Рішення № 109484916, 31.01.2023, Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 362/3879/21

Провадження № 2/362/292/23

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2023 року Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Кравченко Л.М.,

з участю секретаря судового засідання Шмагун М.С.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження в залі суду у місті Василькові Київської області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «КИЇОБЛГАЗ»» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість з оплати вартості необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу у сумі 109033 грн. 04 коп., а також судовий збір у розмірі 2270 ггрн. 00 коп.

Заявлені вимоги обгрунтовує тим, що 07.07.2020 р. представниками позивача на об`єкті Відповідача, право власності на який набуто останньою 12.10.2015 р., виявлено порушення Кодексу газорозподільних систем, а саме пп.1 п.1 глави 2 розділу ХІ - проведення несанкціонованого газопроводу шляхом прихованих заходів, про що складено акт про порушення та 18.08.2020 р. комісією ухвалено рішення про нарахування вартості необлікованого обсягу природного газу у період з 03.07.2018 р. до 02.07.2020 р. в заявленому розмірі (Протокол № 535 від 18.08.2020 р.). Оскільки відповідач не оплатила заборгованості, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Представник позивача, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився. Подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, проти ухвалення у справі заочного рішення не заперечує.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилася, причини неявки не повідомила. Відзиву на позов не надіслала.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У відповідності до вимог ст. 280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки представник позивача не заперечив проти такого вирішення справи.

Дослідивши всі обставини у справі та перевіривши їх доказами, суд прийшов до таких висновків.

Судом установлено, що 02.07.2020 р. за адресою: АДРЕСА_1 , у присутності двох представників позивача, депутата Васильківської міської ради та спо;ивача (співвласника) Осипчук К.С., особи яких, окрім депутата Васильківської міської ради, встановлено відповідно на підставі посвідчень та паспорта громадянина України, складено Акт про порушення № 3808 без зауважень та пояснень, що містить підписи всіх учасників (надалі - Акт № 3808).

Згідно Акту № 3808, представниками позивача встановлено порушення Кодексу газорозподільних систем, а саме пп. 1 п. 1 глави 2 розділу ХІ: «наявність несанкціонованого газопроводу, що було виявлено при перевірці раніше відключених абонентів».

Відповідно до п.п. 4, 6 Акту № 3808, порушення усунуто шляхом механічного від`єднання на вводі газопроводe. Проводилась фото та відео фіксація, відомості про долучення яких до Акту відсутні.

Акт № 3808 не містить повідомлення про дату та час проведення комісії оператор ГРМ з розгляду цього Акту.

02.07.2020 р. представниками позивача складено Акт про усунення порушення: несанкціоноване відновлення газопостачання шляхом відключення газопроводу ввід з відрізкою на варці в землі. Акт підписаний всіма учасниками, зокрема і споживачем - співвласником ОСОБА_1

16.07.2020 р. ОСОБА_1 , як співвласниця, отримала нарочно запрошення на 10:00 год. 18.08.2020 р. до Васильківського відділення АТ «Київоблгаз» для розгляду комісії порушення Кодексу газорозподільних систем, а саме п. 1.1. наявність несанкціонованого газопроводу.

18.08.2020 р. протоколом № 535 засідання комісії з розгляду актів про порушення вимог Кодексу Васильківського відділення АТ КИЇВОБЛГАЗ за результатом розгляду Акту № 3808 встановлено порушення абонентом ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , Кодексу газороподільних систем: наявність несанкціонованого газопроводу, та вирішено задовольнити Акт № 3808 і нарахувати збитки за період з 03.07.2018 р. до 02.07.2020 р. (надалі - Протокол № 535).

Комісію проведено за участі п`яти представників позивача, до якої включено: старшого менеджера з продажів відділу з продажів АТ «Київоблгаз»; старшого майстра групи з припинення та відновлення розплдлу природного газу; головного інженера; головного фахівця відділу з продажів та документознавця канцелярського відділу та архіву. Юристів до складу комісії не залучено. Споживач ОСОБА_1 була присутньою під час проведення засідання комісії.

18.08.2020 р. відповідачу під підпис, на підставі Акту № 3808 до побутового споживача (фізичної особи) ОСОБА_1 , о/р АДРЕСА_3 , з приводу виявлених порушень: наявність несанкціонованого газопроводу, видано Акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості (додаток № 4 до Положення від 29.11.2019) про нарахування за період з 03.07.2018 р. до 02.07.2020 р. 11911,07 м3 об`єму газу на суму 109033,04 грн.

Цього ж дня, споживач ОСОБА_1 отримала рахунок на оплату збитків № 535 від 18.08.2020 р., де порушенням зазначено наявність несанкціонованого газопроводу, та зобов`язано споживача провести оплату протягом 10 календарних днів з дати отримання рахунку збитків у розмірі 109 033,04 грн.

Суд звертає увагу, що Протокол № 535, Акт-розрахунок та рахунок на оплату збитків № 535 від 18.08.2020 р. не містять правового обгрунтування проведеного відповідачу нарахування збитків, а саме посилань на норми Кодексу газорозподільних систем (надалі - Кодекс), якими закріплено порядок визначення необлікованих об`ємів природного газу та зміни їх режиму нарахування побутовому споживачу (фізичній особі), зокрема главу 3 розділу ХІ.

Відповідно до п. 4 глави 1 Загальні положення Кодексу, власником є фізична особа, яка на законних підставах володіє та користується об`єктом, зокрема газовими мережами або об`єктом газорозподільної системи; несанкціонований газопровід - самовільно під`єднаний газопровід (газовий відвід, штуцер, патрубок), у тому числі без наявного підключеного газового обладнання, фізично з`єднаний, зокрема вварений, врізаний, з газорозподільною системою або газовою мережею внутрішнього газопостачання, витрата (споживання) природного газу через який не обліковується комерційним вузлом обліку (лічильником газу); побутовий споживач - споживач, що є фізичною особою та придбаває природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх житлових приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність; споживач природного газу (споживач) - фізична особа, об`єкти якої в установленому порядку підключені до/через ГРМ Оператора ГРМ, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, зокрема в якості сировини, а не для перепродажу.

Згідно п. 7 глави 9 Розділу Х, у разі виявлення під час перевірки комерційного ВОГ чи його складових або контрольного огляду вузла обліку ознак нижченаведених порушень представник Оператора ГРМ на місці перевірки складає у порядку, визначеному цим Кодексом, акт про порушення, зокрема про наявність несанкціонованого газопроводу.

Главою 5 Розділу ХІ Кодексу, закріплено порядок оформлення акта про порушення, за вимогами якого у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником Оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 16 до цього Кодексу. Акт про порушення після пред`явлення представником Оператора ГРМ службового посвідчення складається в присутності споживача/несанкціонованого споживача та/або незаінтересованої особи (представника власника/користувача, на території чи об`єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення його особи та засвідчується їх особистими підписами. У разі якщо комерційний вузол обліку, на якому сталося порушення, знаходиться на території (в приміщенні) Оператора ГРМ, останній повинен завчасно попередити споживача про час і місце складання акта про порушення. Акт про порушення складається в двох примірниках, один з яких залишається у споживача (несанкціонованого споживача), який має право внести до акта про порушення свої зауваження та заперечення.

Представник Оператора ГРМ перед складанням акта про порушення зобов`язаний повідомити споживача (несанкціонованого споживача) про його право внести зауваження та заперечення до акта про порушення, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень.

Акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення.

При складанні акта про порушення представник Оператора ГРМ зазначає в ньому про необхідність споживача (несанкціонованого споживача) бути присутнім на засіданні комісії, на якому буде розглянуто складений акт про порушення, та визначає:

1) місцезнаходження комісії з розгляду актів про порушення;

2) дату та орієнтовний час проведення засідання комісії, на якому буде розглядатися складений акт про порушення;

3) контактний телефон особи Оператора ГРМ (для уточнення інформації щодо часу та місця засідання комісії).

Споживач (несанкціонований споживач) та представники Оператора ГРМ під час виявлення порушення та складання акта про порушення мають право здійснювати фото- та відеозйомку для фіксації виявленого порушення чи інших дій та фактів, про що зазначається в акті про порушення. До акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження, заперечення та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в акті про порушення.

Таким чином, Акт № 3808 складено з порушенням вимог п.п. 1-8 Глави 5 Розділу ХІ Кодексу, а саме акт не містить посилання на документ, на підставі якого встановлено особу представника органу місцевого самоврядування та такий не надано суду позивачем; не підтверджує завчасного повідомлення споживача про день та час проведення засідання комісії; не містить доказів виконання представниками позивача зобов`язання повідомити споживача про його право внести зауваження та заперечення до акта про порушення.

Відповідно до п.п. 9 -11 Глави 5 Розділу ХІ Кодексу, до складу комісії з розгляду актів про порушення має входити не менше трьох представників Оператора ГРМ зі складу інженерно-технічного персоналу та юристів.

Крім того, Оператор ГРМ офіційним листом має запросити для участі на постійній основі у складі комісії по одному уповноваженому представнику метрологічної організації та територіального органу Регулятора.

У разі відмови метрологічної організації або територіального органу Регулятора в делегуванні свого представника для участі на постійній основі у складі комісії, комісія створюється без участі такого представника.

Остаточний склад комісії з розгляду актів про порушення затверджується наказом Оператора ГРМ.

В порушення п. 9 Глави 5 Розділу ХІ Кодексу до складу комісії, засіданням якої 18.08.2020 р. було розглянуто Акт № 3808, не включено трьох представників Оператора ГРМ зі складу інженерно-технічного персоналу та юристів. Також, протокол № 535 не містить посилань запрошення офіційним листом та відмову метрологічної організації або територіального органу Регулятора в делегуванні свого представника для участі на постійній основі у складі комісії.

Позивачем обставин запрошення офіційним листом для участі на постійній основі у складі комісії по одному уповноваженому представнику метрологічної організації та територіального органу Регулятора з доказами надсилання такого (опис поштової кореспонденції, квитанції про відправлення, чеки), відмови таких від участі та повноважності п`яти членів комісії присутніх на засідання 18.08.2020 р. не підтверджено належними доказами.

Відповідно до п.п. 11, 12 Глави 5 Розділу ХІ Кодексу, за результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення.

При задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості.

Вартість необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу, яка пред`являється до сплати споживачу (несанкціонованому споживачу) в результаті задоволення акта про порушення, зазначається в окремому платіжному рахунку Оператора ГРМ, який надається під особистий підпис споживача (несанкціонованого споживача) або надсилається йому рекомендованим поштовим відправленням разом із супровідним листом, що оформлюється у довільній формі.

Якщо об`єм та/або вартість необлікованого (донарахованого) природного газу буде оскаржуватися споживачем (несанкціонованим споживачем) у судовому порядку, тоді до винесення остаточного рішення у судовій справі заборгованість за необлікований (донарахований) об`єм природного газу не вважається простроченою.

Розрахунок необлікованого або облікованого частково об`єму природного газу внаслідок порушення здійснюється за наявності акта про порушення та у порядку, визначеному в розділі ХІ цього Кодексу, яким закріплено Порядок перерахунку (донарахування) або зміни режиму нарахування об`ємів природного газу у разі виявлення порушень вимог цього Кодексу.

Згідно пп. 1 п. 1 глави 2 Розділу ХІ Кодексу, до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об`ємів (обсягів) природного газу, належать наявність несанкціонованого газопроводу.

Главою 3 Розділу ХІ Кодексу закріплено Порядок визначення необлікованих об`ємів природного газу та зміни їх режиму нарахування побутовому споживачу (фізичній особі), згідно п. 1 якого:

- у разі виявлення Оператором ГРМ несанкціонованого газопроводу або несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу розрахунок об`єму необлікованого природного газу здійснюється за граничними об`ємами споживання природного газу населенням (додаток 15 цього Кодексу) з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв споживача (фізичної особи) за період з дня останнього контрольного зняття показань лічильника (контрольного огляду вузла обліку або його перевірки) до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців) та з урахуванням строку на його усунення.

- якщо несанкціонований газопровід проведений шляхом прихованих заходів або фізичною особою, яка є несанкціонованим споживачем, початок періоду, за який визначається об`єм необлікованого природного газу, визначається з дня набуття споживачем (фізичною особою) права власності/користування на житлові (підсобні) приміщення, але не більше двох років, що передували дню виявлення порушення.

- якщо несанкціоноване втручання в роботу лічильника газу здійснено шляхом прихованих заходів, початок періоду, за який визначається об`єм необлікованого природного газу, визначається з дня встановлення лічильника газу та/або пломби, які виявились пошкодженими (їх встановлення повинно підтверджуватися відповідним актом про їх встановлення), але не більше 12 місяців.

Приймаючи до уваги період нарахування відповідачу збитків, що вказаний у протоколі № 535, акті - розрахунку та рахунку на оплату збитків № 535 від 18.08.2020 р. та становить два роки, засіданням комісії визначено необлікований об`єм природного газу виходячи з абз. 2 п. 1 глави 3 розділу ХІ, що застосовується за наявності однієї з умови: проведення несанкціонованого газопроводу шляхом прихованих заходів або фізичної особи, яка є несанкціонованим споживачем.

Позивачем визнано, що ОСОБА_1 є побутовим споживачем природного газу, який використовує для власних потреб за об`єктом: АДРЕСА_1 , на підставі договору про постачання природного газу та має свій особовий рахунок.

Дана обставина, судячи зі змісту перерахованих вище актів та протоколу, що містять особистий підпис ОСОБА_1 , визнається останньою, а тому в силу вимог ч. 1 ст. 82 ЦПК України не підлягає доказуванню. Тобто, ОСОБА_1 не є несанкціонованим споживачем.

Щодо проведення несанкціонованого газопроводу шляхом прихованих заходів, то позивачем не надано жодного допустимого та належного доказу вчинення такого відповідачем, зокрема доданий до позову та досліджений судом диск (додаток 5) не містить відеофіксації виявленого порушення, а наявні на ньому два фотознімки не дають можливості встановити географічно-адресну прив`язку до місця розташування об`єкту порушення вказаному в Акті № 3808. Крім того, жоден із складених представниками позивача документів не містить посилань на проведення відповідачем несанкціонованого газопроводу саме шляхом прихованих заходів.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Згідно із статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом принципу верховенства права.

Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 вказаної частини, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частина п`ята статті 12 ЦПК України покладає на суд певні обов`язки зі створення для сторін змагального процесу, суд керує ходом судового процесу, сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами, роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Тобто саме на суд покладено обов`язок під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.

Вимогами цивільного процесуального законодавства суд зобов`язаний установити: чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси позивача; у чому полягає таке порушення прав; якими доказами воно підтверджується. Залежно від установленого суд повинен вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Згідно з вимогами ЦПК України учасники справи мають передбачені процесуальним законом права і обов`язки.

Обов`язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Недоведеність обставин, на наявності яких наполягає позивач, є підставою для відмови у позові; а у разі, якщо на тому наполягає відповідач, - для відхилення його заперечень проти позову.

У випадку невиконання учасником справи його обов`язку із доведення відповідних обставин необхідними доказами, такий учасник має усвідомлювати та нести ризик відповідних наслідків, зокрема, відмови у задоволенні позовних вимог, у зв`язку із їх недоведеністю.

З аналізу вказаних норм права можна зробити висновок про те, що особа має право на захист свого цивільного права лише у разі його порушення, невизнання або оспорювання із відповідним доведенням обставин, що стали причиною для звернення з позовом до суду. У той час, як суд зобов`язаний з`ясувати, в чому саме полягає порушення прав позивача.

Оскільки, позивач за відсутності достатніх правових підстав, без відповідного доведення обставин, що стали причиною для зверення, звернувся до суду із вимогою про стягнення із відповідача заборгованості по оплаті вартості необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу, суд приходить до обгрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 247, 263-265, 280 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

В задоволенні позову - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте Васильківським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення його повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про перегляд заочного рішення або апеляційної скарги, якщо такі не було подано.

Суддя Кравченко Л.М.