
РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
07 березня 2023 року м. Рівне №460/14464/22Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді В.В. Щербакова, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1 доРівненської міської ради про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій, -В С Т А Н О В И В:
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі по тексту – позивач) до Рівненська міська рада (далі по тексту – відповідач), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у неприйнятті рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,010 га в м.Рівне для гаражного будівництва, так як відповідне рішення відповідачем не прийнято у встановлений законом строк та у встановленому порядку;
- зобов`язати відповідача на своєму черговому засіданні розглянути клопотання позивача від 03.06.2021 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,010 га в м.Рівне для для гаражного будівництва та прийняти рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою.
Позов обгрунтовано тим, що бездіяльність відповідача щодо ненадання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність суперечить нормам чинного законодавства.
Ухвалою суду від 09.05.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач подав відзив на позовну заяву. В обґрунтування заперечень вказано, що протиправна бездіяльність відсутня, оскільки мала б місце лише у разі, коли відповідач не вчиняв би жодних дій, які належать до його повноважень та обов`язок вчинення яких передбачений законодавством України щодо розгляду звернення позивача. Проте, згідно з вимогами Закону України "Про доступ до публічної інформації", Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та Регламенту Рівненської міської ради проект рішення про надання позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою пройшов усі необхідні етапи для його включення в порядок денний. Зазначено, що рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки не ухвалено, оскільки не набрало необхідної кількості голосів та відповідно до п.28.1 Регламенту Рівненської міської ради вважається відхиленим. За таких підстав, відповідач просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 03.06.2021 позивач звернувся до відповідача з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) частини земельної ділянки орієнтовною площею 0.010 га, що розташована на території міста Рівне для гаражного будівництва.
До клопотання було додано графічний матеріал, на якому зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, копію паспорта та посвідчення УБД.
Проект рішення "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність громадянину ОСОБА_1 земельної ділянки у м.Рівному був включений до порядку денного пленарного засідання сесії Рівненської міської ради.
На сесії Рівненської міської ради 21.10.2021 проект рішення міської ради "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність громадянину ОСОБА_1 земельної ділянки, не набрав необхідної кількості голосів депутатів для ухвалення, а тому відповідно до 28.1.1 Регламенту Рівненської міської ради, проект рішення, який не набрав необхідної кількості голосів, вважається відхиленим.
Позивач 29.10.2021 повторно звернувся до відповідача з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) частини земельної ділянки орієнтовною площею 0.010 га, що розташована на території міста Рівне для гаражного будівництва.
На сесії Рівненської міської ради 15.02.2021 проект рішення міської ради "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність громадянину ОСОБА_1 земельної ділянки, не набрав необхідної кількості голосів депутатів для ухвалення, а тому відповідно до 28.1.1 Регламенту Рівненської міської ради, проект рішення, який не набрав необхідної кількості голосів, вважається відхиленим.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо неприйняття рішення за результатами розгляду заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізовується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до закону.
Згідно із статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовідносини у сфері забезпечення права громадян на землю урегульовано Земельним кодексом України від 25.10.2001 №2768-ІІІ (далі - ЗК України).
Частиною 1 статті 3 ЗК України визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Приписами статті 80 ЗК України визначено, що суб`єктами права власності на землю є: громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.
Згідно зі статтею 81 ЗК України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; прийняття спадщини; виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Згідно з пунктами "в" частини першої статті 121 ЗК України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах, зокрема: для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара.
Відповідно до вимог частин третьої, четвертої статті 116 ЗК України, безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.
Відповідно до приписів статті 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб.
Частиною першою статті 122 ЗК України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Відповідно до частини шостої статті 118 ЗК України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
Згідно з частиною сьомою статті 118 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Суд встановив, що 03.06.2021 позивач звернувся з клопотанням до Рівненської міської ради про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,010га для гаражного будівництва.
Проект рішення Рівненської міської ради №2445 "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність громадянину ОСОБА_1 земельної ділянки" оприлюднений на офіційному веб-сайті Рівненської міської ради.
Згідно з витягом з Протоколу №43 засідання постійної комісії з питань архітектури, будівництва та землевпорядкування від , комісія ухвалила: не підтримувати проект рішення Рівненської міської ради "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність громадянину ОСОБА_1 земельної ділянки та рекомендувати відмовити.
За наслідками пленарного засідання восьмої сесії Рівненської міської ради зазначений Проект рішення Рівненської міської ради №2445 не набрав необхідної кількості голосів.
Судом встановлено, що за результатами розгляду заяви позивача міською радою не було прийнято жодного рішення по суті заяви: ні про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, ні про відмову у його наданні, з наведенням мотивів такої відмови.
Суд зазначає, що відповідно до закону, підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Згідно пункту 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" №280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР) виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.
Відповідно до частини 1 статті 59 Закону №280/97-ВР, рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Отже, розгляд клопотання заінтересованої особи повинно прийматись у формі рішення, що є виключною компетенцією органів місцевого самоврядування чи органів виконавчої влади виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.
Аналогічна правова позиція вказана в постанові Верховного Суду від 23.11.2018 по справі №826/8844/16.
Частиною 2 статті 59 Закону №280/97-ВР, рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
Нормами статті 46 Закону №280/97-ВР визначено, що сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.
Відсутність належним чином оформленого рішення про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки після спливу встановленого законом місячного строку розгляду клопотання особи, не зважаючи на винесення клопотання на розгляд сесії, свідчить про те, що орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність визнання бездіяльності відповідача щодо розгляду клопотання позивача від 03.06.2021 року протиправною, а тому позовні вимоги в цій частині необхідно задовольнити.
Оскільки протиправна бездіяльність відповідача полягає у неприйнятті ним жодного з тих рішень, які передбачені у статті 118 ЗК України, у визначений законом строк, належним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача розглянути заяву позивача від 03.06.2021 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у земельної ділянки для гаражного будівнитва розміром 0,010 гектара з прийняттям рішення по суті звернення.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності оскаржуваної бездіяльності.
Підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України у суду відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 до Рівненської міської ради про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Рівненської міської ради щодо неприйняття рішення за результатами розгляду клопотання ОСОБА_1 від 03.06.2021 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки для гаражного будівництва, орієнтовною площею 0,010 га м. Рівне.
Зобов`язати Рівненську міську раду розглянути на найближчому пленарному засіданні сесії Рівненської міської ради клопотання ОСОБА_1 від 03.06.2021 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки для гаражного будівництва, орієнтовною площею 0,010 га м. Рівне та прийняти рішення з урахуванням приписів ст.118 Земельного кодексу України.
В задоволенні решти вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 07 березня 2023 року.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )
Відповідач: Рівненська міська рада (вул. Соборна, 12а,м.Рівне,Рівненська область, 33000, код ЄДРПОУ 04057758)
Суддя В.В. Щербаков
Судове рішення № 109447958, Рівненський окружний адміністративний суд було прийнято 07.03.2023. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 460/14464/22. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: