Рішення № 109354411, 27.02.2023, Корабельний районний суд м. Миколаєва

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

Справа № 488/592/22

Провадження № 2/488/562/23

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

27.02.2023 року м. Миколаїв

Суддя Корабельного районного суду міста Миколаєва Чернявська Я.А., розглянувши цивільну справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт фінанс», де третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору виступають приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович та приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Булахевич Степан Вікторович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

16.02.2022 р. позивач ОСОБА_2 через свого представника адвоката Онищенко Лілію Вадимівну звернулася в Корабельний районний суд м. Миколаєва до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Еліт фінанс" з позовною заявою, в якій просила суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. від 07.06.2021 року, зареєстрований в реєстрі за № 105744.

Позов мотивований тим, що 03.01.2022 на адресу позивача надійшло рекомендоване повідомлення від приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Булахевича С.В., в якому містились відомості щодо відкриття останнім виконавчого провадження № 67589869 від 11.11.2021 щодо стягнення на підставі виконавчого напису № 105744, виданого 07.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М., про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ФК Еліт фінанс» заборгованості в розмірі 19 567,96 грн.

Повідомила, що 22.01.2022 позивачем було направлено на адресу державного виконавця клопотання про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження.

Однак, приватним виконавцем не було надано позивачу можливості ознайомитись з матеріалами виконавчого провадження, та долучено до матеріалів Автоматизованої системи виконавчого провадження № 67589869 від 11.11.2021 сканкопію виконавчого напису № 105744, виданого 07.06.2021 лише 11.02.2022.

Згідно з виконавчим написом № 105744 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Еліт фінанс» стягнуто з ОСОБА_2 за період з 25.05.2021 року по 03.06.2021 року включно суму у розмірі: 18 017,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 0,96 грн. - заборгованість за відсотками та комісією; 1500,00 грн. - заборгованість за штрафними санкціями; 50,00 грн. - плата за вчинення виконавчого напису, а разом - 19 567,96 грн.

Представник позивача зазначила, що виконавчий напис від 07.06.2021 містить відомості про те, що право на стягнення у ТОВ «Фінансова компанія «Еліт фінанс» виникло на підставі договору факторингу № 250521-ФК від 25.05.2021, якому в свою чергу відступлено право вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», яка в свою чергу отримала таке право на підставі договору відступлення прав вимоги № 20/03/18 від 20.03.2018 за кредитним договором № 2016863537 від 04.11.2017, укладеного між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 .

Повідомила, що жодного кредитного договору між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 04 листопада 2017 року та в подальшому укладено не було.

Позивач має припущення про укладення вказаного кредитного договору від її імені сторонньою особою на підставі утраченого нею паспорту громадянина України, оскільки незадовго до виникнення зазначеного вище кредитного договору позивачем було втрачено паспорт, про що подано заяву до відповідних органів та отримано новий паспорт громадянина України від 30.10.2017 р.

Позивач впевнена в тому, що кредитний договір № 2016863537 від 04.11.2017 між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 нею не підписувався та даний правочин не було посвідчено нотаріально.

В підтвердження своєї позиції позивач також вказує те, що зазначений у виконавчому написі номер картки фізичної особи - платника податків: НОМЕР_1 не належить позивачу, оскільки дійсним номером картки платника податків ОСОБА_2 є НОМЕР_2 . Однак, оскільки позивачем був утрачений лише паспорт громадянина України, вказаний код в кредитному договорі був вигаданий сторонами, що його підписували.

Зазначила, що протягом більше ніж п`яти років на адресу позивача не надходило жодної вимоги про сплату боргу, з якої остання могла б дізнатись про існування зазначеного договору, як і не надходило жодного повідомлення про зміну первісного кредитора новим та переходу прав вимоги.

Посилаючись на вказані обставини, позивач звернулася в суд з даним позовом.

Ухвалою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 23.02.2022 року провадження по зазначеній справі було відкрито та справа призначена до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Одночасно запропоновано відповідачу у 15 денний строк з дня одержання ухвали про відкриття провадження подати на адресу Корабельного районного суду міста Миколаєва заперечення проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов.

Копію ухвали надіслано сторонам.

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не подав, у зв`язку з чим згідно з ч. 5 ст. 279 ЦПК України справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Представники третіх осіб заяв або заперечень проти доводів учасників судового процесу суду не надали.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини є достатніми для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Під час розгляду справи встановлено, що 07.06.2021 р. приватним нотаріусом Київського міськогонотаріального округуОстапенко Є.М. був виданий виконавчий напис № 105744 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ "ФК Еліт фінанс" заборгованості на загальну суму 19 567,96 грн.

18.11.2021 р. приватним виконавцем виконавчого округу Миколаївської області Булахевічем Степаном Вікторовичем на виконання зазначеного виконавчого напису нотаріуса була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 67589869.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з статтею 18 ЦК України, а також статтями 87, 88 Закону України Про нотаріат вчинення виконавчого напису - це форма захисту цивільних прав кредитора, нотаріусом, за допомогою спрощеної, позасудової процедури, яка полягає у вчиненні на боргових документах напису про стягнення грошей або витребування майна на користь кредитора, за наявності між боржником і кредитором правовідносин, які визначаються Кабінетом Міністрів України шляхом встановлення переліку документів, що підтверджують ці правовідносини.

Відповідно до пунктів 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів для одержання виконавчого напису щодо стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Судом встановлено, що виконавчий напис виданий на підставі п. 2 Переліку документів, за яким стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі №826/20084/14, яка була залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року та Постановою Великої палати Верховного Суду від 20.06.2018 року відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року, було визнано незаконною та не чинною постанову Кабінету Міністрів України № 662від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у тому числі: «Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Зазначена постанова апеляційного суду у відповідності до п.4 ст. 254 КАС України (в редакції, що діяла на момент винесення постанови) набула законної сили з моменту проголошення, з 22 лютого 2017 року, а отже з цієї ж дати законодавство не передбачало можливості вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, яка випливає із кредитних відносин. Таким чином, в момент вчинення виконавчого напису 07.06.2021 року були відсутні правові підстави для його вчинення, а отже такий виконавчий напис не підлягає виконанню.

Крім того, на думку суду, навіть у разі наявності правових підстав у відповідності до п.2 Переліку документів, за яких стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 для вчинення виконавчого напису нотаріуса, то неможливість вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, визначеної у відповідності до виконавчого напису від 07.06.2021 року була обумовлена й іншими обставинами, наведеним нижче.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Згідно правового висновку, викладеного у постанові Верховного суду України від 05.06.2017 року у справі №6-887цс17, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачам документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів; для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України Про нотаріат у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов`язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.

З наданих суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, приймаючи до уваги той факт, що не встановлено судом факт отримання позивачем повідомлення вимоги про наявність такої заборгованості, яка була надана нотаріусу для вчинення нотаріального напису. Відповідачем не подано до суду належних та достовірних доказів щодо спростування доводів позивача.

Отже, на думку суду, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України Про нотаріат та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Крім того, згідно з позицією ВСУ, яка викладена Великою палатою Верховного Суду у справі № 826/20084 від 20.06.2018 року, вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів нотаріальних договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Такий висновок відповідає, зокрема, правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17.

Отже, в даному випадку нотаріус при вчиненні спірного напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом.

Згідно з ст.ст. 12 та 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, і сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Крім того, суд зазначає, що Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом було вчинено з порушенням чинного законодавства, а тому він підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

Згідно з ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 992,40 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст.12,13,258-259,264,265,268,274-275,279,354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товаристваз обмеженоювідповідальністю «Фінансова компанія«Еліт фінанс»,де третіми особами,які незаявляють самостійнихвимог напредмет спорувиступають приватнийнотаріус Київськогоміського нотаріальногоокругу ОстапенкоЄвген Михайловичта приватнийвиконавець виконавчогоокругу Миколаївськоїобласті БулахевичСтепан Вікторович,про визнаннявиконавчого написутаким,що не підлягаєвиконанню задовольнити.

Визнати таким,що непідлягає виконанню виконавчий напис № 105744 від 07 червня 2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міськогонотаріального округуОстапенко ЄвгенМихайлович на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Еліт фінанс" про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в сумі 19 567,96 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Еліт фінанс" (код ЄРДПОУ: 40340222, адреса місцезнаходження: м. Київ, пл. Солом`янська, будинок 2)на користьдержави судовий збір у сумі 992,40 грн.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду рішення суду в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.

Сторони по справі:

Позивач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Еліт фінанс", код ЄРДПОУ: 40340222, адреса місцезнаходження: м. Київ, пл. Солом`янська, будинок 2;

Третя особа Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, адреса: 01001, м. Київ, вул. Мала Житомирська, 6/5;

Третя особа - приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Булахевич Степан Вікторович, адреса: м. Миколаїв, вул. Спаська, 13, оф. 6.

Суддя Я. А. Чернявська