Рішення № 109457130, 02.03.2023, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/15523/19

Провадження № 2/638/313/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2023 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Цвіри Д.М.

за участю секретаря судового засідання – Зінченко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дзержинського районного суду м. Харкова, в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Новобаварського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), треті особи: ОСОБА_3 , Служба у справах дітей по Новобаварському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради про визнання батьківства, -

встановив:

Позивач звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовною заявою, в якій просить суд:

- визнати його ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , народженого ОСОБА_3 в акушерському відділенні ДЗ «УМЦ АГР МОЗ України»;

- виключити запис про батька дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований: АДРЕСА_1 , з актового запису №453 від 25 вересня 2019 року виконаного Новобаварським районним у місті Харкові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області про народження ІНФОРМАЦІЯ_4 дитини ОСОБА_4 ;

- зобов`язати Новобаварський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за №453 від 25 вересня 2019 року виконаний Новобаварським районним у місті Харкові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області відповідно до рішення суду, де у відомості про батьківство вказати батьком дитини ОСОБА_1 , прізвище дитини – ОСОБА_5 , по-батькові – ОСОБА_6 .

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що з 14 червня 2008 року ОСОБА_3 перебувала в шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 , який було зареєстрованого у Жовтневому відділі реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції, актовий запис №203. Від шлюбу у них є донька ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 26.04.2019 року шлюб між ОСОБА_3 , та відповідачем було розірвано, рішення набрало законної сили. Ще до розірвання їх шлюбу, в вересні 2018 року позивач познайомився з ОСОБА_3 , а з лютого 2019 року вони стали разом проживати в АДРЕСА_2 та підтримувати шлюбно - сімейні відносини, оскільки ОСОБА_3 була вже вагітна від нього, про що повідомила позивача ще в жовтні 2018 року. ІНФОРМАЦІЯ_4 у позивача та ОСОБА_3 народилась дитина - син ОСОБА_4 , народження якого зареєстровано Новобаварським районним у місті Харкові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області 25 вересня 2019 року, актовий запис № 453.

Але у відомостях про батька дитини вказаний відповідач ОСОБА_2 , на підставі актового запису про укладення шлюбу №203 від 14 червня 2008 року між ОСОБА_8 та відповідачем, хоча він не являється батьком дитини.

Як зазначено позивачем, в дійсності батьками дитини є: батько - ОСОБА_1 , мати - ОСОБА_3 . Вони продовжують проживати разом, удвох дбають про сина, саме він забирав ОСОБА_3 з дитиною з пологового будинку. Їх реєстрація шлюбу призначена на 26.10.2019 року. Відповідно до діючих норм законодавства, дитина, яка зачата та народжена в шлюбі, походить від подружжя, а якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, народження дитини від батька визначається за рішенням суду, особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала в шлюбі з іншим чоловіком, має право пред`явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання батьківства.

Як зазначено позивачем, іншим шляхом вирішити це питання він не має можливості, оскільки відповідач ОСОБА_2 посилаючись на свою зайнятість відмовився йти до РАГСУ і на зв`язок з позивачем більше не виходить.

В зв`язку з чим просить суд заявлені позовні вимоги задовольнити та визнати його ОСОБА_1 батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виключити запис про батька дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з актового запису №453 від 25 вересня 2019 року про його народження та зобов`язати Новобаварський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за №453 від 25 вересня 2019 року виконаний Новобаварським районним у місті Харкові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області відповідно до рішення суду, де у відомості про батьківство вказати батьком дитини ОСОБА_1 , прізвище дитини – ОСОБА_5 , по-батькові – ОСОБА_6 .

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 21 жовтня 2019 року позовну заяву залишено без руху із наданням позивачу строку для усунення її недоліків.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 16 січня 2020 року прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 12 серпня 2021 року клопотання ОСОБА_1 про долучення доказів – задоволено, прийнявши до розгляду поданий доказ - копію звіту тесту ДНК на батьківство.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 12 серпня 2021 року клопотання ОСОБА_1 про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – задоволено. Залучено до участі у справі, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Службу у справах дітей по Новобаварського району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради (місцезнаходження: 61012, м. Харків, вул. Полтавський Шлях, 11), підготовче засідання відкладено.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 19 січня 2022 року підготовче провадження у цивільній справі закрито, призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач, будучи належним чином повідомленим про місце, дату та час розгляду справи, у судове засідання не з`явився, до суду подав заяву, в якій розгляд справи просив провести без його участі в зв`язку з невідкладним відрядженням, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення по справі не заперечував.

Відповідач ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленим про місце, дату та час розгляду справи, у судове засідання не з`явився, причини своєї неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву не надав.

Представник відповідача Новобаварського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), будучи належним чином повідомленим про місце, дату та час розгляду справи, у судове засідання не з`явився, до суду подав заяву, в якій зазначено, що заперечень по даній справі немає, просить розгляд справи проводити без присутності представника у зв`язку з великою навантаженістю відділу.

Третя особа ОСОБА_3 , будучи належним чином повідомленою про місце, дату та час розгляду справи, у судове засідання не з`явилась, до суду подала заяву, в якій розгляд справи просила провести без її участі за сімейними обставинами.

Представник третьої особи Служби у справах дітей по Новобаварському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, будучи належним чином повідомленим про місце, дату та час розгляду справи, у судове засідання не з`явився, в матеріалах справи міститься клопотання, в якому зазначено, що за вищевказаною справою орган опіки та піклування не надає письмовий висновок до суду, рішення у справі ніяким чином не впливає на права та обов`язки ССД по Новобаварському району., просить справу слухати без участі представника Служби у справах дітей по Новобаварському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, справу просять вирішити в інтересах дитини.

Враховуючи, що в справі є достатні докази про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача та згідно ч.4 ст.223 ЦПК України постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалась згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, зокрема у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання цього принципу є гарантією того, що учасник справи, незалежно від рівня фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, має можливість забезпечити захист своїх прав та інтересів.

Цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (частина перша статті 1 ЦК України).

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 ЦК України, частина перша статті 16 ЦК України).

Позивач звернувся до суду з позовною заявою щодо визнання його батьком малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виключення запису про батька дитини з актового запису про народження дитини та внесення відповідних змін до актового запису про народження дитини, де у відомості про батьківство вказати його батьком дитини, внести відповідні зміни до актового записи про прізвище дитини та його по-батькові.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уклали шлюб, який зареєстровано 14 червня 2008 року в Жовтневому відділі реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції, актовий запис №203, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 14 червня 2008 року Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції.

ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що Новобаварським районним у місті Харкові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області зроблений відповідний актовий запис за № 453 від 25 вересня 2019 року та 25 вересня 2019 року видане свідоцтво про народження серія НОМЕР_2 .

Відповідно до свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 , батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зазначено: батько - ОСОБА_2 , мати- ОСОБА_3 .

Заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 26.04.2019 р. по справі №638/16572/18 позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задоволено. Розірвано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , зареєстрований Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції, актовий запис №203. Рішення суду набрало законної сили 28.05.19 р.

Згідно довідки від 23.07.2019 року, виданої ДЗ «Український медичний центр акушерства, гінекології та репродуктології Міністерства охорони здоров`я України» № 37876813, ОСОБА_3 народила живого доношеного хлопчика ІНФОРМАЦІЯ_8 в акушерському відділенні ДЗ «УМЦ АГР МОЗ України».

Зі звіту тесту ДНК на батьківство від 26 липня 2021 року, за яким було відібрано зразки ДНК дитини - ОСОБА_4 (зразок № 1026-66192 від 26 липня 2021 р.), передбачуваного батька – ОСОБА_1 (зразок № 1026-66191 від 26 липня 2021 р.) вбачається, що передбачуваний батько не може бути виключений в якості біологічного батька дитини, що тестується. На підставі аналізу локусов STR, які наведено вище, вірогідність батьківства становить 99.999999 %.

Відповідно до статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно зі статтею 52 Конституції України діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним. Ніяких моральних та правових обмежень будь-які діти не знають. Права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому державними органами реєстрації актів цивільного стану в установленому законом порядку.

Згідно зі статтею 5 СК України держава охороняє сім`ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім`ї. Держава створює людині умови для материнства та батьківства, забезпечує охорону прав матері та батька, матеріально і морально заохочує і підтримує материнство та батьківство. Держава забезпечує пріоритет сімейного виховання дитини.

Статтею 121 СК України встановлено, що права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Судом встановлено, що шлюб між відповідачем по справі - ОСОБА_2 та третьою особою по справі - ОСОБА_3 на час народження дитини ІНФОРМАЦІЯ_4 було розірвано на підставі заочного рішення суду від 26.04.2019 р, яке набрало законної сили 28.05.2019 року.

Відповідно до частини 2 статті 122 СК України дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя.

В частині 1 статті 122 СК України закріплено, що походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини.

Тому, батьками дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зазначено ОСОБА_2 , як батька, та ОСОБА_3 , як мати.

Судом також встановлено, що позивач - ОСОБА_1 та третя особа – ОСОБА_3 у зареєстрованому шлюбі не перебували, при цьому факт їх сумісного проживання сторони не оспорюють.

Як зазначено позивачем, ще до розірвання шлюбу між ОСОБА_3 та відповідачем, в вересні 2018 року позивач познайомився з ОСОБА_3 , а з лютого 2019 року вони стали разом проживати в АДРЕСА_2 та підтримувати фактичні шлюбно - сімейні відносини, оскільки ОСОБА_3 була вже вагітна, про що повідомила позивача ще в жовтні 2018 року, вони продовжують проживати разом, удвох дбають про сина, саме він забирав ОСОБА_3 з дитиною з пологового будинку.

Але у відомостях про батька дитини вказаний відповідач ОСОБА_2 , на підставі актового запису про укладення шлюбу №203 від 14 червня 2008 року між ОСОБА_3 та відповідачем, хоча він не являється батьком дитини.

Стаття 125 СК України визначає походження дитини, батьки якої не перебувають у шлюбі між собою.

Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров`я про народження нею дитини.

Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері і батька дитини; за рішенням суду.

Відповідно до частини першої статті 126 СК України походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Частиною першою статті 135 СК України передбачено, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Відповідно до частин першої-третьої статті 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

Відповідно до статті 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах реєстрації актів цивільного стану (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі сукупності доказів. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК України, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

Доказами у зазначеній категорії справ можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто, при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності.

Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.

Як вбачається з матеріалів справи, у відомостях про батька дитини вказаний відповідач ОСОБА_2 , зв`язку з тим, що дитина народилась до спливу десяти місяців після припинення шлюбу між ОСОБА_3 та відповідачем, що відповідно до законодавства свідчить про те, що вона походить від подружжя, тобто, на підставі актового запису про укладення шлюбу №203 від 14 червня 2008 року між ОСОБА_3 та відповідачем, хоча відповідач і не являється батьком дитини.

Відповідачем не надано суду доказів того, що він є біологічним батьком дитини, не спростовано ним належними та допустимими доказами й факт того, що біологічним батьком дитини є позивач по справі, своїм правом подати суду відзив на позовну заяву із запереченнями проти заявлених позовних вимог він не скористався, відзив до суду ним не поданий.

Тоді як, відповідно до звіту тесту ДНК на батьківство від 26 липня 2021 року, за яким було відібрано зразки ДНК дитини - ОСОБА_4 (зразок № 1026-66192 від 26 липня 2021 р.), передбачуваного батька – ОСОБА_1 (зразок № 1026-66191 від 26 липня 2021 р.) вбачається, що передбачуваний батько не може бути виключений в якості біологічного батька дитини, що тестується. На підставі аналізу локусов STR, які наведено вище, вірогідність батьківства становить 99.999999 %.

У рішенні від 19 березня 2019 року Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «M. T. v. UKRAINE», № 950/17, § 23-24, вказав, що питання полягає не в діях держави, а в стверджуваній неналежності захисту національними судами приватного життя заявника у спорі між приватними сторонами. У справах такого типу має враховуватись справедливий баланс між відповідними конкуруючими інтересами. До того ж усі рішення щодо найкращих інтересів дитини повинні мати надзвичайне значення. Стосовно спорів про батьківство, ініційованих ймовірними біологічними батьками, незважаючи на надану національним органам влади свободу розсуду в цій сфері, біологічний батько не повинен повністю виключатись із життя своєї дитини, якщо тільки цього не вимагають відповідні причини щодо захисту найкращих інтересів дитини. Суд встановлював порушення статті 8 Конвенції, коли національні органи влади відмовляли у розгляді позову ймовірного біологічного батька про встановлення його батьківства, лише пославшись на визнання батьківства іншим чоловіком та не розглянувши при цьому фактичні обставини справи. На противагу, стаття 8 Конвенції не була порушена у випадках, коли національні органи влади відмовляли у розгляді такого позову після ретельного вивчення інтересів зацікавлених осіб, приділивши особливу увагу інтересам дитини, та не проігнорували при цьому інтереси ймовірного біологічного батька.

З матеріалів справи встановлено, що фактично спір між сторонами щодо батьківства дитини відсутній, однак відповідач чинить перешкоди в документальному оформленні позивача батьком дитини, тому першочерговому врахуванню при вирішенні справи підлягають інтереси дитини, а не самих сторін спору.

Визнання батьківства за рішенням суду розглядається як засіб захисту прав дитини, тобто міра, спрямована на відновлення, визнання порушених або оспорених прав дитини. Визначення батьківства дитини є підставою виникнення батьківських обов`язків, зокрема обов`язку з утримання дитини (постанова Верховного Суду від 15 квітня 2021 року у справі № 645/1098/18 (провадження № 61-759св21)).

Статтею 125 СК України передбачено два випадки визначення походження дитини від батька, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, а саме: 1) за заявою матері і батька дитини; 2) за рішенням суду.

Частиною 1 статті 129 СК України передбачено, що особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред`явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання свого батьківства.

Позивач скористався своїм правом та звернувся до суду з позовом про визнання його батьківства щодо дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Неподання ним заяви разом з матір`ю дитини до органів реєстрації актів цивільного стану не може бути підставою для відмови у визнанні батьківства.

Суд звертає увагу на те, що статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини. Визначення батьківства дитини є підставою виникнення батьківських обов`язків, зокрема обов`язку з утримання дитини.

При вирішенні спору про визнання батьківства суд приділяє особливу увагу інтересам дитини.

Відтак, суд приходить до висновку, що вимоги позивача щодо визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження є законними та обґрунтованими, встановлені судом обставини і надані позивачем відомості свідчать про походження дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Одним із основних засобів ідентифікації дитини є її ім`я, яке надається дитині при народженні і складається із прізвища, власного імені та по батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національної меншини, до якої вона належить.

Відповідно до статті 145 СК України прізвище дитини визначається за прізвищем батьків. Якщо мати, батько мають різні прізвища, прізвище дитини визначається за їхньою згодою. Спір між батьками щодо прізвища дитини може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Частинами третьою, п`ятою статті 148 СК України передбачено, що у разі зміни прізвища одного з батьків прізвище дитини може бути змінене за згодою обох батьків та за згодою дитини, яка досягла семи років.

У разі заперечення одним із батьків щодо зміни прізвища дитини спір між ними щодо такої зміни може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. При вирішенні спору беруться до уваги виконання батьками своїх обов`язків щодо дитини, а також інші обставини, які засвідчують відповідність зміни прізвища інтересам дитини.

Інтереси дитини є пріоритетними і визначальними для вирішення спору щодо зміни прізвища дітей.

При вирішенні справи про зміну прізвища дитини необхідно також враховувати стосунки, які існують між дитиною та її батьками, в тому числі й з тим із батьків, хто проживає окремо.

Так як суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог щодо визнання ОСОБА_1 батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , то суд приходить до висновків про необхідність зміни прізвища, по-батькові дитини, що буде відповідати інтересам дитини.

Відповідно частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, що визначено частина 2статті 77 ЦПК України.

Згідно частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 82 ЦПК України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Як вбачається з положень частини 1статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів в спростування обставин, на які посилається позивач, в зв`язку з чим надані позивачем докази сумніву не викликають та приймаються судом.

Розв`язуючи питання розподілу судових витрат між сторонами суд виходить з вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, за якими судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Однак, приймаючи до уваги позицію позивача, який не просить суд стягнути з відповідача на його користь судові витрати у вигляді сплаченого за подання до суду даної позовної заяви судового збору, суд залишає судові витрати за позивачем.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 263-265, 268, 273, 280-284, 352 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

‘ Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Новобаварського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), треті особи: ОСОБА_3 , Служба у справах дітей по Новобаварському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради про визнання батьківства, – задовольнити.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Виключити запис про батька дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований: АДРЕСА_1 , з актового запису №453 від 25 вересня 2019 року про народження дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виконаного Новобаварським районним у місті Харкові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області.

Зобов`язати Новобаварський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) внести зміни до актового запису за №453 від 25 вересня 2019 року про народження дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виконаний Новобаварським районним у місті Харкові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, зазначивши в графі «батько»: замість « ОСОБА_2 » - « ОСОБА_1 », в графі «прізвище дитини»: замість « ОСОБА_9 » - « ОСОБА_5 », в графі «по батькові дитини»: замість « ОСОБА_10 » - « ОСОБА_6 ». Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

На рішення суду позивачем може бути подано апеляційну скаргу до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд міста Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а відповідачем, в такий же строк з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua).

Інформація щодо учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_4 .

Відповідачі: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Новобаварський районний у місті Харкові Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, адреса місцезнаходження: 61000, м. Харків, просп. Новобаварський, буд. 77, код ЄДРПОУ: 33292186.

Треті особи: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_4 .

Служба у справах дітей по Новобаварському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, код ЄДРПОУ: 34391227, адреса місцезнаходження: 61052, м. Харків, вул. Полтавський шлях, буд. 11.

Суддя Д.М. Цвіра