Рішення № 109456621, 03.03.2023, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/5240/22

Провадження № 2/727/24/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повний текст)

03 березня 2023 року м. Чернівці

Шевченківський районний суд м. Чернівців в складі:

головуючої судді: М.Є. Бойко,

за участю:

секретаря судового засідання - Стефанчук О.І.,

позивача – ОСОБА_1 ,

представника позивача – адвоката Шеромова В.Д.,

представника відповідача – адвоката Поляка П.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м. Чернівці, в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа : Моторне (транспортне) страхове бюро України, про відшкодування збитків, заподіяних дорожньо-транспортною пригодою,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням збільшення в подальшому позовних вимог станом на час розгляду справи, просив стягнути зі ОСОБА_2 на свою користь матеріальну шкоду згідно із висновком експерта від 14.09.2022 року в сумі 363 514,36 грн. та судові витрати, пов`язані із судовим розглядом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 29.04.2022 року , в результаті ДТП, винуватцем якої є відповідач, було пошкоджено його транспортний засіб марки «Chevrolet» моделі «Volt», номерний знак НОМЕР_1 .

Ухвалою судді від 13.07.2022 року у справі відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін.

Ухвалою суду від 29.11.2022 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, залучено Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі МТСБУ).

В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав та просив їх повністю задовольнити, а саме: стягнути на його користь матеріальну шкоду, заподіяну йому в результаті ДТП, в сумі 363 514,36 грн., а також судові витрати по справі з відповідача ОСОБА_2 , оскільки останній свою цивільно-правову відповідальність власника транспортного засобу не застрахував, а тому позивач вважає, що саме він повинен йому відшкодувати ці збитки.

Представник позивача – адвокат Шеромов В.Д. просив задовольнити позов ОСОБА_1 із зазначених останнім підстав.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судових засідань був повідомлений належним чином.

За таких обставин суд вважав за можливе розглядати справу без участі відповідача та з огляду також на його обізнаність про судовий розгляд, що особисто підтвердив суду адвокат Поляк П.П., та на відсутність заперечень учасників судового розгляду проти цього.

Представник відповідача – адвокат Поляк П.П. у судовому засіданні просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки про їх збільшення позивач заявив вже після початку судового розгляду справи по суті, тобто з пропуском визначеного ч.2 ст. 49 ЦПК строку для вчинення такої процесуальної дії, а також в зв`язку із пред`явленням позову до неналежного відповідача з огляду на те, що у даній справі обов`язок відшкодувати шкоду діючим законодавством України покладено на МТСБУ. Крім того, звернув увагу суду на те, що експертне дослідження від 14.09.2022 року проведено без попередження експерта про кримінальну відповідальність за ст.ст.384,385 КК України, а тому висновок останнього є недопустимим та неналежним доказом.

Заслухавши позивача, представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступних, встановлених судом фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин.

Судом встановлено, що постановою Шевченківського районного суду м.Чернівці від 12 жовтня 2022 року закрито провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП у зв`язку із закінченням визначених ст.38 КУпАП строків, проте ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, а саме в тому, що він 29.04.2022 року, керуючи транспортним засобом BMW 525, д.н.з. НОМЕР_2 , здійснив проїзд на забороняючий (червоний) сигнал світлофора та допустив зіткнення з транспортним засобом Chevrolet Volt, д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , після чого вказані транспортні засоби отримали механічні пошкодження, що завдало матеріальних збитків, чим порушив вимоги пункту 8.7.3.е Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ст.124 КУпАП.

Вказана постанова набрала чинності, на даний час ніким не змінена та не скасована.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на момент ДТП не була застрахована.

08.09.2022 року ОСОБА_1 звернувся до МТСБУ із заявою про здійснення відшкодування оціненої шкоди, заподіяної в результаті ДТП, що сталася 29.04.2022 року за участю транспортного засобу Chevrolet Volt, д.н.з. НОМЕР_1 під його керуванням та транспортного засобу BMW 525, д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , у відповідь на яку МТСБУ листом повідомила заявника про те, що в разі прийняття рішення МТСБУ про здійснення відшкодування розмір регламентної виплати буде розраховано на підставі висновку експертного дослідження № ЕД-19/126-22/6238-АВ від 14 вересня 2022 року.

Згідно з висновком експерта № ЕД-19/126-22/6238-АВ від 14 вересня 2022 року вартість матеріального збитку , завданого власнику транспортного засобу Chevrolet Volt, д.н.з. НОМЕР_1 внаслідок ДТП, яка мала місце 29.04.2022 року, станом на 07.09.2022 року могла становити 363 514,36 грн.

Положення статей 33, 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачають дії учасників ДТП та страховика у випадку настання ДТП. При цьому положення цих норм закону виходять з того, що сторони правовідносин діють добросовісно, а невиконання обов`язків, передбачених цими нормами, має наслідком відмову в захисті права на відшкодування (підпункти 37.1.1, 37.1.2, 37.1.3, 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону № 1961-IV).

Тим самим Закон з огляду на принцип добросовісності визначає, що якщо потерпілий недобросовісно реалізовує право на отримання відшкодування завданої йому під час експлуатації наземного транспортного засобу шкоди, не виконує покладені на нього Законом № 1961-IV обов`язки, він має нести тягар негативних наслідків власної поведінки.

Водночас у Законі України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» наголошено, що обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, та захисту майнових інтересів страхувальників. Тобто, цей Закон спрямований насамперед на захист прав осіб, потерпілих внаслідок ДТП, при цьому також забезпечує майнові інтереси винної особи, які полягають у відшкодуванні спричиненої шкоди не нею, а страховиком (страховою компанією) за певні страхові внески (стаття 3 цього Закону).

Отже, положення вказаного Закону спрямовані як на захист прав потерпілої особи на відшкодування шкоди, так і на те, що винна особа має право розраховувати на відшкодування спричиненої нею шкоди страхувальником, у якого застрахована відповідальність винної особи. А тому, розглядаючи такі спори, судам слід уважно дотримуватись балансу інтересів як потерпілої особи, так і особи, яка застрахувала свою відповідальність та переклала тягар відшкодування шкоди на страховика.

ЦК України також передбачає, що особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї, і особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (ч. 2, 4 ст. 14 ЦК України).

Відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладення обов`язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону № 1961-IV).

Аналогічні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного суду від 22 лютого 2022 року по справі № 201/16373/16-ц.

Відтак, Велика Палата Верховного Суду наголошує, що основний тягар відшкодування шкоди, спричиненої за наслідками ДТП, повинен нести страховик, та саме він є належним відповідачем у справах за позовами про відшкодування шкоди в межах страхової суми.

У своїй постанові від 14 грудня 2021 року у справі №147/66/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди виникають цивільні права й обов`язки, пов`язані з її відшкодуванням. Зокрема, потерпілий набуває право отримати відшкодування шкоди, а обов`язок виплатити відповідне відшкодування за Законом № 1961-IV виникає у страховика особи, яка застрахувала цивільну відповідальність, та в особи, яка застрахувала цивільну відповідальність, якщо розмір завданої нею шкоди перевищує розмір страхового відшкодування, зокрема на суму франшизи, чи якщо страховик за Законом № 1961-IV не має обов`язку здійснити страхове відшкодування (регламентну виплату). Тобто внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди (настання страхового випадку) винуватець ДТП не звільняється від обов`язку відшкодувати завдану шкоду, але цей обов`язок розподіляється між ним і страховиком (МТСБУ).

Ураховуючи розподіл у деліктному зобов`язанні між винуватцем ДТП (страхувальником) і страховиком (МТСБУ) обов`язку з відшкодування шкоди, завданої під час експлуатації наземних транспортних засобів, а також те, що право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем має визначені законом межі та порядок реалізації, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду України про те, що право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним, і суд не вправі відмовити в такому позові з тих підстав, що цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди застрахована (постанови Верховного Суду України від 20 січня 2016 року у справі № 6-2808цс15, від 14 вересня 2016 року у справі № 6-725цс16, від 26 жовтня 2016 року у справі № 6-954цс16).

У відповідності до статті 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не зареєстрував свою цивільно-правову відповідальність.

У зв`язку з викладеним суд вважає, що посилання позивача на те, що пред`явлення позову до винної особи є його абсолютним правом є безпідставними, оскільки Велика Палата Верховного Суду відступила від раніше існуючої правової позиції Верховного Суду України й з того часу судова практика незмінна та враховує баланс інтересів усіх сторін спору.

Відповідно до статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має правоза клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження – до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати запозовом,суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участіу справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.

У постанові Верховного Суду від 20 січня 2021 року в справі 203/2/19 (провадження № 61-6983св20) міститься висновок про те, що визначений позивачем у позові склад сторін у справі (позивач та відповідач) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів)особи, якавважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмовиу задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 304/284/18 (провадження № 14-517цс19) зазначено, що належним відповідачем має бути така особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги. Суд захищає порушене право чи охоронюваний законом інтерес позивача саме від відповідача.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмовиу відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову – обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Таким чином, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Даний позов ОСОБА_1 заявлено до ОСОБА_2 , в той час як належним співвідповідачем в даній справі, враховуючи те, що цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_2 не була застрахована, має бути Моторне (транспортне) страхове бюро України, оскільки позовні вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, стосуються безпосередньо прав та обов`язків останнього, а тому пред`явлений позивачем позов лише до відповідача ОСОБА_2 є передчасним.

Виходячи з зазначеного, та враховуючи, що клопотання про залучення до справи МТСБУ у якості співвідповідача позивач не заявляв, хоча відповідне право йому судом роз`яснювалось, а також зважаючи на те, що суд не уповноважений залучати співвідповідача чи замінювати неналежного відповідача з власної ініціативи без клопотання сторони позивача, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 саме з тих підстав, що до участі у справі не залучено усіх учасників справи, зокрема належних відповідачів .

При цьому суд не надає оцінку обґрунтованості позовних вимог по суті спору, оскільки питання про їх обґрунтованість у такому випадку мало б вирішуватися судом під час вирішення справи по суті за належного складу учасників справи, питання про права та обов`язки яких підлягає вирішенню за результатами розгляду позовних вимог,

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 21 квітня 2021 року, справа №659/954/18.

Відповідно до п.2 ч.2 статті 141 ЦПК України у разі відмови в позові судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на позивача, а тому в цій частині позов також не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-83, 130, 131, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа : Моторне (транспортне) страхове бюро України, про відшкодування збитків, заподіяних дорожньо-транспортною пригодою, відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржене через Шевченківський районний суд м. Чернівців до Чернівецького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Представник позивача: ОСОБА_3 , адреса місця знаходження: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_5 .

Представник відповідача: Поляк Петро Петрович, адреса місця знаходження: 58001 м.Чернівці, вулиця Головна, 89, офіс 101.

Повний текст рішення складений 08 березня 2023 року.

Ознайомитись з текстом судового рішення в електронній формі сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України.

Суддя М. Є. Бойко