Єдиний державний реєстр судових рішень
ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 362/188/21
Провадження № 2/362/219/23
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01.02.23 року Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Лебідь-Гавенко Г.М.,
за участю секретарів Харченко А.В., Берковської Д.С.,
розглянувши за правиламизагальногопозовногопровадження у відкритому судовому засіданні без фіксування технічними засобами в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України в м. Василькові Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товаристваз обмеженоювідповідальністю «РосвенІнвест Україна», треті особи: Акціонерне товариство «Сбербанк», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Григорян Діана Гагіківна, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Табінський Олег Володимирович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товаристваз обмеженоювідповідальністю «РосвенІнвест Україна», треті особи: Акціонерне товариство «Сбербанк», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Григорян Д.Г., приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Табінський О.В., просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис вчинений 29.09.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Григорян Д.Г. за №707.
В обґрунтування позову зазначив, що 29.09.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Григорян Д.Г. вчинено виконавчий напис №707 про звернення стягнення з ОСОБА_1 , який є боржником за кредитним договором №118#00017389901 від 27.11.2012 року, укладеним з АТ «Срербанк», право вимоги за яким перейшло на підставі договору факторингу 475/БД06-2/19 від 19.12.2019 року до ТОВ «Росвен Інвест Україна», заборгованості за кредитним договором №118#00017389901 від 27.11.2012 року.
На підставі вищезазначеного виконавчого напису, за заявою ТОВ «Росвен Інвест Україна», приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Табінським О.В. відкрито виконавче провадження №63319150 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Росвен Інвест Україна» заборгованості в сумі 78342,50 грн.
Про існування вищезазначеного виконавчого провадження та виконавчого напису нотаріуса позивач дізнався лише 19.12.2020 року, в результаті отримання відповіді на клопотання від приватного виконавця, направлене останнім на електронну пошту позивача.
Оскаржуваний виконавчий напис вчинено з грубими порушеннями порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами.
За приписами статті 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами, організаціями не більше одного року.
Позивач звертає увагу суду на те, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус не отримував від позивача первинні документи, тощо, тому у нотаріуса були відсутніми підстави вважати, що розмір заборгованості позивача перед відповідачем, а також суми штрафних санкцій та процентів, зазначені у виконавчому написі, є безспірними.
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18.01.2021 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху з наданням позивачу строку протягом десяти днів з дня її отримання для усунення недоліків позову (т. 1 а.с. 75-77).
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18.02.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження (т. 1 а.с. 134-135).
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18.01.2021 року у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 адвоката Глушко М.С. про забезпечення позову було відмовлено (т. 1 а.с. 137-141).
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 12.08.2021 року витребувано у Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Григорян Д.Г. належним чиномзавірені копіїматеріалів нотаріальноїсправи щодовчинення виконавчогонапису №707від 29 вересня 2020року про стягненняз ОСОБА_1 який є боржником за кредитним договором № 118#00017389901 від 27.11.2012 року, укладеним з АТ «Сбербанк», право вимоги за яким перейшло на підставі договору факторингу 475/БД06-2/19 від 19.12.2019 року до TOB «Росвен Інвест Україна», заборгованості за кредитним договором № 118#00017389901 від 27.11.2012 року ( т. 1 а.с.192-194).
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 12.10.2021 року заяву представника ОСОБА_1 адвоката Шаповалова А.М. про забезпечення позову було задоволено (т. 1 а.с. 223-227).
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 25.01.2022 року витребувано з Київського Державного Нотаріального Архіву належним чином завірену копію нотаріальної справи по вчиненню Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Григорян Д.Г., виконавчого напису № 707, вчиненого нею від 29.09.2020 року щодо стягнення з ОСОБА_1 , який є боржником за кредитним договором № 118#00017389901 від 27.11.2012 року, укладеним з АТ «Сбербанк», право вимоги за яким перейшло на підставі договору факторингу 475/БД06-2/19 від 19.12.2019 року до TOB «Росвен Інвест Україна», заборгованості за кредитним договором № 118#00017389901 від 27.11.2012 року ( т. 1 а.с. 245).
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 12.09.2022 року закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до судового розгляду (т. 2 а.с.33).
Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи судом повідомлений належним чином.
Представник ТОВ «Росвен Інвест Україна», який був повідомлений про місце, день і час розгляду справи належним чином, (т. 1 а.с.157, 234-235, 237, т. 2 а.с. 53) в судове засідання не прибув, про причини свого неприбуття суд не повідомив, як і не направив відзив на позовну заяву.
Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Григорян Д.Г., в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином (т. 1 а.с. 155, 204, 238, т. 2 а.с. 46, 56). На виконання ухвали Васильківського міськрайонного суду Київської області від 12.08.2021 року суду витребуваних доказів надано не було.
Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Табінський О.В., про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив (а.с. т. 1 а.с. 153, 205-206, 240, т. 2 а.с. 55).
Представник АТ «Сбербанк» про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив (т. 1 а.с. 156, 202-203, 239, т. 2 а.с. 54).
Згідно з ч. 1ст. 174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.
Як встановлено, частиною 8статті 178 ЦПК України, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У встановлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не подав,в судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив.
На підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Отже, оскільки сторони не з`явилися в судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, за відсутності відзиву відповідача, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов до висновку про можливість постановлення по справі заочного рішення та задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У відповідності до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що 29.09.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Григорян Д.Г. вчинено виконавчий напис № 707 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 118#00017389901 від 27.11.2012 року, укладеним з АТ «Сбербанк» (т. 1 а.с.7).
Приватний нотаріус, мотивував виконавчий напис тим, що ОСОБА_1 є боржником за кредитним договором № 118#00017389901 від 27.11.2012 року, укладеним з АТ «Сбербанк», право вимоги за яким перейшло на підставі договору факторингу 475/БД06-2/19 від 19.12.2019 року до TOB «Росвен Інвест Україна», заборгованості за кредитним договором № 118#00017389901 від 27.11.2012 року.
Стягнення заборгованості проводиться за період з 19.12.2019 року по 22.06.2020 року, сума заборгованості складає 77842,50 грн., яка складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту 26753,74 грн.; прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користуванням кредитом 51088,76 грн. За вчинення виконавчого напису 500 грн. (т. 1 а.с. 7, 85).
15.10.2020 року ТОВ «Росвен Інвест Україна» звернувся із заявою до приватного виконавця Табінського О.В. про примусове виконання рішення та стягнення заборгованості з боржника (т. 1 а.с. 8, 86).
16.10.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Табінським О.В. відкрито виконавче провадження № 63319150 на підставі виконавчого напису № 707 виданого 29.09.2020 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Росвен Інвест Україна» 78342,50 грн. (т. 1 а.с. 10-11, 88-89).
19.10.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Табінським О.В. винесено Постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника (т. 1 а.с. 218-219).
Як вбачається із наданих платіжних доручень ОСОБА_1 сплачував грошові кошти за кредитним договором (т.1 а.с. 96-123).
На виконання ухвали Васильківського міськрайонного суду Київської області від 25.01.2022 року Київський державний нотаріальний архів листом повідомлено, що станом на 19.05.2022 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Григорян Д.Г. не передавала документи нотаріального діловодства та архівне зберігання до Київського державного нотаріального архіву ( т. 2 а.с. 28).
За загальним правилом статей15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першоюстатті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
При цьому, відповідно достатті 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюєтьсяЗаконом України «Про нотаріат»та іншими актами законодавства України (частина першастатті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженийнаказом Міністерства юстиції України 23 лютого 2012 року № 296/5та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 23 лютого 2012 року за № 282/20845.
Відповідно достатті 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
За змістомстатті 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями-не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі, якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. Цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені вЗаконі України «Про нотаріат»та Порядку вчинення нотаріальних дій, а лише їх конкретизує.
Стаття 50 Закону України «Про нотаріат»передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає у посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує виникнення права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису-надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання безспірного зобов`язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості боржника, у тому числі і внаслідок цивільно-правової відповідальності-це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком документів є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої вимоги боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та виходячи з системного аналізу статей15, 16, 18 ЦК України, статей50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат»захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.
Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису (наприклад, неповідомлення боржника про вимогу кредитора), так і необґрунтованість вимог до боржника.
Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й встановити та зазначити у рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року № 6-887цс17 та постанові Верховного Суду у справі № 207/1587/16 від 19 вересня 2018 року (провадження № 14-12584св18).
Із змісту виконавчого напису та копії документів на підставі яких був вчинений виконавчий напис №707, як і з інших письмових доказів, не вбачається, що нотаріусу стягувачем було подано засвідчену виписку з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
З матеріалів справи слідує і дана обставина була встановлена в судовому засіданні, що приватним нотаріусом при вчиненні виконавчого напису не дотримано вимог щодо безспірності заборгованості позивача перед відповідачем, оскільки сам по собі факт подання стягувачем відповідних документів не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості позивача.
Отже, на думку суду, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку, а відтак суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог. За встановлених обставин оспорюваний виконавчий напис підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.
Ураховуючи те, що нотаріус вчинив виконавчий напис з порушенням норм чинного законодавства, не перевірив безспірності заборгованості, тому наявні підстави для задоволення позову.
В роз`ясненнях, викладених в інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про судову практику розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні», затверджених постановою від 07 лютого 2014року № 2, у 10 пункті роз`яснень зазначено, що, вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не розглядає спір про право. Виконавчий напис вчиняється виключно за документально оформленими вимогами, які викладені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, тільки за наявності всіх умов, передбаченихЗаконом України «Про нотаріат» № 3425-XII.
Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що факт безспірності підпадає під об`єктивний сумнів, стверджувати протилежне підстави відсутні, а тому зазначений виконавчий напис підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню, тобто позов є обґрунтованим.
Відповідно до статті 141 ЦПК України, судові витрати, що включають судовий збір у сумі840,80 грн. за подання позовної заяви та420,40грн. за подання заяви про забезпечення позову підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Щодо вирішення питання витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Вирішуючи питання про стягнення понесених ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з того, що наявні у матеріалах справи: ордер на надання правничої допомоги Серії КС №818203, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ № 005785, договір про надання правничої допомоги №22-12/20 від 22 грудня 2020 року, акт виконаних робіт№1 та копія прибуткового касового ордеру №22-12/20 від 24 грудня 2020 року у розмірі 5000 грн на думку суду, є підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу (т. 1 а.с.127-132).
На підставі встановлених судом обставин, що мають юридичне значення у справі, керуючись статтями 3, 8, 21, 55, 61, 129, 129-1 Конституції України, статтями 1-16, 18, 284, 628, 630, 634, 663 Цивільного кодексу України, статтями 87-91 Закону України «Про нотаріат», статтями 1-23, 76-82, 89, 95, 258-284, 263-265, 267, 274-279, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
у х в а л и в:
Позов ОСОБА_1 до Товаристваз обмеженоювідповідальністю «РосвенІнвест Україна», треті особи: Акціонерне товариство «Сбербанк», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Григорян Діана Гагіківна, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Табінський Олег Володимирович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений29 вересня 2020 рокуприватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Григорян Діаною Гагіківною та зареєстрований у реєстрі за№ 707, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» заборгованість за кредитним договором в розмірі 77842,50 грн. та 500,00 грн. за вчинення виконавчого напису.
Стягнутиз Товаристваз обмеженоювідповідальністю «РосвенІнвест Україна»на користь ОСОБА_1 1261 грн. 20 коп. сплаченого судового збору.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте Васильківським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення його повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Текст рішення виготовлений 06.02.2023 року.
Суддя Г.М. Лебідь-Гавенко
Судове рішення № 109525125, Васильківський міськрайонний суд Київської області було прийнято 01.02.2023. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 362/188/21. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: