування під вартою не може пройти ВЛК для підтвердження його придатності до військової служби. Вказують, що на сьогоднішній день відпав ризик незаконного впливу на свідка, оскільки останній був допитаний судом, та відсутній ризик впливу на потерпілого, який тривалий час перебуває за кордоном, а тому просять змінити обвинуваченому запобіжний захід на нічний домашній арешт.

Потерпілий ОСОБА_8 в судове засідання не з`явився.

Вирішуючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому на час судового розгляду, суд виходить з того, що відповідно до вимог ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

За змістом ст. ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 23.01.2023 ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід тримання під вартою строком до 23.02.2023.

Мета та підстави застосування запобіжного заходу, передбачені ст. ст. 177, 178 КПК України, обґрунтованість підозри ОСОБА_5 , були враховані при обранні та продовженні йому запобіжного заходу. При прийнятті рішення судом враховано суспільну небезпечність кримінального правопорушення, в яких обвинувачується ОСОБА_2 , ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Проте, на даному етапі розгляду кримінального провадження, зважаючи на існування ризиків переховування від суду та продовження протиправної поведінки, відпав ризик впливу на свідка ОСОБА_9 , якого допитано та відсутній ризик впливу на потерпілого, який перебуває за кордоном.

Поряд з цим, розгляд кримінального провадження не вдається завершити через неявку в судове засідання потерпілого ОСОБА_8 , що порушує право обвинуваченого на справедливий судовий розгляд кримінального провадження впродовж розумного строку.

Крім того, на думку суду, прокурором належно не обґрунтовано та недоведено недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику, зазначеного у клопотанні та доведеного в судовому засіданні можливість впливу на потерпілого та свідків (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Таким чином, прокурором доведено обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини 1 статті 194 КПК України та не доведено обставин, передбачених пунктом 3 частини 1 цієї статті.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого один або кілька обов`язків, передбачених частинами п`ятою та шостою цієї статті.

Отже, виходячи із того, що прокурором не доведено існування обставин, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, суд, з врахуванням тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2 , доходить до висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є необґрунтовано суворим і не зумовлений наданими суду доказами та особою обвинуваченого.

Приймаючи до уваги, що вказані вище ризики, в судовому засіданні не доведені, суд вважає, що тримання під вартою є недоцільним та надмірним запобіжним заходом, який є неспівмірним із встановленими ризиками.

В той же час, з урахуванням вимог ст. 181 КПК України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який полягає у забороні обвинуваченому залишати житло у нічний час доби, на думку суду буде достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Керуючись статтями 199, 372 Кримінального процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

В задоволенні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого - відмовити.

Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого в с. Зимівки Сколівського району Львівської області, фактично проживаючого на АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби строком на два місяці з наступними обмеженнями:

1. заборонити ОСОБА_5 , 14.03.1995 залишати своє житло в період з 22:00 год. по 06.00 год. за адресою: АДРЕСА_1 ;

2. прибувати за кожною вимогою до суду;

3. не спілкуватися з потерпілим та свідками даного кримінального провадження з приводу обставин, доказів та інших питань, пов`язаних із цим кримінальним провадженням;

4. здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд в Україну.

Роз`яснити, що у разі невиконання таких обов`язків, щодо підозрюваного (обвинуваченого) може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.

Строк домашнього арешту рахувати з 14.03.2023. Строк дії ухвали до 14.05.2023.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1