Рішення № 109362919, 06.03.2023, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2023 року Справа № 915/685/22

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін матеріали справи

за позовом: Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4; адреса електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3; ідентифікаційний код 14282829)

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Рубцової Альони Олегівни ( АДРЕСА_1 ; адреса електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 )

про: стягнення 88 605,57 грн,

Суть спору:

23.12.2022 Акціонерне товариство «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» через систему «Електронний суд» звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 23.12.2022 (вх. № 6678/22) (з додатками), в якій просить суд:

1. Стягнути з ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ - ПІДПРИЄМЦЯ Рубцової Альони Олегівни (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (ідентифікаційний код юридичної особи 14282829, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4) заборгованість за Кредитним договором «Кредит «всеБІЗНЕС» № 716544530 від 12.01.2022 року станом на 13.12.2022 р. включно в розмірі 88 605,57 грн.

2. Стягнути з ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ - ПІДПРИЄМЦЯ Рубцової Альони Олегівни (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (ідентифікаційний код юридичної особи 14282829, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4) витрати щодо сплати судового збору у розмірі 1 984,80 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі: Кредитного договору «Кредит «всеБІЗНЕС» № 716544530 від 12.01.2022; Типових умов кредитування в рамках Кредитного договору «Кредит «всеБІЗНЕС», укладеного в Системі ІНТЕРНЕТ-БАНКІНГ ПУМБ DIGITAL BUSINESS АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК»; платіжної інструкції № TR.55281379.34308.8810 від 12.01.2022; банківської виписки; вимоги № 4635 від 12.10.2022 про погашення заборгованості за кредитним договором; застосування норм статей 525, 526, 530, 612, 629, 1048, 1050 Цивільного кодексу України; та мотивовані порушенням відповідачем грошового зобов`язання за укладеним між сторонами Договором.

Ухвалою суду від 27.12.2022 позовну заяву було прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/685/22 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено для учасників справи процесуальні строки для подання заяв по суті справи; провадження у справі № 915/685/22 зупинено до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 916/228/22.

Копія вказаної ухвали була направлена учасникам справи, на їх адреси місцезнаходження, визначені у відповідності до приписів ч. 2 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України.

Так, позивач отримав копію ухвали 05.01.2023, що вбачається з наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 5400501007648.

Копія ухвали, направлена на адресу місцезнаходження відповідача, встановлену судом за даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, була 04.02.2023 повернута поштовим відділенням до суду з відміткою: «адресат відсутній за вказаною адресою» (поштове відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 5400501007630).

Статтею 93 Цивільного кодексу України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Відповідно до статей 9, 14, 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» на підставі поданих юридичною особою документів у Єдиному державному реєстрі зазначаються відомості про її місцезнаходження.

Тобто, офіційне місцезнаходження повідомляється юридичною особою для забезпечення комунікації та зв`язку із нею зацікавлених осіб, у тому числі контрагентів, органів державної влади тощо.

При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Крім того, ч. 7 ст. 120 ГПК України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, в разі коли фактичне місцезнаходження учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Відтак, повна відповідальність за достовірність інформації про місцезнаходження, а також щодо наслідків неотримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням покладається саме на таку особу - учасника процесу.

Відповідно до приписів п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, з урахуванням приписів п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, слід вважати, що днем вручення відповідачу копії ухвали Господарського суду Миколаївської області від 27.12.2022 у справі № 915/685/22 є 04.02.2023.

Станом на 03.01.2023 в Єдиному державному реєстрі судових рішень було опубліковано постанову Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 9116/228/22, а, отже, перегляд в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 916/228/22 закінчено.

З урахуванням наведеного, ухвалою суду від 03.01.2023 було поновлено провадження у справі № 915/685/23.

Станом на час розгляду справи будь-яких заяв чи клопотань як по суті справи, так і з процесуальних питань, від учасників справи до суду не надходило.

Відповідач правом, передбаченим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України щодо оформлення відзиву на позовну заяву і документів, що підтверджують заперечення проти позову, не скористався, про причини ненадання відзиву суд не повідомив.

Так, як уже було наведено вище, ухвалою суду від 27.12.2022 відповідачу було встановлено строк у 15 днів від дня отримання даної ухвали для надання суду відзиву. З вищевикладеного судом встановлено, що датою отримання відповідачем копії відповідної ухвали є 04.02.2023. За такого, встановлений судом строк на подання відзиву, для відповідача тривав до 20.02.2023 включно.

Разом із тим, протягом встановленого процесуального строку відповідач ні відзиву на позовну заяву, ні будь-яких заяв чи клопотань з означеного питання суду не надав.

За правилами ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд розглянув дану справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (ст. 252 ГПК України).

При цьому, відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України, у зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішив справу за наявними матеріалами.

Ознайомившись з матеріалами справи, дослідивши надані докази у їх сукупності, суд -

В С Т А Н О В И В:

12 січня 2022 року між Акціонерним товариством «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», як Банком, та Фізичною особою-підприємцем Рубцовою Альоною Олегівною, як позичальником, був укладений Кредитний договір «Кредит «всеБІЗНЕС» № 716544530 (далі - Кредитний договір), відповідно до предмету якого банк надає позичальнику кредит, а позичальник зобов`язується прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути банку кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені договором та Типовими умовами, зокрема але не виключно), відповідно до наступного:

- сума кредиту: 110 000,00 грн (п. 1.1.1);

- строк кредитування: до 12 січня 2023 року (п. 1.1.3);

- тариф комісійної винагороди за обслуговування кредиту 1,5% за один місяць користування кредитом. Комісійна винагорода розраховується шляхом множення тарифу комісійної винагороди на суму кредиту відповідно до п. 6.3.2 Типових умов та сплачується щомісячно згідно графіку платежів, наведеного у п. 1.4 договору (п. 1.1.4.2);

- Типовими умовами є Типові умовами кредитування у рамках кредитного договору «Кредит всеБізнес», укладеного в системі «Інтернет-банкінг ПУМБ digital business» Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», що розміщується на Інтернет-сайті банка (за електронною адресою: https://www.pumb.ua/) та є невід`ємною частиною Договору (п. 1.1.8);

- позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити плату за кредит у розмірах та строки, зазначені в графіку платежів (п. 1.4).

Суд зауважує, що відповідно до вказаного Графіку платежів позичальник має, починаючи з 12.02.2022, щомісячно не пізніше 12 числа місяця до 12.12.2022 включно сплачувати суму у розмірі 10 816,67 грн, а 12.01.2023 - 10 816,63 грн, з яких на погашення основної суми (тіла) кредиту по 9 166,67 грн, а в останній місяць - 9 166,67 грн та на погашення комісії по 1 650,00 грн щомісячно. Загальна сума, яка має бути сплачена позичальником на погашення кредиту складає 129 800,00 грн, з яких 110 000,00 грн на погашення основної суми (тіла) кредиту та 19 800,00 грн на погашення комісії.

Також, за умовами вищенаведеного Кредитного договору:

- цей договір складається з Договору та Типових умов. З моменту укладення Договору Типові умови стають його невід`ємною частиною. Банк має право в будь-який час вносити зміни до Типових умов, повідомляючи про це Позичальника як передбачено Типовими умовами. Підписанням Договору Позичальник підтверджує своє ознайомлення та повну, безумовну і остаточну згоду з Договором та Типовими умовами, умови Договору та Типових умов Позичальнику відомі та зрозумілі. Укладаючи Договір, Позичальник приймає на себе всі обов`язки та набуває всіх прав, передбачених Типовими умовами стосовно Позичальника, рівно як і Банк бере на себе всі обов`язки та набуває всіх прав, передбачених Типовими умовами стосовно Банку (п. 5.1);

- договір набуває чинності з моменту його підписання Банком та Позичальником шляхом накладання КЕП/УЕП Позичальника та КЕП Уповноваженого представника Банку та діє до моменту виконання Сторонами взятих на себе зобов`язань згідно договору в повному обсязі (пункт 5.4).

Вищевказаний Кредитний договір підписано Банком та Позичальником, шляхом накладання електронних підписів сторін, на підтвердження чого позивачем надано до матеріалів справи Протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.

Суд зауважує, що відповідно до приписів ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі, а недодержання такої форми вказує на його нікчемність.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин є вчиненим у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів електронного підпису допускається у випадках, встановлених законом (частина 3).

При цьому, відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Таким чином, підписання договору, який укладений між сторонами за допомогою електронного підпису, є правомірним та вказує на належне дотримання цих правових положень.

Предметом даного позову виступає майнова вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором та комісією.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Таким чином, до предмету доказування у даній справі належить встановлення обставин виконання укладеного між сторонами кредитного договору, в частині своєчасності здійснення боржником обумовлених договором платежів.

Позивач на підтвердження власної правової позиції надав суду такі докази:

- Кредитний договір «Кредит «всеБІЗНЕС» № 716544530 від 12.01.2022;

- Типові умови кредитування в рамках Кредитного договору «Кредит «всеБІЗНЕС», укладеного в Системі ІНТЕРНЕТ-БАНКІНГ ПУМБ DIGITAL BUSINESS АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК»;

- платіжна інструкція № TR.55281379.34308.8810 від 12.01.2022;

- банківська виписка;

- вимога № 4635 від 12.10.2022 про погашення заборгованості за кредитним договором.

Відповідач, як уже було наведено вище, відзиву на позовну заяву, а також будь-яких доказів на підтвердження власної правової позиції суду не надав.

Статтями 73, 74 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як слідує з положень ст. 77, 78 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши фактичні обставини справи згідно з вимогами чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд встановив таке.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до статті 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За змістом с. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Матеріали справи свідчать про те, що на виконання умов укладеного між сторонами Кредитного договору на підставі платіжної інструкції № TR.55281379.34308.8810 від 12.01.2022 Банк зарахував на рахунок позичальника грошові кошти в розмірі 110 000,00 грн, з призначенням платежу «Зарахування на поточний рахунок кредитних коштів за договором № 716544530 від 12/01/2022 за позикою Фізична особа-підприємець РУБЦОВА АЛЬОНА ОЛЕГІВНА».

З матеріалів справи також вбачається, що відповідач скористався кредитними коштами, проте не виконав в повному обсязі свого зобов`язання з повернення кредиту та сплати комісійної винагороди, що підтверджується виписками по рахунку наданими позивачем до матеріалів справи .

За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Відповідно до частин 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

За таких обставин обов`язок доведення факту повноти та своєчасності повернення кредитних коштів закон покладає на позичальника.

З метою досудового врегулювання спору, та у зв`язку із невиконанням позичальником своїх зобов`язань щодо своєчасного та у повному обсязі здійснення платежів передбачених відповідним Графіком, позивач звертався до відповідача із вимогою № 4635 від 12.10.2022 про погашення простроченої заборгованості за Кредитним договором № 716544530 від 12.01.2022.

Відповідь на вказану претензію не надійшло, що і стало для позивача підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

За змістом Розрахунку позивача станом на 13.12.2022 включно заборгованість відповідача зі сплати кредиту складає 88 605,57 грн:

- прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 44 091,65 грн;

- прострочена заборгованість за комісією становить 4 290,57 грн;

- строкова заборгованість за сумою кредиту становить 40 223,35 грн.

При цьому, станом на дату розгляду справи по суті відповідачем не спростовано факт наявності вказаної заборгованості, як і не подано суду доказів оплати боргу.

Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив своєчасне погашення заборгованості за кредитом у передбачений договором строк, тобто не виконав свої зобов`язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення заборгованість за Кредитним договором «Кредит «всеБІЗНЕС» № 716544530 від 12.01.2022 станом на 13.12.2022 включно в розмірі 88 605,57 грн є обґрунтованими, матеріалами справи підтверджені та підлягають задоволенню.

Таким чином, враховуючи вищенаведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наявними в матеріалах справи доказами, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України, у резолютивній частині рішення зазначаються, зокрема відомості про розподіл судових витрат.

За правилами п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням наведеного, судовий збір у даній справі покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-79, 86, 129, 165 219, 220, 233, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Рубцової Альони Олегівни ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4; ідентифікаційний код 14282829) заборгованість за Кредитним договором «Кредит «всеБІЗНЕС» № 716544530 від 12.01.2022 станом на 13.12.2022 включно в розмірі 88 605,57 грн, а також 1 984,80 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

Сторони та інші учасники справи:

Позивач: Акціонерне товариство «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4; ідентифікаційний код 14282829);

Відповідач: Фізична особа-підприємець Рубцова Альона Олегівна ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

Повне рішення складено та підписано судом 06.03.2023.

Суддя О.Г. Смородінова