Ухвала суду № 109510203, 10.03.2023, Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 287/770/21

1-кс/287/45/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2023 року м. Олевськ

Олевський районний суд Житомирської області в складі

головуючої-судді ОСОБА_1

за участю секретаря с/з ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

розглянувши в м.Олевську заяву обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про відвід головуючого судді ОСОБА_6 у кримінальній справи № 287/770/21 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 191 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 подали заяву про відвід судді ОСОБА_6 у справі№287/770/21, мотивуючи тим, що у провадженні судді ОСОБА_6 також перебуває кримінальне провадження № 62021000000000020 від 15.01.2021 року по обвинуваченню ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. З ст. 191, ч.2 ст. 28, ч.І ст. 366 КК України. ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 є їхніми знайомими та колегами по роботі. В процесі їхнього спілкування їм стало відомо, що вказані вище кримінальні провадження, які знаходяться у провадженні судді ОСОБА_6 стосуються однієї події та одних і тих самих обставин, а пред`явлені обвинувачення у вказаних справах по суті є ідентичними. Розгляд ідентичних по суті кримінальних проваджень одним суддею може свідчити про наперед сформовану у судді позицію щодо їх, як обвинувачених у кримінальному провадженні № 62021000000000019 від 15.01.2021 року та є недопустимим, оскільки зазначене унеможливлює винесення суддею ОСОБА_6 об`єктивного рішення у вказаній справі. Крім того, відповідно до договору про надання правових послуг їхнім захисником у вказаній справі є адвокат ОСОБА_10 , який на даний час проходить військову службу у Збройних Силах України, а тому не завжди має змогу брати участь у судових засіданнях. На підтвердження того, що адвокат ОСОБА_10 був призваний у ЗСУ під час мобілізації нашим захисником неодноразово направлялися на адресу суду відповідні документи. Проте, незважаючи на це суддя ОСОБА_6 вказані документи до уваги не бере, не зупиняє провадження у справі та всіляко намагається забезпечити явку захисника до суду. При цьому, незважаючи на те, що вони повідомляли у судовому засіданні, що довіряємо лише адвокату ОСОБА_10 та хочемо щоб їхні інтереси захищав саме він суддя ОСОБА_6 неодноразово запитував чи не хочемо ми замінити захисника або залучити до участі у справі захисника з безоплатної правової допомоги. Зважаючи на викладене, у них склалося враження щодо необ`єктивності та упередженості судді ОСОБА_6 при розгляді вказаної справи, тому заявники звернувся до суду з даною заявою.

Обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилися, але на адресу суду надали заяву про розгляд заяви у їх відсутність.

Представник потерпілої сторони в судове засідання не з`явився, але на адресу суду надав заяву про розгляд заяви у його відсутність.

Захисник ОСОБА_10 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Представник позивача Олевської об`єднаної територіальної громади в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Суддя Олевського районного суду Житомирської області ОСОБА_6 у судове засідання не прибув, про дату, час і місце розгляду повідомлений належним чином.

Вивчивши й дослідивши заяву про відвід, суддя дійшов наступного висновку.

В провадженні судді Олевського районного суду Житомирської області ОСОБА_6 перебуває справа №287/770/21 номер провадження 1-кп/287/74/23 за обвинувальним актом у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за№ 62021000000000019 від 15.01.2021 року відносно ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 191 КК України.

У вказаній справи судді ОСОБА_6 заявлено відвід.

Відповідно дост. 1 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судова влада в Україні відповідно до конституційних засад поділу влади здійснюється незалежними та безсторонніми судами, утвореними згідно із законом.

Статтею 2ЗаконуУкраїни«Просудоустрійістатуссуддів» передбачено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованихКонституцієюі законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до частини 1 статті 21КПКУкраїни кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Частиною 2 статті 80КПКУкраїни закріплено право осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, заявляти відвід судді з підстав, передбачених статтею 75 КПК України.

Вичерпний перелік підстав, за наявності яких суддя безумовно підлягає відводу, визначений положеннями статті 75 КПК України. За змістом вказаної процесуальної норми у зв`язку з виникненням певних обставин слідчий суддя може бути усунутий від участі у кримінальному провадженні, оскільки таке відсторонення виключає вплив на судовий розгляд та судове рішення об`єктивних чи суб`єктивних чинників. Так статтею 75КПКУкраїни визначено наступні підстави для застосування відводу слідчого судді: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною 3статті 35цьогоКодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Статтею 6ЗаконуУкраїни«Просудоустрійтастатуссуддів» визначено, що здійснюючи правосуддя суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою впливу на безсторонність суду забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Відповідно до статті 15 Кодексу суддівської етики, неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Згідно положень Кодексу суддівської етики, суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли для нього неможливе винесення неупередженого рішення у справі або коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.

Неупередженість є необхідною умовою належного виконання суддею своїх обов`язків, яка виявляється у змісті судових рішень та під час судового процесу і суддя має дбати про те, щоб його поведінка сприяла збереженню і поглибленню переконання суспільства у неупередженості судді при здійсненні ним своїх професійних обов`язків.

Пунктом 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів (схвалені резолюцією 2006/23 від 27 липня 2006 року) визначено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості.

Відповідно до статті 8 Загальної Декларації прав людини, кожна людина має право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їйКонституцієюабо законом.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Стандарт безсторонності ґрунтується насамперед на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово «неупереджений» передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.

Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції «неупередженість» («безсторонність») судді», а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості доцільно керуватися джерелами міжнародного права, зокрема, принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.

Згідно практики Європейського суду з прав людини (рішення у справі «Хаушильд проти Данії», рішення у справі «Газета «Україна-центр» проти України»), потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об`єктивної перевірки.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справі "Фей проти Австрії", "Ветштайн проти Швейцарії", "Пуллар проти Сполученого Королівства", "Білуха проти України", наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду.

Згідно пункту 12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Європи «Про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів» - незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів.

Так, при винесенні судових рішень у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від любих зв`язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що можуть впливати на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватись довірою не тільки з боку сторін в конкретному розгляді, але й з боку суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв`язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

З метою запобігання можливих безпідставних звинувачень у необ`єктивному розгляді справи та з метою недопущення в подальшому можливих сумнівів щодо неупередженості судді, зняття напруженості у стосунках сторін з приводу зацікавленості судді у розгляді справи, уникнення потенційної підозри певної особистої заінтересованості в результатах розгляду справи та з морально-етичних міркувань, вважаю доцільним і необхідним в інтересах правосуддя та сторін по справі задовольнити заяву обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про відвід судді ОСОБА_6 .

Крім того, суд бере до уваги те, що право особи на справедливий суд закріплено в нормах міжнародного права, зокрема вКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Якщо сторона має сумнів в безсторонності судді, хоча об`єктивно це нічим не підкріплено, то практика Європейського суду з прав людини наголошує на необхідності задоволення заяви про відвід чи самовідвід, адже в іншому випадку це буде розцінено як порушення права особи на справедливий суд, оскільки не задоволення заяви може сприйматися стороною як порушення її прав.

Відповідно до частини 2 статті 82КПКУкраїни у разі задоволення заяви про відвід (самовідвід) судді, який здійснює судове провадження одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею.

Керуючись ст. ст.75,76,80,81-82,369-372,376КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про відвід головуючого судді ОСОБА_6 - задовольнити.

Відвести головуючого суддю ОСОБА_6 від розгляду кримінального провадження №1-кп/287/74/23, справа №287/770/21 по обвинуваченню по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 191 КК України.

Передати справу до канцелярії Олевського районного суду Житомирської області для визначення іншого судді для розгляду справи у порядку, встановленомустаттею 35 КПК України.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_1