Ухвала суду № 109418979, 16.12.2022, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/15141/22

2-а/760/1549/22

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

16 грудня 2022 року Солом`янський районний суд міста Києва в складі судді Зуєвич Л.Л., перевіривши матеріали заяви ОСОБА_1 /далі - ОСОБА_1 / (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ; адреса представника: АДРЕСА_2 ) до Київської митниці Держмитслужби /далі - Київська митниця/ (адреса: 03124, м. Київ, вул. Вацлава Гавела, буд. 8а) про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

24.10.2022 до Солом`янського районного суду міста Києва через систему «Електронний суд» надійшов вказаний адміністративний позов, датований 21.10.2022 за підписом представника позивача - адвоката Казачук І.В.(діє на підставі ордеру), в якому він просить суд:

- Поновити строк звернення до суду;

- Прийняти позовну заяву та відкрити провадження;

- Визнати незаконною та скасувати постанову Київської митниці Держмитслужби у справі про порушення митних правил № 5167/10000/21 від 27.01.2022, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого частиною 4 статті 469 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі - 34 000,00 грн;

- Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 4 статті 469 Митного кодексу України закрити у зв`язку з порушенням процедури притягнення до адміністративної відповідальності;

- Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Київську митницю Держмитслужби на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 992 грн. 40 коп.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.10.2022 для розгляду зазначеного позову визначено суддю Зуєвич Л.Л. Справу фактично передано судді по реєстру 03.11.2022.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 07.11.2022 зазначений позов, був залишений без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків терміном десять днів з моменту отримання копії ухвали з урахуванням вимог, викладених у даній ухвалі (вказати інші підстави для поновлення строку для звернення з позовом у даній справі).

08.12.2022 до Солом`янського районного суду міста Києва, через систему «Електронний суд», надійшла заява представника позивача від 07.12.2022 на виконання вимог ухвали Солом`янського районного суду міста Києва від 07.11.2022 в якій вказується, що ОСОБА_1 на період отримання постанови хворів та був вимушений виїхати з м. Бориспіль у зв`язку з війною в Україні, відтак не мав можливості звернутися за правовою допомогою та до суду, а повернувся до місця свого проживання лише 30.08.2022 та 02.09.2022 у дистанційний формі уклав договір про надання правничої допомоги. На думку представника позивача, саме від цієї дати позов поданий в межах встановленого законом десятиденного строку.

Суд в ухвалі від 07.11.2022 звертав увагу, що позов та додані матеріали не містять переконливих пояснень та доказів неможливості звернення з відповідним позовом у період з 12.03.2022 (дата ознайомлення з оскарженою постановою + 10 днів) по 21.10.2022 (дата направлення позову до суду через систему «Електронний суд»).

Суд звертає увагу на те, що як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022 у справі № 990/115/22 (провадження № 11-107заі22) введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку. Отже, сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду в розумні строки, у зв`язку із запровадженням такого, не може вважатись поважною причиною пропуску цих строків.

У постанові Верховного Суду від 19.10.2022 у справі № 398/1739/15 вказано, що запровадження воєнного стану може бути підставою, яка повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку, якщо пропуск строку знаходиться у прямому причинному зв`язку з такими обставинами. Тобто питання поновлення строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення, адже такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану і унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку. Аналогічний за змістом висновок викладений в постанові Верховного Суду від 05.09.2022 у справі № 697/2360/21 (провадження № 61-4902св22). Особа, яка заявляє клопотання про поновлення встановленого законом процесуального строку, повинна надати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов`язаний з об`єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.

Разом з тим, в заяві від 07.12.2022, як і в первинно поданому позові представником позивача не наведено належних обґрунтувань та не надано доказів неможливості звернення до суду в розумні строки та доказів на підтвердження того, що пропуск строку дійсно пов`язаний з об`єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.

Так, як зазначається в заяві від 07.12.2022, договір про надання правничої допомоги було вкладено у дистанційній формі, проте не наведено, зокрема, жодних пояснень з яких вбачалась би неможливість укладення цього договору у дистанційній формі у період з 12.03.2022 до 02.09.2022.

Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2020 у справі № 9901/32/20 (провадження № 11-100заі20):

«Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

За змістом частини першої статті 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України).

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Процесуальні строки дисциплінують суб`єктів адміністративного судочинства, роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

На підставі частин першої та другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або, як згадано вище, непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.

Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо».

Враховуючі вказані критерії у даній конкретній справі, зокрема, з урахуванням строку, що минув з дня обізнаності позивача про оскаржену постанову до дня звернення до суду (близько шести місяців), за відсутності переконливих доводів, які б свідчили про наявність нездоланних перешкод для звернення з відповідним позовом в розумний строк, суд не вбачає достатніх правових підстав для задоволення клопотання про поновлення строку для звернення до суду з відповідним позовом.

Як вказано у ч. 2 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Враховуючи викладене, керуючись ч. 2 ст. 123, п. 1 ч. 4 ст. 169, ст.ст. 248, 256, 294 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, - повернути позивачеві.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі її безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з моменту її підписання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга на ухвали суду подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили згідно ст. 256 КАС України: з моменту її підписання суддею.

Суддя Л. Л. Зуєвич