Постанова № 109395912, 02.03.2023, Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа 362/4387/22

Провадження 3/362/94/23

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.03.2023 року м. Васильків

Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі судді Дорошенко В.М. розглянув справу про адміністративне правопорушення щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, пенсіонер, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 ,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

встановив:

15.10.2022о 19:55год.у м.Василькові Обухівськогорайону Київськоїобласті повул.Лістрового водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Opel Astra, д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння. Огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законом порядку в присутності двох свідків за допомогою алкотеста 6810 ARLM 3614 результат якого становить 1,31 ‰. Тест № 904.

ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснив, що того вечора повертався з міста Києва від стоматолога. Його зупинили працівники поліції, оскільки у автомобілі не працювала «підсвітка». Потім поліцейські повідомили про наявність у нього запаху, він намагався пояснити, що це запах від лікарських препаратів, які застосовував стоматолог, працівники поліції запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою приладу драгер. Він погодився, пройшов огляд, результат показав 1,31 ‰. Він заперечував цей результат, однак працівники поліції не реагували та оформили даний протокол. Проїхати до закладу охорони здоров`я ніхто не пропонував. Вся процедура затягнулась до 22:30 год., оскільки досить довго чекали евакуатора. З огляду на наближення комендантської години змушений був ночувати у родичів та не зміг самостійно звернутися до закладу охорони здоров`я для проведення такого огляду за самозверненням. Наголосив, що є військовою людиною та за весь час не мав жодного штрафу.

Представник ОСОБА_1 адвокат Подольна О.М. (діє на підставі ордеру скрія № АР № 1006783 від 12.12.2022) заперечила факт вини свого клієнта у вчиненні поставленого в провину правопорушення та просила закрити провадження по цій справі у зв`язку з відсутністю події і складу цього правопорушення. Наголосила, що працівники поліції грубо порушили процедуру проведення огляду на стан сп`яніння щодо ОСОБА_1 , серед іншого, працівниками поліції при оформленні цього протоколу не роз`яснили ОСОБА_1 його права, не запропонували пройти огляд у медичному закладі. Також вважає результат приладу, за допомогою якого тоді ОСОБА_1 пройшов огляд на стан сп`яніння, недостовірним, оскільки поліцейські не мали відповідних документів для експлуатації цього приладу. На її думку, долучений до протоколу відеозапис не відображає ознаки сп`яніння, які ніби виявлено у ОСОБА_1 . Окремо звернула увагу суду, що проведення медичних маніпуляцій у стоматолога може призвести до появи у видихаємому повітрі алкоголю. Зауважила, що пояснення свідка ОСОБА_2 є недостовірними, оскільки за тих же обставин щодо нього складався протокол за ст. 130 КУпАП і постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 06.112.2022 його притягнуто до відповідальності за цією статтею КУпАП. Це вказує на те, що цей свідок не міг об`єктивно сприймати події, які відбувались. Також вказала, що один із працівників поліції, який був у складі екіпажу, є колишнім підлеглим ОСОБА_1 , що, на її думку, вказує на його необ`єктивність. Наголосила, що ОСОБА_1 бажав пройти такий огляд у закладі охорони здоров`я, однак працівники поліції проігнорували таке його бажання, на що вказує відсутність відповідного направлення у матеріалах справи. Вважає, що працівники поліції навмисно затягнули оформлення вказаного адміністративного матеріалу, щоб позбавити ОСОБА_1 самостійно звернутись до закладу охорони здоров`я для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, оскільки наближалась комендантська година. Разом з тим, поблизу не було клінічної лікарні лабораторії «Соціотерапія» в якій мав намір ОСОБА_1 здати біологічний матеріал для проходження огляду.

ОСОБА_1 та його представник просив суд викликати свідків події, дані про яких зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, а також поліцейських, які оформляли протокол.

ОСОБА_3 , працівник поліції, який оформляв вказаний адміністративний матеріал, у судове засідання не прибув, скерував до суду заяву про відсутність змоги прибути до суду через зайнятість на службі. Щодо складеного протоколу зазначає, що ним було проведено огляд водія ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу, результат якого 1,31‰, від пропозиції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі водій ОСОБА_1 відмовився. На підтвердження наведеного долучив відеозапис.

Свідок ОСОБА_2 , який прибув до суду із ОСОБА_1 та його представником, надав суду пояснення, що того вечора був зупинений працівниками поліції та йому було запропоновано бути свідком при проведення огляду водію ОСОБА_1 . У його присутності водій Степовий пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу Драгер, результат якого 1,31‰. Вказав, що особисто не бачив як розпаковували прилад драгер, при цьому у ОСОБА_1 були сумніви в достовірності отриманого результату. Щодо нього, свідка, також було складено адміністративний протокол за ст. 130 КУпАП. Всього не пам`ятає, у тому числі чи пропонували пройти огляд ОСОБА_1 огляд в закладі охорони здоров`я.

Свідок ОСОБА_4 , дані про якого зазначені у адміністративному матеріалі та який викликалися до суду за клопотанням сторони захисту, до суду не прибув, причини неявки суду невідомі.

Вивчивши матеріали справи у їх сукупності, заслухавши пояснення учасників, які брали участь у розгляді справи, суд встановив таке.

Диспозиція частини1статті 130КУпАП передбачаєвідповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння .

Щодо правого регулювання порядку проходження огляну на стан сп`яніння та застосування правових норм до обставин цієї справи.

Згідно з п. 2.9.а Прaвил дoрожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок проведення огляду на стан сп`яніння регулюється ст. 266 КУпАП.

Процедура огляду встановлюється такими підзаконними нормативними актами, які прийняті на виконання ст. 266 КУпАП і деталізують норми цієї статті: Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103 (надалі Порядок №1103); Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України і Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735 (надалі Інструкція № 1452/735).

Ці нормативно-правові акти передбачають два види огляду: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу і лікарем закладу охорони здоров`я.

Відповідно до п. 2, п. 3 розділу І Інструкції № 1452/735 огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Відповідно до п.6, п.7 Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Отже, поліцейський вправі пред`явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп`яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані алкогольного сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ч. 2 ст. 266 КУпАП передбачає, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

При оформлені вказаного протоколу працівником поліції застосовано технічний засіб з метою фіксації процедури проходження такого огляду ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу та залучено двох свідків.

Щодо клопотання сторони захисту про визнання неналежним доказом по цій справі відеозапису події, то суд зауважує, що цей відеозапис досліджено у судовому засіданні, він стосується предмета доказування по цій справі. До того ж, законом не передбачено вимог щодо показань технічних приладів, що мають функції відеозапису, як доказів у справі про адміністративне правопорушення, оскільки за змістом ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах, фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні, для виявлення або фіксування правопорушення. Щодо не безперервності відеозапису, то суд зауважує, що сама по собі небезперевність відеозапису не порушує конституційних чи конвекційних прав ОСОБА_1 чи інтересів інших осіб.

Водночас, враховуючи застосування поліцейськими у відповідності до вимог ст. 266 КУпАП, технічних засобів відеозапису, дані записи можливі для відтворення, додані до протоколу у встановленому законом порядку, а тому суд визнає їх належним і допустимим доказами у даній справі.

Так, як зазначено вище, у судовому засіданні було досліджено відеозаписи, що відображені на електронних дисках, долучених до матеріалів справи, зокрема:

-відеозапис № 1 (відеофайл «130 15 жовтня Степовий») на якому зображений чоловік, який представляється ОСОБА_1 , який підтверджує факт керування транспортним засобом. Погоджується пройти огляд на стан сп`яніння, прилад готують до проведення огляду (роблять контрольний забір повітря, який вказує на відсутність алкоголю, вказаний результат демонструють свідкам). ОСОБА_1 проходить огляд, результат якого 1,31‰;

-відеозапис № 2 (відео файл «VID-20230216-WA0001») на якому ОСОБА_1 зачитують зміст протоколу, пропонують надати пояснення, останній з усім погоджується та робить відповідний запис в протоколі. Працівник поліції пропонує ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я, останній відмовляється. Підтверджує свою згоду з результатом приладу Драгер та в черговий раз відмовляється їхати до медичного закладу. При цьому, жодних зауважень щодо проведення йому напередодні медичних маніпуляцій у лікаря стоматолога не повідомляє.

Суд зауважує, що працівником поліції надано суду відеозапис № 2 у якості доказу, що стосується предмету дослідження по цій справі, при цьому сторона захисту ознайомилась з вказаним відеозаписом та надала свої пояснення.

Так, відображені на відеозаписі події повністю узгоджуються з іншими письмовими матеріалами справи, які були досліджені судом, а саме:

-даними результатів приладу «Alcotest 6810», тест № 904 від 15.10.2022, згідно з яким у ОСОБА_1 виявлено 1,31 ‰, вказаний чек приладу підписаний всіма учасниками, у тому числі ОСОБА_1 ;

-даними акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, за яким ОСОБА_1 проведений відповіднийогляд узв`язкуз виявленимиознаками алкогольногосп`яніння:запах алкоголюз порожнинирота,невнятне мовлення в присутності двох свідків за допомогою приладу «Alcotest - 6810», результат якого становить 1,31 ‰., при цьому в графі з результатом згоден зазначено « ОСОБА_1 з зазначенням анкетних даних»;

-поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_2 від 15.10.2022за якимив їхприсутності водій ОСОБА_1 пройшов оглядна станалкогольного сп`яніння, результат якого становить 1,31 ‰. Зазначене підтверджують особистим підписами;

-копії акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 15.10.2022, за яким транспортний засіб Opel Astra, д.н.з. НОМЕР_1 , затримано та поміщено на майданчик тимчасового затримання транспортних засобів.

Перевіркою матеріалів також не встановлено порушень при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки дії особи, уповноваженої на складання адміністративного протоколу, відповідають вимогам статті 266 КУпАП і пункту 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, а саме: у зв`язку з виявленими ознаками алкогольного сп`яніння та проходженням ОСОБА_1 огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння «Alcotest Drager Драгер 6810» результат якого становить 1,31 ‰. При цьому при проведення такого огляду поліцейський застосовував технічні засоби відеозапису, а також залучив двох свідків. Факт відсторонення водія від керування транспортним засобом підтверджується копією акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 15.10.2022.

На думку суду, зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП є такими, що доповнюють одне одного, повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки відповідно до ст. ст. 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом, та зафіксовані у належній процесуальній формі.

Той факт, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом у час і місці, зазначеному у протоколі прямо випливає із відеозапису, де він особисто підтверджує цей факт, вказаний факт не оспорювався і стороною захисту.

Критично суд оцінює і покликання сторони захисту про те, що хоча ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу, проте не погодився з його результатом та бажав проходити такий огляд в лікарні, і розцінює їх як обрану стороною позицію захисту. Зокрема з дослідженого відеофайлу «VID-20230216-WA0001» ОСОБА_1 не заперечуєотриманий результатта нанеодноразові пропозиціїпройти оглядв закладіохорони здоров`якатегорично відмовляється.Так самоі у протоколі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП в поясненнях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення вказано лише «не вживав», при цьому будь-яких застережень щодо непогодження з саме з результатом приладу «Драгера» чи бажання проходити огляд на стан сп`яніння в медичному закладу останнім не висловлено.

При цьому, суд зауважує, що незгода водія транспортного засобу із позитивним результатом проведеного поліцейським огляду на стан алкогольного сп`яніння повинна бути здійснена безпосередньо після проведення такого огляду шляхом активних дій та висловлена в категоричній чіткій формі. Водночас наявні матеріали не містять беззаперечних доказів незгоди водія ОСОБА_1 саме з результатом огляду такого огляду. При цьому суд зауважує, що результат приладу «Alcotest 6810», тест № 904 від 15.10.2022 містить короткий підпис особи яка тестують, що вказує на його згоду з таким результатом.

Твердження сторони захисту про те, що в матеріалах справи відсутнє направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння відхиляються судом, оскільки встановлено, що ОСОБА_1 відмовився пройти огляд на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я, відтак, у поліцейського не виникло обов`язку складати направлення для проходження відповідного огляду до медичного закладу.

При цьому, у разі відмови (ухиляння) водія від проходження медичного огляду, правоохоронці позбавлені процесуальної можливості застосовувати відносно водія заходи примусу, спрямовані на проведення такого огляду на місці зупинки так і доставляння особи до закладу охорони здоров`я.

Суд відхиляє твердженням сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не були роз`яснені його права, оскільки це спростовується його підписом у протоколі про адміністративне правопорушення у відповідній графі. Щодо відсутності захисника на місці оформлення цього протоколу, то суд звертає увагу, що у працівників поліції немає імперативного обов`язку залучати захисника при складанні протоколу, оскільки рішення за цієї категорією справ приймає суд, а право ОСОБА_1 на захист по цій справі реалізовано.

Твердження захисника про те, що такий результат тесту міг настати через проведення медичних процедур у лікаря стоматолога суд до уваги не бере з огляду на результат тесту (1,31 ‰), що більш ніж у шість разів перевищує допустиму норму.

Водночас суд зауважує, що об`єктивну сторону даного правопорушення складає також керування транспортнимизасобами особами «під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції».

Так само суд відхиляє покликання сторони захисту щодо упередженості працівника поліції Томенчука Р.Р., з огляду на той факт, що вказаний працівник не оформляв даного матеріалу.

Поруч з тим, суд зауважує, що за змістом ст.ст. 279, 280 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення має розглядатись у межах тих обставин, які зазначенні у протоколі про таке порушення.

Також суд вважає безпідставними покликання сторони захисту неприпустимість доказів, а саме пояснень свідків, зокрема свідка ОСОБА_2 , оскільки за правилами ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд проводиться у присутності двох свідків лише в разі неможливості застосування технічних засобів відеозапису. Відтак, долучений відеозапис є самостійним засобом доказування події адміністративного правопорушення, який відображує фактичні відомості, що викладені у їх поясненнях.

Всі інші зауваження сторони захисту щодо порушення поліцейськими процедури оформлення цієї справи, то суд їх враховує і зауважує, що вони не спростовують фактичних обставини цієї справи і не свідчить про невинуватість ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП правопорушення.

Відповідно до ст. ст. 245, 251, 252, 280, 283 KУпAП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Керування транспортним засобом та набуття статусу учасника дорожнього руху є передумовою для виникнення у особи, яка керує транспортним засобом, низки обов`язків, встановлених вимогами чинного законодавства, адже, діяльність, пов`язана з використанням транспортних засобів чинним законодавством України визначена джерелом підвищеної небезпеки та підлягає підвищеному контролю з боку держави.

За таких обставин, користуючись правом та реалізуючи бажання керувати транспортним засобом, ОСОБА_1 одночасно прийняв на себе і обов`язок неухильно підкорятися вимогам нормативно-правових актів України, визначених для водіїв транспортних засобів.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі - Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

За таких обставин, суд вважає, що дії ОСОБА_1 охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, так як він, як водій керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння

Отже, клопотання сторони захисту про закриття справи за ч.1ст.130КУпАП щодо ОСОБА_1 на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП відхиляється.

Призначаючи адміністративне стягнення, суд бере до уваги характер вчинених правопорушень, а самевисокий ступіньсуспільної шкідливості, особу винного, ступінь його вини та приходить до переконання про можливість застосування до особи адміністративного стягнення у межах санкцій вказаних статей КУпАП.

Стосовно позитивних характеризуючи матеріалів наданих стороною захисту на ОСОБА_1 , суд приймає їх до уваги, разом з тим зауважує, що накладення як основного, так і додаткового стягнення по санкції даної статті КУпАП є безальтернативним.

У силу ст.40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір.

Керуючись статтями 9, 24, 27, 33, 40-1, 130, 221, 245, 251, 252, 256, 265-1, 268, 276, 277, 283-285, 289, 298, 299, 301, 304, 307 КУпАП, суд

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 536,80 гривень судового збору.

Штраф підлягає сплаті не пізніше п"ятнадцяти днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше п`ятнадцяти днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання правопорушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.

Строк пред`явлення постанови до примусового виконання становить три місяці із дня її винесення. При оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області.

Суддя В.М. Дорошенко