Постанова № 109328056, 01.03.2023, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/12955/22

Провадження № 3/344/93/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2023 року м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Ковалюк І.П., за участі захисника Якубовського О.О., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 , за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Правопорушення вчинено за наступних обставин.

19 вересня 2022 року о 18 год. 29 хв. в м. Івано-Франківську, по вул. Надрічна, 48, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Skoda Octavia» д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп`яніння, у встановленому законом порядку, водій відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, тим самим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

ОСОБА_1 жодного разу в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи за відомою суду адресою у спосіб визначений законом. Оскільки, ОСОБА_1 повідомлено про судовий розгляд у спосіб, що визначений законом, тому правові наслідки за його відсутність в судовому засіданні законом повністю покладено на нього.

Враховуючи, те що в судовому засіданні присутній захисник ОСОБА_1 адвокат Якубовський О.О. та суду не надано доказів поважності причин його неявки, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності особи, яка притягається до адміністративно відповідальності.

При цьому суд зазначає, що у рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

В судовому засіданні захисник Якубовський О.О. вказав, що ОСОБА_1 своєї вини в вчиненні інкримінованому йому адміністративного правопорушення не визнає. Надав суду письмове клопотання із поясненнями. Із врахуванням зазначених порушень вимог чинного законодавства просить провадження у справі закрити у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Вивчивши протокол про адміністративне правопорушення та дослідивши долучені до нього матеріали, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 , вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, виходячи з наступного.

Згідно з положеннями ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

На підтвердження вини ОСОБА_1 , надано наступні докази, котрими доведені фактичні обставини адміністративного правопорушення, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 289716 від 19.09.2022 року, в якому викладена суть адміністративного правопорушення, а саме вчинення ОСОБА_1 порушення вимог п.2.5 Правил дорожнього руху; даними з направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного сп`яніння; актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , даними відеоматеріалів з нагрудних камер працівників поліції.

Вказаний протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою, із заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст.256 КУпАП, протокол підписаний уповноваженою особою, а також на відеозаписі зафіксовано, що особи, яка притягається до адміністративної відповідальності відмовляється від підпису.

В протоколі, відповідно до п.9 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції (далі - Інструкція), в графі "дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення" викладена суть адміністративного правопорушення, яка відповідає ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у ч.1 ст.130 КУпАП, за якою складено протокол.

Відповідно до протоколу, при складенні протоколу ОСОБА_1 роз`яснювалися його права і обов`язки, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП.

Як слідує з протоколу, правопорушник з наявними ознаками наркотичного сп`яніння відмовився від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку.

Відповідно до змісту ст. 266 КУпАП та «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858, якщо поліцейський уповноваженого підрозділу НПУ виявляє ознаки стану наркотичного сп`яніння у водія транспортного засобу (наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість), у зв`язку з чим є законні підстави вважати, що останній перебуває у такому стані, то має право вимагати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан наркотичного сп`яніння.

Матеріали провадження не містять жодних відомостей щодо неправомірних дій працівників поліції під час зупинки автомобіля та складанні протоколу про адміністративне правопорушення, щодо оскарження цих дій, як і не містять результатів такого оскарження. Навпаки, суд, дослідивши відеоматеріали з нагрудних камер працівників поліції встановив, що працівники поліції в ході спілкування з ОСОБА_1 виявивши в останнього ознаки наркотичного сп`яніння, відповідно до законодавства України, в межах своєї компетенції та виконуючи свої професійні обов`язки у відповідності до Закону України «Про Національну поліцію», запропонували водію проходження огляду щодо визначення стану наркотичного сп`яніння в медичному закладі, від чого останній відмовився.

Відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.

Згідно ч.3 ст.266 цього Кодексу, у разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Тобто, зі змісту протоколу слідує, що працівниками поліції були виконані зазначені вимоги закону.

Суд звертає увагу на те, що доказове значення має не саме визнання або заперечення ОСОБА_1 своєї вини, а та конкретна інформація про обставини, що мають значення для справи, тобто фактичні дані щодо відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Згідно ч.1 ст.130 КУпАП, відмова водія від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного чи іншого сп`яніння в такому випадку є адміністративним правопорушенням і тягне за собою відповідальність аналогічно, як і за керування транспортним засобом у стані сп`яніння.

Таким чином, перевіривши сукупність доказів по справі, суд встановив, що викладеними матеріалами справи поза всяким розумним сумнівом доведено факт відмови ОСОБА_1 пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан наркотичного сп`яніння.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, судом не встановлено.

При накладенні адміністративного стягнення у відповідності до вимог ст.33 Кодексу про адміністративні правопорушення України суд враховує характер вчиненого та його суспільну небезпеку, особу правопорушника, ступінь його вини та ставлення до вчиненого. З огляду на наведене, суд вважає, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у межах санкції статті, за якою кваліфіковано правопорушення, у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, що буде згідно ст.23 Кодексу України про адміністративні правопорушення достатньою та необхідною мірою відповідальності, яка досягне мети у вихованні правопорушника у дусі додержання законів, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.33-35, 40-1, ч.1 ст.130, ст.ст.251, 280, 283, 284 КУпАП,

П О С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106 536 гривень 80 копійок судового збору.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд упродовж десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Іванна КОВАЛЮК