Рішення № 109452653, 15.02.2023, Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 756/9113/22

Провадження № 2/756/1271/23

УКРАЇНА

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2023 року місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Ткач М.М.,

за участі секретаря судового засідання - Тагієва Р.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт», ОСОБА_2 , про стягнення страхового відшкодування та шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

УСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Оболонського районного суду м. Києва в порядку цивільного судочинства з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт», ОСОБА_2 , про стягнення страхового відшкодування та шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що 18.09.2021 о 15:20 год ОСОБА_2 в порушення вимог п. 10.5 ПДР, в Дніпропетровській області, в с. Обухів, по вул. Тернова, керуючи автомобілем «MERCEDES» реєстраційний номер НОМЕР_1 на перехресті вул. Білякова, повертаючи ліворуч виїхав на смугу зустрічного руху, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем «Renault Megan» реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 , в результаті чого його автомобіль отримав механічні пошкодження. Постановою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 13.10.2021 у справі 175/3859/21 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Згідно полісу ОСЦПВВНТЗ № АР/2145255, виданого відповідачем ПрАТ «Страхова компанія «Український страховий стандарт» цивільно-правова відповідальність винної у ДТП особи була застрахована, а тому позивач звернувся до страхової компанії із заявою про вплату страхового відшкодування, але жодної відповіді чи виплати позивач від ПрАТ «Страхова компанія «Український страховий стандарт» не отримував. З метою визначення дійсного розміру заподіяного збитку позивач звернувся до оцінювача ФОП ОСОБА_3 , який на підставі огладу пошкодженого автомобіля склав Звіт про оцінку вартості матеріального збитку № 783/10-21 від 25.10.2021, відповідно до якого вартість збитку складає 49176,90грн. Водночас позивач заявляє вимоги до ОСОБА_2 у сумі 38 451,68 грн, що становить різницю між фактичним розміром шкоди та розміром страхового виплатою відшкодування,. Крім того, просить вирішити питання щодо розподілу судових витрат у розмірі 18992,40 грн., які складаються з витрат по сплаті судового збору у розмірі 992,40 грн., витрат пов`язаних з проведенням оцінки пошкодженого транспортного засобу у розмірі 3000, 00 грн та витрат на правову допомогу у розмірі 15 000,00 грн.

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 27.10.2022 відкрито провадження по справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою Оболонського районного суду м.Києва від 15.02.2023 прийнято відмову представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Конюшко Д.Б. від позовних вимог у частині стягнення з відповідача ОСОБА_2 , різниці між розміром фактичної шкоди та розміром страхового відшкодування; закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт», ОСОБА_2 , про стягнення страхового відшкодування та шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у частині стягнення з відповідача ОСОБА_2 , різниці між розміром фактичної шкоди та розміром страхового відшкодування.

Представник позивача у засідання суду не з`явився, при цьому, у матеріалах справи міститься заява представника позивача про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника, а також зазначається, що позовні вимоги до ПрАТ «Страхова компанія «Український страховий стандарт» підтримує та просить задовольнити. Заперечень відносно заочного розгляду справи не висловив.

Відповідач ПрАТ «Страхова компанія «Український страховий стандарт» у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив. Відзив на позовну заяву до суду не подав.

У зв`язку з цим, суд вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

У зв`язку з неявкою в судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Згідно із статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

Судом встановлено, 18 вересня 2021 року, о 15 год. 20 хв., водій ОСОБА_2 , в порушення вимог п.10.5 ПДР України, в Дніпропетровській області, с. Обухівка, по вул. Тернова, керуючи автомобілем Мерседес НОМЕР_3 на перехресті вул.Білякова, повертаючи ліворуч виїхав на смугу зустрічного руху, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем «Renault Megan» НОМЕР_4 , чим скоїв правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.

Постановою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 13.10.2021, ОСОБА_2 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП. Постанова набрала законної сили.

Постановою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 15.11.2021 виправлено описку, допущену у постанові Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 13.10.2021 року по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , за вчинення правопорушення передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в тексті постанови вважати вірним «Рено Меган, НОМЕР_2 ».

У відповідності з ч. 4 та ч.6 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Оскільки вказана вище постанова суду є чинною і має по цій справі преюдиційне значення, вказані обставини стосовно вини ОСОБА_2 у вказаному ДТП, відповідно до вказаної норми ч. 6 ст.82 ЦПК України, не підлягають повторному доведенню.

Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.

Згідно з ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлений обов`язок власників транспортних засобів застрахувати свою відповідальність.

В силу ст.5 зазначеного вище Закону об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

На момент ДТП, цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу марки «Mercedes Benz 316 CDI Sprinter» д.н.з. НОМЕР_5 , була застрахована у ПрАТ «Страхова компанія «Український страховий стандарт», що підтверджується полісом № АР2145255.

Відповідно до ст.22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст.29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Згідно п.34.1 ст.34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик зобов`язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування.

Відповідно до п.36.1 ст.36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Згідно з положенням п. 36.2 ст.36 Закону страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Відповідно до вимог п. 36.4. ст. 36 зазначеного вище Закону, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування).

Позивач звернувся до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт» з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду, яка сталася 18.09.2021 та заявою про страхове відшкодування, надав всі необхідні документи для прийняття страховою компанією рішення та виплати страхового відшкодування.

Відповідно до п.34.3 статті 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з`явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).

З огляду на зазначене, позивач ОСОБА_1 звернувся до СОД ФОП ОСОБА_3 для отримання висновку про розмір вартості матеріального збитку, заподіяного внаслідок ДТП.

Відповідно до звіту про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу № 783/10-21 від 25.10.2021, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Renault Megan» д.н.з. НОМЕР_2 становить 49176,90 гривень.

17.12.2021 ОСОБА_1 власник транспортного засобу марки «Renault» д.н.з. НОМЕР_2 звернувся до ПрАТ «Страхова компанія «Український страховий стандарт» із заявою на виплату страхового відшкодування.

Проте, відомості про проведення відповідачем виплати страхового відшкодування позивачу матеріали справи не містять та відповідачем відповідних доказів не надано.

Стороною відповідача не надано доказів в розумінні положень ст. ст.76-81 ЦПК України на спростування позовних вимог.

З урахуванням вищевказаного, суд вбачає достатньо правових підстав для задоволення позовних вимог до відповідача та стягнення на користь позивача суми страхового відшкодування у розмірі 49176,90 гривень.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн. та витрат пов`язаних з проведенням оцінки пошкодженого транспортного засобу у розмірі 3000,00 грн слід зазначити наступне.

Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Справа за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт», ОСОБА_2 , про стягнення страхового відшкодування та шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, розглядалась судом за правилами спрощеного позовного провадження. Відповідно до частини восьмої статті 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Враховуючи особливості розгляду справи у спрощеному провадженні, відповідна заява стороною про понесення витрат на правничу допомогу має бути подана до виходу суду в нарадчу кімнату. Як убачається із матеріалів справи, представник позивача заявив відповідне клопотання у позовній заяві.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У обґрунтування заяви про понесені позивачем витрат на правничу допомогу, адвокат Конюшко Д.Б. подав договір про надання правової допомоги № 28/10/21-ЮП/IL від 28.10.2021 року укладений між адвокатом Конюшко Д.Б. та ОСОБА_1 , акт виконаних робіт №1, квитанцію до прибуткового касового ордера № 28/10 від 28.10.2021.

У пункті 4.1 договору про надання правової допомоги від 28.10.2021 зазначено, що за послуги, надані адвокатом, замовник сплачує кошти в розмірі, який зазначається в Додатку № 1 до цього Договору.

Згідно Акту виконаних робіт №1 відповідно до договору № 28/10/21-ЮП/IL підписаного адвокатом Конюшко Д.Б. та Самойленко О.Ю. загальна вартість правової допомоги становить 15000,00 грн.

Слід зазначити, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України), що узгоджується з практикою Верховного Суду, зокрема, постановою від 22.01.2021 року в праві 925/1137/19.

За змістом частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При встановленні гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Слід також зазначити, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.07. 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), у додатковій постанові Верховного Суду від 30.09.2020 року в справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19).

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи викладене, оцінивши наявні у матеріалах справи докази, перевіривши відповідність заявленої до стягнення суми наданому обсягу адвокатських послуг, а також ураховуючи критерій складності справи, ціну позову, досвід адвоката (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №803 від 22.01.2013), принципи співмірності та розумності судових витрат, суд дійшов висновку про достатність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн. Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви представника позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн. У решті вимог, слід відмовити.

Крім того, відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Як зазначалося вище, ухвалою суду від 15.02.2023 було закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт», ОСОБА_2 , про стягнення страхового відшкодування та шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у частині стягнення з відповідача ОСОБА_2 , різниці між розміром фактичної шкоди та розміром страхового відшкодування.

Як убачається з матеріалів справи, позивачем долучено квитанцію від 25.10.2021 на підтвердження понесення витрат пов`язаних з проведенням оцінки пошкодженого транспортного засобу в розмірі 3000,00грн. Оскільки попередньо позивач просив здійснити розподіл вказаних витрат між двома відповідачами, ураховуючи, що спір між позивачем та ОСОБА_2 було врегулювано після відкриття провадження по справі, розмір понесених витрат визначається шляхом їх поділу, відтак, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача витрати пов`язані з проведенням оцінки пошкодженого транспортного засобу лише у розмірі 1500,00 грн. У решті заявлених вимог слід відмовити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 12, 13, 76-82, 89, 141, 258-259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт», ОСОБА_2 , про стягнення страхового відшкодування та шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт» (адреса місцезнаходження: місто Київ, вулиця Північна, будинок 2-А, код ЄДРПОУ 22229921) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 ) суму страхового відшкодування у розмірі 49176 (сорок дев`ять тисяч сто сімдесят шість) гривень 90 копійок, витрати пов`язані з проведенням оцінки пошкодженого транспортного засобу у розмірі 1500 (одна тисяча п`ятсот) гривень 00 копійок, витрати по сплаті судового збору у розмірі 556 (п`ятсот п`ятдесят шість) гривень 93 копійки, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга позивачем подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя М.М. Ткач