Рішення № 10939354, 25.06.2010, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Справа № 2-25-2010 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2010 р. Словянський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Гусинського М.О.

при секретарі - Моїсеєвої О.І.,

за участю представника позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Словянська цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розподіл спадкового майна, визнання права власності, встановлення порядку користування земельною ділянкою, -

В С Т А Н О В И В:

12.01.2009 р. позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з зазначеним позовом, в якому просив суд здійснити між ним та відповідачем ОСОБА_4 розподіл домобудівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, визнати за ним право власності на частину цієї будівлі, встановити порядок користування земельною ділянкою, яка виділена для будівництва та обслуговування зазначеної будівлі. У позові вказував, що йому належить на підставі спадкування 23/60 часток домобудівлі, а відповідачу - 37/60 часток, просив суд розділити між ним та відповідачем домобудівлю, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, визнати за ним право власності та виділити в натурі приміщення в жилому будинку „А-1”: під номерами 1-5 площею 22,1 м2, 1-6 площею 12,0 м2, 1-7 площею 9,8 м2, 1-8 площею 9,7 м2,, 1-9 площею 13,8 м2, 1 площею 3,0 м2, 10 площею 3, 1 м2, гараж „В”, сарай „Ж” та Ѕ частину жилого будинку „Б-1”, а відповідачу ОСОБА_4 Вл.Б. залишити в користування в будинку „А-1” приміщення 1-3 площею 16,9 м2, 1-4 площею 9,9 м2, 1-1 площею 11,7 м2, 1-2 площею 3, 2 м2, Ѕ частину жилого будинку „Б-1”, сараї „Д”, „Г”, посилаючись на те, що між ним та відповідачем виник спір стосовно користування спадковим майном, відповідач перестав визнавати за ним право власності на користування займаними ним та його родиною приміщення. З літа 1985 року по 1989 рік він з родиною за власні кошти збудували приміщення 1, 1-9, 10 у будинку „А-1” замість негідної веранди, збудували гараж „В”, сараї „Д”, „Ж”, погріб, вбиральню „Е”. В приміщеннях 1-5, 1-6, 1-7, 1-8 будинку „А-1” вони за власні кошти зробили капітальний ремонт, здійснили покращення: заштукатурили стіни, поклеїли шпалери, настелили ДВП, замінили віконні рами, вхідні двері, пофарбували їх, перекрили дах та інше, обладнали злив, провели воду та газове опалення. З 1983 року він та його родина проживали та користувалися приміщеннями 1-5, 1-6, 1-7, 1-8, 1-9, 10, 1 у жилому будинку „А-1”, а також користувалися будівлями: гаражем „В”, сараями „Д”, „Ж”, погребом, сараєм „Г” з погребом, колодязем № 1, вбиральнею „Е”. Відповідач із родиною з 1986 року став займати частину будинку „А-1” - кімнати 1-3, 1-4, прибудував до своєї частини приміщення 1-1 та 1-2. Жилий будинок „Б-1” потребує капітального ремонту, витрати по його утриманню несе його родина, відповідач не бажає в ньому жити. У листопаді 2008 року відповідач за його тимчасової відсутності виніс усно його майно з їх частини будинку „А-1”, повісив замок на вхідні двері та не допускає їх до дому, у звязку з чим він і примушений звернутися до суду із позовом про розподіл домобудівлі, визнання за ним права власності на її частину, встановлення порядку користування земельною ділянкою, яка не приватизована.

В судове засідання позивач ОСОБА_3 не зявився, надав заяву в якій на задоволені позову наполягав, просив розглянути справу за його відсутності, за наявності його представника ОСОБА_1 (а.с. 36, 106, 107).

Представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги ОСОБА_3 підтримала, на їх задоволені наполягала, додатково суду пояснила наступне: позивач - її чоловік, з якому вона знаходиться в шлюбі з 1979 року, з того часу вона разом з чоловіком мешкає у спірній домобудівлі, спочатку мешкали в будинку „Б”, а з 1983 року - в кімнаті в будинку „А-1”. За час мешкання в будинку вона з чоловіком приймала участь в його ремонті, перебудові, збудували гараж, сараї. Вона незгодна з тим, що спадок на домобудівлю оформлено у наявних частках: ОСОБА_3 належить 23/60 часток, а ОСОБА_4 - 37/60 часток, вважає це несправедливим, так, як більша частка будинку на її думку повинна належати ОСОБА_3 Також суду пояснила, що ОСОБА_3 до суду або іншого органу зі скаргами на неправильний розділ спадку - жилого будинку з господарськими та побутовими спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, не звертався, але також вважає, що 23/60 часток будинку не відповідає його праву на спадок, що частка повинна бути більшою; що ані ОСОБА_3, ані ОСОБА_4 до земельного органу Словянської міської ради із заявами про визначення порядку користування земельною ділянкою, можливістю її розділу на дві частини, ніколи не зверталися.

Після проведення судово-технічної експертизи представник позивача ОСОБА_1 пояснила, що її та ОСОБА_3 не задовольняє жодний з зазначених експертом варіант розділу будинку, що земельну ділянку (двір та огород) можливо розділити на дві частини, так, як не бажає залишати частину земельної ділянки у загальному користуванні.

Відповідач ОСОБА_4 позовні вимоги визнав частково, пояснивши, що він також бажає здійснити розділ спадкового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, але не згоден із варіантом розподілу, який визначив позивач, так, як, вважає. що у звязку з тим, що йому належить більша частка домобудівлі - 37/60 часток, то і виділена йому частка будівлі в натурі повинна бути більшою; після проведення експертизи згоден на той варіант розділу, за яким його частка у спільній власності зменшується до 36/60 часток, а в його власність виділяється будинок „А-1”, а частка позивача збільшується до 24/60 і тому у власність виділяється будинок „Б”; до земельного відділу Словянської міської ради він з проханням встановити порядок користування земельною ділянкою або розділити її не звертався, вважає, що питання про розподіл земельної ділянки або встановлення порядку її користування можливо вирішити після розділу будівель. Згоден виплатити позивачу частину понесених ним судових витрат.

Представник відповідача ОСОБА_2 дала суду аналогічні пояснення, додатково пояснила, що, на її думку. відсутні будь-яки підстави для значного зменшення частки відповідача у спільній власності, так, як позивач належність йому тільки 23/60 часток будівлі своєчасно не оскаржував.

В судовому засіданні встановлено наступне:

Станом на час розгляду справи в суді жилий будинок з господарськими та побутовими спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 належить двом співвласникам:

? ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину № 1-154 від 11.02.2004 року, виданого Першою Словянською державною нотаріальною конторою, та на підставі свідоцтва про право на спадщину № 1-560 від 01.06.2004 року, виданого Першою Словянською державною нотаріальною конторою, його частка складає 23/60 часток;

? ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину № 1-1582 від 04.08.2004 року, виданого Першою Словянською державною нотаріальною конторою, та на підставі свідоцтва про право на спадщину № 1-573 від 03.08.2004 року, виданого Першою Словянською державною нотаріальною конторою, його частка складає 37/60 часток.

Обєкт складається з жилого будинку „А-1”, жилого будинку „Б-1”, гаражу „В”, сараїв „Г”, „Д” та „Ж”, вбиральні „Е”, колодязя 1, огорожі 2-5 (а.с. 14).

Земельна ділянка для обслуговування жилого будинку з господарськими та побутовими спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1, складається з земельної ділянки, виділеної під двір площею 514, 0 м2 та земельної ділянки, виділеної під город площею 115,0 м2 (а.с. 17, 71).

Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи від 01.11.2009 року:

? ринкова вартість жилого будинку з господарськими та побутовими спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 складає 301100,00 грн.;

? інвентаризаційна вартість цього будинку складає 152733,00 грн.;

? варіант розділу будинку, запропонований позивачем: в разі виділення в користування 1 власнику (позивач, частка власності 23/60, кв. № 1) в жилому будинку „А-1” приміщень загальною площею 73,5 м2, в жилому будинку „Б-1” приміщень загальною площею 41,7 м2 , гаражу „В”, сараю „Ж”, 1/2 частки колодязя, 1/2 частки огорожі загальна вартість цих жилих та нежилих приміщень складає 94952,00 грн., ідеальна частка складе 37/60; в разі виділення в користування 2 власнику (відповідач, частка власності 37/60, кв. № 2) в жилому будинку „А-1” приміщень загальною площею 41,7 м2, в жилому будинку „Б-1” приміщень загальною площею 25,7 м2 , сараю, погребу „Г,г”, сараю „Д”, вбиральні „Е”, 1/2 частки колодязя, 1/2 частки огорожі загальна вартість цих жилих та нежилих приміщень складає 57781,00 грн., ідеальна частка складе 23/60; зазначений варіант поділу не відповідає ідеальним часткам співвласників домобудівлі, при переобладнанні двох будівель жилих будинків виконати вимоги будівельних норм та правил не предстане можливим, розмір компенсації власнику № 2 експертом не підраховувався;

? варіант поділу, який є найбільше близьким до ідеальних часток співвласників: в разі виділення в користування 1 власнику (позивач, частка власності 23/60, кв. № 1) жилий будинок „Б-1”, гаражу „В”, сараю „Ж”, 1/2 частки колодязя, 1/2 частки огорожі загальна вартість цих жилих та нежилих приміщень складає 61693,00 грн., ідеальна частка складе 24/60, розмір компенсації складає 3145,0 грн.; в разі виділення в користування 2 власнику (відповідач, частка власності 37/60, кв. № 2) в жилий будинок „А-1”, сараю, погребу „Г,г”, сараю „Д”, вбиральні „Е”, 1/2 частки колодязя, 1/2 частки огорожі загальна вартість цих жилих та нежилих приміщень складає 91040,00 грн., ідеальна частка складе 36/60; для розділу домобудівлі за зазначеному варіанті виключається спільне користування приміщеннями будівель жилих будинків, здійснення переобладнання будівель не потрібне (а.с. 42-76).

Вартість експертизи, сплаченої позивачем, складає 1550, 00 грн. (а.с. 98).

Позивачем сплачено 584, 52 грн. (51,00 та 533,52 грн.) судового збору та 30 гривен витрат з ІТЗ справи (а.с. 1, 2, 106).

Розглядаючи справу суд виходив з наступного законодавства України:

Відповідно до ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно); майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності;право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом; спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Згідно до ст. 382 ЦК України квартира може бути обєктом права власності, під квартирою вважається ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання; власникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.

Відповідно до ст. 383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сімї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва; власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок” № 7 від 04.10.1991 р. (з наступними змінами) при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.

Згідно до п. 7 цієї самої Постанови Пленуму Верховного Суду України в спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності; Якщо виділ технічно можливий, але з відхиленням від розміру часток кожного власника, суд з врахуванням конкретних обставин може провести його зі зміною у звязку з цим ідеальних часток і присудженням грошової компенсації учаснику спільної власності, частка якого зменшилась; У тих випадках, коли для поділу необхідне переобладнання та перепланування будинку, він проводиться при наявності дозволу на це виконкому місцевої Ради; При поділі жилого будинку суд зобовязаний зазначити в рішенні, яка відокремлена (ізольована після переобладнання) частина будинку конкретно виділяється і яку частку в будинку вона складає, а також, які підсобні будівлі передаються власнику.

Таким чином, заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку про можливість часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_4, а саме:

Розділити жилий будинок з господарськими та побутовими спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 між його співвласниками ОСОБА_3 та ОСОБА_4 наступним чином:

визнати за ОСОБА_3 право власності на 24/60 часток жилого будинку з господарськими будівлями та побутовими спорудами, загальною інвентарізаційною вартістю 61693,00 грн., розташованого за за адресою: АДРЕСА_1, яка складається з:

? жилого будинку (літ. „Б-1”), вартістю 44830,00 грн.,

? гаражу (літ. „В”), вартістю 8230,00 грн.,

? сараю (літ. „Ж”), вартістю 6268,00 грн.,

? 1/2 частку колодязя (літ. „к1”), вартістю 394,00 грн., залишивши колодязь в загальному користуванні;

? 1/2 частку огорожи (літ. „к2”), вартістю 1971,00 грн., залишивши огорожу в загальному користанні;

визнати за ОСОБА_4 право власності на 36/60 часток жилого будинку з господарськими будівлями та побутовими спорудами, загальною інвентарізаційною вартістю 91040,00 грн., розташованого за за адресою: АДРЕСА_1, яка складається з:

? жилого будинку (літ. „А-1”), вартістю 78920,00 грн.,

? сараю, погребу (літ. „Г”, „г”), вартістю 4008,00 грн.,

? сараю (літ. „Д”), вартістю 5069,00 грн.,

? вбиральні (літ. „Е”), вартістю 678,00 грн.,

? 1/2 частку колодязя (літ. „к1”), вартістю 394,00 грн., залишивши колодязь в загальному користуванні;

? 1/2 частку огорожи (літ. „к2”), вартістю 1971,00 грн., залишивши огорожу в загальному користанні.

Суд прийшов до висновку про такий варіант поділу з тих міркувань, що саме такий варіант поділу будівлі є найбільш приближеним до ідеальних часток його співвласників, відповідає будівельним нормам та правилам, не потребує додаткового переобладнання і дає можливість розділити жилий будинок з господарськими та побутовими спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 між його двома співвласниками на дві відокремлені частини будинку з самостійним виходом (квартири).

У звязку з тим, що ідеальна частка відповідача ОСОБА_4 зменшилася з 37/60 до 36/60 на його користь з позивача ОСОБА_3 потрібно стягнути грошову компенсацію 1/60 частки, яка складає 3145 грн. 00 коп. з наступного розрахунку:

61693,00 - 58548,00 = 3145,00 грн.

Розглядаючи позовні вимоги в частині розділу земельних ділянок суд виходив із наступного:

Відповідно до ст. 158 ЗК Ураїни органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах.

Таким чином, законодавством встановлений особливий порядок розгляду земельних спорів, а саме: органами місцевого самоврядування. Суду підсудні тільки ті земельні спори, які не були врегульовані відповідними органами місцевого самоврядування, або у разі, якщо рішення цих органів не задовільняє сторони.

У звязку із викладеним, вирішуючи питання про розподіл земельних ділянок які є сумісною співвласників, суд приходить до переконання, що зазначені вимоги є завчасні та такими, що не підлягають на данний час задоволенню з тих мотивів, що сторони по справі із зазначеними вимогами про розподіл земельних ділянок до відповідних органів місцевого самоврядування не зверталися; судовим експертом під час проведення судової будівельно-технічної експертизи від 01.11.2009 року розглядалося питання про розділ земельної ділянки з урахуванням часток співвласників 23/60 та 37/60, а питання про розділ земельної ділянки відповідно до нових часток співвласників: 24/60 (2/5) та 36/60 (3/5) не розглядалося.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України пропорційно частині задоволених позовних вимог потрібно розподілити по сторонам справи судові витрати:

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3, 620 грн. 00 коп. у вигляді компенсації вартості проведеної судово-технічної експертизи; на користь держави судовий збір у сумі 559 гривен 93 коп. та витрати з інформаційно технічного забезпечення розгляду цивільної справи у сумі 72 грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави недоплачений судовий збір у сумі 26 гривен 41 коп. та витрати з інформаційно технічного забезпечення розгляду цивільної справи у сумі 18 грн. 00 коп.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 5-8, 10-15, 60, 61, 88, 107, 208-209, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 355 ч. 4, 358, 382, 383, 386 ЦК України, ст. 158 ЗК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України „Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок” № 7 від 04.10.1991 р. (з наступними змінами), суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розподіл спадкового майна, визнання права власності, встановлення порядку користування земельною ділянкою задовольнити частково.

Розділити жилий будинок з господарськими будівлями та побутовими спорудами, який розташований за адресою: Донецька область, АДРЕСА_1, загальною інвентарізаційною вартістю 152733,00 грн., між його співвласниками ОСОБА_3 до ОСОБА_4.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 24/60 часток (що відповідає 2/5 часткам) жилого будинку з господарськими будівлями та побутовими спорудами, загальною інвентарізаційною вартістю 61693,00 грн., розташованого за адресою: Донецька область, АДРЕСА_1 , яка складається з:

? жилого будинку (літ. „Б-1”), вартістю 44830,00 грн.,

? гаражу (літ. „В”), вартістю 8230,00 грн.,

? сараю (літ. „Ж”), вартістю 6268,00 грн.,

? 1/2 частку колодязя (літ. „к1”) , вартістю 394,00 грн., залишивши колодязь в загальному користуванні;

? 1/2 частку огорожи (літ. „к2”) , вартістю 1971,00 грн., залишивши огорожу в загальному користанні.

Визнати за ОСОБА_4 право власності на 36/60 часток (що відповідає 3/5 часток) жилого будинку з господарськими будівлями та побутовими спорудами, загальною інвентарізаційною вартістю 91040,00 грн., розташованого за адресою: Донецька область, АДРЕСА_1 , яка складається з:

? жилого будинку (літ. „А-1”), вартістю 78920,00 грн.,

? сараю, погребу (літ. „Г”, „г”), вартістю 4008,00 грн.,

? сараю (літ. „Д”), вартістю 5069,00 грн.,

? вбиральні (літ. „Е”), вартістю 678,00 грн. ,

? 1/2 частку колодязя (літ. „к1”) , вартістю 394,00 грн., залишивши колодязь в загальному користуванні;

? 1/2 частку огорожи (літ. „к2”) , вартістю 1971,00 грн., залишивши огорожу в загальному користанні.

У задоволені позовних вимог в іншій частині відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1-Б, ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_1:

? на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1-А, ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_2, 3145 грн. 00 коп. (Три тисячі сто сорок пять гривен 00 копійок) у вигляді компенсації вартості майна;

? на користь держави судовий збір у сумі 26 гривен 41 коп. (Двадцять шість гривен 41 копійку) на р/р 31417537700075 у ГУДКУ в Донецькій області, МФО 834016, ОКПО 34686605;

? витрати з інформаційно технічного забезпечення розгляду цивільної справи у сумі 18 грн. 00 коп. ( Вісімнадцять гривен 00 копійок ) на р/р 31212259700075 у банку ГУДКУ у Донецькій області, ЕДРПОУ 34686605, МФО 834016, територіальна належність м. Словянськ, 22050001.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1-А, ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_2:

? на користь ОСОБА_3 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1-Б, ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_1, 620 грн. 00 коп. (Шістсот двадцять гривен 00 копійок) у вигляді компенсації вартості проведеної судово-технічної експертизи;

? на користь держави судовий збір у сумі 916 гривен 40 коп. (Девятсот шістнадцять гривен 40 копійок) на р/р 31417537700075 у ГУДКУ в Донецькій області, МФО 834016, ОКПО 34686605;

? витрати з інформаційно технічного забезпечення розгляду цивільної справи у сумі 72 грн. 00 коп. ( Сімдесят дві гривни 00 копійок ) на р/р 31212259700075 у банку ГУДКУ у Донецькій області, ЕДРПОУ 34686605, МФО 834016, територіальна належність м. Словянськ, 22050001.

Сторони мають право протягом десяти днів, починаючи з дня проголошення рішення, подати заяву про апеляційне оскарження рішення суду, а протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду подати апеляційну скаргу до Апеляційного суду Донецької області через Словянський міськрайонний суд, або у порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Повний текст рішення виготовлено 30 червня 2010 року.

Суддя Словянського міськрайонного суду М. О. Гусинський