Вирок № 109385638, 28.02.2023, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Суворовський районний суд міста Одеси Справа № 523/11530/20

Провадження №1-кп/523/460/23

В И Р О К

І м е н е м У к р а ї н и

28.02.2023 р. Суворовський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретарів - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3

в присутності обвинуваченої - ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020160490002066 від 23.06.2020р., за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Романівка Миколаївського району Одеської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, розлученої, дітей на утриманні не маючої, працюючою комплектувальником ТОВ «Півасов», зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово проживаючою: АДРЕСА_2 (оренда), раніше не судимої,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15,ч.1 ст.185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

22.06.2020р., в період часу з 22год. 00хв. до 22год. 30хв., ОСОБА_4 перебуваючи у приміщенні магазину «Метро», розташованого по вул. Миколаївська дорога,307/1 в м. Одесі, визначила об`єктом своїх злочинних дій, направлених на таємне викрадення чужого майна, належне ТОВ «МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ УКРАЇНИ» майно - 10 пачок цигарок «KENT Nano Silver». Далі, ОСОБА_5 реалізуючи свій злочинний умисел, перебуваючи у відділі «Тютюнових виробів», переконавшись в тому, що за її діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи неправомірний характер своїх протиправних дій, маючи прямий злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, шляхом вільного доступу таємно викрала з торгівельної вітрини тютюнові вироби - 10 пачок цигарок «KENT NanoSilver», загальною вартістю 408,65грн. Після чого, ОСОБА_5 пройшла повз кас ТОВ «МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ УКРАЇНИ», при цьому не розрахувавшись за викрадений товар та направилася до виходу з торгівельного центру, однак довести свій умисел до кінця, а саме, виконати всі дії, які вважала необхідними, для доведення злочину до кінця, та розпорядитись викраденим майном на свій власний розсуд не змогла з причин, які не залежали від її волі, так як була затримана працівниками охорони, якими в подальшому було викликано працівників поліції.

В судовому засіданні, ОСОБА_5 повністю визнала свою вину за пред`явленим та викладеним в обвинувальному акті обвинуваченні, крім того, пояснила суду про час, місце, спосіб та мотиви скоєного нею при вказаних вище обставинах, не оспорюючи при цьому докази, які містяться у кримінальному провадженні та фактичні обставини скоєного нею кримінального правопорушення.

Враховуючи те, що ОСОБА_5 в повному обсязі визнала свою вину у вчиненні інкримінованого їй кримінальному правопорушенні при обставинах, викладених у обвинувальному акті, враховуючи, що прокурор, обвинувачена не оспорювали фактичні обставини провадження та беручи до уваги, що учасники судового провадження, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, при цьому роз`яснивши їм положення ч.3 ст.349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченої та вивченням матеріалів кримінального провадження, що характеризують останню.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення доведена повністю та дії вказаної особи кваліфікує за ч.3 ст.15,ч.1 ст.185 КК України - незакінчений замах, спрямований на вчинення таємного викрадення чужого майна (крадіжку).

При призначенні покарання ОСОБА_5 , суд приймає до уваги характер і обставини вчиненого кримінального правопорушення, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченої та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Судом враховується особа ОСОБА_5 , яка є особою раніше не судимою, вчинила кримінальне правопорушення, яке відноситься до категорії кримінальних проступків, працює комплектувальником в ТОВ «Півасов», розлученої, дітей на утриманні не маючої, маючої місце реєстрації та тимчасового проживання.

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_5 , передбачені ст.66 КК України, суд визнає: повне визнання своєї вини, щире каяття, вчинення кримінального правопорушення, внаслідок збігу тяжкого матеріального становищу, відсутність матеріальної шкоди.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченій, передбачені ст.67 КК України, судом не встановлено.

Згідно зі статтями 50,65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження вчинення нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

На підставі викладеного, при визначенні виду та міри покарання по даному кримінальному провадженню, враховуючи всі встановлені в судовому засіданні обставини кримінального провадження, беручи до уваги особу ОСОБА_5 , яка є особою раніше не судимою, вчинила кримінальне правопорушення, яке відноситься до категорії кримінальних проступків, працює комплектувальником в ТОВ «Півасов», розлученої, дітей на утриманні не маючої, маючої місце реєстрації та тимчасового проживання, враховуючи наявність обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченій - повне визнання своєї вини, щире каяття, вчинення кримінального правопорушення, внаслідок збігу тяжкого матеріального становищу, відсутність матеріальної шкоди та відсутність обставин, які обтяжують покарання обвинуваченій, з метою запобігання вчиненню обвинуваченою нових злочинів, суд приходить до висновку про те, що виправлення останньої та недопущення вчинення нею нових кримінальних правопорушень, можливе без її ізоляції від суспільства, із призначенням покарання у виді обмеження волі з випробуванням (із застосуванням ст.75 КК України).

В даному випадку, за переконанням суду, покарання у виді обмеження волі з випробуванням, передбаченого санкцією ч.1 ст.185 КК України, повністю досягне мети його призначення та призведе до позитивних змін в особистості обвинуваченої, які створять у неї готовність до самокерованої правослухняної поведінки.

Водночас, вирішуючи питання про необхідність реального відбування обвинуваченою покарання у виді обмеження волі з випробуванням за вчинений кримінальний проступок, судом враховується, що статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У справі «Ізмайлов проти Росії» (п.38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

При цьому, суд також враховує правову позицію Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, висловлену у Постанові від 28.05.2020року (справа №753/13972/17; провадження №51-986км20), згідно якої, Верховний Суд зазначив, що законодавцем саме суду надано дискреційні повноваження щодо визначення виду та міри покарання за вчинення того чи іншого злочину.

Крім того, приймаючи таке рішення, суд серед іншого враховує, що одним з проявів верховенства права є положення про те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість - одна з основних засад права і є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Суд вважає за необхідне зазначити, що ця позиція ґрунтується, в тому числі, на рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004 у справі №1-33/2004.

Вимога додержуватись справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена і в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 (прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року), статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод 1950.

Долю речових доказів, суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.369-371, 373-374 КПК України, суд-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винною у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15,ч.1 ст.185 КК України та призначити ій покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік.

На підставі ст.ст.75,76 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням на строк 1 рік, із покладанням обов`язків: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід до набрання вироку законної сили щодо ОСОБА_4 обрати у вигляді особистого зобов`язання.

Речові докази: 10 пачок цигарок - вважати повернутими за належністю представнику ТОВ «МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ УКРАЇНИ» ОСОБА_6 .

Вирок набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження та подання апеляції через Суворовський районний суд м. Одеси до Судової палати по кримінальних справах Одеського апеляційного суду, протягом 30 днів з дня проголошення.

Копії вироку вручити під розписку учасникам судового засідання, а також надати іншим заінтересованим особам.

Головуючий суддя: ОСОБА_1