Ухвала суду № 109514401, 10.03.2023, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/1446/23

Провадження № 2/461/887/23

УХВАЛА

про залишення без руху позовної заяви

10.03.2023 року місто Львів Суддя Галицького районного суду міста Львова Стрельбицький В.В., розглянувши та дослідивши матеріали позовної заяви адвоката Яцуляка Тараса Романовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до Львівської міської ради про визнання права на спадкування за законом,

встановив:

адвокат Яцуляк Тарас Романович, який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до Львівської міської ради у якому просить визнати право ОСОБА_1 на спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вирішуючи питання про відкриття провадження у вищезазначеній справі, приходжу до наступного висновку.

Позовна заява подається до суду з додержанням вимог ст.ст. 175-177 ЦПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити, зокрема виклад обставин,якими позивачобґрунтовує своївимоги;зазначення доказів,що підтверджуютьвказані обставини; відомостіпро вжиттязаходів досудовоговрегулювання спору,якщо такіпроводилися,в томучислі,якщо закономвизначений обов`язковийдосудовий порядокурегулювання спору; відомостіпро вжиттязаходів забезпеченнядоказів абопозову доподання позовноїзаяви,якщо такіздійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору (ч. 6 ст. 175 ЦПК України).

Статтею 4 ЦПКпередбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси. Відмова від звернення до суду за захистом є недійсною.

При здійсненні правосуддя у цивільних справах суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом (ст. 5 ЦПК).

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ для захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст. 2 ЦПК).

Таким чином, суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Зі змісту поданої позовної заяви вбачається, що спір стосується спадщини, яка відкрилася після смерті біологічного батька позивача. Разом з тим, позовна заява не містить відомостей, яке саме майно входить до спадкової маси, яка у даному випадку є предметом позову, що у свою чергу не дає можливості встановити чи даний позов може бути розглянутий Галицьким районним судом м. Львова. Зокрема, звертаючись до суду з даним позовом, позивач керувався положенням статті 27 ЦПК України, а саме пред`явив даний позов за місцезнаходженням відповідача Львівської міської ради. Однак, частиною першою статті 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Проте відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).

Таким чином, спадкові права є майновим об`єктом цивільного права, оскільки вони надають спадкоємцям можливість успадкувати майно (прийняти спадщину), але право розпорядження нею виникає після оформлення успадкованого права власності у встановленому законом порядку.

З матеріалів позовної заяви не можливо встановити чи входить до складу спадщини нерухоме майно. Згідно ч. 1 ст. 30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Наведене вище вказує на те, що на дану справу можуть поширюватися правила виключної, а не загальної підсудності.

У свою чергу, згідно ч.1 ст.378 ЦПК України, судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).

Отже, якщо до складу спадщини входить нерухоме майно, яке розташоване поза межами територіальної підсудності Галицького районного суду м. Львова, то розгляд даної справи зазначеним судом, суперечитиме наведеним положенням закону та у будь-якому випадку, незалежно від суті ухваленого судом рішення за результатами розгляду справи, таке рішення підлягатиме скасуванню.

Наведені обставини є відомостями необхідними для правильного вирішення спору, зокрема впливають на визначення належного суду для розгляду справи (ч. 6 ст. 177 ЦПК України).

Окрім того, згідно ч. ч. 5, 6 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо (ч. 3 ст. 177 ЦПК України).

Відповідно до частин 1 та 2 статті 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинахдругійтатретійстатті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Окрім цього, як зазначено в ч. 1 ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, що прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися за видачею свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно до нотаріуса, який відповідно до вимог ст. 68 Закону України «Про нотаріат» при видачі свідоцтва перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва та склад спадкового майна. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення в нотаріальному порядку (Постанова Верховного Суду від 22 вересня 2021 року у справі № 227/3750/19 (провадження № 61-16069св20)).

Однак, матеріали справи не містять документів, які б підтверджували, що ОСОБА_1 звертався до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за законом, а також відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину. Як вказує представник позивача у позовній заяві оригінал заяви про прийняття спадщини міститься у приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Тимків І.М., однак копії даних документів у матеріалах справи відсутні.

Варто відзначити, що згідно п. 24 Постанови Пленуму ВСУ, на який посилається сам позивач, при розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Виходячи з наведених у даному пункту роз`яснень, а також наведених вище положень чинного законодавства щодо виключної підсудності, саме місце відкриття спадщини та наявність у складі спадщини нерухомого майна є визначальним критерієм для визначення належної підсудності справи.

З урахуванням вищенаведеного, судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам статей 175, 177 ЦПК України, оскільки у позовній заяві не міститься:

-відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

-відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

-перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

У своїй практиці Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Суд повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець, держави мають право установлювати обмеження на потенційних учасників судових розглядів, але ці обмеження повинні переслідувати законну мету, бути співрозмірними й не настільки великими, щоб спотворити саму сутність права.Право на доступ до правосуддяне є абсолютнимз точки зору його практичного забезпечення, вказане право в силу своєї природи вимагає державного регулювання (яке може змінюватися залежно від місця та часу, з урахуванням потреб і ресурсів як суспільства, так і конкретних осіб).

Згідно ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених устаттях 175і177цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи наведене, приходжу до висновку, що позовну заяву, слід залишити без руху для усунення вказаних недоліків, про що повідомити позивача.

Керуючись ст.185 ЦПК України, суддя -

постановив:

Позовну заяву адвоката Яцуляка Тараса Романовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , до Львівської міської ради про визнання права на спадкування за законом - залишити без руху, надавши позивачу термін для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.

Надати позивачеві термін для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали, а саме надати суду:

-відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

-відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

-перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

- навести обставини які є відомостями необхідними для правильного вирішення спору, сукупність прав і майна, яке належало спадкодавцю до моменту його смерті для вірного вирішення питання підсудності справи (ч. 6 ст. 177 ЦПК України).

Роз`яснити, що у разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повертається позивачам з усіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Стрельбицький