Рішення № 10942163, 26.08.2010, Залізничний районний суд м. Сімферополя

№ 2-3476/2010

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 серпня 2010 року м. Сімферополь

Залізничний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді Якушевої Т.В.,

при секретарі Чертолясові А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Демарк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство «Банк «Демарк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 6284 гривні 53 коп. та судові витрати у справі.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Банк «Демарк» мотивовані тим, що 04 жовтня 2007 року між банком та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 220-064, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у сумі 8000 гривень з кінцевим строком повернення 02 жовтня 2009 року зі сплатою відсотків 24% річних. Починаючи з дати видачі кредиту і до теперішнього часу відповідач не виконує умов Кредитного договору, а саме: не погашено в повному обсязі отриманий кредит та не сплачено відсотки за користування кредитом.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги свого позову та просив його задовольнити, як обґрунтований та такий, що заснований на вимогах діючого законодавства України.

Відповідач у судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, як не надав заяв про розгляд справи за його відсутності або відкладення судового засідання.

Оскільки відповідач, вважається таким, що повідомлений про час та місце судового засідання належним чином, і від нього не надійшло повідомлення про причини неявки, суд вважає за можливе повести заочний розгляд справи у відповідності до вимог статей 224-226 Цивільного процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення осіб, які приймають участь у розгляді справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Банк «Демарк» підлягають задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 04 жовтня 2007 року між банком та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 220-064, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у сумі 8000 гривень з кінцевим строком повернення 02 жовтня 2009 року зі сплатою відсотків 24% річних.

Свої зобовязання за кредитним договором позивач виконав у повному обсязі, проте, позичальником його зобовязання зі сплати кредиту, відсотків за його користування, тощо, виконувалися не повній мірі, в результаті чого і утворилася заборгованість.

Згідно зі статтею 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також гри проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статями 549 та 550 Цивільного кодексу України встановлено, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно. які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Через неналежне виконання своїх зобовязань з боку відповідача у нього перед Банком утворилася загальна заборгованість на суму 6284 грн. 53 коп., що складається з основної суми боргу за кредитним договором та суми штрафів за прострочення оплати кредиту, і яка підлягає стягненню.

Крім того, на користь банку з відповідача належать також до стягнення сплачений судовий збір у сумі 62 грн. 84 коп. та витрати на ІТЗ 120 грн., які підтверджуються відповідними платіжними документами.

На підставі наведеного, керуючись статтями 10, 11, 60, 74, 88, 130, 174, 215-218, 224-233 Цивільного процесуального кодексу України, 554, 549, 550, 625, 1050, 1054, 1056-1 Цивільного кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Банк «Демарк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути зі ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Сімферополь, на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Демарк» (МФО 353575, код 19357516) заборгованість зі сплати кредиту у сумі 6284 гривні 53 коп.

Стягнути зі ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Сімферополь, на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Демарк» (МФО 353575, код 19357516) судовий збір у сумі 62 гривні 84 коп. та витрати на ІТЗ 120 гривні.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя