Рішення № 109507953, 02.03.2023, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2-а/754/52/23

Справа №754/518/23

РІШЕННЯ

Іменем України

02 березня 2023 року Деснянський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Таран Н.Г.

секретаря судового засідання - Довгань Г.А.

за участю:

представника відповідача - Сказка М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Деснянського районного суду м. Києва з адміністративним позовом, в якому просив скасувати постанову винесену інспектором з паркування управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії 1КІ 0000341419 від 23.08.2022 року, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. за ч. 1 ст. 122 КУпАП і закрити справу про адміністративне правопорушення. Свої вимоги мотивував тим, що постановою інспектором з паркування управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Крицьким С.В.- про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії 1КІ 0000341419 від 23.08.2022 року, його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП за те, що він 23.08.2022 року по вул. Закревського, 13 в м. Києві, здійснив стоянку транспортного засобу на тротуарі, не залишив для руху пішоходів 2 метри, суттєво заважаючи іншим учасникам дорожнього руху, чим порушив п. 15.10 (в) ПДР України. Позивач вважає, що постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за вказане порушення є незаконною та підлягає скасуванню, а провадження по справі необхідно закрити.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 19.01.2023 року відкрито провадження у вищевказаній справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач у судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, причин не явки суду не повідомив, в той же час подав клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні, позовні вимоги не визнавав та просив у задоволенні позову відмовити.

Також відповідачем надано відзив на позовну заяву в якій вказав, що вважає викладені в позовній заяві твердження позивача є хибними, а позовні вимоги безпідставними, необгрунтованими та такими що не підлягають задоволенню судом, з наступних підстав: Позивачем не доведено відсутність підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, підпункту б) пункту 15.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.01.2001 року № 1306 та відповідно не спростовано правомірність дій інспектора з паркування при винесенні постанови про накладення адміністративного стягнення серії 1КІ № 0000341419 від 23.08.2022. Згідно рішенням Європейського суду з прав людини у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, будь-хто, хто вирішив володіти чи керувати автомобілем, знав, що таким чином він піддає себе режиму регулювання, котрий застосовується, оскільки визнавалося, що володіння і користування автомобілем може потенційно завдати серйозної шкоди. Можна вважати, що ті, хто вирішив володіти та керувати автомобілями, погодилися на певну відповідальність та обов`язки. Отже, водій при керуванні автомобілем зобов`язаний в першу чергу дотримуватись вимог Правил дорожнього руху України. Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», Учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, велосипедисти, погоничі тварин. Учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух; не створювати перешкод для проїзду спеціалізованого санітарного транспорту бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги, який рухається з включеними проблисковим маячком та спеціальним звуковим сигналом. Частиною першою ст. 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, зокрема за порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками. Суб`єктом правопорушення в цій статті в разі вчинення передбачених частинами першою-третьою цієї статті правопорушень, зокрема у виді порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), - є відповідальна особа, зазначена у частині першій ст. 14-2 КУпАП, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України. На позивача накладено адміністративне стягнення відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП за порушення п. 15.10 б) Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.01.2001 № 1306, а саме залишення транспортного засобу на стоянку на тротуарі (крім місць, позначених відповідними дорожніми знаками, встановленими табличками. Відповідно до п. 11.13 ПДР забороняється рух транспортних засобів по тротуарах і пішохідних доріжках, транспортний засіб дозволяється залишати на стоянку на тротуарі лише способом часткового заїзду, тобто на тротуар дозволяється виїжджати лише двома колесами передньої або бічної частини автомобіля. Як вбачається з матеріалів фотофіксації транспортний засіб Позивача розташовано на тротуарі, а не на краю тротуару, чим і було порушено вимоги п. 15.10 б) ПДР. Разом з тим посилання позивача на положення п. 15.10 в) ПДР є необгрунтованими та безпідставними з огляду на наступне: відповідно до п. 15.10 б) ПДР - зупинка транспортних засобів на тротуарах заборонена. Згідно п. 15.10 в) ПДР стоянка транспортних засобів забороняється на тротуарах, за винятком легкових автомобілів та мотоциклів, які можуть бути поставлені на краю тротуарів, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2 метра. Таким чином, реалізація п. 15.10 в) ПДР передбачає одночасне дотримання трьох умов: транспортний засіб є легковим автомобілем; транспортний засіб поставлений на краю тротуару; для руху пішоходів залишено щонайменше 2 м. Позивачем не було дотримано вимог п. 15.10 в) ПДР, оскільки транспортний засіб було розміщено на тротуарі, а не на краю тротуару. Відповідно до академічного тлумачного словника української мови «край - лінія, що обмежує поверхню чого-небуть, а також те, що прилягає до цієї лінії; кінець». Разом з тим лінією між тротуаром та проїзною частиною є укладений бордюрний камінь. Таким чином краєм тротуару є бордюрний камінь, саме зупинка на якому дозволена п. 15.10 в) ПДР. Як вбачається з матеріалів фотофіксації транспортний засіб позивача розташовано на тротуарі, а не на краю тротуару, чим і було порушено вимоги п. 15.10 б) ПДР. Відповідно до абзацу 5 ст. 279-1 КУпАП, постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Таким чином, встановивши відповідальну особу, а саме позивача, за яким зареєстровано транспортний засіб «Ніссан «, д.н.з. НОМЕР_1 , інспектором з паркування винесено постанову про накладення адміністративного стягнення від 23.08.2022 серії 1КІ № 0000341419 за порушення вимог ч. 1 ст. 122 КУпАП. Доказів неправомірної поведінки головного інспектора з паркування відділу контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки транспортних засобів та оплати послуг управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Крицького С.В. не надано, а приймаючи оскаржувану постанову, інспектор з паркування реалізовував свої повноваження по забезпеченню безпеки дорожнього руху. Враховуючи викладене просимо відмовити у задоволенню позову.

23.02.2023 на адресу суду надійшла відповідь позивача на відзив, в якій вказав, що він не згоден з доводами, міркуваннями, запереченнями та доказами відповідача, наведеними у відзиві.

Вислухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що постановою винесеною інспектором з паркування управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Крицьким С.В.- про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії 1КІ 0000341419 від 23.08.2022 року, його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП за те, що він 23.08.2022 року по вул. Закревського, 13 в м. Києві, здійснив стоянку транспортного засобу на тротуарі, не залишив для руху пішоходів 2 метри, суттєво заважаючи іншим учасникам дорожнього руху, чим порушив п. 15.10 (в) ПДР України. Позивач вважає, що постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за вказане порушення є незаконною та підлягає скасуванню, а провадження по справі необхідно закрити.

Згідно п. 15.10 (в) ПДР України Стоянка забороняється: на тротуарах, за винятком легкових автомобілів та мотоциклів, які можуть бути поставлені на краю тротуарів, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2 м.

Частиною 1 ст. 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - Частина друга статті 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», Учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, велосипедисти, погоничі тварин. Учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух; не створювати перешкод для проїзду спеціалізованого санітарного транспорту бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги, який рухається з включеними проблисковим маячком та спеціальним звуковим сигналом.

Відповідно до п. 11.13 ПДР забороняється рух транспортних засобів по тротуарах і пішохідних доріжках, транспортний засіб дозволяється залишати на стоянку на тротуарі лише способом часткового заїзду, тобто на тротуар дозволяється виїжджати лише двома колесами передньої або бічної частини автомобіля.

Як вбачається з матеріалів фотофіксації транспортний засіб Позивача розташовано на тротуарі (та залишити у тому місці автомобіль можливо лише шляхом руху по тротуару, оскільки між тротуаром та автодорогою наявна зелена смуга), а не на краю тротуару, чим і було порушено вимоги п. 15.10 б) ПДР.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Розгляд справ про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) здійснюється в порядку статті 279-1 КУпАП.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування сфери паркування транспортних засобів» від 21 грудня 2017 року № 2262-VIII доповнено статтю 280 КУпАП реченням такого змісту: «Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису) встановлюються статтями 279-1 -279-4 КУпАП.»

Таким чином,зазначеною нормоювстановлено спеціальний порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису). Статті 279-1-279-4 КУпАП не передбачають процесуальних прав та гарантій, визначених у ст. 280 та ч. 1ст. 268 КУпАП.

Відповідно до ст.279-1 КУпАП, якщо адміністративне правопорушення, передбачене частинами першою, третьою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки), зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспекторз паркування зобов`язаний розмістити на лобовому склі транспортного засобу копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення) або повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості не дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення).

Відповідно до ст. 142 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) несе відповідальна особа - фізична особа, за якою зареєстровано транспортнийзасіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу.

Повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності має містити відомості, передбачені частинами другою-четвертою статті 283 цього Кодексу, крім відомостей про особу, стосовно якої розглядається справа. Повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності має містити також інформацію про порядок виконання адміністративного стягнення, у тому числі реквізити для сплати 50 відсотків розміру штрафу протягом 10 банківських днів з дня вчинення відповідного правопорушення, що вважатиметься виконанням адміністративного стягнення у повному обсязі.

В порядку частини 3 статті 279-1 КУпАП інспектор з паркування розмістив на лобовому склі повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності, що підтверджується фото матеріалами. Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності винесена 23 серпня 2022 року, після встановлення відповідальної особи та надіслана рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням протягом трьох днів з дня її винесення згідно вимог частини 7 статті 279-1 КУпАП, що підтверджується відповідним записом в постанові.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно зі ст.ст. 73, 74 КАС України належними та допустимими є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Позивачем заперечується факт порушення ним Правил дорожнього руху України, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Позивач не довів та не надав належних доказів порушення відповідачем законодавства при винесенні постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 122 КУпАП.

Статтями 245-246 КУпАП України встановлено, що завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи, вирішення її з точною відповідністю з законом.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства по справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху і експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283 і 284 КУпАП. В ньому повинні бути докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, і вказати мотиви не взяття до уваги інших доказів, на які посилається правопорушник чи висловлені останнім доводи.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що постанова по справі про адміністративне правопорушення є обґрунтованою та такою, що відповідає нормам КУпАП. При розгляді справи були з`ясовані і доведені обставини, які свідчать, про наявність ознак проступку в діях позивача, за який законом встановлено адміністративну відповідальність.

Таким чином, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню, а постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії 1КІ 0000341419 від 23.08.2022 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП не підлягає скасуванню.

Частиною 3 статті 286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 7, 122, 251, 268, 283-284, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 2, 8, 9, 72-77, 205, 241-246, 250, 286, 292, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

позовні вимоги ОСОБА_1 до Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого округу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення- залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення.

Сторони по справі:

позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 )

відповідач: Департамент транспортної інфраструктури виконавчого округу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (код ЄДРПОУ 37405284, місцезнаходження: 01030, м. Київ, вул. Леонтовича, 6).

Повний текст рішення складено 13.03.2023 року.

Суддя: Н.Г.Таран