Ухвала суду № 109416032, 02.03.2023, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №693/328/19

1-кп/705/359/23

УХВАЛА

02.03.2023 м. Умань

Уманський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

особи, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру, ОСОБА_4 (у режимі відеоконференції),

захисника ОСОБА_5 (у режимі відеоконференції),

законного представника ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора про проведення слідчих (розшукових) дій, подане у межах розгляду клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019250130000099 від 14.03.2019, щодо вчинення суспільно небезпечного діяння за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Уманського міськрайонного суду Черкаської області перебуває клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019250130000099 від 14.03.2019, щодо вчинення суспільно небезпечного діяння за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України.

02.03.2023 до суду надійшло клопотання прокурора Уманської окружної прокуратури ОСОБА_3 про проведення слідчих (розшукових дій), в якому просить доручити слідчому відділенню відділу поліції № 1 Уманського РУП ГУНП в Черкаській області провести слідчі дії у кримінальному провадженні № 12019250130000099 від 14.03.2019, а саме примусове відібрання біологічних зразків ОСОБА_4 , який на даний час утримується в КНП «Черкаська обласна психіатрична лікарня Черкаської обласної ради», та його примусове освідування з метою відібрання відцифрованого образу обличчя ОСОБА_4 , відцифрованого підпису ОСОБА_4 та відцифрованих відбитків пальців рук ОСОБА_4 із залученням в якості спеціаліста уповноваженого представника Управління Державної міграційної служби у Черкаській області.

У судовому засіданні прокурор підтримала клопотання та просила його задовольнити.

Захисник та законний представник у вирішенні вказаного клопотання поклалися на думку суду.

ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання.

Вислухавши думку учасників справи, дослідивши клопотання, суд висновує таке.

За приписамист. 22 КПУ Україникримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Згідно з приписами ч. 3ст.245КПКУкраїни відбирання біологічних зразків у особи здійснюється за правилами, передбаченимистаттею 241 цього Кодексу. У разі відмови особи добровільно надати біологічні зразки слідчий суддя, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, що розглядається в порядку, передбаченомустаттями 160-166 цього Кодексу, має право дозволити слідчому, прокурору (або зобов`язати їх, якщо клопотання було подано стороною захисту) здійснити відбирання біологічних зразків примусово.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20 листопада 2012 року № 5492-VI (далі - Закон № 5492-VI) документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, відповідно до їх функціонального призначення поділяються на: 1) документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України: а) паспорт громадянина України.

Згідно з ч. 1ст. 21 Закону № 5492-VIвизначено, що паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.

Відповідно до частин 1, 2, 9статті 16 Закону № 5492-VIоформлення, видача, обмін документів, їх пересилання, вилучення, повернення державі та знищення відбуваються в порядку, встановленому законодавством, якщо інше не передбачено цим Законом.

Пунктом 131 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 302, передбачено, що до безконтактного електронного носія, який міститься у паспорті, вноситься інформація, а саме: біометричні дані, параметри особи (відцифрований образ обличчя особи, відцифрований підпис особи, відцифровані відбитки пальців рук) виключно за згодою особи, що за своєю суттю є персональними даними.

Згідно ізст. 2 Закону України "Про захист персональних даних" від 01.06.2010 № 2297-VІ(далі - Закон № 2297-VІ) персональні дані - це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.

Обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб`єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством. Не допускається обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди, крім випадків, визначенихзаконом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини (частини 5, 6статті 6 Закону № 2297-VІ).

Отже, принципами обробки персональних даних є відкритість і прозорість, відповідальність, адекватність та ненадмірність їх складу й змісту стосовно визначеної мети їх обробки, а підставою обробки персональних даних є згода суб`єкта персональних даних.

У правових висновках Великої Палати Верховного Суду, зокрема у постанові від 19.09.2018 у зразковій справі № 806/3265/17 звернуто увагу на те, що законодавством не врегульовано питання щодо наслідків відмови особи від обробки її персональних даних, тобто фактично відсутня будь-яка альтернатива такого вибору, що в свою чергу обумовлює не якістьзаконута порушення конституційних прав такої особи.

Крім того, у вказанійпостанові Велика Палата Верховного Судузазначила, що реалізація державних функцій має здійснюватися без примушення людини до надання згоди на обробку персональних даних, їх обробка повинна здійснюватись, як і раніше, в межах і на підставі тих законів та нормативно-правових актів України, на підставі яких виникають правовідносини між громадянином та державою. При цьому, згадані технології не повинні бути безальтернативними і примусовими. Особи, які відмовилися від обробки їх персональних даних, повинні мати альтернативу - використання традиційних методів ідентифікації особи.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод і практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Згідно зі статтею 32 Конституції України ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.

09.11.2022 прокурор Уманської окружної прокуратури ОСОБА_3 подавала до суду клопотання про надання дозволу на примусове отримання біологічних зразків.

Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 10.11.2022 відмовлено у задоволенні клопотання прокурора про надання дозволу на примусове отримання біологічних зразків у ОСОБА_4 .

Прокурор, повторно звертаючись із клопотанням, пов`язаним із втручанням у гарантовані Конституцією та Конвенцією права, не обґрунтувала та не довела необхідні умови для такого втручання, а тому у задоволенні клопотання слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 28, 42, 290, 309 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання прокурора про проведення слідчих (розшукових) дій.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1