Ухвала суду № 109486305, 27.02.2023, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/12333/21

Провадження №2/760/4823/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2023 року м.Київ

Солом`янський районний суд міста Києва

у складі головуючого - судді Аксьонової Н.М.,

за участю секретаря судового засідання Тодосюк Г.В.,

розглянувши заяву представника позивача Акціонерного товариства «Комінбанк» - Нестерова Едуарда Геннадійовича про відвід судді у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Комерційний Індустріальний Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

АТ «Комерційний Індустріальний Банк» звернувся до Солом`янського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у якому просить стягнути з відповідача заборгованість за договором іпотечного кредиту у розмірі 97513,79 грн та судових витрат у розмірі 2270 грн.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 травня 2021 року справу розподілено судді Аксьоновій Н.М.

Ухвалою від 19 травня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін.

03 лютого 2023 року до суду надійшла заява представника позивача - Нестерова Е.Г. про відвід судді. В обґрунтування поданої заяви, покликаючись на п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України вказав, що суддя Аксьонова Н.М. не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу, оскільки вказана справа залишається нерозглянутою більше одного року.

Розглянувши указану заяву про відвід, суд приходить до такого висновку.

Порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу визначено статтею 40 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.40 ЦПК України, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Частина 3 ст.40 ЦПК України визначає, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Частиною 8 ст.40 ЦПК України передбачено, що суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

Стаття 36 ЦПК України містить в собі вичерпний перелік підстав для відводу (самовідводу) судді.

Так, відповідно до ч.1 ст.36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

З`ясувавши аргументи заявника, дослідивши додані до заяви документи, суд прийшов до висновку про необґрунтованість заявленого відводу. Адже заявником Нестеровим Е.Г. не доведено, що існують обставини, що викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

У відповідності до практики Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. При чому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

Разом з тим, з цієї заяви не встановлено особистої заінтересованості судді, певних її прихильностей чи уподобань стосовно однієї зі сторін у справі, а також її заінтересованості у результаті розгляду справи. Фактично зі змісту заяви про відвід вбачається, що заявник не погоджується з процесуальними діями головуючого під час розгляду справи. Думка заявника про упередженість та необ`єктивність судді носить характер припущень.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку про необґрунтованість заявленого відводу, а тому на підставі ч.3 ст.40 ЦПК України заяву про відвід необхідно передати для розгляду судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч.1 ст.33 ЦПК України.

Керуючись статтями 36, 40, 260, 353 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника позивача Акціонерного товариства «Комінбанк» - Нестерова Едуарда Геннадійовича про відвід судді у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Комерційний Індустріальний Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості - визнати необґрунтованою та передати її для розгляду судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною 1 статті 33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Солом`янського

районного суду міста Києва Н.М. Аксьонова