Ухвала суду № 109519044, 13.03.2023, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

Справа № 761/27238/21

Провадження №2/489/925/23

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження у справі

13 березня 2023 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі головуючого судді МикульшиноїГ.А., ознайомившись з матеріалами позовної заяви Служби судової охорони до ОСОБА_1 про стягнення вартості майна,

встановив:

В липні 2021 року Служба судової охорони звернулась до Шеченківського районного суду міста Києва із позовом до ОСОБА_1 про стягнення вартості майна, яке було видано для службового використання.

Позов мотивовано тим, що відповідач у період часу з 13.06.2019 по 20.05.2021 проходив службу у Службі судової охорони на посаді заступника голови (керівника апарату).

Відповідачу було видано в службове користування ноутбук Dell Vostro 15 3590, нестачу якого було виявлено в ході проведення інвентаризації. Станом на день звільнення ОСОБА_1 ноутбук ним не повернуто.

Враховуючи викладене, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Служби судової охорони кошти в розмірі 9452,48 в рахунок відшкодування заподіяної шкоди, а також судовий збір в розмірі 2270,00 грн.

Згідно ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 23.06.2022 справу за позовом Служби судової охорони до ОСОБА_1 передано за територіальною підсудністю до Дніпровського районного суду міста Києва.

В подальшому 31.01.2023 відповідно до ухвали Дніпровського районного суду міста Києва справу за позовом Служби судової охорони до ОСОБА_1 передано на розгляд до Ленінського районного суду м. Миколаєва.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Ленінського районного суду м. Миколаєва від 07.03.2023 головуючою у справі призначено суддю Микульшину Г.А.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, Ленінський районний суд м. Миколаєва дійшов наступного.

Згідно ч. 1 ст.19ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст.19КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

З аналізу вказаних норм вбачається, що юрисдикція адміністративних судів поширюється не на будь-які трудові спори, а лише ті, які пов`язані з прийняттям громадян на публічну службу, її проходженням, звільненням з неї.

Таким чином, для визначення юрисдикційної належності спору необхідно з`ясувати, чи пов`язаний спір з прийняттям, проходженням чи звільненням особи з публічної служби.

При наданні спору статусу публічно-правового з приводу прийняття громадян на публічну службу, проходження, звільнення з публічної служби, встановленню підлягають такі обставини: чи проходила особа конкурс на заняття вакантної посади; чи складала така особа присягу посадової особи; чи присвоювався їй ранг у межах відповідної категорії посад.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що відповідач працював заступником голови Служби судової охорони (керівником апарату) і 20.05.2021 його було звільнено з вказаної посади.

Предметом спору є, зокрема, не повернення заступником голови Служби судової охорони при звільненні майна, яке було видано йому в службове користування, тобто вказані правовідносини виникли в межах проходження ОСОБА_1 публічної служби.

Статтею 125Конституції України закріплено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Згідно ч. 1 ст. 18Закону України«Про судоустрійі статуссуддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Суд приймає до уваги, що, вирішуючи питання до якого суду звертатись, адміністративного чи загального, слід визначити суб`єктний склад правовідносин.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.02.2019 у справі №815/6096/17 викладена правова позиція, згідно з якою при наданні спору статусу публічно-правового з приводу вказаних правовідносин необхідно встановити наявність таких підстав: 1) чи проходила особа конкурс на заняття вакантної посади; 2) чи складала така особа присягу посадової особи; 3) чи присвоювався їй ранг у межах відповідної категорії посад.

Проходження публічної служби - це процес діяльності особи на посадах, які вона обіймає, починаючи від моменту призначення на відповідну посаду та завершуючи припиненням публічної служби, із сукупністю всіх обставин і фактів, які супроводжують таку діяльність. Оскільки така професійна діяльність нерозривно пов`язана з отриманням оплати (винагороди) за роботу, яку особа виконує на відповідній посаді, то правовідносини, пов`язані з нарахуваннями, виплатами, утриманнями, компенсаціями, перерахунками заробітної плати, компенсацій, грошової допомоги під час виконання такою особою своїх посадових обов`язків, є одним з елементів проходження публічної служби, а під час звільнення з публічної служби - одним з елементів припинення такої служби.

Оскільки публічна служба є різновидом трудової діяльності, відносини публічної служби як окремий різновид трудових відносин існують на стику двох галузей права - трудового та адміністративного, тому правовідносини, пов`язані з прийняттям на публічну службу, її проходженням та припиненням, регламентуються нормами як трудового, так і адміністративного законодавства, а спори, які виникають з таких правовідносин, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Отже, такі спори стосуються працівників всіх державних інституцій, які виконують завдання і функції держави та місцевого самоврядування. Разом з тим, для визначення чи відноситься та чи інша посада до посад публічної служби, слід у кожному конкретному випадку аналізувати відповідне спеціальне законодавство, що регулює відповідну діяльність. Зокрема законами, що регулюють питання прийняття громадян на публічну службу, її проходженням та звільненням з публічної служби єЗакони України: «Про державну службу»; «Про службу в органах місцевого самоврядування»; «Про Національну поліцію»; «Про військовий обов`язок і військову службу»; «Про судоустрій і статус суддів»; «Про прокуратуру» тощо.

Згідно з п. 17 ч. 1 ст.4КАС публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Згідно з ч. 1 ст.19ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Одночасно відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 19КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, в спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Відповідно до ч. 2 ст.20КАС України окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.

Відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

З урахуванням наведених положень процесуального законодавства та правових висновків Верховного Суду, а також предмету спору в цій справі, суд вважає, що даний спір відноситься до юрисдикції адміністративного суду та має вирішуватися в порядку адміністративного судочинства за нормами КАС України, оскільки є пов`язаним із проходженням відповідачем публічної служби.

За такого, оскільки спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, є підстави для відмови у відкритті провадження у справі.

Керуючись п.1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом Служби судової охорони до ОСОБА_1 про стягнення вартості майна.

Роз`яснити, що відмова у відкритті провадження у справі не позбавляє особу права звернутися з позовною заявою в порядку, передбаченому КАС України, до Миколаївського окружного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення або з дня складання повного тексту ухвали до Миколаївського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.

Повний текст судового рішення складено 13.03.2023.

Суддя Г.А. Микульшина