Ухвала суду № 109495572, 13.03.2023, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ВІДКРИТТЯ ПРОВАДЖЕННЯ В АДМІНІСТРАТИВНІЙ СПРАВІ

13 березня 2023 року Справа № 280/1087/23 м. ЗапоріжжяСуддя Запорізького окружного адміністративного суду Богатинський Б.В., перевіривши матеріали позовної заяви

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ),

до Тячівського управління соціального захисту населення Тячівської районної державної адміністрації (вул.Незалежності, 29, м.Тячів, 90500; код ЄДРПОУ 03192922)

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Комунарському району (далі відповідач), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність УПСЗ щодо невиплати ОСОБА_1 заборгованості з допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам за період з березня 2022 року по травень 2022 року;

- зобов`язати Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Комунарському району нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заборгованість з допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам за період з березня 2022 року по травень 2022 року.

Ухвалою суду від 22 лютого 2023 року позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів від дня одержання копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду:

- належним чином оформленої позовної заяви, з урахуванням зауважень суду (у прохальній частині позовної заяви виправити прізвище позивача; зазначити конкретний орган Управління соціального захисту населення, яким допущено протиправну бездіяльність щодо невиплати заборгованості з допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам за період з березня 2022 року по травень 2022 року);

- обґрунтованого клопотання про відстрочення від сплати судового збору, у якому вказати за яких умов визначених ч.1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» можливе відстрочення сплати судового збору, з відповідними доказами, або доказів сплати судового збору в сумі 1073,60 грн., або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону;

- обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.

06.03.2023 до суду надійшли уточнена позовна заява та заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду, у якій позивач, на виконання ухвали, направляє суду докази оплати судового збору 1073,60 грн.

В уточненій позовній заяві, позивач зазначає у якості відповідача Тячівське управління соціального захисту населення Тячівської районної державної адміністрації (вул.Незалежності, 29, м.Тячів, 90500; код ЄДРПОУ 03192922) та просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Тячівського управління соціального захисту населення Тячівської районної державної адміністрації щодо невиплати ОСОБА_1 заборгованості з допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам за період з березня 2022 року по травень 2022 року;

- зобов`язати Тячівське управління соціального захисту населення Тячівської районної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заборгованість з допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам за період з березня 2022 року по травень 2022 року.

Позивач просить суд поновити строк звернення до суду, враховуючи наступне. 07 квітня 2022 року позивач разом з донькою стала на облік як внутрішньо переміщена особа у відповідача та отримала допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам лише 27 червня 2022 року. За період з березня 2022 року по травень 2022 року позивач відповідну допомогу не отримувала. На усні звернення позивача щодо здійснення виплат працівниками відповідача неодноразово повідомлялося, що після надходження коштів від казначейства заборгованість буде виплачена. У період з серпня по вересень 2022 року позивачем здійснені дзвінки та залишались заявки до Тячівського управління соціального захисту населення Тячівської районної державної адміністрації щодо заборгованості за виплатами на проживання внутрішньо переміщених осіб за період березень - травень 2022 року, позивачу повідомлялося про відсутність коштів та необхідності очікування виплати заборгованості. Після того, як заборгованість не буда виплачена навіть у вересні, жовтні позивач вирішила направити електронне звернення до Тячівського управління соціального захисту населення Тячівської районної державної адміністрації та отримала відповідь на звернення 24 жовтня 2022 року. Оскільки всі вживані позивачем заходи не призвели до виплати заборгованості, позивач звернулась до суду.

Вирішуючи подану заяву, суд виходить з наступного.

Частина перша статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Відповідно до частин першої, другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так зміст викладених вище приписів статті 122 КАС України свідчить, що строк звернення до суду, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Поряд з цим, слід зауважити, що питання стосовно доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини.

Відповідно до вимог ст.6 КАС України - суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини в Рішенні від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» констатував, що право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету. Проявом цього права є забезпечення для кожної особи можливості звернутися до суду.

У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та в рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У справі «Іліан проти Туреччини» Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

При застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв`язку зі збройною агресією російської федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та ст. 6 зазначеної Конвенції.

Суд зазначає, що Конституція України, як Закон прямої дії, має найвищу юридичну силу, а офіційне тлумачення конституційних положень здійснюється Конституційним Судом України, який у низці своїх рішень висловив правову позицію щодо права на оскарження судових рішень та доступу до правосуддя, згідно з якою кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод; відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке, згідно зі статтею 64 Конституції України, не може бути обмежене (пункти 1, 2 резолютивної частини Рішення від 25 грудня 1997 року № 9-зп, абзац 7 пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11 - рп/2012).

Позивач у поданій заяві зазначає, що неодноразово зверталась до відповідача щодо виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.

З огляду на викладене, з метою запобігання обмеження прав позивача на доступ до правосуддя, суд вважає за необхідне визнати причину пропуску строку звернення до адміністративного суду поважною та поновити позивачу пропущений з поважних причин строк звернення до адміністративного суду з даною позовною заявою.

Адміністративний позов відповідає вимогам статей 160, 161, 172 КАС України, поданий особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, належить розглядати в порядку адміністративного судочинства та підсудний Запорізькому окружному адміністративному суду.

Підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження на даній стадії відсутні, у зв`язку з чим суд вважає за можливе прийняти дану позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.

Згідно з частиною 4,6 статті 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

При цьому, згідно з ч.6-ч.8 ст.80 КАС України, будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.

Згідно з положеннями частини 1, частини 2 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Враховуючи, що дана справа є справою незначної складності, то відповідно до положень статей 12, 257 КАС України підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідно до частини 1 статті 258 КАС Українисуд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

На підставі викладеного та керуючись статями 77, 80, 121, 171, 248, 257, 258, 262 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати поважною причину пропуску строку звернення до адміністративного суду з цим позовом та поновити ОСОБА_1 пропущений строк звернення до суду у даній справі.

Відкрити провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви ОСОБА_1 до Тячівського управління соціального захисту населення Тячівської районної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.

Призначити справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Зобов`язати Тячівське управління соціального захисту населення Тячівської районної державної адміністрації надати до суду належним чином засвідчену інформацію щодо виплат ОСОБА_1 допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам за період з березня 2022 року по травень 2022 року, для долучення до матеріалів справи.

Витребувані документи надати до суду протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.

Роз`яснити відповідачу, що відповідно до частини 1 статті 261 КАС України у спрощеному позовному провадженні відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі. У разі ненадання відповідачем відзиву без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.

Роз`яснити учасникам справи, що до заяв по суті справи мають бути додані документи, що підтверджують надіслання таких заяв та доданих до них доказів іншим учасникам справи.

Запропонувати сторонам надати всі наявні в них докази на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються їхні вимоги та заперечення.

Копію даної ухвали направити учасникам справи, відповідачу - копію уточненої позовної заяви з додатками.

Роз`яснити учасникам справи про можливість отримання інформації по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: adm.zp.court.gov.ua/sud0870/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Б.В. Богатинський