Рішення № 109456450, 09.03.2023, Богодухівський районний суд Харківської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2023 року м. Богодухів

Богодухівський районний суду Харківської області у складі:

головуючого судді Сеник О.С.,

за участю секретаря судового засідання Горіної К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Богодухівського районного суду Харківської області цивільну справу № 613/160/23

за заявою ОСОБА_1 ,

заінтересовані особи: Богодухівська міська рада Харківської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3

про встановлення факту, що має юридичне значення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Богодухівського районного суду Харківської області із заявою, за участю заінтересованих осіб: Богодухівської міської ради Харківської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , у якій просить встановити факт належності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Державного акту на право постійного користування землею серії ХР-04-00-016433, виданого 31 жовтня 1997 року Кленівською сільською радою Богодухівського району Харківської області, загальною площею 1.10 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Кленівської сільської ради Богодухівської району Харківської області на ім`я ОСОБА_4 .

В обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер його батько – ОСОБА_4 , який постійно до дня своєї смерті проживав за адресою: АДРЕСА_1 . Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на все належне йому майно, в тому числі на право постійного користування земельною ділянкою, площею 1,10 га, для ведення особистого підсобного господарства, розташованої на території Кленівської сільської ради Богодухівського району Харківської області, що підтверджується державним актом на право постійного користування землею серії ХР-04-00-016433, виданим 31 жовтня 1997 року на підставі рішення Х сесії ХХІ скликання Кленівської сільської ради 29 березня 1993 року № 13 на ім`я ОСОБА_4 .

При видачі вищевказаного державного акту була допущена орфографічна помилка, а саме державний акт на право постійного користування землею видано ОСОБА_4 « ОСОБА_5 », тоді як відповідно до свідоцтва про смерть померлий ОСОБА_4 « ОСОБА_6 ». Заявник вважає, що вказана невідповідність у написанні по батькові у державному акті на право постійного користування землею є технічною помилкою.

ОСОБА_1 звертався до Богодухівської міської ради Харківської області з приводу внесення виправлення у державному акті серії ХР-04-00-016433, у чому заявнику було відмовлено, оскільки діючим законодавством не передбачено внесення жодних змін до виданих державних актів або видачі нового державного акту.

Заявник зазначив, що встановлення факту належності правовстановлюючого документу необхідне йому для подальшого оформлення спадкових прав.

Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 13 лютого 2023 року заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи – Богодухівська міська рада Харківської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту, що має юридичне значення, - прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

ОСОБА_1 у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. У поданій до суду письмовій заяві просив розглянути справу без його участі. Зазначив, що заявлені вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Представник заінтересованої особи – Богодухівської міської ради Харківської області в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у надісланій до суду письмовій заяві просив суд розглянути справу за відсутності представника Богодухівської міської ради, зазначив, що Богодухівська міська рада не заперечує проти заяви ОСОБА_1 ..

Заінтересовані особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у поданих до суду письмових заявах просили суд розглядати справу за їх відсутності. Повідомили, що проти задоволення заяви ОСОБА_1 не заперечують.

Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З огляду на наведену норму, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності заявника та заінтересованих осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч. 3 ст. 211 ЦПК України судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 01.04.1994 батьками ОСОБА_1 є ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (а.с.9).

У свою чергу, згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 23.03.1961 батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (а.с.11).

31.10.1997 ОСОБА_4 отримано державний акт на право постійного користування землею серії ХР-04-00-016433, яким посвідчено право постійного користування земельною ділянкою площею 1,10 га на території Кленівської сільської Ради Богодухівського району Харківської області, наданою для ведення особистого підсобного господарства (а.с.8).

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 01.04.2021.

26.04.2021 державним нотаріусом Богодухівської державної нотаріальної контори було заведено спадкову справу № 199/2021 до майна померлого ОСОБА_4 . Спадкову справу заведено за заявою ОСОБА_2 , доньки ОСОБА_4 , яка відмовилась від спадщини на користь сина спадкодавця – ОСОБА_1 (а.с.13).

26.04.2021 заяву про відмову від спадщини ОСОБА_4 подала дружина померлого – ОСОБА_3 . Остання відмовилась від належної їй частини спадкового майна на користь сина спадкодавця – ОСОБА_1 (зворотній бік а.с.13).

Заявою від 26.04.2021 ОСОБА_3 засвідчила, що спадкове майно, яке залишилось, є особистим майном її померлого чоловіка. Права спільної сумісної власності на спадкове майно немає. На отримання свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя вона не претендує (а.с.14).

Відповідно до довідки від 15.04.2021 № 1791, виданої Відділом «Центр надання адміністративних послуг» виконавчого комітету Богодухівської міської ради, ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , на день смерті був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 . На день смерті ОСОБА_4 за цією адресою проживали та були зареєстровані ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (зворотній бік а.с. 14).

05.11.2021 ОСОБА_1 звернувся до державного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину за законом (а.с.15).

05.11.2021 державним нотаріусом Богодухівської державної нотаріальної контори було видано ОСОБА_9 свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 (житловий будинок, земельну ділянку з кадастровим номером 6320884501:00:001:0096, площею 0,2500 га, цільове призначення – для будівництва та обслуговування житлового будинку, земельної ділянки з кадастровим номером 6320884501:00:001:0095, цільове призначення – для індивідуального садівництва, транспортні засоби (а.с.16, 17).

16.12.2022 ОСОБА_1 звернувся до Богодухівської міської ради Харківської області із заявою про виправлення по батькові користувача земельної ділянки у державному акті серії ХР-04-00-016433 від 31.10.1997.

Листом Богодухівської міської ради Харківської області від 20.12.2022 № 02-15/5862 позивачу відмовлено у внесенні виправлень з посиланням на те, що постанова Кабінету Міністрів України від 02.04.2002 № 449, якою було затверджено форму державного акту на право постійного користування на земельну ділянку, втратила чинність. З 01.01.2013, у зв`язку з набранням чинності Закону України «Про Державний земельний кадастр» державні акти на право власності чи право постійного користування земельною ділянкою не видаються. Виправлення орфографічних помилок відбувалося до 2013 року шляхом видачі нових державних актів замість тих, що містять помилки. Проте з 2013 року державні акти не видаються, а отже, отримати новий акт замість того, в якому міститься помилка, неможливо. Крім того, за весь період видачі державних актів на право власності та право постійного користування землею Інструкцією по їх заповненню заборонялося робити виправлення або помарки. З огляду на викладене, заявнику було рекомендовано звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу (а.с.19).

У зв`язку з викладеним ОСОБА_1 звернувся до суду з цією заявою про встановлення факту належності його батьку ОСОБА_4 правовстановлюючого документу – державного акту серії ХР-04-00016433 від 29.03.1993.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у постанові Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995р. «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чиним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суди розглядають справи про встановлення фактів належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Частинами 1, 2, 4 ст. 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Приписами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Так, Європейський суд з прав людини у своїй практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-яку заяву, що стосується його прав і обов`язків цивільного характеру (п. 36 рішення ЄСПЛ від 21.02.1975 року у справі «Голден проти Сполученого королівства») та кожен має право на ефективний засіб юридичного захисту (ст. 13 Конвенції).

Частиною першою та частиною п`ятою статті 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

У відповідності до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Заявником надано до матеріалів справи копію рішення Кленівської сільської ради від 29.03.1999 № 13, на підставі якого видано державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серії ХР-04-00-016433 від 31.10.1997 на ім`я ОСОБА_4 .

Вказаним рішенням надано земельні ділянки громадянам згідно заяв для ведення особистих підсобних господарств із земель запасу Кленівської сільської ради народних депутатів, вилучених із сівозміни відгодівельного радгоспу (додаток № 1); надано земельні ділянки громадянам згідно заяв, для ведення особистих підсобних господарств із земель запасу Кленівської сільської ради народних депутатів, вилучених із сівозміни Таверівського бурякорадгоспу; зобов`язано землевпорядника Кленівської сільської ради виділити кожному землекористувачу земельну ділянку в натурі; вирішено замовити виготовлення державних актів на право користування земельними ділянками через департамент Богодухівської адміністрації із земельних питань .

Згідно з додатком до вказаного рішення земельну ділянку у с. Мерло (відділок «Прогрес» надано ОСОБА_4 . Інших осіб на прізвище « ОСОБА_10 » або « ОСОБА_11 » та на ім`я « ОСОБА_12 » у цьому додатку (списку) немає.

Отже, наявними в матеріалах справи письмовими доказами повністю підтверджується факт належності заявнику ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , державного акту на право постійного користування землею серії ХР-04-00-016433, виданого Кленівською сільською радою 31.10.1997 на ім`я ОСОБА_4 .

Відповідно до ч. 1 ст. 126 Земельного кодексу України від 25.10.2001 № 2768-ХІІІ (в редакції, чинній до 01.01.2013) право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Разом з тим, з 01.01.2013 набула чинності інша редакція ст. 126 ЗК України, згідно з якою право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до ч.9 ст.21 Закону України «Про Державний земельний кадастр» відомості про речові права на земельні ділянки, що виникли до 1 січня 2013 року, вносяться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, до Державного земельного кадастру із Державного реєстру земель та документів, що відповідно до законодавства, яке діяло до 1 січня 2013 року, посвідчували право власності або право користування землею (земельними ділянками), а також книг записів (реєстрації) таких документів.

Отже, з 01.01.2013 державні акти на право власності на земельну ділянку не видаються.

Відповідно до п.2.4 Інструкції про заповнення бланків державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, затвердженої Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах N 28 від 15.04.1993, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23.04.1993 за № 31, при заповненні бланків державних актів на право власності на землю, постійного користування землею і договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) всі записи мають бути зроблені чітко і акуратно, помарки і виправлення не допускаються.

Зазначений наказ втратив чинність на підставі Наказу Держкомзему N 43 від 04.05.1999.

Крім того, з 23.08.2013 згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 404 від 03.07.2013 втратили чинність і наступні Наказ Державного комітету України по земельних ресурсах від 4 травня 1999 року № 43 «Про затвердження Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі» та Наказ Державного комітету України по земельних ресурсах від 29 лютого 2000 року № 27 про внесення змін і доповнень до вказаної Інструкції.

З огляду на викладене, заявник позбавлений можливості як оформити свої спадкові права на земельну ділянку, вказану в державному акті серії ХР-04-00-016433, з огляду на невідповідність прізвища у державному акті фактичним даним спадкодавця, так і отримати новий державний акт або внести виправлення у державний акт, в якому допущено помилку.

Частиною 2 ст. 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

З урахуванням системного аналізу зазначених вище норм, практики Європейського суду з прав людини та матеріалів справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви та встановлення факту належності ОСОБА_4 державного акту на право постійного користування землею серії ХР-04-00-016433, виданого Богодухівською РДА 31.10.1997 на ім`я ОСОБА_4 .

Встановлення факту належності правовстановлюючих документів необхідно заявнику ОСОБА_1 для оформлення спадкових прав після смерті батька ОСОБА_4 .

Керуючись ст. ст. 4, 5, 10, 11, 13, 76 – 81, 211, 247, 263 – 265, 268, 273, 293, 294, 315-319, 354, п. 3 Розділу ХІІ «Прикінцеві положення», суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , правовстановлюючого документу - Державного акту серії ХР-04-00-016433, виданого Кленівською сільською радою Богодухівського району Харківської області 31 жовтня 1997 року на ім`я ОСОБА_4 , на право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 1.10 га для ведення особистого підсобного господарства, розташованої на території Кленівської сільської ради Богодухівської району Харківської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду через Богодухівський районний суд Харківської області, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Заявник: ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Заінтересована особа: Богодухівська міська рада Харківської області, адреса: Харківська область, м. Богодухів, пл. Соборності, 2, код ЄДРПОУ 04058640.

Заінтересована особа: ОСОБА_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

Заінтересована особа: ОСОБА_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 09.03.2023.

Суддя О.С. Сеник