Постанова № 109377553, 06.03.2023, Петриківський районний суд Дніпропетровської області

гСправа № 187/283/23 Провадження № 3/0187/204/23

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.03.2023

Суддя Петриківського районного суду Дніпропетровської області Соловйов І.М., розглянувши в смт Петриківка у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_1 ; паспорт громадянина України (картка) № НОМЕР_1 виданий органом 1244; РНОКПП НОМЕР_2 ;

за порушення ч. 2 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

Встановив:

До суду з відділення поліції № 10 Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області надійшов адміністративний матеріал стосовно ОСОБА_1 . Згідно протоколу ВАВ № 829520 від 14.02.2023 про адміністративне правопорушення, встановлено, що 14.02.2023 о 15:00 за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 ухиляється від виконання передбачених ст.. 150 СК України обов`язків, щодо виховання свого малолітнього сина ОСОБА_2 05.02.2012 в наслідок чого останній пропустив без поважних причин навчання у Академічному ліцеї № 15 Кам`янської міської ради.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про причини своєї неявки не повідомила, будучи сповіщеною про дату, час і місце судового розгляду справи в Петриківському районному суді Дніпропетровської області, зокрема SMS-повідомленням, яке отримано нею 27.02.2023. Згідно протоколу також встановлено, що їй було відомо, що справа розглядатиметься Петриківським районним судом Дніпропетровської області, що підтверджується її особистим підписом у протоколі про адміністративне правопорушення в графі дата слухання справи.

Відповідно до вимог статті 268 КУпАП, при розгляді справ означеної категорії, участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності не є обов`язковою, та її неявка не є перешкодою для розгляду справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що факт скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення та її винність доказана повністю, підтверджується зібраними по справі доказами, які узгоджуються між собою: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 829520 від 14.02.2023 року; електронним рапортом пров чинення адміністративного правопорушення; копією листа КЗ «Академічний ліцей № 15» Кам`янської міської ради; копією постанови Петриківського районного суду від 30.01.2023 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 184 КУпАП; копією акту обстеження умов проживання від 14.02.2023; копією довідки характеристики; рапортом інспектора СЮП ВП Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції Саркісян А.

В діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП (ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей), що тягне за собою накладення адміністративного стягнення.

Однак, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ №829520 від 14.02.2023 року, дії ОСОБА_1 було кваліфіковано за ч. 2 ст. 184 КУпАП.

Відповідно за ч. 2 ст. 184 КУпАП особи притягуються до адміністративної відповідальності за (повторне протягом року після накладання адміністративного стягнення ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей), що тягне за собою накладення адміністративного стягнення.

В протоколі серії ВАВ №829520 від 14.02.2023 року, у графі «чи притягався(лася) до адміністративної відповідальності» зазначено: «29.11.2022 за ч. 2 ст. 184 КУКАП». Однак, до матеріалів справи про адміністративне правопорушення долучено постанову Петриківського районного суду Дніпропетровської області суду від 30.01.2023 року, згідно якої провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , закрито за відсутністю в її діях події і складу адміністративного правопорушення передбаченого за ч. 2 ст. 184 КУпАП.

Разом з тим, у КУпАП, відсутня норма, яка б передбачала перекваліфікацію дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, тому у даному випадку необхідно застосувати аналогію права.

Конституційний Суд України у пункті 3.4 Рішення від 11.10.2011 №10-рп/2011 зазначає, що з аналізу положень міжнародних актів, наведених у Рішенні, не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення».

У пункті 3.6 цього рішення Конституційний Суд України вказує, що відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним. У цьому ж Рішенні Конституційний Суд України поширює певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини (зокрема, mutatis mutandis рішення у справі OZTURKv.GERMANY від 21 лютого 1984 року, пункт 53), справи про адміністративні правопорушення, враховуючи, зокрема, розмір та характер стягнень, для цілей статті 6 ЄКПЛ належать до справ із обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення. Відтак, на дану категорію справ поширюються гарантії статті 6 ЄКПЛ.

Згідно з вимогами ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17.07.1997, та набрала чинності для України 11.09.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ст. 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, нікого не може бути визнано винним у вчиненні будь-якого кримінального правопорушення на підставі будь-якої дії чи бездіяльності, яка на час її вчинення не становила кримінального правопорушення, згідно з національним законом або міжнародним правом; також не може бути призначене суворіше покарання ніж те, що підлягало застосуванню на час вчинення кримінального правопорушення.

З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Таким чином, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 слід перекваліфікувати з ч. 2 ст. 184 КУпАП на ч. 1 ст. 184 КУпАП. Перекваліфікація дій не порушує прав ОСОБА_1 та не змінює обставин правопорушення, зафіксованих в протоколі.

Таким чином, суд всебічно, повно та об`єктивно дослідивши всі обставини справи вважає доведеним факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, а саме ухилення батьківабо осіб,які їхзамінюють,від виконанняпередбачених законодавствомобов`язків щодозабезпечення необхіднихумов життя,навчання тавиховання неповнолітніхдітей

При визначенні виду та розміру стягнення, суд враховує характер і тяжкість правопорушення, особу порушника, яка відмовилась від надання будь-яких письмових пояснень, та до суду не з`явилася, ніде не працює, має на утриманні малолітнього сина стосовно, якого вчинила дії щодо ухилення від виконання своїх батьківських обов`язків.

Обставиною, що обтяжує відповідальність за адміністративне правопорушення, згідно п.5 ч.1 ст. 35 КУпАП, вчинення правопорушення в умовах дії воєнного стану.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необхідність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накласти на неї стягнення у виді штрафу.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись статтями 40-1, 211, 184, 280, 283-285, 289, 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого частиною 1 статті 184 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу розміром п`ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн (вісімсот п`ятдесят грн 00 коп.) на користь держави (реквізити: Отримувач: ГУК у Дн-кiй обл/ТГсПетриків/21081100, р/р UA988999980313050106000004519, ЄДРПОУ 37988155, Банк отримувач: Казначейство України (ел.адм.податк.), код класифікації доходів бюджету 21081100 "00" Без деталізації за відомчою ознакою).

Штраф повинен бути сплачений добровільно протягом 15 (п`ятнадцяти) діб..

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 536,80 грн. (п`ятсот тридцять шість грн 80 коп.) на користь держави (реквізити: отримувач коштів ГУК у м.Києві /м.Київ/ 22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106, призначення платежу - судовий збір по справі №187/283/23 про адміністративне правопорушення).

Строк пред`явлення виконавчого документа становить три місяці з наступного дня після набрання постанови про накладення адміністративного стягнення законної сили.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Петриківський районний суд Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги в десяти денний строк з дня винесення постанови.

Суддя І. М. Соловйов