Рішення № 109477973, 09.03.2023, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2023 року м. Черкаси Справа № 925/1199/22

Господарський суд Черкаської області у складі судді Гладуна А.І., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справу за позовом Фізичної особи-підприємця Федоренка Андрія Алімовича до Приватного акціонерного товариства "Госпрозрахункова база матеріально-технічного постачання" про стягнення 311152 грн,

1. Позиції учасників справи, процесуальні дії суду та учасників у справі.

Фізична особа-підприємець Федоренко Андрій Алімович (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Госпрозрахункова база матеріально-технічного постачання" (ідентифікаційний код 00388629, адреса місцезнаходження: 18006, м. Черкаси, вул. Добровольського, буд. 3).

Змістом позову є майнова вимога стягнення 311152,34 грн, зокрема 45796,00 грн 3 % річних та 265365,34 грн інфляційних втрат за невиконання рішення Господарського суду Черкаської області від 03.08.2020 у справі №925/874/19.

У позові позивач просив стягнути з відповідача понесені судові витрати на сплату судового збору у розмірі 4667,28 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач стверджує, що рішенням Господарського суду Черкаської області від 03.08.2020 у справі №925/874/19, яке набрало законної сили 11.09.2020, позов задоволено повністю, стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Госпрозрахункова база матеріально-технічного постачання" на користь Фізичної особи - підприємця Федоренка Андрія Алімовича 705620,00 грн залишку основного боргу за товари та роботи, 10584,30 грн на відшкодування сплаченого судового збору та 12421,44 грн на відшкодування витрат на проведення експертизи.

Приватним виконавцем виконавчого округу Черкаської області Плесюком Олексієм Степановичем відкрито виконавче провадження №63133959 від 24.09.2020 з виконання наказу Господарського суду Черкаської області від 11.09.2020 у справі №925/874/19 про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Госпрозрахункова база матеріально - технічного постачання" на користь Фізичної особи - підприємця Федоренко Андрія Алімовича728625,74 грн.

Згідно з довідкою приватного виконавця від 25.10.2022, боржник частково сплатив борг в сумі 8099,35 грн (05.04.2021 - 6002,99 грн, 06.04.2021 - 2096,36 грн) за наказом Господарського суду Черкаської області від 11.09.2020 у справі №925/874/19 у виконавчому провадженні №63133959. В іншій частині рішення суду є не виконаним, залишок боргу відповідачем не сплачено.

Позивач на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України нарахував відповідачу 3% річних та інфляційні втрати за період з 11.09.2020 по 04.04.2021 та з 07.04.2021 по 25.10.2022.

10.11.2022 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі №925/1199/22. Справу вирішив розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Ухвалу суду від 10.11.2022 надіслано учасникам справи: позивачу - рекомендованим листом, представнику позивача адвокату Олененко О.В. - електронною поштою, відповідачу - рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою місцезнаходження, який 15.11.2022 вручено відповідачу (а. с.27).

10.11.2022суд з метою забезпечення прав відповідача Приватного акціонерного товариства "Госпрозрахункова база матеріально-технічного постачання" бути поінформованим про розгляд справи №925/1199/22 за його участю оприлюднив інформацію на офіційній сторінці Господарського суду Черкаської області веб-порталу судової влади у мережі Інтернет (а. с. 26).

30.11.2022 відповідач подав до суду відзив на позов (а.с. 28-31), у якому просив суд відмовити у задоволенні позову та покласти судові витрати на позивача. В обґрунтування заперечень відповідач вказав, що позивач не надіслав відповідачу копії ордеру адвоката, який підписав позов (додаток 6 до позовної заяви). Позивач не виконав вимог п. 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України, а позовна заява повинна бути залишена без руху на підставі ч. 1 ст. 174 ГПК України. Предметом позову у даній справі є вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат на підставі ст. 625 ЦК України за невиконання рішення Господарського суду від 03.08.2020 у справі №925/874/19, нарахованих за період з 11.09.2020(дата набранням рішенням законної сили) по 25.10.2022 (дата видачі довідки приватного виконавця) на загальну суму 728625,74 грн, що згідно судового рішення є основним боргом за товари та роботи, 10584,30 грн сплачений судовий збір, 12421,44 витрати по експертизі. Таке нарахування не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, оскільки судові витрати за судовим рішенням не є зобов`язанням в розумінні ч. 1 ст. 509 ЦК України, а ГПК України не є актом цивільного законодавства в розумінні ч. 5 ст. 11 ЦК України. Тому відсутні підстави для застосування позивачем до судових витрат ст. 625 ЦК України.

Дослідивши письмові докази, що містяться у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

2. Перелік обставин, які є предметом доказування у справі.

Предметом позову позивача до відповідача є майнова вимога про стягнення 45796,00 грн 3% річних та 265365,34 грн інфляційних втрат, нарахованих за період з 11.09.2020 (дата набранням рішенням законної сили) по 25.10.2022 (дата видачі довідки приватного виконавця) на суму боргу 728625,74 грн.

Підставами позову є обставини, якими позивач доводить невиконання відповідачем рішення Господарського суду Черкаської області від 03.08.2020 у справі №925/874/19, яким стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Госпрозрахункова база матеріально-технічного постачання" на користь Фізичної особи - підприємця Федоренка Андрія Алімовича 705620,00 грн залишку основного боргу за товари та роботи, 10584,30 грн на відшкодування сплаченого судового збору та 12421,44 грн на відшкодування витрат по експертизі

Відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Предметом доказування у даній справі є обставини невиконання відповідачем рішення Господарського суду Черкаської області від 03.08.2020 у справі №925/874/19; розмір грошового зобов`язання відповідача та період прострочення його виконання; порушення суб`єктивного права за захистом якого позивач звернувся до суду.

3. Обставини, які не підлягають доказуванню у справі.

Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 03.08.2020 у справі № 925/874/19стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Госпрозрахункова база матеріально-технічного постачання" на користь Фізичної особи - підприємця Федоренка Андрія Алімовича 705620,00 грн залишку основного боргу за товари та роботи, 10584,30 грн на відшкодування сплаченого судового збору та 12421,44 грн на відшкодування витрат по експертизі.

Рішення суду набрало законної сили 11.09.2020.

Рішенням суду встановлено факт виникнення між сторонами майново-господарських зобов`язань на підставі договору поставки та підряду, укладених у спрощений спосіб.

Суд встановив, що виходячи з дати передачі та прийняття товару між сторонами за прибутковими накладними і відсутності заперечень та доказів з боку відповідача, що позивачем не виконано всі роботи, які вказані в актах чи існує спір з приводу їх якості, то строк виконання зобов`язання по оплаті прийнятого товару та виконаних позивачем для відповідача робіт на час вирішення спору є таким, що настав (ст. 692 та 854 ЦК України).

Отже, обставини виникнення зобов`язання між сторонами, прострочення виконання грошового зобов`язання відповідачем та розмір невиконаного грошового зобов`язання відповідача в сумі 705620,00 грн не підлягають повторному доказуванню під час розгляду справи.

4. Перелік доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

На підтвердження обставин, які є предметом доказування позивач подав письмові докази, дослідивши які суд встановив:

03.08.2020 Господарський суд Черкаської області у справі №925/874/19 ухвалив рішення, яким стягнув з Приватного акціонерного товариства "Госпрозрахункова база матеріально-технічного постачання" на користь Фізичної особи - підприємця Федоренка Андрія Алімовича 705620,00 грн залишку основного боргу за товари та роботи, 10584,30 грн на відшкодування сплаченого судового збору та 12421,44 грн на відшкодування витрат по експертизі (а. с. 8-12).

11.09.2020 на виконання рішення суду видано наказ у справі №925/874/19 (а. с. 13).

25.10.2022 приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Плесюк Олексій Степанович видав позивачу довідку №12159 про розмір заборгованості Приватного акціонерного товариства "Госпрозрахункова база матеріально - технічного постачання" (а. с. 11-12), згідно з якої приватним виконавцем відкрито виконавче провадження №63133959 від 24.09.2020 з виконання наказу Господарського суду Черкаської області від 11.09.2020 у справі №925/874/19 про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Госпрозрахункова база матеріально - технічного постачання" на користь Фізичної особи - підприємця Федоренко Андрія Алімовича728625,74 грн. Боржник частково сплатив борг в сумі 8099,35 грн (05.04.2021 - 6002,99 грн, 06.04.2021 - 2096,36 грн) за наказом Господарського суду Черкаської області від 11.09.2020 у справі №925/874/19, виконавче провадження №63133959. Решту коштів відповідачем не сплачено.

Відповідно до частини 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України "Допустимість доказів").

Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

На підставі поданих позивачем доказів, можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Тому подані позивачем докази суд визнає належними.

На підтвердження обставин, яким позивач обґрунтовує підстави позову,позивач подав письмові докази. Суд не встановив, що докази подані позивачем отримані з порушенням закону. Тому подані позивачем докази суд визнає допустимими.

Подані позивачем докази, на переконання суду, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Тому суд визнає докази, подані позивачем, достовірними.

3. Висновок суду про те, яка обставина, що є предметом доказування у справі, визнається судом встановленою або спростованою з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів. Мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

Відповідно до частини 1-3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінивши зібрані у справі докази в цілому та кожен доказ окремо, суд визнає встановленими обставини виникнення у відповідача обов`язку виконати рішення суду та сплатити позивачу 705620,00 грн залишку основного боргу за товари та роботи; невиконання відповідачем обов`язку зі сплати позивачу 705620,00 грн на виконання рішення суду.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечення.

За змістом статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Зміст принципу змагальності господарського судочинства наведений у статті 13 Господарського процесуального кодексу України, відповідно норм якої судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частин 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Тобто обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

Відповідач на спростування обставин, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги не подав. Доказів сплати коштів на виконання рішення суду не подав. З огляду на вказане суд не наводить у рішенні суду мотивів визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

4. Висновки суду щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Висновок про порушення, не визнання або оспорення права чи інтересу, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку.

03.08.2020 Господарський суд Черкаської області ухвалив рішення у справі №925/874/19, яким стягнув з Приватного акціонерного товариства "Госпрозрахункова база матеріально-технічного постачання" на користь Фізичної особи - підприємця Федоренка Андрія Алімовича 705620,00 грн залишку основного боргу за товари та роботи, 10584,30 грн на відшкодування сплаченого судового збору та 12421,44 грн на відшкодування витрат по експертизі (а. с. 8-12).

Рішення суду від 03.08.2020набрало законної сили 11.09.2020. 11.09.2020 на виконання рішення суду від 03.08.2020 видано наказ у справі №925/874/19 (а. с. 13).

Частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування , їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідач рішення Господарського суду від 03.08.2020 у справі №925/874/19 повністю не виконав.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.03.2020 у справі №912/855/19 сформованого висновок, що враховуючи положення ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Відповідно до частини 1 статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає, як порушення зобов`язання.

Частиною 1 статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У зв`язку із несплатою відповідачем 728625,74 грн заборгованості за товари та роботи на виконання рішення Господарського суду від 03.08.2020 у справі №925/874/19, позивач нарахував 45796,00 грн 3 % річних та 265365,34 грн інфляційних втрат за період з 11.09.2020 по 04.04.2021 та з 07.04.2021 по 25.10.2022.

Суд враховує, що за відсутності інших підстав припинення зобов`язання, передбачених договором або законом, зобов`язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов`язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених ч. 2 ст.625 ЦК України сум.

Судове рішення про стягнення з боржника коштів боржником не виконано. Кредитор вправі вимагати від боржника сплати інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов`язання.

Перевіривши розрахунок позивача про стягнення з відповідача 45796,00 грн 3 % річних та 265365,34 грн інфляційних втрат за період з 11.09.2020 по 04.04.2021 та з 07.04.2021 по 25.10.2022, суд дійшов висновку про його здійснення без урахуванням дійсного розміру невиконаного грошового зобов`язання.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 03.08.2020 у справі № 925/874/19стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Госпрозрахункова база матеріально-технічного постачання" на користь Фізичної особи - підприємця Федоренка Андрія Алімовича705620,00 грн залишку основного боргу за товари та роботи, 10584,30 грн на відшкодування сплаченого судового збору та 12421,44 грн на відшкодування витрат по експертизі.

Отже, розмір невиконаного грошового зобов`язання відповідача, встановленого рішенням суду, становить 705620,00 грн.

При нарахування 3% річних та інфляційних втрат позивач до розміру грошового зобов`язання додав розмір витрат на сплату судового збору та проведення експертизи у розмірі 10584,30 грн та 12421,44 грн відповідно.

Згідно з статтею 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини (стаття 11 Цивільного кодексу України).

Обов`язок учасника судового процесу відшкодувати понесені іншим учасником судові витрати зі сплати судового збору та проведення експертизи не зумовлює виникнення між сторонами майнового зобов`язання, прострочення виконання якого дає право кредитору вимагати сплати боргу з урахування індексу інфляції та 3% річних.

Здійснивши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат з урахуванням дійсного розміру невиконаного грошового зобов`язання (705620 грн) у межа періоду, визначеного позивачем, суд встановив: за період з 11.09.2020 по 04.04.2021 розмір 3% становить 11929,46 грн; інфляційне збільшення - 56126,91 грн. За період з 07.04.2021 по 25.10.2022 (сума боргу697 520,65 грн) розмір3% становить31073,11 грн, інфляційне збільшення - 200777,58 грн.

Загальна заборгованість відповідача зі сплати 3% річних та інфляційного збільшення боргу становить 299907,06 грн, з яких 43002,57 3% річних (311929,46 + 31 073,11), інфляційне збільшення256904,49 грн (56126,91 + 200 777,58).

Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність. Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Учасники цивільних відносин при здійсненні своїх прав зобов`язані діяти добросовісно, утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Однією із загальних засад цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Передумовою для захисту прав та охоронюваних законом інтересів особи є наявність такого права або інтересу та порушення або оспорювання їх іншою особою (іншими особами).

Невиконання відповідачами свого обов`язку зі сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних порушує право позивача на належне виконання зобов`язаною стороною свого обов`язку у зобов`язанні та спричиняє позивачу майнові втрати у вигляді знецінення грошових коштів.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересу є примусове виконання обов`язку в натурі.

Вимогу позивача про стягнення з відповідача 45796,00 грн 3 % річних та 265365,34 грн інфляційних втрат за період з 11.09.2020 по 04.04.2021 та з 07.04.2021 по 25.10.2022 суд визнає обґрунтованою частково, спосіб захисту обраний позивачем є належним та ефективним, та доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову частково у розмірі 43002,57 грн 3% річних та 256904,49 грн інфляційного збільшення боргу.

6. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до статті 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування , їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно частини 3 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до частини 1 статті 526 зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Невиконання відповідачем обов`язку у зобов`язанні порушує право позивача на належне виконання зобов`язання.

Відповідно до частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема примусове виконання обов`язку в натурі.

7. Розподіл судових витрат.

За подання позовної заяви при зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 4667,28 грн на підставі квитанції №0.0.2735565380.1 від 10.11.2022 (а.с. 4)

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки, позовні вимоги позивача задоволенні частково на 96% до відшкодування йому за рахунок відповідача підлягає судовий збір у розмірі 4480,59грн, пропорційно до розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Госпрозрахункова база матеріально-технічного постачання" (ідентифікаційний код 00388629, адреса місцезнаходження: 18006, м. Черкаси, вул. Добровольського, буд. 3) на користь Фізичної особи-підприємця Федоренка Андрія Алімовича (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) 43002,57 грн (сорок три тисячі дві гривні 57 копійок) 3 % річних та 256904,49 грн (двісті п`ятдесят шість тисяч дев`ятсот чотири гривні49 копійок) інфляційних втрат, 4480,59 грн (чотири тисячі чотириста вісімдесят гривень 59 копійок) судових витрат зі сплати судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя А.І. Гладун