Ухвала суду № 109357605, 03.03.2023, Франківський районний суд м. Львова

465/8854/21

2-з/465/5/23

У Х В А Л А

про забезпечення позову

03.03.2023 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді - Марків Ю.С.,

за участю секретаря судового засідання Мучинської Ю.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_4 до Львівської міської ради, Виконавчого комітету Львівської міської ради, Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, ОСОБА_5 про витребування з чужого незаконного володіння нежитлового приміщення, стягнення доходів, отриманих за оренду нежитлового приміщення, стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Франківського районного суду м.Львова перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_4 до Львівської міської ради, Виконавчого комітету Львівської міської ради, Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, ОСОБА_5 про витребування з чужого незаконного володіння нежитлового приміщення, стягнення доходів, отриманих за оренду нежитлового приміщення, стягнення матеріальної та моральної шкоди.

03.03.2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про забезпечення позову.

Заяву мотивує тим, що 19.11.2021 року Управлінням комунальної власності укладено з ОСОБА_5 договір оренди №Ф-12799-21 (5А) на спірне приміщення. Вказує, що в подальшому Управління комунальної власності може вчинити наступну дію з підвальними приміщеннями, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме за заявою ОСОБА_5 виставити на аукціон "Прозоро" та продати такі. Зазначає, що вказані дії Управління комунальної власності у разі задоволення позову унеможливлять виконання рішення суду.

Враховуючи вищевикладене, просить накласти арешт на підвальні приміщення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 36,1 кв.м. з індексами приміщень 1,2 відповідно до даних технічного паспорта ЛО БТІ від 30.03.2000 року, інвентарний номер 63.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав подану ним заяву про забезпечення позову, просив таку задоволити з підстав, викладених у ній.

Дослідивши подану заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову та матеріали справи, вислухавши думку учасників справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з частинами першою, другою статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може приховати майно, продати, знищити чи знецінити його тощо.

Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Тобто, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлюються ухвалою суду, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Судом встановлено, що між сторонами існує спір щодо нежитлових приміщень напівпідвалу під індексами 1,2, загальною площею 36,1 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті, або до набрання законної сили рішенням про відмову в позові.

Арешт майна - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна. Заборона на відчуження об`єкта нерухомого майна це перешкода у вільному розпорядженню майном.

Суд звертає увагу сторін, що враховуючи мету застосування заходів забезпечення позову, їх вжиття щодо нерухомого майна не вимагає обмеження в користуванні ним, оскільки для найменшого порушення інтересів відповідача та збереження нерухомого майна обґрунтованою може бути визнана лише заборона відчуження такого нерухомого майна, що є складовою арешту майна, без позбавлення відповідача та інших осіб права користування ним.

Арешт майна і заборона на відчуження майна є самостійними видами (способами) забезпечення позову, обидва способи за правовою сутністю обмежують право відповідача розпоряджатися спірним майном, але вони є різними для виконання ухвали про забезпечення позову, тому суттєвого значення у виборі їх застосування немає для вирішення справи та способу забезпечення позову.

Слід зазначити, що саме до такого висновку прийшов Верховний Суд у своїй постанові від 19 лютого 2021 року у справі №643/12369/19.

З урахуванням підстав та змісту позову, надавши оцінку відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, балансу інтересам сторін, суд приходить до висновку про вжиття заходів забезпечення позову саме шляхом заборони відчуження квартири.

При цьому, суд зазначає, що заборона на відчуження нежитлових приміщень напівпідвалу, щодо яких між сторонами виник спір, не є позбавленням права власності на такі.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 про забезпечення позову підлягає до часткового задоволення, а відтак слід забезпечити позов шляхом заборони відчуження нежитлових приміщень напівпідвалу під індексами 1,2, загальною площею 36,1 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до частин першої, другої статті 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.

Згідно з частиною третьою статті 154 ЦПК України суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: 1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або 2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Вжиття заходів зустрічного забезпечення за ініціативою суду за відсутності заяви, є правом суду, а не обов`язком.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для застосування зустрічного забезпечення у даній цивільній справі.

Керуючись ст.ст.149-153,261,353,354 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заявупозивача ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_4 до Львівської міської ради, Виконавчого комітету Львівської міської ради, Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, ОСОБА_5 про витребування з чужого незаконного володіння нежитлового приміщення, стягнення доходів, отриманих за оренду нежитлового приміщення, стягнення матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

Забезпечити позов шляхом заборони відчуження нежитлових приміщень напівпідвалу під індексами 1,2, загальною площею 36,1 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

В іншій частині заяви - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання до Львівського апеляційного суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Копії ухвали надіслати учасникам справи.

Стягувач (позивач): ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 .

Стягувач (позивач): ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 .

Боржник (відповідач): Львівська міська рада, код ЄДРПОУ 04055896, адреса: м. Львів, пл. Ринок, 1.

Боржник (відповідач): Виконавчий комітет Львівської міської ради, код ЄДРПОУ 26256622, адреса: м. Львів, пл. Ринок, 1.

Боржник (відповідач):Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, код ЄДРПОУ 25558625, адреса: м. Львів, пл. Галицька, 15.

Боржник (відповідач): ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_4 .

Повний текст ухвали виготовлено 06.03.2023 року.

Суддя Марків Ю.С.