Рішення № 10947359, 26.08.2010, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 2-744/2010 року

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 серпня 2010 року м. Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючої-судді Флоряк Д.В.,

секретаря Марчук С.В.,

за участю представника позивача Непорадної Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Надвірнянського районного суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” в особі Івано-Франківської ОД ПАТ “Райффайзен Банк Аваль” до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за Генеральною кредитною угодою, в тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, -

встановив:

Публічне акціонерне товариство “Райффайзен Банк Аваль” в особі Івано-Франківської ОД ПАТ “Райффайзен Банк Аваль” звернулося в суд з позовом, який в подальшому уточнили, до ОСОБА_4 про стягнення 4989182, 43 грн. заборгованості за Генеральною кредитною угодою, в тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Свої вимоги банк мотивує тим, що відповідно до Генеральної кредитної угоди №113 від 30.08.2007 року з подальшими змінами від 07.09.2007 року, 25.04.2008 року, 15.07.2009 року та 30.11.2009 року відповідач отримав в позивача кредит в розмірі 383000, 00 доларів США строком до 29.08.2017 року із сплатою 12,5% річних за користування кредитом. В рамках генеральної кредитної угоди укладено кредитні договори від 25.04.2008 року з подальшими змінами, згідно яких відповідач отримав кредит в сумі 80000,00 доларів США строком до 29.08.2017 року під 14,5% річних та в сумі 70000,00 доларів США під 14,75% річних та кінцевим терміном погашення 29.08.2017 року. Внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань за Генеральною угодою та кредитними договорами станом на 06.08.2010 року за ним наявна заборгованість в загальній сумі 4989182, 43 грн. Наведені кредитні договори та Генеральна кредитна угода забезпечені іпотекою нерухомого майна. Умовами договору іпотеки від 07.09.2007 року із змінами від 30.04.2008 року банку було передано нерухоме майно: приміщення кафе-магазину загальною площею 1111,4 кв.м., що по вул. Франка,12 в м.Надвірна, а відповідно договору іпотеки від 22.07.2009 року банку передано квартиру АДРЕСА_1. Зазначеними договорами іпотеки передбачено право іпотекодержателя у випадку неналежного виконання позичальником умов кредитного договору задовольнити забезпечену вимогу шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги з підстав, які викладені в позовній заяві, просить позов задоволити в повному обємі, стягнути з відповідача ОСОБА_4 4989182, 43 грн. 26 коп. заборгованості за Генеральною кредитною угодою №113, в тому числі шляхом звернення стягнення заборгованості на предмет іпотеки - приміщення кафе-магазину, загальною площею 1111,4 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1, загальною площею 28,2 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не зявився з невідомих суду причин, про день та час слухання справи повідомлений завчасно і належним чином, про що свідчать поштові розписки, і від нього не надійшла заява про причини його неявки чи про слухання справи в його відсутність.

Зі згоди представника позивача суд прийшов до висновку про ухвалення рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, представлені сторонами на виконання вимог ст.60 ЦПК України і які сторони вважають достатніми для обґрунтування і заперечення позовних вимог та з'ясувавши фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу захисту порушеного права на належне виконання умов кредитних договорів шляхом стягнення заборгованості за кредитними договорами, в тому числі звернення стягнення на предмет іпотеки.

Статтею 1054 Цивільного Кодексу України визначено зміст кредитного договору. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. Істотними умовами кредиту є розмір кредиту та строк повернення кредиту.

30 серпня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством “Райффайзен Банк Аваль” в особі Івано-Франківської ОД ПАТ “Райффайзен Банк Аваль” та ОСОБА_4 укладено Генеральну кредитну угоду № 113 та Додаткові угоди №113/1, № 113/2, 3113/3, №113/4 до Генеральної Кредитної угоди №113, згідно яких банк встановив позичальнику загальний кредитний ліміт в сумі 565160,89 доларів США та визначив, що термін дії угоди до 29.08.2017 р., умови надання, термін погашення і розмір кожного кредиту (траншу) оформлюється кредитними договорами.

В рамках вищезгаданої Генеральної кредитної угоди між сторонами укладено кредитний договір № 014/14-10/244 G113 від 25.04.2008 року із змінами від 30.06.2009 року, 30.11.2009 року, 29.12.2009 року та 30.12.2009 року, відповідно до якого банк надав, а відповідач отримав кредит в сумі 80 000 доларів США строком до 29.08.2017 року під 14,5% річних за користування коштами. Також 25.04.2008 року між банком та позичальником укладено кредитний договір № 010/14-10/245 G113,із наступними змінами від 30.06.2009 року, 02.12.2009 року, 25.12.2009 року, 28.12.2009 року та 30.12.2009 року, згідно якого банк надав, а ОСОБА_4 отримав кредит в сумі 70000,00 доларів США під 14,75% річних за користування кредитними коштами кінцевим терміном погашення 29.08.2017 року.

Згідно з умовами кредитних договорів, погашення кредиту та сплата процентів здійснюється позичальником в порядку та строки відповідно до графіка погашення кредитної заборгованості, який є невід'ємною частиною кожного кредитного договору.

Факт виконання ПАТ “Райффайзен Банк Аваль” своїх договірних зобовязань за вищезазначеними кредитними договорами у повному обсязі підтверджується меморіальними ордерами № TR010/14-10-635G1 від 07.09.2007 р. на суму 383000,00 доларів США, № 012/366-35 від 30.04.2008 р. на суму 70000,00 доларів США та меморіальним валютним ордером № 012/366-36 від 30.04.2008 року на суму 80000,00 доларів США, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Незважаючи на взяті на себе за кредитними договорами зобов'язання, відповідач ОСОБА_4 належно їх не виконував, що підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором № 010/14-10/635 G 113 від 07.09.2007 року станом на 07.05.2010 року (а. с. ), за кредитним договором № 010/14-10/244 G 113 від 25.04.2008 р. станом на 07.05.2010 року (а. с. ) та за кредитним договором № 010/14-10/245 G 113 від 25.04.2008 р. станом на 78.05.2010 року (а. с. ). Відповідно до наведених розрахунків вбачається, що відповідач систематично порушував терміни сплати кредиту та процентів по кредитних договорах.

За змістом ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Згідно ч.1 ст. 527 ЦК України боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України встановлено правові наслідки порушення зобов'язання, за змістом якої у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема неустойка.

Порушивши умови договорів та закону, відповідач зобовязання за вказаними договорами належним чином не виконав.

У відповідності п.10.2 Генеральної Кредитної угоди № 113 від 30.08.2007 року за порушення строків повернення кредитів, відсотків за користування кредитними коштами, передбачених кредитними договорами, укладеними в рамках даної Угоди, у визначені договором строки, позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на час виникнення заборгованості за кожен день прострочення.

За змістом ч.2 ст. 1054 та ч. 2 ст.1050 ЦК України наслідком порушення відповідачем зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Позивачем станом на 06.08.2010 року проведено розрахунки заборгованості за кредитними договорами, а саме:

- За кредитним договором № 010/14-10/635 G 113 - 449958,67 доларів США, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ становить 3550668,86 грн., в т.ч. по кредиту - 409745,30 доларів США, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ становить 3233341,14 грн., по відсотках 38108,06 доларів США, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ становить 301282,67 грн., пеня 2033, 31 доларів США, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ становить 16045, 05 грн.;

- За кредитним договором № 014/14-10/244 G 113766677,23 грн., в т.ч. по кредиту 681665, 69 грн., по відсотках 81282, 46 грн., пеня 3729,08 грн.;

- За кредитним договором № 014/14-10/ 245 G 113 671836,34 грн., в т.ч. по кредиту 593903, 96 грн., по відсотках 74400, 78 грн., пеня 3531,60 грн.

Будь-яких доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості за наведеними кредитними договорами відповідачем суду не представлено.

Позивачем надсилались відповідачу вимоги про виконання порушеного зобов'язання за № 14-01/08-242 від 09.02.2010 р., № 14-01/08-243 від 09.02.2010 р. та № 14-01/08-244 від 09.02.2010 р., які останніми залишені без реагування. Тобто вже на лютий 2010 року відповідачу було відомо про розмір заборгованості перед банком і сумніву в нього такий розрахунок не викликав.

Відповідно до ч.1 ст. 548 ЦК України виконання зобовязання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Частиною 1 ст. 546 ЦК України визначено види забезпечення виконання зобов'язань, якими є неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток.

В забезпечення виконання зобовязань, які випливають із Генеральної кредитної угоди №113, всіх додаткових угод та Кредитних договорів до Генеральної угоди між ПАТ “Райффайзен Банк Аваль” та відповідачем ОСОБА_4 07.09.2007 р. укладено договір іпотеки № 3880 із змінами від 30.04.2008 р., відповідно до якого ОСОБА_4 передав в іпотеку приміщення кафе магазину, загальною площею 1111,4 кв.м., яке знаходиться в м.Надвірна по вул. Франка,12.

Також в забезпечення зобовязань, які виникають із Генеральної Крединої угоди №113, усіх додаткових угод та кредитних договорів до неї між ПАТ “Райффайзен Банк Аваль” таОСОБА_4 укладено договір іпотеки №1795 від 22.07.2009 року, згідно якого в іпотеку банку передано квартиру АДРЕСА_1, і яка згідно правовстановлюючих документів належать йому на праві власності.

Пунктом 3.1.4. договору іпотеки № 3880 від 07.09.2007 року та договору іпотеки №1795 від 22.07.2009 року сторони встановили право іпотекодержателя (у разі невиконання іпотекодавцем зобов'язання) вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки , реалізувати його та за рахунок вирученої від реалізації предмета іпотеки суми, переважно перед іншими кредиторами, задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобовязання, а також витрат, повязаних з реалізацією предмета іпотеки.

Статтею 33 ч.1 та ч.3 Закону України “Про іпотеку” встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Спосіб реалізації предмета іпотеки встановлений ст. 39 Закону України “Про іпотеку”.

Статтею 23 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” передбачено, що обтяжувач має право в разі порушення боржником забезпеченого обтяженням зобов'язання або договору, на підставі якого виникло забезпечувальне обтяження, одержати задоволення своєї вимоги за рахунок предмета обтяження в черговості згідно із встановленим пріоритетом. Звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку.

Відповідно до положень ст. ст. 16, 20 ЦК України передбачено право особи захистити своє порушене право шляхом звернення до суду. При цьому право на захист особа здійснює на свій розсуд. В даному випадку позивач просить про захист його порушеного права шляхом стягнення заборгованості за кредитним договором та Генеральною кредитною угодою, в тому числі за рахунок звернення стягнення на предмет іпотеки.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню. При вирішенні питання в якій саме валюті підлягає поверненню борг по кредитним зобов'язанням, суд виходить з наступного. Відповідно до вимог розділу 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю, валюта України є законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень оплати будь-яких вимог та зобов'язань. За змістом ст. 524 ЦК України сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті, але зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України гривні. Таким чином стягненню з відповідача ОСОБА_4 підлягає заборгованість за Генеральною угодою №113 та Кредитними договорами до неї в сумі 4989182, 43 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Тому з відповідача також слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати.

На підставі викладеного, відповідно до ст. ст. 526, 527, 530, 543, 554, 589, 590, 610, 611, 1050, 1054, 16, 20 Цивільного Кодексу України, ст. 33 ч.ч.1, 3 Закону України “Про іпотеку”, ст. 23 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, ст. ст. 3, 4, 10, 11, 60, 88 ч.1, 131 ч.1 ЦПК України, керуючись ст. ст. 88, 213-215, 224-228 ЦПК України, суд,

В И РІ Ш И В :

Позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» задоволити.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_2 в користь Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” на рахунок 29094965 МФО 336462 код 20551707, місцезнаходження якого м. Київ, вул. Лєскова, 9, ЄДРПОУ 14305909 4989182, 43 грн. 26 коп. (чотири мільйони девятсот вісімдесят девять тисяч сто вісімдесят дві гривні сорок три копійки) заборгованості за Генеральною кредитною угодою №113, в тому числі шляхом звернення стягнення заборгованості на предмет іпотеки:

- приміщення кафе-магазину, загальною площею 1111,4 кв.м., що знаходиться в м.Надвірна по вул. Франка,12, згідно договору іпотеки № 3880 від 07.09.2007 року, укладеного між ПАТ “Райффайзен Банк Аваль” та ОСОБА_4.

- квартири №1, загальною площею 28,2 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1, згідно договору іпотеки № 1795 від 22.07.2009 року, укладеного між ПАТ “Райффайзен Банк Аваль” та ОСОБА_4.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль»” 1700 грн. судового збору і 120 грн. витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному апеляційному порядку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 10 днів з дня його проголошення через Надвірнянський районний суд.

Суддя: підпис Флоряк Д.В.

Згідно з оригіналом.Суддя Флоряк Д.В.

Повний текст виготовлено 31.08.2010 року