Рішення № 109465113, 10.03.2023, Господарський суд м. Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (проведення судового засідання) господарську справу

За позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Мотор-Гарант»

до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова Група «ОБЕРІГ»

про стягнення 12 170,00 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Мотор-Гарант» з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова Група «ОБЕРІГ» про стягнення 12 170,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як страховик винної в ДТП особи, всупереч вимогам Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не відшкодував позивачу шкоду, завдану страхувальником відповідача внаслідок ДТП.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання), витребувано у Моторного (транспортного) страхового бюро України відомості щодо полісу № 202442068 та встановлено сторонам процесуальні строки для подання заяв по суті спору.

Згідно з положеннями ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Судом встановлено факт належного повідомлення сторін про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання, ухвала суду від 28.11.2022 була отримана позивачем та відповідачем 06.12.22, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень, які долучені до матеріалів справи.

08.12.2022 через канцелярію суду від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшли відомості з ЄЦБД МТСБУ.

22.12.2022 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує щодо задоволення позовних вимог з наступних підстав. Позивач, в порушення вимог пп. «в» п. 3.2 ст. 3 Порядку виконання зобов`язань при настанні події, яка є страховим випадком за декількома внутрішніми договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, затвердженого Протоколом Президії МТСБУ від 26.02.2020 № 464/2020 (далі - Порядок), не здійснив належного повідомлення ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» про прийняте рішення та заплановану виплату страхового відшкодування - не пізніше ніж за три робочі дні до дати її проведення. Оскільки страхове відшкодування було здійснено з порушеннями положень Порядку, у ТДВ СК "МОТОР-ГАРАНТ" відсутнє право на отримання страхового відшкодування від інших страховиків, які уклали чинні на момент настання страхового випадку по відношенню до того ж забезпеченого транспортного засобу Внутрішні договори страхування. Крім того, позивач своєю бездіяльністю позбавив можливості участі ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» в розслідуванні страхової справи та встановлення факту дорожньо-транспортної пригоди, причин та обставин її настання та розмір заподіяної школи, що і стало підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування. Також разом з позовною заявою позивач надає копію повідомлення про настання події від 01.12.2021 №3727 та копію повідомлення про прийняте рішення щодо виплати страхового відшкодування від 14.02.2022 № 597/1, однак, фактично повідомлення про прийняте рішення щодо виплати страхового відшкодування від 14.02.2022 № 597/1 не направлялось на адресу відповідача, відповідач не отримував вказаного повідомлення, а позивачем не було надано належних доказів, які підтверджують виконання ним обов`язків з направлення ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» вищезазначених повідомлень.

03.01.2023 через канцелярію суду від позивача надійшли заперечення на відзив, в яких останній заперечує щодо викладених у відзиві обставин з огляду на наступне. Стосовно ненадання доказів направлення поданих повідомлень на адресу відповідача заявник зазначає, що внаслідок повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, у позивача немає можливості надати підтвердження факту відправлення вищевказаних повідомлень, оскільки відсутній доступ до технічного пристрою працівника, з якого відбувалось направлення повідомлень. Тривалий час від відповідача не надходило жодної відповіді стосовно прийнятого рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування при настання події за декількома внутрішніми договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відтак позивач був змушений звертатися до відповідача будь-якими іншими альтернативними засобами зв`язку для вирішення даного питання, на підтвердження чого позивачем було подано до суду роздруковане листування ТДВ «СК «МОТОР-ГАРАНТ» із представником відповідача.

Також у поданих запереченнях на відзив позивач просить суд зменшити розмір позовних вимог і стягнути з відповідача 8 369,95 грн.

Так, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

У той же час, ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Враховуючи, що Господарським судом міста Києва було розпочато розгляд справи № 910/12900/22 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання) згідно з ухвалою від 28.11.2022, розгляд даної справи по суті розпочався з 29.12.2022.

У свою чергу, позивачем було подано заяву про зменшення розміру позовних вимог 29.12.2022 (дата здачі до поштового відділення), тобто після початку розгляду справи по суті, а отже, подано таку заяву з порушенням визначеного процесуальним законом строку. Заява про поновлення або продовження процесуального строку на подання заяви про зменшення розміру позовних вимог позивачем не подавалась.

Статтею 118 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 2 ст. 118 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись наведеними нормами господарського процесуального закону, суд дійшов висновку про необхідність залишення заяви позивача про зменшення позовних вимог без розгляду в зв`язку з пропуском встановленого п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України строку для подання такої заяви.

Враховуючи викладене вище, беручи до уваги відсутність будь-яких клопотань сторін, у яких останні заперечували проти розгляду даної справи по суті, а також зважаючи на наявність в матеріалах справи всіх документів та доказів, необхідних для повного, всебічного та об`єктивного її розгляду і вирішення цього спору, суд дійшов висновку про можливість вирішення по суті наведеної справи, призначеної до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання), за наявними в ній матеріалами.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши надані документи та матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

УСТАНОВИВ:

Відповідно до договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс) АР № 1976170 від 23.09.2021 (зі строком дії до 23.12.2021), укладеного Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Мотор-Гарант» з ОСОБА_1 , були застраховані майнові інтереси страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом «PEUGEOT 407», реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN-код ТЗ - НОМЕР_2 , розмір франшизи - 2600,00 грн.

22.11.2021 року о 12 годині 00 хвилин, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом - автомобілем марки «PEUGEOT 407», д.н.з. НОМЕР_1 , у м. Харкові по вул. Спартака, при виїзді на нерегульоване перехрестя з просп. Московським, не надав переваги в русі автомобілю «DAEWOO LANOS», р.н. НОМЕР_3 , який рухався по головній дорозі та скоїв з ним зіткнення. В результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальних збитків.

30.11.2021 на адресу ТДВ «СК «МОТОР-ГАРАНТ» надійшло повідомлення про настання страхового випадку вх № 4031/АК від 26.11.2021.

Відповідно до наданої відповіді від НПУ № 3021327423707792 про ДТП, яка сталась 22.11.2021 відносно ОСОБА_1 , за порушення ним Правил дорожнього руху, було складено адміністративний протокол серія ААБ № 302846, матеріали ДТП направлено до Червонозаводського районного суду м. Харкова.

09.12.2021 Постановою Червонозаводського районного суду м. Харкова у справі №646/7802/21 ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

14.12.2021 ОСОБА_2 - власник транспортного засобу «DAEWOO LANOS», реєстраційний номер НОМЕР_3 , який отримав механічні пошкодження, звернувся до позивача (ТДВ «СК «МОТОР-ГАРАНТ») з письмовою заявою про виплату страхового відшкодування вх. № 4212/AK.

Відповідно до звіту про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу №16292 від 09.12.2021, наданого позивачем, вартість матеріального збитку, завданого внаслідок ДТП власнику автомобіля марки «DAEWOO LANOS», реєстраційний номер НОМЕР_3 , становить: 29 295,29 грн - з урахуванням ПДВ і 26 939,91 грн - без урахування ПДВ.

18.02.2022 ТДВ «СК «МОТОР-ГАРАНТ» визнано подію, яка сталася 22.11.2021, страховим випадком, і на підставі Звіту про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу № 16292 від 09.12.2021, Страхового акту № 262/22-ГПО від 18.02.2022, Розпорядження № 273 від 18.02.2022 здійснено виплату страхового відшкодування ОСОБА_2 у розмірі 24 339,91 грн. (26 939,91 (сума без урахування ПДВ) -2600,00 грн (франшиза за полісом АР № 1976170), що підтверджується платіжним дорученням № 853 від 18.02.2022.

Станом на дату скоєння дорожньо-транспортної пригоди (22.11.2021) у водія транспортного засобу «PEUGEOT 407», реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN-код ТЗ - НОМЕР_2 , винного у ДТП (Ростанд Бофор), діяло два Поліси обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, а саме: поліс ЕР № 2022442068, виданий ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» (відповідач) (дата початку дії полісу з 09.01.2021 по 08.01.2022), та АР № 1976170 - виданий ТДВ «СК «МОТОР-ГАРАНТ» (позивач) (дата початку дії полісу з 24.09.2021 по 23.12.2021).

Враховуючи те, що цивільно-правова відповідальність водія забезпеченого транспортного засобу, а саме «PEUGEOT 407», реєстраційний номер НОМЕР_1 , була застрахована і у позивача, і у відповідача, відповідач відповідно до п. 5.3 Порядку виконання зобов`язань при настанні події, яка є страховим випадком за декількома внутрішніми договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, затверджених протоколом Президії МТСБУ від 26.02.2020 № 464/2020, зобов`язаний компенсувати позивачеві 50% від суми виплаченого страхового відшкодування розмірі 12 170,00 грн.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з урахуванням наступного.

Згідно з ч. 1 статті 16 Закону України "Про страхування" за договором страхування страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Вказана норма кореспондується зі статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Згідно зі ст. 11 Закону України «Про страхування» предмет договору страхування може бути застрахований за одним договором страхування та за згодою страхувальника кількома страховиками (співстрахування).

Стаття 989 ЦК України встановлює обов`язок страхувальника при укладенні договору страхування повідомити страховика про інші договори страхування, укладені щодо об`єкта, який страхується.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при укладенні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності страхувальник зобов`язаний повідомити страховика про всі діючі договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладені з іншими страховиками, а також, за вимогою страховика, надати інформацію про всі відомі обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику.

Отже, чинне законодавство дозволяє страхувальнику укладати декілька договорів страхування щодо одного об`єкта страхування з різними страховиками, при цьому наявність на момент укладення внутрішнього договору страхування в єдиній централізованій базі даних МТСБУ відомостей про інші чинні внутрішні договори страхування, укладені по відношенню до того ж забезпеченого транспортного засобу, є достатнім доказом виконання страхувальником свого обов`язку повідомити страховика про інші внутрішні договори страхування.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Отже, оскільки цивільно-правова відповідальність особи, що користується транспортним засобом «PEUGEOT 407», реєстраційний номер НОМЕР_1 , водій якого вчинив дорожньо-транспортну пригоду, була застрахована у відповідача на підставі Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ЕР № 2022442068 та у позивача на підставі Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АР № 1976170, суд дійшов висновку, що особою, відповідальною за завдані в даному випадку збитки, відповідно до положень Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у межах, передбачених вказаним Законом та договорами обов`язкового страхування цивільної відповідальності, є позивач та відповідач.

Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" також врегульовано діяльність Моторного (транспортного) страхового бюро України, яке згідно з пунктом 39.1 ст. 39 Закону є єдиним об`єднанням страховиків, які здійснюють обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Згідно з пп. а п. 7.2 Статуту Моторного (транспортного) страхового бюро України, затвердженого протоколом Загальних зборів членів МТСБУ № 18 від 24.01.2005 та погодженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України № 3470 від 01.02.2005, члени Бюро зобов`язані виконувати рішення та дотримуватись положень установчих та внутрішніх нормативних документів Бюро, затверджених органами управління Бюро відповідно до їх компетенції.

Відносини між страховиками-членами МТСБУ з питань забезпечення здійснення страхового відшкодування при наявності декількох внутрішніх договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, які були чинними на момент дорожньо-транспортної пригоди, врегульовує Порядок виконання зобов`язань при настанні події, яка є страховим випадком за декількома внутрішніми договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, затверджений протоколом Президії Моторного (транспортного) страхового бюро України № 464/2020 від 26.02.2020 (далі - Порядок № 464/2020 від 26.02.2020).

Пунктом 2.1 статті 2 вказаного Порядку визначено, що наявність на момент укладення внутрішнього договору страхування в єдиній централізованій базі даних МТСБУ відомостей про інші чинні внутрішні договори страхування, укладені по відношенню до того ж забезпеченого транспортного засобу, визнається достатнім доказом виконання страхувальником зобов`язання при укладенні внутрішнього договору страхування повідомити страховика про інші внутрішні договори страхування (обов`язки страхувальника, що передбачені пунктом 3 частини першої статті 989 ЦК України та п. 17.3 ст. 17 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

Вказаний Порядок є обов`язковим для виконання усіма членами МТСБУ і поширюється на врегулювання страхових випадків, інформація про настання яких отримана членами МТСБУ після 01 березня 2020 року.

Відповідно до п. 5.1 Порядку виконання зобов`язань при настанні події, яка є страховим випадком за декількома внутрішніми договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страховик, який на умовах, визначених цим Порядком, здійснив відшкодування, у разі, якщо визначений ним розмір шкоди не сукупного розміру страхових сум, за відповідну шкоду, за усіма чинними на дату страхового випадку Внутрішніми договорами страхування, визнається особою, яка надала послуги з відшкодування збитків, і згідно з пунктом 36.4 статті 36 Закону 1961 має право на отримання страхового відшкодування від інших страховиків, які уклали чинні на момент настання страхового випадку по відношенню до того ж забезпеченого транспортного засобу Внутрішні договори страхування.

Для реалізації зазначеного у цьому пункті права страховик, який на умовах, визначених цим Порядком, здійснив страхове відшкодування, має подати заяв про страхове відшкодування до решти зазначених страховиків.

Згідно з п. 5.3 Порядку страховик, за внутрішнім договором страхування якого настала подія, що має ознаки страхового випадку, але проведення виплати страхового відшкодування здійснено згідно з цим Порядком іншим страховиком і розмір шкоди не перевищує загального розміру страхових сум за відповідну шкоду, за усіма чинними на момент настання страхового випадку внутрішніми договорами страхування зобов`язаний здійснити страхове відшкодування такому іншому страховику протягом 15 днів з дати отримання заяви про виплату страхового відшкодування.

Обов`язок страховика щодо проведення відповідного розслідування страхового випадку, в тому числі встановлення факту наявності у страхувальника інших чинних договорів страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, визначено п. 34.1 статті 34 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

За змістом пункту 3.1 статті 3 Порядку виконання зобов`язань при настанні події, яка є страховим випадком за декількома внутрішніми договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страховик при отриманні інформації про настання події, що містить ознаки страхового випадку за укладеним ним внутрішнім договором страхування, зобов`язаний (незалежно від наявності інших внутрішніх договорів страхування, укладених по відношенню до забезпеченого транспортного засобу, та черговості їх укладення) здійснити визначені Законом 1961 (Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів") заходи для забезпечення своєчасного здійснення страхового відшкодування.

Згідно з пунктом 3.2 статті 3 Порядку страховик, який отримав інформацію про подію, яка має ознаки страхового випадку за декількома внутрішніми договорами страхування, для забезпечення участі усіх страховиків за такими договорами страхування повинен:

а) невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дати надходження інформації про страховий випадок, повідомити у письмовій формі (як правило, за допомогою електронної корпоративної пошти МТСБУ) інших страховиків, які внесли до єдиної централізованої бази даних МТСБУ відомості про інші внутрішні договори страхування, які є дійсними на дату настання події, що містить ознаки страхового випадку;

б) забезпечити можливість іншим страховикам, які також застрахували той самий об`єкт, приймати участь в розслідуванні страхового випадку (зокрема, у огляді наявних документів та пошкодженого (знищеного) майна);

в) повідомити у письмовій формі (як правило, за допомогою електронної корпоративної пошти МТСБУ) інших страховиків, які внесли до єдиної централізованій базі даних МТСБУ відомості про інші внутрішні договори страхування, які є дійсними на дату настання події, що містить ознаки страхового випадку, про прийняте рішення та заплановану виплату страхового відшкодування не пізніше ніж за три робочі днів до дати її проведення.

Відповідно до п. 33-1.1. ст. 33-1 Закону №1961-IV страхувальник, інша особа, відповідальність якої застрахована, водій транспортного засобу, причетного до дорожньо-транспортної пригоди, особа, яка має право на отримання відшкодування (потерпілий), зобов?язані сприяти страховику та МТСБУ в розслідуванні причин та обставин дорожньо-транспортної пригоди, а саме: надати для огляду належний їй транспортний засіб або інше пошкоджене майно, повідомити страховика про всі відомі їй обставини та надати для огляду та копіювання наявні у неї документи щодо цієї дорожньо-транспортної пригоди протягом семи робочих днів з дня отримання нею відповідної інформації або документа. Якщо зазначені особи з поважних причин не мали змоги виконати ці дії, вони мають підтвердити це документально.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, інформацію про страховий випадок ТДВ «СК «МОТОР-ГАРАНТ» було отримано 30.11.2021 з повідомлень про дорожньо-транспортну пригоду, що має ознаки страхового випадку, від водія автомобіля марки «DAEWOO LANOS», реєстраційний номер НОМЕР_3 - ОСОБА_2

18.02.2022 ТДВ «СК «МОТОР-ГАРАНТ» визнано подію, яка сталася 22.11.2021, страховим випадком, і здійснено виплату страхового відшкодування ОСОБА_2 у розмірі 24 339,91 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 853 від 18.02.2022.

У позовній заяві ТДВ «СК «МОТОР-ГАРАНТ» зазначає що своєчасно повідомив відповідача про настання страхової події та про прийняте рішення щодо виплати страхового відшкодування, посилаючись на заяви № 3727 від 01.12.21 року та № 597/1 від 14.02.22.

Крім того, позивач звертався до відповідача з вимогою № 816 від 28.03.2022 про здійснення в порядку регресу відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, у розмірі 12 170,00 грн. Лише 03.11.2022 позивач отримав через електронну пошту лист про відмову у виплаті страхового відшкодування вих. № 2707-04 від 27.07.2022.

Відповідач у відзиві на позов вказував, що повідомлення про настання страхової події від 01.12.2021 № 3727 та повідомлення про прийняте рішення щодо виплати страхового відшкодування від 14.02.2022 № 597/1 він не отримував, а позивачем не було надано належних доказів, які підтверджують виконання ним обов`язків з направлення до ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» вищезазначених повідомлень.

Доказів направлення вищевказаних заяв матеріали справи не містять.

Позивач зазначає, що внаслідок повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, у позивача немає можливості надати підтвердження факту відправлення вищевказаних повідомлень, оскільки відсутній доступ до технічного пристрою працівника, з якого відбувалось їх направлення.

Однак дані твердження позивача не беруться судом до увагу з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було отримано інформацію про страховий випадок 30.11.2021.

Згідно з пп. «а» пункт 3.2 статті 3 Порядку страховик, який отримав інформацію про подію, яка має ознаки страхового випадку за декількома внутрішніми договорами страхування, для забезпечення участі усіх страховиків за такими договорами страхування повинен: невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дати надходження інформації про страховий випадок, повідомити у письмовій формі (як правило, за допомогою електронної корпоративної пошти МТСБУ) інших страховиків, які внесли до єдиної централізованої бази даних МТСБУ відомості про інші внутрішні договори страхування, які є дійсними на дату настання події, що містить ознаки страхового випадку.

Тобто позивач повинен був повідомити відповідача про страховий випадок до 03.12.2021 включно.

Окрім того, як вбачається з заяв №3727 від 01.12.21 та № 597/1 від 14.02.2022, на які посилається позивач у підтвердження своєчасності повідомлення відповідача про настання страхової події, всі вони датовані до початку дії воєнного стану в України.

Суд зазначає, що воєнний стан в України було введено з 24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022, затвердженого Законом № 2102-IX від 24.02.2022.

Отже, позивач не був позбавлений можливості направити дані заяви на адресу відповідача поштою, через операторів поштового зв`язку.

Щодо наданої ТДВ «СК «МОТОР-ГАРАНТ» роздруківки листування з відповідачем суд зазначає, що дата початку листування - травень місяць 2022 року, крім того, до даних листів немає вкладень чи опису, з якого би вбачалось, що саме вищевказані заяви та додатки до них були направлені на електронну пошту відповідача.

Виходячи з вищевикладеного, судом встановлено, що до матеріалів справи позивачем не було надано жодного належного та допустимого доказу про повідомлення відповідача (ТДВ «СГ «ОБЕРІГ») про настання страхового випадку.

Оскільки страхове відшкодування було здійснено з порушеннями положень Порядку № 464/2020 від 26.02.2020, у позивача відсутнє право на отримання страхового відшкодування від інших страховиків, які уклали чинні на момент настання страхового випадку по відношенню до того ж забезпеченого транспортного засобу Внутрішні договори страхування.

Окрім того, ТДВ СК "МОТОР-ГАРАНТ" своєю бездіяльністю позбавило можливості участі ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» в розслідуванні страхової справи та встановленні факту дорожньо-транспортної пригоди, причин та обставин її настання та розміру заподіяної шкоди. У матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про забезпечення позивачем Товариству з додатковою відповідальністю «СГ «ОБЕРІГ» можливості взяти участь в розслідуванні страхового випадку, зокрема, у огляді наявних документів та пошкодженого майна.

Доказів повідомлення відповідача про прийняте рішення та заплановану виплату страхового відшкодування не пізніше ніж за три робочі дні до дати її проведення, обов`язковість якого встановлена пп. в) п. 3.2 ст.3 Порядку № 464/2020 від 26.02.2020, позивачем до суду також не надано.

Відповідно до п. 37.1.3 ст. 37 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов`язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди.

Враховуючи, що позивачем не було дотримано вимоги чинного законодавства України в частині своєчасного повідомлення ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» про настання події, що містить ознаки страхового випадку, забезпечення відповідачу можливості взяти участь в розслідуванні страхового випадку та своєчасного повідомлення відповідача про прийняте рішення та заплановану виплату страхового відшкодування, що, в свою чергу, призвело до неможливості встановлення відповідачем причин та обставин настання дорожньо-транспортної пригоди та визначення розміру заподіяної шкоди, підстави для задоволення вимог ТДВ «СК «МОТОР-ГАРАНТ» про стягнення частини виплаченого позивачем страхового відшкодування в розмірі 12 170,00 грн відсутні.

За приписами ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Вказані докази повинні містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об`єктивної істини.

У справі «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89) ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно статті 6 Конвенції рішення судів достатнім чином містять мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland», заява № 49684/99; від 27 вересня 2001, пункт 30). Разом з тим, у рішенні звертається увага, що статтю 6 параграф 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення, може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи (рішення у справі «Ruiz Torija v. Spain», заява серія A № 303-A; від 9 грудня 1994; пункт 29).

На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 10.03.2023.

Суддя О.Г. Удалова