Ухвала суду № 109436478, 08.03.2023, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 08.03.2023Справа № 643/7465/19 Провадження № 1-кп/554/392/2023

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«08» березня 2023року Октябрський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава в режимі відеоконференції об`єднане кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.ч.2,3 ст. 185, ч.2 ст. 186, ч.3 ст. 15, ч.3 ст. 186, ч.3 ст. 187 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

представника неповнолітнього обвинуваченого з сектору з питань попередження правопорушень та дотримання законодавства щодо дітей служби у справах дітей по Немишлянському району Департаменту служб у справах дітей ОСОБА_5 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_6

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Октябрського районного суду м. Полтави перебуває об`єднане кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.ч.2,3 ст. 185, ч.2 ст. 186, ч.3 ст. 15, ч.3 ст. 186, ч.3 ст. 187 КК України.

У судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів. Клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні умисних корисливих тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень, деякі з яких вчинене із застосуванням насильства, не має стійких соціальних зв`язків, а тому є достатні підстави вважати, що ОСОБА_3 , з метою ухилення від кримінального покарання, може без перешкод залишити місце свого проживання, переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення а також незаконно впливати на свідків та потерпілих. Прокурор зазначає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а тому просить продовжити ОСОБА_3 строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

Представник неповнолітнього обвинуваченого - ОСОБА_5 просила розглянути клопотання на розсуд суду.

Обвинувачений ОСОБА_3 проти задоволення клопотання прокурора про продовження йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не заперечував.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_6 у судовому засіданні підтримала думку свого підзахисного..

Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, приходить до наступних висновків:

Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 331 КПК України під чассудового розглядусуд заклопотанням сторониобвинувачення абозахисту маєправо своєюухвалою змінити,скасувати,обрати абопродовжити запобіжнийзахід щодообвинуваченого. Вирішенняпитання судомщодо запобіжногозаходу відбуваєтьсяв порядку,передбаченому главою18КПК України. Занаявності клопотаньсуд підчас судовогорозгляду зобов`язанийрозглянути питаннядоцільності продовженнязапобіжного заходудо закінченнядвомісячного строкуз дняйого застосування.За результатамирозгляду питаннясуд своєювмотивованою ухвалоюскасовує,змінює запобіжнийзахід абопродовжує йогодію настрок,що неможе перевищуватидвох місяців.

Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі інші обставини.

Судом встановлено, що відносно обвинуваченого ОСОБА_3 на досудовому розслідуванні обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який під час судового розгляду неодноразово продовжувався, останній раз його було продовжено до 10.03.2023 року.

Вирішуючи питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує, що ОСОБА_3 раніше судимий, обвинувачується у вчиненні декількох умисних тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень проти власності, деякі з них вчинив із застосуванням насильства, за вчинення одного із кримінальних правопорушень передбачено покарання до дванадцяти років позбавлення волі із конфіскацією майна, вказані кримінальні правопорушення вчинив під час іспитового строку. Також у обвинуваченого відсутні міцні соціальні зв`язки, а тому є достатні підстави вважати, що ОСОБА_3 може вчинити інше кримінальне правопорушення та, з метою ухилення від кримінального покарання може без перешкод залишити місце свого проживання та переховуватися від суду.

Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду, вчинити нове кримінальне правопорушення, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованих кримінальних правопорушеньможе вдатися до відповідних дій.

Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Зокрема, ризик втечі має оцінюватись судом у контексті чинників, пов?язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв?язками та усіма видами зв?язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»), а наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин («Сельчук проти Туреччини», «Мацнеттер проти Австрії»).

Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане,якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу,який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Враховуючи фактичні обставини кримінальних правопорушень, які інкримінуються обвинуваченому ОСОБА_3 , а саме вчинення правопорушень проти власності, поєднаних із застосуванням насильства небезпечного для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу та проникненням у інше приміщення, що свідчить про їх небезпечність для суспільства, а отже і про наявний у цьому кримінальному провадженні суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів суспільства та потерпілих.

Суд погоджується з доводами прокурора щодо наявності ризиків передбачених п. п. 1,5 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

З урахуванням вимог ст. 331 КПК України, виходячи з положень ст.ст.177,183,194, 199 КПК України, суд вважає необхідним клопотання прокурора про продовження ОСОБА_3 раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити, оскільки вважає, що саме такий запобіжний захід є обґрунтованим, відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості діянь, які йому інкримінують, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя, зокрема, ухиленню обвинуваченого від суду, вчиненню нового кримінального правопорушення, ризики чого є реальними та дійсними, з часом не зменшились та не змінились. Крім того, кримінальне провадження по суті ще не розглянуто. Обрання більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного із триманням під вартою, не забезпечить належної поведінки обвинуваченого в процесі розгляду кримінального провадження в суді. До того ж обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому запобіжному заході у виді тримання під вартою відпала, судом не встановлено.

Отже, для досягнення мети застосування запобіжного заходу, яка вказана у ст. 177 КПК України, тобто забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, а також запобігання ризикам, визначених у ч.1 вказаної статті, відносно обвинуваченого ОСОБА_3 слід продовжити обраний під час досудового розслідування запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.

Застосування інших, більш м`яких альтернативних запобіжних заходів не зможе забезпечити виконання обвинуваченим ОСОБА_3 його процесуальних прав та обов`язків, що безпосередньо впливає на дотримання розумних строків судового розгляду.

Відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбаченихчастиною четвертоюцієї статті.

Згідно п.1 ч.4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбаченістаттями 177та178цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

З урахуваннямобставин кримінальнихправопорушень,у вчиненніяких обвинувачується ОСОБА_3 , у тому числі, кримінальних правопорушень, вчиненого із застосуванням застосування насильства, його майновогота сімейногостану,інших данихпро йогоособу, враховуючивимоги п.1ч.4ст.183КПК України,суд вважаєнеобхідним невизначати розмірзастави,оскільки вважає,що уцьому разізастава,як запобіжнийзахід,не зможедостатньою міроюгарантувати виконанняобвинуваченим покладенихна ньогопроцесуальних обов`язків,передбачених цим Кодексом.

Керуючись ст.ст. 110, 131, 132, 176-178, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 199, 205, 331, 369-372, 615 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання процесуального прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, тобто до 06 травня 2023 року, включно.

Визначити строк дії ухвали до 06 травня 2023 року, включно.

Копію ухвали надіслати учасникам кримінального провадження, до відома.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

У разі, якщо особа перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Октябрського районного суду

м. Полтави: ОСОБА_1