Рішення № 109515932, 13.03.2023, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 211/2832/19

Провадження № 2др/201/22/2023

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2023 року м. Дніпро

Суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Демидова С.О., розглянувши у порядку загального позовного провадження без повідомлення сторін в приміщенні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська питання про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Держави в особі Державної казначейської служби, прокуратури Дніпропетровської області про відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Держави в особі Державної казначейської служби, прокуратури Дніпропетровської області про відшкодування моральної шкоди. Рішенням суду від 16 лютого 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України шляхом списання з відповідного рахунку Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , суму у розмірі 649 900 у рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди.

До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 07 березня 2023 року від представника позивача надійшло клопотання про ухвалення додаткового рішення яким просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу в розмірі 280208,35 грн. та витрати за проведення експертизи в розмір 17228 грн.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 лютого 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України шляхом списання з відповідного рахунку Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , суму у розмірі 649 900 у рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди.

Клопотання про ухвалення додаткового рішення стосовно судових витрат у справі надійшло на адресу суду 07 березня 2023 року.

Представником позивача заявлено до стягнення з відповідача в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу 280208,35 грн. та 17228 грн. витрати пов`язання з проведенням судово психологічної експертизи. При поданні позовної заяви позивачем додано ордер на надання правничої допомоги, договір про надання правової допомоги попередній розрахунок суми судових витрат за надання правової допомоги.

Відповідно до ч.3 ст. 270 ЦПК України додаткове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Суд, вивчивши матеріали справи, надані письмові докази судових витрат позивача на професійну правничу допомогу та за проведення експертизи, вважає, що заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Відповідно до п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.8ст. 141 ЦПК Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Вирішуючи питання щодо своєчасного подання представником позивача доказів понесених ОСОБА_1 судових витрат на професійну правничу допомогу та за проведення експертизи, з урахуванням того, що рішення суду ухвалено 16 лютого 2023р., за відсутності позивача та його представника, та відповідно до Єдиного державного реєстру судових рішень судове рішення у справі № 211/2832/19 було оприлюднено 20 лютого 2023 року, суд зазначає, що заява про ухвалення додаткового рішення подана у п`ятиденний строк.

Щодо безпосереднього вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу та за проведення судової експертизи, суд зазначає наступне.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат : 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Як зазначаєВерховний Суд у постановівід 17.10.2018р.по справі№ 01/1894/17, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має з`ясувати склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорар та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

При стягненні витрат на правову допомогу необхідно враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (ст.6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права, незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності чи відповідного договору (ст.ст.12, 46, 56 ЦПК України в редакції від 18.03.2003р.).

У постановіВерховного Судувід 11.11.2020р.у справі№ 673/1123/15-ц(посиланняна постановуВерховного Судувід 02.09.2020р.у справі№ 329/766/18),а такожу постановіВерховного Судувід 03.10.2019р.у справі№ 922/445/19 зроблені висновки, що судові витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу незалежно від того чи їх сплачено, чи тільки має бути сплачено.

Суд зазначає, що представником позивача на підтвердження понесення Ольховським С.Г. судових витрат на професійну правничу допомогу долученні: договір про надання правової допомоги від 12 травня 2019 року, свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю , ордер, додаткова угода від 12 липня 2022 року в якій зазначено про те, що гонорар успіху у справі про відшкодування моральної шкоди, складає 20 % від суми задоволення позовних вимог (присудженої суми), акт виконаних робіт від 23 листопада 2023 року, три копії судових повісток на яких зазначено , що представник позивача був присутнім в судовому засіданні, одна заява про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, та квитанції про оплату судової експертизи.

Суд вважає, що вказані документи можна визнати належними доказами на підтвердження понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу та за проведення експертизи, також вважає, що такі судові витрати дійсно пов`язані саме із розглядом даної справи. Втім, суд вважає, що суму витрат позивача на професійну правничу допомогу варто зменшити, виходячи з наступного.

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Велика ПалатаВерховного Судуу постановівід 12травня 2020року усправі №904/4507/18(провадження№ 12-171гс19) також зауважила, що за наявності угод, які передбачають "гонорар успіху", ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22 лютого 2005 року у справі "Пакдемірлі проти Туреччини" (Pakdemirli v. Turkey, заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала "гонорар успіху" у сумі 6 672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72) (пункт 5.43 постанови).

Враховуючи викладене, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020р. у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зазначено, що при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію їхньої реальності (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 28.11.2002р. «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд, проаналізувавши перелік та складність наданих адвокатом послуг, складання позовної заяви, заяви про витребування доказів , клопотання про призначення експертизи, підготовка позовної заяви про збільшення позовних вимог, письмових пояснень по справі, участь в судових засіданнях 03 листопада 2019 року, 02 серпня 2021 року, 17 серпня 2021 року, 21 жовтня 2021 року, ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, вважає за можливе застосовати принципи співмірності та розумності розміру судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат зменшивши розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката та стягнути з відповідача на користь позивача витрати на праву допомогу в розмір 30 000грн.

Стосовно витрат на судову експертизу в розмір 15072 грн. суд вважає їх обґрунтованими та такими що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 141, 270, 353 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути з Державного бюджету України шляхом списання з відповідного рахунку Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , понесені судові витрати на правову допомогу в розмірі 30000 (тридцять тисяч) грн. та за проведення експертизи в розмірі 17228 ( сімнадцять тисяч двісті двадцять вісім) грн. 35 коп.

В іншій частині заяви відмовити.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя С.О. Демидова