Вирок № 109441982, 09.03.2023, Козельщинський районний суд Полтавської області

09.03.2023 року КОЗЕЛЬЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 533/116/23

Провадження № 1-кп/533/37/23

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 березня 2023 року Козельщинський районний суд Полтавської області

в складі: головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю: прокурора - ОСОБА_2 ,

обвинуваченого - ОСОБА_3 ,

захисника - ОСОБА_4 ,

секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Козельщина, Кременчуцького району Полтавської області кримінальне провадження, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12023170520000012 від 04.01.2023 відносно обвинуваченого:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта повна загальна середня, офіційно не працюючого, раніше судимого:

-вироком Козельщинського районного суду Полтавської області від 22.12.2022 за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуванням покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

У С Т А Н О В И В

Обвинувачений ОСОБА_3 будучи раніше судимим та маючи непогашену судимість, зокрема за корисливе кримінальне правопорушення, під час іспитового строку та в період дії воєнного стану, який був введений Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 року з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року та в подальшому продовжений Указами Президента України № 133/2022, № 259/2022, №341/2022, № 573/2022, №757/2022, вчинив повторні, нові, умисні корисливі кримінальні правопорушення за наступних обставин:

31 грудня 2022 року в вечірній час, точного часу досудовим розслідуванням та судом не встановлено, обвинувачений ОСОБА_3 , маючи прямий злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, прийшов до господарства потерпілого ОСОБА_6 , що розташоване по АДРЕСА_2 , де перебуваючи, діючи умисно, таємно, з корисливих мотивів, шляхом зламу металевим ломом замка, проник до гаражного приміщення, звідки викрав каністру з 15 літрами бензину марки А-92, вартість якого у відповідності до висновку товарознавчої експертизи № 43/23 від 04.01.2023 становить 51,01 грн за 1 літр вищевказаного бензину, чим спричинив потерпілому збитки на загальну суму 765,15 грн.

В послідуючому з викраденим майном, обвинувачений розпорядився на власний розсуд.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжку) бензину марки А-92, вчиненого повторно, в умовах воєнного стану, поєднаного з проникненням в інше приміщення (гараж), яке належить потерпілому ОСОБА_6 .

Продовжуючи свою злочинну діяльність, а саме 23 січня 2023 року о 13 год 21 хв, обвинувачений ОСОБА_3 маючи прямий злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, знаходячись біля прилеглої території магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що розташований по АДРЕСА_3 та вважаючи, що його дії непомітні для сторонніх осіб, діючи умисно, таємно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, з велопарковки вчинив крадіжку велосипеда чорного кольору марки «ХВЗ Україна», який належить потерпілому ОСОБА_7 , чим спричинив потерпілому згідно висновку товарознавчої експертизи № 458/23 від 25.01.2023 матеріальні збитки в сумі 1 900,00 гривень.

В послідуючому з викраденим майном, обвинувачений розпорядився на власний розсуд.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжку) велосипеда, який належить потерпілому ОСОБА_7 , вчиненого повторно, в умовах воєнного стану.

23 лютого 2023 року у вищезазначеному кримінальному провадженні за згодою потерпілих між обвинуваченим та прокурором укладена угода про визнання винуватості.

Зі змісту угоди про визнання винуватості вбачається, що під час досудового розслідування обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав свою вину у вчиненні вищезазначених кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України.

Під час укладення угоди про визнання винуватості прокурор та обвинувачений узгодили міру покарання останньому за вчинені ним кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років.

Відповідно до ч. 4 ст. 469 КПК України вбачається, що угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів.

Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Далі судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 185 КК України, які згідно ст. 12 КК України відносяться до тяжких злочинів.

Зміст наданої суду угоди про визнання винуватості від 27.02.2023 відповідає вимогам ст. 472 КПК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 пояснив, що повністю розуміє свої права та характер обвинувачення за ч. 4 ст. 185 КК України, вину у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушенні визнає повністю, погоджується на призначення узгодженого покарання. Цілком розуміє положення ч. 4 ст. 474 КПК України, які були роз`ясненні судом. Усвідомлює наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, які передбачені ч. 1 ст. 473 КПК України.

Потерпілі в судове засідання не з`явилися, але направили заяви про розгляд справи без їхньої участі, проти затвердження угоди не заперечують.

Прокурор та захисник обвинуваченого в судовому засіданні прохали затвердити угоду про визнання винуватості, оскільки остання відповідає вимогам норм КПК України та КК України.

Далі, судом встановлено, що укладення угоди між сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Згідно ч. 1 ст. 475 КПК України вбачається, якщо суд переконався, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд переконався, що наявні всі підстави для затвердження угоди від 23 лютого 2023 року про визнання винуватості між обвинуваченим та державним обвинувачем.

Обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченого: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та відшкодування шкоди потерпілому ОСОБА_6 .

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого - органом досудового слідства не встановлено.

Далі судом встановлено, що обвинувачений вчинив вищезазначені кримінальні правопорушення під час дії іспитового строку, який визначено вироком Козельщинського районного суду Полтавської області від 22 грудня 2022 року, тому остаточне покарання необхідно визначити обвинуваченому відповідно до вимог ч.1 ст.71 КК України, а саме шляхом часткового складання невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Також, судом не встановлено підстав для застосування до обвинуваченого норм ст. 69 КК України, чи норм ст. 69-1 КК України, оскільки обвинувачений маючи непогашену судимість зокрема за корисливе кримінальне правопорушення, вчинив під час іспитового строку та в період воєнного стану корисливі кримінальні правопорушення, а отже на шлях виправлення не бажає ставати.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Частиною 1 статті 96-1 КК України передбачено, що спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, ураховуючи, що санкція ч. 4 ст. 185 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі, а металевий лом, який був визнаний речовим доказам і був знаряддям вчинення даного кримінального правопорушення, суд вважає за необхідне застосувати спеціальну конфіскацію до зазначеного знаряддя вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, процесуальні витрати пов`язані із залученням експерта у справі, підлягають стягненню з обвинуваченого.

Оскільки обвинувачений вчинив кримінальні правопорушення під час іспитового строку та засуджений до реального виду покарання у виді позбавлення волі, суд вважає за необхідне з метою виконання вироку і до набрання вироком законної сили обрати обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою.

На підставі викладеного та керуючись ст. 373, 374, 394, 474, 475 КПК України, суд,

УХВАЛИВ

Затвердити угоду від 23 лютого 2023 року між прокурором Козельщинського відділу Глобинської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_3 про визнання винуватості у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12023170520000012 від 04 січня 2023 року.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ч.1 ст.71 КК України до призначеного даним вироком покарання частково приєднати невідбуту частину покарання, визначеного вироком Козельщинського районного суду Полтавської області та визначити ОСОБА_3 остаточне покарання за сукупністю вироків у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 1 (один) місяць.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили обрати у виді тримання під вартою, взявши останнього негайно під варту в залі суду.

Строк відбування покарання рахувати з дня набрання вироком законної сили.

Зарахувати ОСОБА_3 у строк відбування покарання строк тримання під вартою з 09 березня 2023 року по день набрання вироком законної сили.

Речові докази:

- пластмасову каністру об`ємом 20 літрів повернути - потерпілому ОСОБА_6 ;

- велосипед чорного кольору марки «ХВЗ Україна» повернути - потерпілому ОСОБА_7 .

- пластмасову каністру об`ємом 10 літрів - повернути ОСОБА_3 .

На підставі ст. 96-1, 96-2 КК України застосувати спеціальну конфіскацію, примусово безоплатно вилучивши у власність держави - металевого лома.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь судового експерта ОСОБА_8 процесуальні витрати за проведення експертиз в розмірі 440,00 грн.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляції через Козельщинський районний суд Полтавської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок надрукований суддею в нарадчій кімнаті і є оригіналом.

Суддя ОСОБА_1