Вирок № 109434898, 08.03.2023, Дружківський міський суд Донецької області

Єдиний унікальний № 229/1636/22

Номер провадження 1 кп/229/1646/2020

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 березня 2023 року Дружківський міський суд Донецької області

у складі головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурорів ОСОБА_3

ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_6

розглянувши у закритомусудовому засіданні у режимі відеоконфіренції в залі суду м. Дружківка Донецькоїобласті кримінальне провадження, зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань № 42022052100000774 від 30 липня 2022 року за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Маріуполя Донецької області, громадянина України, має середньо-спеціальну освіту, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, військовослужбовець військової служби за контрактом, посада - старший навідник гранатометного відділення протитанкового взводу 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , солдата, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

20 липня 2022 року, тобто в умовах воєнного стану, солдат ОСОБА_6 разом з іншими військовослужбовцями військової частини НОМЕР_1 , прибули до тилового пункту управління 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 у населеному пункті АДРЕСА_2 для подальшого проходження військової служби та виконання обов`язків щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, у тому числі у безпосередньому зіткненні з противником.

30 липня 2022 року о 08 годині солдат ОСОБА_6 , який знаходився на території тилового пункту управління 1 механізованою батальйону військової частини НОМЕР_1 у населеному пункті

АДРЕСА_2 отримав від начальника штабу - першого заступника командира

1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 , капітана ОСОБА_7 бойове розпорядження щодо висунення в складі зведеного загону для виконання бойового завдання на глибину взводних пунктів в районі оборони 1 механізованого батальйону, які знаходяться поблизу населеного пункту АДРЕСА_3 .

Коли солдат ОСОБА_6 отримав зазначений усний наказ прямого начальника, він злякався виконувати покладені на нього обов`язки військової служби та у нього виник умисел, спрямований на порушення статутних взаємовідносин та порядку підпорядкованості, з метою ухилення від виконання обов`язків військової служби.

Реалізовуючи свій кримінально-протиправний умисел, спрямований на підрив установленого в Збройних Силах України порядку підлеглості принципу єдиноначальності, солдат ОСОБА_6 , який є військовослужбовцем військової служби за контрактом та проходив її на посаді старшого навідника 2 гранатометного відділення протитанкового взводу механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , порушив вимоги ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. 1 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу", ст.ст. 6,11, 16, 28,29, 30,31,32,35,36, 37,127,128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст.3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст. 17 Закону України «Про оборону України».

Солдат ОСОБА_6 в умовах воєнного стану, став діяти умисно з мотивів небажання виконувати свій конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України у безпосередньому зіткненні з противником.

Так він 30 липня 2022 року о 08 годині, перебував на територі тилового пункту управління 1 механізованого батальйону військової частині НОМЕР_1 у населеному пункті АДРЕСА_2 де отримав від начальника штабу - першого заступника командира 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 капітана ОСОБА_7 бойове розпорядження щодо висунення в складі зведеного загону для виконання бойового завдання на глибину взводних пунктів в район оборони 1 механізованого батальйону, які знаходяться поблизу населеного пункту АДРЕСА_3 . Після цього солдат ОСОБА_6 відкрито відмовився виконати зазначений наказ начальника, чим підірвав бойову готовність та боєздатність підрозділу, що могло призвести до прориву російсько-окупаційними військами оборони Збройних Сил України на зазначеній ділянці оборони.

У пред`явленому обвинуваченні ОСОБА_6 провину визнав частково та пояснив, що він дійсно проходив військову службу за контрактом. У березні 2022 року він отримав осколкове поранення ноги і руки. Після поранення його привезли в м.Курахове, перевязали та відправили у м. Покровськ, а потім у гошпиталь у м. Первомайськ. Лікували його два тижня. ісля закінчення лікування, лікар казав, що осколки залишились, але вони або приживуться, або самостійно вийдуть. Потім його знову відправили на позиції. 04 квітня 2022 року він приїхав у військову частину. 10 квітня 2022 року позиції були на смт. Марїїнка. В основному були обороні бої, іх було менше ніж у березні 2022 року, але кожен день були обстріли. На позиціях він знаходився з квітня по 14 липня 2022 року. Позиції не були належним чином облаштовані, вони їх облаштовували самі. Взагалі не було тилових позицій, ніхто навіть не думав підготувати позиції. Потім їм сказали, що буде ротація, оскільки приходить нова група людей, щоб їх змінити, але ротації не було. Із начальної роти, в якій було 100 людей, залишлось 10 людей. Коли їм оголосили наказ щодо висування для виконання бойового завдання, він відмовився у зв`язку з тим, що у нього був поганий психологічно-моральний стан. Їх зібрали та оголосили наказ їхати під м. Бахмут, і сказали, що ротації не буде, оскільки вони змінюють іншу бригаду, яку вже розбили. Він був здивований, обурений, почав розмовляти на підвищених тонах. Наполягав на тому, що їм треба відпочити, набрати людей, зробити злагодження. Злагодження відбувається 2-3 місяці. Після того, як він відмовився виконувати наказ, їх повезли у смт. Олексіїво-Дружківка м. Дружківка, а ті солдати, що не відмовились - поїхали на позиції. Коли він перебував у смт. Олексіїво-Дружківка його думка щодо виконання наказу, не змінилась, він був не готовий вийти на позиції. Після ВЛК йому сказали, що він придатний до військової служби. Після його відмови виконувати наказ, керівництво записало це на відео та передали до прокуратури. Він знаходився на посаді - старшого-навідника самохідної протитанкової установки. На цю посаду він не навчався. Контракт він підписав у жовтні 2021 року та знаходився у смт. Марїїнка. З початку війни він брав участь безпосередньо у бойових діях. Із озброєння у нього був лише автомат "Калашнікова". Свої посадові обов`язки він безпосердньо не виконував. Цей його контракт був не перший. Він визнає вину частково, тому що він розумів, поїхати на позиції - це вірна смерть, оскільки у них не було підтримки артилерії.

Незважаючи на зайняту обвинуваченим ОСОБА_6 позицію - часткового визнання вини, його вина у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченного ч.4 ст. 402 КК України за встановлених судом обставин підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів.

Так допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 пояснили, що 30 липня 2022 року у смт. Олексіїво-Дружківка м. Дружківка військовим, серед яких був і ОСОБА_6 , було зачитано наказ щодо висування для виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Івано-Дар"івка. Наказ було оголошено під відеозапис. ОСОБА_10 спитав у військових чи зрозуміло їм зміст наказу. Серед тих, хто відмовився виконувати наказ був і ОСОБА_6 , який свою відмову нічим не обґрунтував. В той час на Бахмуті штурмових дій не було, вони розпочались у вересні 2022 року.

Такіж самі показання, свідки ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 надали під час проведення слідчих експериментів 30 липня 2022 року, а саме, що 30 липня 2022 року о 08 год. у тиловому пункті управління 1 механізованого батальйона військової частини НОМЕР_1 у н.п. Олексіїво-Дружківка начальник штабу 1 механізованого батальйонау ОСОБА_7 довів бойове розпорядження командира, за змістом якого ОСОБА_6 повинен був у складі зведеного загону висунутися для виконання бойового завдання в районі оборони 1 механізованого батальйона поблизу населеного пункту Івано-Дар"ївка Донецької області. Після отримання бойового розпорядження ОСОБА_6 відмовився від його виконання. Мотиви відмови не повідомив (а.с.103-118).

Під час відворення змісту відеозапису встановлено, що начальником штабу 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 капітаном ОСОБА_7 віддається усний наказ семи військовослужбовцям частини НОМЕР_1 , серед яких є солдат ОСОБА_6 , щодо направлення до населеного пункту Івано-Дар"ївка для виконання завдань за призначенням. Солдат ОСОБА_6 , підтримав інших військовслужбовців, які відмовились виконувати цей наказ, не пояснює причини своєй відмови, що підтверджується відеозаписом та протоколом огляду предмету від 30 липня 2022 року (а.с.93-95).

Згідно витягу з наказу № 194 від 12 липня 2022 року капітан ОСОБА_7 є начальником штабу -першим заступником командира 1 механізованого баталйону (а.с.82).

Солдата ОСОБА_6 призначено 23 вересня 2021 року на посаду старшого навідника 2 гранотометного відділення протитанкового взводу 1 механізованого батальйона військової частини НОМЕР_1 , що підтверджується відповідним наказом № 228 від 23 вересня 2021 року (а.с.83).

Відповідно до довідки військово-лікарської комісії від 27 липня 2022 року № 347, встановлено, що солдат військової служби за контрактом ОСОБА_6 придатний до військової служби (а.с.80).

Згідно посвідчення серія НОМЕР_3 від 25 червня 2019 року ОСОБА_6 має право на пільгі встановлені заканодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій (а.с.81).

Згідно бойового розпорядження командира 1 механізованого батальйона 54 омбр імені ОСОБА_11 № 40 27 липня 2022 року солдату ОСОБА_6 було наказано, з метою посилення району оборони 1 мб та недопущення прориву противника, висунутися для виконання бойового завдання на глибину взводних опорних пунктів в районі оборони 1 мб (а.с.86-87).

Зробивши аналіз об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених дослідженими в судовому засіданні доказами, суд, вважає, що винуватість ОСОБА_6 у пред`явленому обвинуваченні доведена, і його дії правильно кваліфіковані органами досудового розслідування за ч.4 ст. 402 КК України, як непокора, тобто відкрита відмова виконати наказ начальника, вчинена в умовах воєнного стану.

До такого висновку суд, прийшов з урахуванням наступного.

Статтею 402 КК України передбачено, що відкрита відмова від виконання наказу визначає найбільш зухвалу форму невиконання. При такій непокорі підлеглий у категоричній формі усно або письмово заявляє, що він виконувати наказ не буде. Підлеглий також може мовчки демонстративно вчиняти дії, які свідчать про те, що наказ виконуватись не буде. Відмова може бути заявлена віч-на-віч або прилюдно. Публічна непокора, особливо перед строєм, як правило, свідчить про її підвищену суспільну небезпеку.

Поняттям невиконання наказу охоплюється: невиконання дій, які передбачені наказом.

Непокору слід вважати закінченим злочином з моменту відкритої відмови виконати наказ або з моменту навмисного його невиконання незалежно від настання наслідків.

З суб`єктивної сторони відкрита відмова виконати наказ начальника вчинюється тільки з прямим умислом, а інше умисне невиконання наказу може бути вчинене як з прямим, так і непрямим умислом. Ставлення до тяжких наслідків - необережна форма вини.

Мотиви вчинення цього злочину можуть бути різними і для його кваліфікації значення не мають.

Тобто, склад злочину існує при відмові від виконання наказу і мотиви вчинення цього злочину для його кваліфікації значення не мають.

При визначенні виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст.12 КК України відноситься до тяжкого злочину, особу винного, той факт, що він є здоровим, на обліку у лікаря психіатра, нарколога не перебуває, за місцем служби характеризується задовільно, раніше не судимий, є учасником бойових дій, його ставлення до скоєнного злочину.

Обставини, що пом`якшують покарання ОСОБА_6 судом не встановлені.

Обставин, що обтяжують покарання, судом також не встановлено.

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, даних про особу винного, суд приходить до висновку про можливість призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_6 в межах санкціїї статті у вигляді позбавлення волі.

На думку суду, такий вид покарання є необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження вчинення ним нових злочинів.

Відповідно до протоколу затримання особи ОСОБА_6 затримано 30 липня 2022 року.

Ухвалою суду від 01 серпня 2022 року ОСОБА_6 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на гаупвахті ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Процесуальних витрат не має.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Речові докази до справи не долучались.

З урахуванням наведеного та керуючись ст.ст.368, 373-376 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

визнати ОСОБА_6 винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.402 ч. 4 КК України та призначити покарання у вигляді п`яти років позбавлення волі.

Відповідно до ст.72 ч.5 КК України ОСОБА_6 зарахувати у строк покарання попереднє ув`язнення з 30 липня 2022 року по 08 березня 2023 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення відповідає одному дню позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_6 обчислювати з моменту його затримання, тобто з 30 липня 2023 року.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили - залишити без змін та утримувати його на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, а учаснику, який не був присутнім в судовому засіданні, копія вироку відсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.

Вирок може бути оскаржений до Дніпропетровського апеляційного суду через Дружківський міськмй суд Донецької області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок було виготовлено та надруковано у нарадчій кімнаті 08 березня 2023 року .

Суддя: ОСОБА_1