Постанова № 109340974, 02.03.2023, Коростишівський районний суд Житомирської області

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 935/2799/22

Провадження № 3/935/53/23

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 березня 2023 року м.Коростишів

Суддя Коростишівського районного суду Житомирської області Щербаченко І. В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від Управління патрульної поліції в Житомирської області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

До Коростишівського районного суду Житомирської області 07.11.2022 від Управління патрульної поліції в Житомирської області надійшов матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 116338 від 20.10.2022, ОСОБА_1 20.10.2022 о 23:25 годині на автомобільній дорозі Київ-Чоп 88 км керував транспортним засобом ВАЗ 21057 д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, незв`язна мова, почервоніння обличчя). Від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного відмовився, що зафіксовано на відео, чим порушив вимоги 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність частиною 3 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце повідомлявся належним чином шляхом направлення судової повістки рекомендованим листом з повідомленням за адресою, яка зазначена у протоколі, правильність якої підтверджені його особистим підписом, причини неявки до суду не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи від останнього до суду не надходило. Судові повістки, направлені на адресу ОСОБА_1 повернулись на адресу суду з відміткою «вручено особисто», отже, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 , будучи обізнаним щодо складання відносно нього протоколу, ухиляється від явки у судове засідання. Відкладення розгляду справи призвело б до безпідставного її затягування та порушення вимог ст. 38 та 277 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а тому, відповідно до положень статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення справа розглядається за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Факт вчинення правопорушення ОСОБА_1 , передбаченого частиною 3 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, серії ДПР18 № 116338 від 20.10.2022, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння від 20.10.2022, рапортом, довідкою старшого інспектора ВАП управління патрульної поліції в Житомирській області, витягом із системи АРМОР МВС України.

Вивчивши матеріали справи, приходжу до висновку, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до диспозиції частини 3 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративна відповідальність настає в разі вчинення особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Положеннями пункту 2.5 Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно статті 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення оцінка доказів здійснюється органом /посадовою особою/ за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до рішення Брусилівського районного суду Житомирської області від 03.08.2022 на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Саме тому вчинене ОСОБА_1 діяння кваліфіковане за частиною 3 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Тому, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, підтверджується вказаними матеріалами справи, а ОСОБА_1 не було надано жодних переконливих доводів, підтверджених відповідними доказами, які б давали суду підстави поставити під сумнів правдивість обставин, викладених у матеріалах справи.

Крім того, на підтвердження вини ОСОБА_1 , до матеріалів справи долучені відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції. Згідно даних, що відображені на відеозаписах, працівники поліції зупинили автомобіль, яким керував ОСОБА_1 , під час спілкування у останнього було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, на пропозицію працівників поліції пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 відмовився.

У графі протоколу «пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності» ОСОБА_1 зазначив: «відмовився, тому що поспішаю» та поставив власний підпис, що, на думку суду, свідчить про згоду останнього із обставинами, зазначеними у протоколі про адміністративне правопорушення.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Вирішуючи питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення, суд у відповідності до вимог статті 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення, роз`яснень, які викладені в пункті 28 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005, враховує характер вчиненого правопорушення, рівень небезпеки, дані про особу правопорушника, ступінь вини, майновий стан. Обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.

Згідно положень статті 25 Кодексу України про адміністративні правопорушення оплатне вилучення, конфіскація предметів та позбавлення права керування транспортними засобами можуть застосовуватися як основні, так і додаткові адміністративні стягнення.

Приймаючи до уваги викладене, приходжу до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме, вчинення дій, передбачених частиною 1, 2 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, особою, яка двічі протягом року, піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, його постійну систематичність про що свідчить вчинення протягом року подібних правопорушень, особу правопорушника, ступінь його вини, суспільну небезпеку вчиненого правопорушення, яка свідчить про явну неповагу ОСОБА_1 до правил дорожнього руху та свідоме нехтування правилами безпеки, а також з урахуванням інших обставин, які мають значення для вирішення справи, приходжу до висновку про необхідність застосувати до правопорушника адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч. 3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у вигляді накладення штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років, без конфіскації транспортного засобу, оскільки він не належить ОСОБА_1 на праві власності.

Отже, ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні 20.10.2022 адміністративного правопорушення за частиною 3 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами без конфіскації транспортного засобу.

Відповідно до статті 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника в дохід держави слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись статтями 23, 25, 33-35, 40-1, 130, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні 20.10.2022 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 (п`ятдесят одна тисяча) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років без оплатного вилучення транспортного засобу, на розрахунковий рахунок UA368999980313060149000006001, отримувач коштівГУК у Житомирській області, кодкласифікації доходів бюджету21081300, банк отримувачаКазначейство України (ЕАП), МФО899998, код за ЄДРПОУ 37976485.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у сумі 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок на користь держави на розрахунковий рахунок UА908999980313111256000026001, отримувач коштівГУК у м. Київ/Києві, кодкласифікації доходів бюджету22030106, банк отримувачаКазначейство України (ЕАП), код банку отримувача899998, код за ЄДРПОУ 37993783.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Зобов`язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя І. В. Щербаченко