Вирок № 109505001, 06.03.2023, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/298/23

Провадження № 1-кп/361/738/23

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.03.23 року Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченої - ОСОБА_4 ,

захисника - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бровари, обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12022111130002076 від 01.10.2022 року відносно обвинуваченої:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Києва, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , офіційно не працевлаштованої, не депутат, не інвалід, маючої на утримані малолітню дитину ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

18.09.2022, приблизно о 23 годині 33 хвилин, ОСОБА_4 перебувала в приміщені авто заправної станції «ОККО», яка знаходиться за адресою: Київська область, місто Бровари вулиця Переяславський шлях, будинок 131, де звернула свою увагу на алкогольний напій, а саме лікер «Jagermeister», який знаходився на верхній полиці стелажу вказаної авто заправної станції, після чого у ОСОБА_4 виник умисел, направлений на таємне викрадення вказаного майна.

Того ж дня, а саме 18.09.2022, приблизно 23 годині 34 хвилини, ОСОБА_4 , перебуваючи в приміщенні авто заправної станції «ОККО», яка знаходиться за адресою: Київська область, місто Бровари вулиця Переяславський шлях, будинок 131, в умовах воєнного стану, який введено на території України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджений Законом України від 24 лютого 2022 № 2102-ІХ, продовжений Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 21 19-ІХ, Указом від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-ІХ, Указом від 17 травня 2022 року № 341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-ІХ та Указом від 12 серпня 2022 року № 573/2022, затвердженим Законом України від 25 серпня 2022 року № 2500-ІХ, реалізуючи свій умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив, маючи мету незаконного збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та передбачаючи їх негативні наслідки, впевнившись, що за її діями ніхто не спостерігає, зі стелажу вказаної авто заправної станції, таємно викрала лікер «Jagermeister», об`ємом 1,75 л, вартістю 708 гривень 71 копійок, належний TOB «ОККО-ДРАЙВ», а саме взяла до рук вказаний алкогольний напій та поклала у рюкзак, який мала при собі, після чого, разом із викраденим майном залишила місце вчинення кримінального правопорушення, не розрахувавшись за товар, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

Своїми умисними незаконними діями ОСОБА_4 завдала ТОВ «ОККО-ДРАЙВ» майнової шкоди на суму 708 гривень 71 копійок.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненого в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Допитана в судовому засіданні ОСОБА_4 вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, при обставинах, викладених в обвинувальному акті, визнала в повному обсязі, щиро розкаялася та пояснила, що дійсно 18 вересня 2022 року перебуваючи в приміщенні авто заправної станції «ОККО» за адресою: м. Бровари Київської області по вул. Переяславський шлях, 131, здійснила крадіжку лікеру «Jagermeister», об`ємом 1,75 л,який перебував на поличці. Щиро розкаюється у вчиненому.

Показання ОСОБА_4 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченою змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності її позиції.

Враховуючи те, що обвинуваченій в повному обсязі визнала свою вину у вчиненні інкримінованих їй органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачена, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутність сумніву щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорювалися.

При ухваленні вироку відносно обвинуваченої ОСОБА_4 суд вважає за необхідне відповідно до положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосувати як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.

Так, у рішеннях «Коробов проти України» від 21.10.2011 року, «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинувачену, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченої, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

На підставі викладеного, суд вважає доведеною вину ОСОБА_4 у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненого в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Призначаючи покарання обвинуваченій, суд, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на вимоги ст. 65 КК України та роз`яснення, викладені в пункті 1 постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2013 №7, зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винної та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Вирішуючи питання про призначення виду і міри покарання обвинуваченій ОСОБА_4 , суд враховує характер і ступінь тяжкості злочину, сукупність всіх обставин його вчинення та дані про особу обвинуваченої, який повністю визнав свою вину, щиро розкаялася в скоєному, цивільний позов по кримінальному провадженню не заявлявся, представник потерпілого поклалась на розсуд суду щодо призначення покарання.

Обвинувачена сприяла активному розкриттю злочину, що полягає у наданні викривальних показів.

Крім того суд враховує, що ОСОБА_4 , має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , з яким проживає, не зловживає спиртними напоями, офіційно не працевлаштована, має постійне місце проживання, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, дає критичну оцінку своїм діям, кається в скоєному.

Так, санкцією ч.4 ст. 185 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від п`яти до восьми років, що свідчить згідно ст. 12 КК України, про вчинення обвинуваченою тяжкого злочину.

З цього приводу суд враховує, що у відповідності до ст. 67 КК України, обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої не встановлено.

Щодо наявності пом`якшуючих відповідальність обставин, суд, у відповідності до ст. 66 КК України, відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

З урахуванням викладеного, суд вважає за доцільне призначити покарання ОСОБА_4 у виді позбавлення волі строком на п`ять років.

Підстави для застосування положення ст. 69 КК України судом не встановлені.

Разом з тим, виходячи із фактичної тяжкості вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, зокрема, характеру діяння, обстановки, способу і місця його вчинення, з урахуванням форми, ступеня вини, обставин, що характеризують поведінку обвинуваченої до вчинення кримінального правопорушення, обставин, що безпосередньо пов`язані із вчиненням кримінального правопорушення, та характеризують поведінку останньої після вчинення кримінального правопорушення, та індивідуальних особливостей обвинуваченої, зокрема способу життя, характеризуючи її данні, вік, а також наявність обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченої, відсутність обтяжуючих відповідальність обставин, суд приходить до висновку, що вищенаведені обставини свідчать про можливість призначення покарання з іспитовим строком, оскільки на думку суду, перевиховання ОСОБА_4 ще можливе без ізоляції від суспільства, безпосередньо під наглядом державних органів влади.

Зазначене у своїй сукупності утворює підставу для висновку суду про доцільність застосування до ОСОБА_4 положення ст. 75 та ст. 76 КК України, призначивши покарання з іспитовим строком в один рік з визначенням відповідних обов`язків судом, передбачених ч.1 ст. 76 КК України, оскільки таке покарання буде відповідати вимогам закону та особі винної.

Підсумовуючи все вище зазначене, суд вважає, що саме дана міра покарання відносно обвинуваченої є необхідною і достатньою для виправлення та попередження скоєння нею нових злочинів, враховуючи тяжкість вчиненого злочину та особу обвинуваченої.

Цивільний позов не заявлявся.

Питання щодо речових доказів слід вирішити згідно з вимогами ст. 100 КПК України.

Витрати - відсутні.

Запобіжний захід не застосований до обвинуваченого. На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 318, 322, 342-351, 358, 363-368 КПК України, ст. ст. 65-66, 75-77, ч. 4 ст. 185 КК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді 5 років позбавлення волі.

В силу ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 рік.

На підставі ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 періодично з`являтися до уповноваженого органу з питань пробації на реєстрацію, повідомляти цей орган про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речові докази:

- DVD+R диск, в якому знаходять чотири відеофайли з камер відеоспостереження АЗС «ОККО» за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Переяславський шлях, 131, - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку вручається обвинуваченому і прокурору негайно після його проголошення.

Головуючий суддя ОСОБА_1