Ухвала суду № 109465114, 09.03.2023, Господарський суд м. Києва

УХВАЛА

про залишення позову без руху

м. Київ

За позовом Недержавної некомерційної професійної організації "Національна асоціація адвокатів України" (04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, 3, 5-й поверх)

До Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13)

Про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії

Суддя Бондренко-Легких Г. П.

Без виклику представників сторін.

ВСТАНОВИВ:

Недержавна некомерційна професійна організація "Національна асоціація адвокатів України" звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України № 5706/5 від 20 грудня 2022 року про задоволення скарги та скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та зобов`язання Міністерство юстиції України вчинити дії щодо поновлення в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційну дію 05.08.2022 №1000711070058048098 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", проведену державним реєстратором Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації Недбайлом Олегом Андрійовичем щодо Ради адвокатів міста Києва (ідентифікаційний код юридичної особи 38517528).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваний наказ прийнято з порушення процедури розгляду скарг, без залучення всіх заінтересованих осіб до розгляду скарги, без з`ясування обставин щодо дотримання скаржником вимог до оформлення скарги, та відповідач при розгляді скарги на підставі якої прийнято оскаржуваний наказ вийшов за межі своїх повноважень чим порушив права та законні інтереси позивача у справі, у зв`язку з чим наказ Міністерства юстиції України № 5706/5 від 20 грудня 2022 року підлягає визнанню протиправним та скасуванню, а також відповідач зобов`язаний поновити в державному реєстрі реєстраційну дію, яку скасовано таким наказом.

Позивач, в тому числі, просить покласти на відповідача судові витрати зі сплати судового збору.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

(1) Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити, найменування суду першої інстанції, до якого подається заява.

З позовної заяви вбачається, що позивач звертається до Господарського суду м. Києва.

Проте, відповідно до інформації зазначеної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі ЄДР) найменування суду першої інстанції, до якого позивач подав заяву є: Господарський суд міста Києва.

(2) Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти

Суд констатує., що позивачем визначено власне найменування як - Недержавна некомерційна професійна організація "Національна асоціація адвокатів України", Рада адвокатів України, в той час як згідно відомостей з ЄДР найменування позивача - Недержавна некомерційна професійна організація "Національна асоціація адвокатів України" з кодом ЄДРПОУ зазначеним в позові.

При цьому, зважаючи на те, що представник позивача- адвокат Козачук Н.Ю. представляє інтереси на підставі довіреності № від 15.11.2022 як Національної асоціації України, так і Ради адвокатів України, яка має інший код ЄДРПОУ, ніж вказано в позовній заяві, суд позбавлений можливості самостійно встановити, чи позовна заява подана від двох позивачів - Національна асоціація адвокатів України та Ради адвокатів України (і представником в порушення норм статті 162 ГПК України не вказано ідентифікаційного коду даної юридичної особи та адреси місцезнаходження).

Отже, представнику позивача слід визначити склад позивачів у справі та зазначити правильну назву, код ЄДРПОУ, місцезнаходження, засоби зв`язку тощо відповідно до вимог ГПК України щодо кожної юридичної особи.

(3) Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Відповідно до частин 1, 3 статті 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

В преамбулі позову позивач зазначає третю особу - Рада адвокатів міста Києва, втім фактично в прохальній частині позову, або в окремій заяві як те передбачено статтею 50 ГПК України не просить залучити до участі у справі таку третю особу.

Суд звертає увагу позивача, що позовна заява не містить: обґрунтування необхідності залучення до участі у справі третьої особи та на стороні кого саме (позивача/відповідача), а також обґрунтування того на які саме права та обов`язки третьої особи і яким чином може вплинути рішення у справі.

Відтак, позов не містить викладу всіх обставин якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

(4) Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Правилами надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, а саме абзацом 27 пункту 2 передбачено, що документом, який підтверджує надання послуг поштового зв`язку є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв`язку.

Отже, на підтвердження направлення учасникам справи позовної заяви з додатками до позову обов`язково мають додаватися описи вкладення, чеки (квитанції) поштового відділення, що підтверджують факт оплати відправником та надання відділенням зв`язку послуг з пересилання листів з описом вкладення.

За змістом пункту 61 Правил надання поштового зв`язку, затверджених Постановою №270 від 05.03.2009 Кабінету Міністрів України, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Із наведених норм вбачається, що належним доказом направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачеві у справі є бланк опису вкладення з номером поштового відправлення, завірений відповідним відділенням зв`язку, разом з фіскальним чеком/квитанцією про відправлення. За таких обставин, належним доказом надіслання копії позовної заяви з доданими до неї документами відповідачу є оригінал опису вкладення відправленої поштової кореспонденції, в якому перелічені всі документи, які надсилаються одержувачу та який засвідчений підписом працівника відділення поштового зв`язку та відбитком календарного штемпеля цього відділення, а також розрахунковий документ поштової установи, а саме оригінал поштової квитанції (чеку).

Відповідно, якщо копію позовної заяви надіслано поштою, то документом, який підтверджує надсилання, є фіскальний чек поштового відділення, опис вкладення у цінний лист. Крім того, підтвердженням, що відправлення надіслано на адресу одержувача є саме накладна (службовий чек), в якому зазначено номер накладної, інформацію про відправника та одержувача, інформацію про відправлення, а також міститься підтвердження (підпис) відправника з підтвердженням, що інформація у даній накладній зазначена правильно.

Судом встановлено, що позивач всупереч вимогам статті 164 ГПК України не надав суду належні документи на підтвердження відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів, а саме описів вкладенні у цінні листа та накладні (службові чеки).

(5) Пунктом 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно частини 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Суд констатує, що позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру (одна - про скасування акту, друга - про зобов`язання вчинити дії), втім судовий збір сплачено лише за одну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду, позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», прожитковий мінімум працездатних осіб з 01.01.2023 становить - 2 684, 00 грн.

Таким чином судовий збір за дві вимоги немайнового характеру має становити - 5 368, 00 грн, а оскільки позивачем сплачено лише за одну немайнову вимогу, то сума доплати судового збору становить 2 684, 00 грн.

(6) Стаття 164 ГПК України встановлює вимоги до документів, що додаються до позовної заяви, та ч. 2 указаної статті зазначає, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до частини 2 статті 91 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Частиною 4 зазначеної статті внормовано, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Пунктом 5.26 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163:2020, чинний від 01.09.2021) встановлено, що відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчують відбитком печатки юридичної особи, структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) юридичної особи або печатки «Для копій».

Суд констатує, що надані суду докази в копіях не містять дати засвідчення, засвідчені керівником секретаріату РАУ, НААУ Красником В.В.

Крім того, додані до позову докази засвідчені керівником секретаріату РАУ, НААУ при цьому до матеріалів позовної заяви не надано жодних доказів, які б підтверджували наявність у вказаної особи повноважень на засвідчення від імені заявника копій документів (зокрема, документ, що підтверджує призначення керівником секретаріату, та відповідне положення про секретаріат).

Таким, чином копії які додані до позовної заяви є засвідчені неналежним чином.

З наведених підстав позовна заява підлягає залишенню її без руху.

Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 3 ст. 174 ГПК України позовна заява вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.

На підставі викладеного та керуючись ст. 162, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Залишити позовну заяву Недержавної некомерційної професійної організації "Національна асоціація адвокатів України" без руху.

2. Встановити позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви п`ять днів з дня вручення цієї ухвали.

3. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:

(1) подання до суду письмової заяви на виконання ухвали із зазначенням вірного найменування суду згідно відомостей з ЄДР;

(2) подання до суду письмової заяви на виконання ухвали із зазначенням вірного найменування позивача згідно відомостей з ЄДР;

(3) подання до суду письмової заяви на виконання ухвали із обґрунтуванням необхідності залучення до участі у справі третьої особи та на стороні кого саме (позивача/відповідача), а також обґрунтування того на які саме права та обов`язки третьої особи і яким чином може вплинути рішення у справі.

(4) подання до суду письмової заяви на виконання ухвали із наданням документів на підтвердження відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів, а саме описів вкладенні у цінні листа та накладні (службові чеки).

(5) подання до суду письмової заяви на виконання ухвали із доданням до неї платіжного доручення по доплату судового збору у встановленому розмірі (2 684, 00 грн).

(6) подання до суду письмової заяви на виконання ухвали із доданням до неї всіх доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оформлених відповідно до ст. 91 ГПК України та наданням відомостей щодо повноважень керівника секретаріату РАУ, НААУ засвідчувати копії документів.

4. Попередити позивача, що відповідно до частини 4 статті 174 ГПК України, у разі якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили в день підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Г.П. Бондаренко - Легких