Рішення № 109355512, 27.02.2023, Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 676/3217/22

Номер провадження 2/676/331/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ (заочне)

27лютого 2023року Кам`янець-Подільськийміськрайонний суд

Хмельницької області

в складі: головуючого судді Вдовичинського А.В.,

секретаря судового засідання Мазуркевич О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кам`янець-Подільський справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості , -

встановив:

АТ «Універсал Банк» звернулось з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що в жовтні 2017 р. Банк запустив новий проект «monobank», в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки «monobank». Після перевірки кредитної історії на платіжних картках «monobank» за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт. Умови обслуговування рахунків фізичної особи в Акціонерному товаристві «Універсал Банк» опубліковані на офіційному сайті банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https://www.monobank.ua/terms. 17.04.2019 р. відповідач звернувся Банку із анкетою-заявою до Договору про надання банківських послуг, а також своїм підписом повністю та безумовно прийняв пропозицію Банку та погоджується з тим, що анкета-заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складає Договір про надання банківських послуг. Підписавши Анкету-заяву відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають Договір та зобов`язується виконувати його умови. На підставі укладеного Договору відповідач отримав кредит у розмірі 35000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є кредитна картка. Банк свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач після підписання Анкети-заяви взяв на себе зобов`язання оплачувати послуги Банку, що виникають в результаті використання платіжних карток, згідно Тарифів. Однак, взяті на себе зобов`язання відповідач не виконує, не здійснює повернення кредиту у терміни та на умовах, визначених Умовами та правилами, а також Тарифами. У зв`язку з порушенням умов Договору про надання банківських послуг від 17.04.2019 р. зі сторони відповідача перед банком виникла заборгованість в розмірі 69535,60 грн. Позивач просить суд винести рішення яким стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 17.04.2019 р. у розмірі 69535,60 грн. заборгованості за наданим кредитом(тілом кредиту) станом на 28.12.2021 р., а також 2481,00 грн. сплаченого судового збору. В судове засідання представник позивача не з`явився, подав суду клопотання про розгляд справи без його участі, просить задовольнити в повному обсязі позовні вимоги.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про розгляд справи неодноразово повідомлявся судовими повістками по місцю реєстрації, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов суду не подав. Суд вважає за можливе розгляд справи провести без її участі, на підставі наявних в справі доказів із винесенням заочного рішення по справі, оскільки відносно цього не заперечив представник позивача в позовній заяві.

Фіксування судового процесу не здійснюється у відповідності до ч.2ст.247 ЦПК України. Вивчивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Між АТ «Універсал Банк» і ОСОБА_1 укладено договір про надання банківських послуг шляхом підписання відповідачем анкети-заяви про приєднання до Договору про надання банківських послуг від 17.04.2019 року.(а.с.9).

Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг. Відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вказаних документів, що складають договір та зобов`язалася виконувати його умови (п. 3).

Згідно з п. 3 анкети-заяви, відповідач беззастережно погодився з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту та повідомляти його про це шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток.

Підписанням анкети-заяви ОСОБА_1 засвідчила генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним їй відкритим ключем, яка буде використовуватися для накладання електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його дій згідно з договором. Визнала, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Підтвердила, що всі наступні правочини можуть вчинятися нею або банком з використанням електронного цифрового підпису (п. 6).

Згідно з п. 11 заяви усе листування щодо цього договору відповідач просив здійснювати через мобільний додаток або через інші дистанційні канали, відповідно до умов договору.

Звертаючись до суду з позовом про стягнення заборгованості, АТ «Універсал Банк» надав суду, анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 17 квітня 2019 року разом з Умовами і правилами обслуговування фізичних осіб в АТ Універсал Банк при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів (Мonobank); Паспорт споживчого кредиту та розрахунок заборгованості за договором від 17 квітня 2019 року.

Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором станом на 28.12.2021 становить 69535,60 грн.(а.с.6-8).

Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (частина 1статті 205 ЦК України).

Відповідно до частин першої, другоїстатті 207ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей626,628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першоюстатті 638ЦК Українивстановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (частина 1статті 634 ЦК України).

Устатті 526ЦК Українипередбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першоїстатті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У силустатті 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до пункту 5 частини 1статті 3Закону України«Про електроннукомерцію»(далі - Закон), електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Частиною 12статті 11 Законупередбачено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину (частина 1 статті 12 Закону).

Згідно з частиною першоюстатті 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому зазакономнадані відповідні пільги.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку з чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. З огляду на зміст статей633,634ЦК Україниможна вважати, що другий контрагент (споживач послуг) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до частини першоїстатті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зістаттею 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (стаття 1046 ЦК України).

Отже, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами у договорі).

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першоїстатті 3 ЦК України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першоїстатті 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки, характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

У частинах першій, третійстатті 509 ЦК Українивказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Позивач пред`явив вимоги про стягнення заборгованості за кредитом.

Обґрунтовуючи право вимоги у цій частині, у тому числі розмір і порядок нарахування кредитної заборгованості, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, банк посилався на Умови і правила обслуговування фізичних осіб та Тарифи, Паспорт споживчого кредиту як невід`ємну частину укладеного договору.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Умови і правила розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу умови та правила надання банківських послуг надані позивачем документи не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного з відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

В анкеті-заяві від 17 квітня 2019 року, яка підписана відповідачем, процентна ставка за кредитом не зазначена.

А тому, суд дійшов висновку про те, що відсутні достатні докази про конкретні запропоновані відповідачеві умови та правила надання банківських послуг, підстави та порядок нарахування процентів, надані банком Умовами і правилами обслуговування фізичних осіб в АТ Універсал Банк і паспорт споживчого кредиту не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору.

У зв`язку з цим до спірних правовідносин не можуть бути застосовані правила ч.1ст. 634 ЦК України, які регламентують правові засади договору приєднання.

З урахуванням того, що відсутні умови щодо узгодження ціни договору у формі сплати процентів, нарахування ОСОБА_1 відсотків за користування кредитними коштами та автоматичне списання коштів в погашення цих сум здійснено позивачем протиправно. При застосуванні до спірних правовідносин наведених норм права суд враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17.

Укладений між сторонами договір від 17 квітня 2019 року у вигляді анкети-заяви, підписаної сторонами, не містить строку повернення кредиту (користування ним).

Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти у повному обсязі в добровільному порядку не повернуті позивачеві, а також вимоги частини другоїстатті 530 ЦК України, відповідно до якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, а тому позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати обов`язок з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Відповідно до банківської виписки про рух коштів по рахунку № НОМЕР_1 яким користувалась відповідач за період з 17.04.2019 р. по 28.12.2021 р. вбачається, що відповідач використовувала кредитні кошти та здійснювала погашення кредиту (а.с. 59-66).

Враховуючи інформацію, яка міститься у виписці по особовому рахунку, сума витрат по банківському рахунку склала 246868,11 грн., сума зарахувань за цей період склала 177332,51 грн. Аналіз інформації зазначеної в цій виписці свідчить, що банком відповідачу за період з травня 2020 р. по жовтень 2021 р. (а.с.59-60на звороті) нараховувались відсотки за користування кредитом в загальній сумі 34214,44 грн., а саме: (1965,59 грн.(01.05.2020 р.) + 1313,48 грн. (01.06.2020 р.) + 1518,60 грн.(01.07.2020 р.) + 1739,36 грн.(01.08.2020 р.) + 1897,97 грн.(01.09.2020 р.) + 1892,75 грн.(01.10.2020 р.) + 2032,43 грн.(01.11.2020 р.) + 1999,50 грн.(01.12.2020 р.) + 2044,87 грн.(01.01.2021 р.) + 2034,08 грн.(01.02.2021 р.) + 1828,40 грн.(01.03.2021 р.) + 2003,22 грн.(01.04.2021 р.) + 1920,76 грн.(01.05.2021 р.) + 1969,12 грн.(01.06.2021 р.) + 1890,90 грн.(01.07.2021 р.) + 2013,76 грн.(01.08.2021 р.) + 2068,56 грн.(01.09.2021 р.) + 2063,10 грн.(01.10.2021 р.) = 34214,44 грн.). Вказані відсотки в цій сумі були враховані позивачем в сумі витрат. Таким чином, станом на дату звернення до суду у позичальника перед банком виникла заборгованість за кредитом з фактично отриманих та неповернутих коштів у загальному розмірі 35321,16 грн.(246868,11 грн. 34214,44 грн.(розмір безпідставно нарахованих відсотків за користування кредитом) 177332,51 грн.(сума повернутих коштів сума зарахувань = 35321,16 грн.), яка підлягає стягненню на користь позивача.

На підставі частин 1 статті 141 ЦПК України, документально підтверджені витрати позивача по оплаті судового збору за подання позовної заяви підлягають стягненню з відповідача у розмірі 1260,24 грн. (35321,16 грн. х 2481,00 грн./ 69535,60 грн.) пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.13,76,81,141,263-265,268,280 ЦПК України, ст. ст.3,509,526,527,530,611,634,1049,1050,1054 ЦК України, суд

ухвалив:

позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк»(код ЄДРПОУ 21133352, місцезнаходження 04114, м.Київ, вул. Автозаводська, 54/19): заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Mоnоbаnk» від 17.04.2019 року в розмірі 35321,16 грн. заборгованості за тілом кредиту станом на 28.12.2021 р.; 1260,24 грн. судового збору.

Відповідач має право подати до суду заяву про перегляд заочного рішення в порядку встановленому ст.ст.284-285 ЦПК України протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

На рішення позивачем може бути подано апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 03.03.2023 р.

Суддя Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Вдовичинський А.В