Ухвала суду № 109461776, 10.03.2023, Дружківський міський суд Донецької області

ЄУН 229/279/23

Провадження № 1-кп/229/576/2023

УХВАЛА

іменем України

10 березня 2023 року м. Дружківка

Дружківський міський суд Донецької області в складі

головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , адвоката ОСОБА_5 , провівши судове засідання у кримінальному провадженні № 22022050000002110 від 14.07.2022

за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.2 ст.114-2 Кримінального кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

09.03.2023 від прокурора Донецької обласної прокуратури процесуального керівника у кримінальному провадженні ОСОБА_6 до Дружківського міського суду Донецької області надійшло клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 22022050000002110 від 14.07.2022 щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.2 ст.114-2 Кримінального кодексу України. В клопотанні прокурор зазначив, що метою продовження запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення. Така потреба обумовлена наявністю ризиків, передбачених п.1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які на цей час не зменшилися. Підтримав клопотання та просив його задовольнити.

Захисник в судовому засіданні вважала, що клопотання прокурора не підлягає задоволенню, оскільки ризики, на які посилається прокурор не доведені.

Обвинувачений підтримав позицію захисника та просив змінити запобіжний захід у виді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт за місцем проживання цивільної дружини ОСОБА_7 . Вказує, що в нього немає намірів вчиняти інші кримінальні правопорушення або переховуватися від суду.

Захисник уточнила, що цивільна дружина обвинуваченого проживає в АДРЕСА_1 .

Прокурор заперечував щодо зміни запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт і вважав, що саме такий запобіжний захід, як тримання під вартою, забезпечить належну процесуальну проведінку обвинуваченого.

Суд, заслухавши думку учасників судового засідання, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання прокурора про продовження строку триманян під вартою з огляду на таке.

Встановлено, що ухвалою суду від 13.01.2023 ОСОБА_4 продовжено строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком до 13.03.2023 включно.

Відповідно до ст. 183 ч.1 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Верховний Суд у листі від 03.03.2022 р. N 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану» звернув увагу суддів на те, що вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу, суд може зважати на попередню оцінку окремих фактичних обставин, здійснену ним при вирішенні попередніх клопотань у цьому кримінальному провадженні на підставі відповідних матеріалів, і не здійснювати надмірного витребування матеріалів у сторін кримінального провадження. При ухваленні судових рішень щодо неодноразового продовження строку тримання під вартою суди вивчали питання в обгрунтування прийнятих ними рішень.

Європейський Суд з прав людини визнав виправданим тривале тримання під вартою за наявності конкретних ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Продовження тримання під вартою може бути виправданим тільки за наявності певного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до особистої недоторканності (рішення ЄСПЛ «Лабіта проти Італії»).

Суд враховує те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України кваліфікуються як тяжкі злочини, за вчинення яких законом України про кримінальну відповідальність передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років.

Отже, суд враховує тяжкість інкримінованих злочинів, а також ті обставини, що обвинувачений може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, щоб уникнути відповідальності, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вказане свідчить про наявність ризиків, передбачених ст.177 Кримінального процесуального кодексу України, у такому їх ступені, який є підставою для запобіжного ув`язнення. При цьому, суд вважає, що на даний час жоден із більш м`яких запобіжних заходів не є достатнім для запобігання цим ризикам.

Із введенням воєнного стану на території України та активними бойовими діями на території Донецької області, ризик переховування обвинуваченого та неявки до суду у разі перебування на волі є обґрунтованим.

У даному кримінальному провадженні вивчалися ризики, що дають підстави тримання обвинуваченого під вартою. Суд дійшов переконання, що вищевказані ризики не зменшилися та продовжують існувати.

Однак, суд вважає, що ризик можливості обвинуваченим знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, не доведений прокурором.

Втім, суд не встановив будь-яких обставин, які б свідчили про те, що запобіжний захід у виді тримання під вартою, з урахуванням наявності ризиків, не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого ОСОБА_4 .

Таким чином, приймаючи до уваги те, що на теперішній час судовий розгляд призначено, але не розпочато, а ризики, які виправдовують тримання обвинуваченого, не відпали, суд не вбачає підстав для обрання обвинуваченому більш м`якого запобіжного заходу, оскільки, на даний час його належну процесуальну поведінку може забезпечити саме такий запобіжний захід, як тримання під вартою.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, а запобіжний захід у вигляді тримання під вартою - продовженню на термін 60 (шістдесят) днів. Тому клопотання захисника підлягає відхиленню, оскільки стороною захисту не надано суду документів в обгрунтування цілодобового домашнього арешту, як то дозвіл власника приміщення на перебування обвинуваченого за адресою місця проживання цивільної дружини обвинуваченого.

Керуючись ст. 131, 177, 183, 199, 314-315, 331, 336, 372 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Оголосити перерву в судовому засідпанні до 11 год. 30 хв. 19.04.2023.

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою – задовольнити.

Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.2

ст.114-2 Кримінального кодексу України, строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою на термін 60 (шістдесят) днів, тобто, по 08 травня 2023 включно, з утриманням у Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4).

В наступне судове засідання викликати проекурора, захисника, обвинуваченого.

Ухвала в частині продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду (за зміненою підсудністю Донецького апеляційного суду) протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченими в той же строк з моменту вручення копії ухвали.

Суддя ОСОБА_1