Ухвала суду № 109337707, 01.03.2023, Люботинський міський суд Харківської області

Справа № 630/180/23

УХВАЛА

01 березня 2023 року м.Люботин

Суддя Люботинського міського суду Харківської області Зінченко О.В., розглянувши можливість відкриття провадження за позовом ОСОБА_1 до рядового поліції 4 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Позднякова Максима Миколайовича про скасування постанови

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить скасувати постанову рядового поліції 4 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Позднякова Максима Миколайовича серія ЕАС № 6563244 від 18.02.2023 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.

Зазначена позовна заява має бути залишена без руху, оскільки не відповідає вимогам ст.ст.160,161 КАС України.

Як вбачається з позовної заяви позивачем у позові заявлено вимогу немайнового характеру про скасування постанови.

Частиною 3 ст.161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

З 01 листопада 2011 року набрав чинності Закон України "Про судовий збір", яким регулюються питання розміру судового збору, порядку його сплати та звільнення від сплати, а не Кодексом України про адміністративні правопорушення.

З огляду на те, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП, розгляд справ про адміністративні правопорушення відбувається за правилами адміністративного судочинства, застосуванню підлягають приписи КАС України та Закону України "Про судовий збір".

Статтею 5 Закону України "Про судовий збір" встановлені пільги щодо сплати судового збору.

Слід зазначити, що відповідно до статей 3, 5 Закону України «Про судовий збір» серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення з об`єктів оплати судовим збором.

Разом із тим, відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17, провадження № 11-1287апп18, у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

Зважаючи на позицію Великої палати Верховного суду, відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» , у справах щодо накладення адміністративного стягнення за подання позовної заяви судовий збір складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2023 року становить 2 684 грн.

Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 536.80 грн. за наступними реквізитами: рахунок № UA438999980313141206000020645, Отримувач ГУК Харківської області/МТГ Люботин, Код отримувача (ЄДРПОУ) 37874947, Банк отримувача - Казначейство України, Код класифікації доходів бюджету 22030101, або подати документи, які підтверджують звільнення позивача від сплати судового збору

Крім того, з позовної заяви вбачається, що позивачкою позов пред`явлено до рядового поліції 4 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Позднякова Максима Миколайовича.

Разом з тим, згідно з правовою позицією, викладеною у постанові КАС ВС від 26.12.2019 у справі № 724/716/16-а, відповідачем у справах про оскарження постанов у справах про адміністративні правопорушення, які розглядаються судом в порядку, визначеномуКАС України, є саме орган державної влади - суб`єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.

Згідно з ч. 1 ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, зокрема, правил дорожнього руху.

Відповідно до ч. 2 ст. 222 КУпАП, від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Згідно з ч. 3 ст. 288 КУпАП, якою визначено порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення передбачено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених ст. 122 КУпАП, посадові особи відповідного орану діють не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені органу Національної поліції.

Отже, відповідні посадові особи не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями ст. 222 КУпАП покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 122 КУпАП.

Використання у зазначених вище нормах формулювань «від імені органів Національної поліції», вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб`єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.

Вказані висновки викладені в постановах Верховного Суду від 26.12.2019р. у справі № 724/716/16-а, від 17.06.2020р. у справі № 127/6881/17 та від 17.09.2020р. у справі № 742/2298/17.

Таким чином, позивачу слід зазначити належного відповідача Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області, як відповідний орган.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст.160,161 КАС України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст. 161,169 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до рядового поліції 4 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Позднякова Максима Миколайовича про скасування постанови залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків - п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу , що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

СуддяО. В. Зінченко