Рішення № 109430420, 08.03.2023, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/11488/22

РІШЕННЯ

іменем України

08 березня 2023 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання зарахувати до страхового стажу період роботи з 02.02.1995 по 01.09.2002 у сільськогосподарському кооперативі "Решнівецький", період роботи з 20.02.1988 по 20.08.1992 у районах Крайньої Півночі в м. Південно - Сахалінськ у пільговому обчисленні, провести відповідний перерахунок та виплату раніше призначеної пенсії.

В обґрунтування позову зазначає, що при розрахунку пенсії за віком йому не було зараховано у страховий стаж період роботи з 02.02.1995 по 01.09.2002 у сільськогосподарському кооперативі "Решнівецький", оскільки як вказав відповідач, відсутня дата та підстави прийняття на роботу, а підставою для звільнення у трудовій книжці зазначений протокол. Також не зараховано до страхового стажу в пільговому обчисленні період роботи в районах Крайньої Півночі в м. Південно-Сахалінськ Сахалінської області в Управлінні бурових робіт № 4 ВО "Сахалінбургазрозвідка" з 20.02.1988 по 20.08.1992, оскільки відсутні документи, які б підтверджували факт укладання договорів у вказаний період. Позивач вважає дії Головного управління протиправними, оскільки надав усі належні документи, що підтверджують страховий та пільговий стаж.

У відзиві Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зазначає, що періоди роботи в районах Крайньої Півночі і місцевостях, прирівняних до цих районів, з 01.03.1960 по 01.01.1991 зараховуються в стаж роботи у півтора кратному розмірі при умові укладання трудового договору, в якому повинно бути зазначено, що на працівника поширювались пільги, передбачені п. 5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960. Позивачу зарахований страховий стаж у період роботи з 20.02.1985 по 19.02.1988 в районах Крайньої Півночі чи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої півночі у пільговому обчисленні (один рік за півтора) на підставі наказу по управлінню бурових робіт № 4 ВО "Сахалінбургазрозвідка" №17/К від 20.02.1985. У той же час, за спірний період з 20.02.1988 по 31.12.1990 позивач не надав документи, які б підтверджували факт укладання трудового договору, тому відсутні підстави для зарахування страхового стажу в пільговому обчисленні. Стосовно подальшого періоду до 20.08.1992 зазначає, що в угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 не передбачено пільги при обчисленні стажу роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі. Зважаючи на вказане, у задоволенні позову просить відмовити.

У відповіді на відзив позивач не погоджується з доводами відповідача, зазначеними у відзиві.

Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив таке.

ОСОБА_1 з 21.11.2017 по 29.06.2022 отримував пенсію по інвалідності, призначену відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". З 30.06.2022 ОСОБА_1 переведено на пенсію за віком відповідно до цього ж закону.

Позивач 16.09.2022 звернувся до пенсійного органу з заявою щодо обчислення страхового стажу та перерахунку пенсії, на що відповідач листом від 29.09.2022 повідомив, що за документами пенсійної справи страховий стаж становить 29 років 3 місяці 26 днів. До страхового стажу не врахований період роботи відповідно до трудової книжки колгоспника від 25.10.1992 НОМЕР_1 з 1995 по 01.09.2002 у сільськогосподарському кооперативі "Решнівецький", оскільки відсутні відомості про дату та підстави прийняття на роботу, а підставою для звільнення з роботи зазначений протокол, що суперечить пункту 2.3 Інструкції. Також зазначається про те, що відсутні підстави для врахування до страхового стажу періоду роботи у кратному обчисленні (один рік за півтора) з 20.02.1985 по 20.08.1992, оскільки у довідці від 10.07.2017 №20/962, виданій представництвом ПАТ НК "Роснафта" на Далекому Сході, відсутня інформація про укладення трудових договорів за період роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до цих районів.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон № 1058-IV).

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Аналогічне положення міститься у п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 (далі - Порядок №637).

Згідно з п. 5 розділу XV Прикінцевих положень Закону №1058-IV період роботи до 01.01.1991 у районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген, зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 01.01.1991 (Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювались пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», постанови Ради Міністрів Союзу РСР №148 від 10.02.1960 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР» від 10.02.1960 «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26.09.1967 «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі»)

За змістом вказаної статті (в редакції Закону №32-V від 26.07.2006) пільгове обчислення страхового стажу проводиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначений період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.

Отже, для обчислення пільгового стажу роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до неї, повинні бути надані або трудова книжка або письмовий трудовий договір або довідка, в якій зазначений період роботи в районах Крайньої Півночі та/або місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відтак достатньо одного із перерахованих документів, а не їх сукупність.

Перелік районів Крайньої Півночі і місцевостей, прирівняних до районів Крайньої Півночі, на які розповсюджується дія Указів Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року і від 26 вересня 1967 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», визначений постановою Ради Міністрів СРСР від 10 листопада 1967 року № 1029 Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26.09.1967 «Про розширення пільг осіб, що працюють у районах Крайньої Півночі та у місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі» (в редакції постанови Ради Міністрів СРСР від 03 січня 1983 року № 12).

Підпунктом «д» пункту 5 Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» передбачено, що робітникам, які переводяться, направляються або запрошуються на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей держави, на умовах укладення ними трудових договорів на роботу в цих районах на строк 5 років, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки, необхідно надавати наступні додаткові пільги: зараховувати один рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців при обчисленні стажу, який дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності. Пільги, які передбачені цією статтею, надаються також особам, які прибули в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за власним бажанням і які уклали строковий договір про роботу в цих районах.

Указом Президії ВР СРСР від 29 вересня 1967 було скорочено тривалість трудового договору, який надає право на отримання пільг, передбачених статтею 5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року, а саме: зарахування одного року роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців роботи при обчисленні стажу, що дає право на отримання пенсії за віком та по інвалідності, проводити працівникам, які прибули на роботу в райони Крайньої Півночі та місцевості, прирівняні до районів Крайньої Півночі з інших місцевостей країни за умови укладення ними трудового договору про роботу в цих районах строком на три роки. Згідно з п.3 постанови Ради Міністрів Союзу РСР №148 від 10.02.1960 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» працівникам, які користуються в даний час пільгами, кожний рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, до 01.03.1960 зараховувати за два роки роботи при розрахунку стажу для отримання пенсії за віком, по інвалідності і за вислугу років, а після 01.03.1960 - за один рік і шість місяців роботи при обрахуванні стажу для отримання пенсії за віком і по інвалідності.

Відповідно до пунктів 1, 2 Розділу 1 Інструкції № 530/П-28 пільги, встановлені Указами Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 «Про впорядкування пільг для осіб, що працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» і від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб, що працюють з районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», надаються всім робочим і службовцям (у тому числі місцевим жителям і іншим особам, прийнятим на роботу на місці) державних, кооперативних і громадських підприємств, установ, організацій, що знаходяться в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі». Пільги, передбачені статтями 1, 2, 3, 4 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року, з урахуванням змін та доповнень, внесених Указом від 26 вересня 1967 року, надаються незалежно від наявності письмового строкового трудового договору.

Таким чином, системний аналіз вказаних положень дає підстави дійти висновку, що необхідною та достатньою правовою підставою для обчислення стажу роботи особи в районах Крайньої Півночі та прирівняних до них місцевостях із застосуванням пільгового коефіцієнту (один рік за один рік і шість місяців) є сукупність наступних обставин:

1) документальне підтвердження наявності у особи стажу роботи в районах Крайньої Півночі та прирівняних до них місцевостях;

2) поширення на особу у період її роботи в цих місцевостях пільг, регламентованих Указами Президії ВР СРСР від 10 лютого 1960 року та від 29 вересня 1967 року та Постановою Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року № 148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі».

Одночасно з цим, основним документом, що підтверджує факт роботи особи в районах Крайньої Півночі та прирівняних до них місцевостях є трудова книжка. Судом встановлено, що згідно з відомостями трудової книжки колгоспника позивач 20.02.1985 року зарахований в районну інженерно-технологічну службу №1 дизелістом (мотористом) 3 розряду виробничого об`єднання "Сахалінбургазрозвідка"; з 10.02.1989 переведений мотористом бурового обладнання по 4 розряду; з 21.03.1991 переведений мотористом бурового обладнання по 5 розряду; з 20.08.1992 звільнений по закінченню строку дії трудового договору.

Також у матеріалах справи наявна довідка Виробничого об`єднання "Сахалінбургазрозвідка" управління бурових робіт №1 від 26.08.1992 №б/н про підтвердження стажу роботи в районі Крайньої Півночі в період з 20.02.1985 по 20.08.1992, архівна довідка від 10.07.2017 №20/962, видана представництвом ПАО "НК "Роснафта", яка підтверджує те, що ОСОБА_1 працював дизелістом (мотористом) бурового обладнання на Далекому Сході з 20.02.1985 по 20.08.1992, а також копія наказу від 20.02.85 № 17/к про укладення трудового договору та копія наказу від 19.08.1992 № 99 про припинення трудового договору.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 20.02.1985 по 20.08.1992 працював повний робочий день в Охінському районі Сахалінської області, що є районом Крайньої Півночі. Трудову книжку і відповідні довідки та накази позивач надав відповідачу разом із заявою про зарахування стажу у пільговому обчисленні.

Суд відхиляє доводи відповідача щодо того, що обов`язковою умовою надання пільг при обчисленні стажу роботи в районах Крайньої Півночі є наявність письмового трудового договору про роботу у вказаній місцевості. З огляду на зміст п. 5 Розділу XV Прикінцевих положень Закону №1058-IV (в редакції Закону №32-V від 26.07.2006) пільгове обчислення страхового стажу проводиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами. Відтак наявність письмового трудового договору не є виключною і єдиною підставою для пільгового обчислення страхового стажу і вказана норма надає особі можливість надавати вказані документи за її вибором. Аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 19.09.2019 по справі №348/2208/16-а, від 14.11.2019 по справі №265/6105/16-а та інших.

Таким чином, дії відповідача щодо незарахування до страхового стажу періоду роботи позивача до 01.01.1991 в пільговому обчисленні є протиправними, тому слід зобов`язати орган Пенсійного фонду зарахувати до страхового стажу період роботи в пільговому обчисленні з урахуванням кратності з розрахунку один рік фактичної роботи за один рік шість місяців з 20.02.1988 по 31.12.1990.

Що стосується періоду з 01.01.1991 по 20.08.1992, положення Тимчасової угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та в місцевостях, які прирівняні до даних районів, в галузі пенсійного забезпечення від 19.01.1993 надає громадянам Сторін цієї угоди право на достроковий вихід на пенсію за віком за вказаних у статті 1 угоди умов, а також визначає порядок реалізації цього права. Разом з тим, у зазначеній Тимчасовій угоді від 15.01.1993 та в Угоді про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 окремо не передбачені пільги при обчисленні стажу роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі. Не передбачені пільги при обчисленні трудового стажу, відпрацьованого в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, після 01.01.1991 і нормами Законів України «Про пенсійне забезпечення» і «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

За таких обставин підстави для зарахування в пільговому обчисленні стажу роботи позивача після 01.01.1991 у районах Крайньої Півночі і в прирівняних до них місцевостях відсутні. Аналогічна правова позиція щодо застосування норм права висловлена Верховним Судом у постанові від 17 жовтня 2022 у справі №592/5589/17 щодо аналогічних правовідносин.

Що стосується питання зарахування до страхового стажу періоду роботи позивача з 02.02.1995 по 01.09.2002 у сільськогосподарському кооперативі "Решнівецький", суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 2 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Статтею 56 Закону України №1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Як уже зазначалось, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Пунктами 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Відповідно до пункту 3 Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

Згідно з постановою Верховної Ради України від 12 вересня 1991 № 1545-ХІІ «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу PCP», до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства Союзу PCP з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України.

Порядок ведення трудових книжок колгоспників був врегульований Основними положеннями про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників, які затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 21 квітня 1975 року № 310 (далі Порядок № 310). Відповідно до пункту 1.2 Порядку № 310 трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів. Трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспу з моменту їх вступу в члени колгоспу. Відповідно до пункту 5 Порядку №310 до трудової книжки колгоспника, зокрема, заносяться: відомості про колгоспника: прізвище, ім`я, по-батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу: призначення на роботу, переведення на іншу роботу, закінчення роботи; відомості про трудову участь: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, його виконання. Згідно із п. 6 Порядку №310 всі записи в трудовій книжці засвідчуються у всіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженої правлінням колгоспу особи та печаткою.

Відповідно до пункту 13 Порядку №310 відповідальність за організацію робіт по веденню, обліку, зберіганню та видачі трудових книжок покладається на голову колгоспу. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання та видачі трудових книжок посадові особи несуть відповідальність у відповідності до статуту та правилами трудового розпорядку колгоспу, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

При вирішенні спору суд виходить з того, що положення Порядку №637 щодо підтвердження стажу роботи мають застосовуватись лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Як вбачається із записів належної позивачу трудової книжки колгоспника від 25.10.1992 НОМЕР_1 , ОСОБА_1 20.10.1992 прийнятий в члени колгоспу ім. Радянської армії с. Решнівка Старокостянтинівського району Хмельницької області. Пізніше колгосп ім. Радянської армії реорганізований у с/г кооператив "Решнівецький". 01.09.2002 позивач звільнений з роботи у зв`язку із зміною місця проживання.

Будь-яких порушень в частині порядку внесення зазначених записів судом не встановлено. Як випливає зі змісту вищезгаданих нормативних актів щодо порядку ведення трудових книжок, заповнення трудової книжки здійснюється роботодавцем, а не працівником.

Відповідно до положень Закону 1058-ІV підставою для призначення пенсії є наявність страхового стажу необхідної тривалості, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці. В даному випадку під час розгляду заяви позивача відповідачем не було встановлено будь-яких недоліків оформлення записів про роботу, як і не спростовано факт роботи позивача у цей період на вказаному підприємстві.

Судом встановлено, що записи в трудовій книжці зроблені чітко, зрозуміло та без будь-яких виправлень та неточностей, відтак зазначені причини відмови не можуть бути самостійною підставою для відмови у зарахуванні зазначених періодів роботи до стажу. Згідно з записами трудової книжки позивач працював безперервно у с/г кооперативі "Решнівецький" у період з 02.02.1995 по 01.09.2002, а тому незарахування цього стажу є протиправним. Оскільки відповідач протилежне суду не довів і доводи позивача не спростував, позовні вимоги необхідно задоволити частково.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295, Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов - задоволити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо незарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи у сільськогосподарському кооперативі "Решнівецький" з 02.02.1995 по 01.09.2002, періоду роботи в районах Крайньої Півночі у м. Південно -Сахалінськ в Управлінні бурових робіт № 4 ВО "Сахалінбургазрозвідка" з 20.02.1988 по 31.12.1990 в пільговому обчисленні.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок стажу, який врахований для розрахунку пенсії ОСОБА_1 , зарахувавши до страхового стажу період роботи ОСОБА_1 з 02.02.1995 по 01.09.2002 в Сільськогосподарському кооперативі "Решнівецький", та у пільговому обчисленні період роботи з 20.02.1988 по 31.12.1990 у районі Крайньої Півночі з урахуванням кратності з розрахунку один рік фактичної роботи за один рік шість місяців.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити з 30.06.2022 донарахування/перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до перерахованого страхового стажу, враховуючи раніше проведені виплати.

У задоволенні решти вимог позову - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати на сплату судового збору в розмірі 970 (дев`ятсот сімдесят) грн. за рахунок асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 08 березня 2023 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10,Хмельницький,Хмельницька область,29013 , код ЄДРПОУ - 21318350)

Головуючий суддя І.С. Козачок