Рішення № 109458084, 09.03.2023, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа№592/1587/23

Провадження №2/592/708/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2023 року м.Суми Ковпаківський районний суд міста Суми в складі головуючого судді Катрич О.М., за участю секретаря судового засідання Подпрятова А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Суми матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Сумський обласний діагностичний центр безпеки дорожнього руху» про усунення перешкод у користуванні власністю, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач свої вимоги мотивує тим, що він має нежитлове приміщення, розташоване в м. Суми, Гайовий проїзд, БН, на праві приватної власності, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №250792756 від 01.04.2021р. У квітні 2018 року відповідач користувався нежитловим приміщенням для ведення господарської діяльності та перебував з ним у цивільно-правових відносинах, врегульованих договором оренди. Під час користування приміщенням, територію, де розташоване нежитлове приміщення, відповідачем було обнесено парканом, а саме: металевою сіткою на металевих стовпах, що зумовлювалось, за твердженнями відповідача, необхідністю забезпечення норм з охорони праці та техніки безпеки під час випробувань транспортних засобів, послуги з яких надає відповідач, а саме: обмежити доступ сторонніх осіб. Після закінчення строку оренди та після звільнення нежитлового приміщення відповідачем, паркан залишився на місці його встановлення, хоча, у нього, як власника нежитлового приміщення, відсутня в ньому жодна необхідність. Він звернувся до відповідача з листом-вимогою від 21.03.2021р., яким повідомив про необхідність зняття паркану та звільнення від нього території не пізніше 20 квітня 2021 року. Листом від 19.04.2021р. за вих. №07-1 відповідач повідомив, що виконання робіт із зняття паркану та воріт за вищевказаною адресою можливий після закінчення пандемії COVID-19 та зняття пов`язаних з нею карантинних обмежень, що досі діють в Україні.

Тому просить суд зобов`язати відповідача вчинити певні дії, а саме: зняти (демонтувати) паркан (металеву сітку) за адресою м.Суми. Гайовий проїзд, БН.

22.02.2023 року директор товариства Вакула С. надала до суду відзив, у якому зазначила, що дійсно, у 2015-2018 року відповідач користувався прилеглою територією до нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м.Суми, Гайовий проїзд, БН для проведення перевірки технічного стану транспортних засобів. Задля уникнення нещасних випадків під час проведення випробувань, що можуть трапитись через потрапляння на територію випробувань сторонніх осіб, відповідачем було виконано, встановлені законом вимоги щодо безпечного виконання випробувань, а саме: облаштовано паркан, який складається з секцій огорожі, що обмежив доступ сторонніх осіб. Після закінчення користування вказаною вище територією, ТОВ «Сумський обласний діагностичний центр безпеки дорожнього руху» паркан знятий не був, зважаючи на карантинні обмеження та відсутність працівників відповідної кваліфікації, що могли б виконати зняття паркану та вивізти його з території. (а.с.11-12)

27.02.2023 року позивач надав суду відповідь на відзив, в якому зазначив, що відповідачем підтверджено факт встановлення паркану на прилеглій території до нежитлового приміщення, як і підтверджено обов`язок його знати. (а.с.15)

Позивач у судове засідання не з`явився, надав до суду заяву, в якій просить справу розглядати без його участі, позовні вимоги підтримує.

Відповідач у судове засідання не з`явився, надав до суду заяву, в якій просить справу розглядати без його участі.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником нежитлового приміщення за адресою: м.Суми, Гайовий проїзд, БН, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №250792756 від 01.04.2021р. (а.с.3)

Згідно листа ТОВ «Сумський обласний діагностичний центр безпеки дорожнього руху» від 19.04.2021 року № 07-1 вбачається, що відповідач не відмовляється виконати роботу із зняття паркану та воріт, а посилається на те, що це можливо після закінчення пандемії СОVID -19 та зняття карантинних обмежень (а.с.4)

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. (ст. 12 ч.3) Згідно ст. 4 ч.1 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Частиною 5 ст. 263 ЦПК України передбачено, що обґрунтованим є судове рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи вищевказані положення чинного законодавства та обставини справи, суд дійшов висновку про те, що позивачем не надано достатніх та належних доказів у розумінні ст.ст. 76-80 ЦПК України на підтвердження своїх доводів, таких як договір оренди, на який він посилається у позові, що був укладений між ним та ТОВ «Сумський обласний діагностичний центр безпеки дорожнього руху», з якого б убачалися дата укладання, умови договору, строк дії договору, права та обов`язки сторін тощо. Позивачем не надано достатніх доказів на підтвердження своїх доводів, а саме , що встановлений відповідачем паркан створює йому перешкоди у користуванні нежитловим приміщенням та яким саме чином. Не надано жодного доказу, які б вказували на конкретне місце розташування паркану, його ширину, висоту, довжину та взагалі його наявність на час розгляду справи на території навколо нежитлового приміщення (фото, схема тощо). Крім цього, не надано суду відповідних документів, з яких би убачалося, кому на праві власності (інше право) належить земельна ділянка, на якій розташований паркан та її площа, тому суд позбавлений можливості всебічно, повно та об`єктивно з`ясувати усі фактичні обставини справи та прийняти законне та обгрунтоване рішення по суті заявлених вимог.

Враховуючи викладене, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити за необгрунтованістю.

Керуючись ст.ст. 13, 76, 141, 263, 265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити за необгрунтованістю.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.М. Катрич