Вирок № 109322849, 02.03.2023, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/434/21

Провадження № 1-кп/163/14/23

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2023 року Любомльський районний суд Волинської області

в складі головуючого судді ОСОБА_1

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 в режимі відеоконференції,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області кримінальне провадження №22019030000000096 від 16.11.2019 про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Кропивницький, Кіровоградської області, що зареєстрований по АДРЕСА_1 , фактично проживає по АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, середньо-спеціальної освіти, непрацюючого, згідно статті 89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.3 ст.305 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_4 16.11.2019 року о 10:53 годині слідуючи пасажиром в автомобілі марки «Volkswagen Passat» у напрямку виїзд з України смугою руху «зелений коридор» в міжнародному пункті пропуску «Ягодин», що в с.Старовойтове, Ковельського району Волинської області намагався перемістити через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, способом, що утруднював виявлення, порошкоподібну речовину? яка у своєму складі містить прекурсор псевдоефедрин масою у особливо великому розмірі - 9,1807 г. З метою утруднення виявлення вказаного прекурсору ОСОБА_4 попередньо приховав його серед особистих речей у власній наплічній сумці. Діючи у такий спосіб, ОСОБА_4 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не закінчив з причин, які не залежали від його волі, оскільки прекурсор був виявлений під час прикордонно-митного контролю.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину за інкримінованим обвинуваченням визнав повністю і показав, що в місті Кропивницький на муніципальному ринку "Черемушки" придбав порошкодопідбну речовину з псевдоефедрином для власного вживання, щоб знімати больові синдроми, оскільки хворіє туберкульозом. 16.11.2019 року поїхав в Республіку Польща для працевлаштування і переміщував придбаний прекурсор із собою також для власного вживання, а в пункті пропуску для приховування від митного контролю помістив його серед особистих речей у власній наплічній сумці. Однак під час прикордонно-митного контролю прекурсор був виявлений.

Обвинувачений в судовому засіданні заявив, що не оспорює і визнає доведеними час, місце, спосіб, мотив вчинення ним злочину так кількість придбаного і вилученого прекурсору та фактичні обставини обвинувачення, а його показання відповідають змісту обвинувального акта.

За таких обставин при згоді сторін кримінального провадження суд дослідив докази в порядку ч.3 ст.349 КПК України і приходить до висновку, що повністю доведено винуватість ОСОБА_4 у закінченому замаху на контрабанду прекурсору у спробі переміщення через митний кордон з приховуванням від митного контролю прекурсору в особливо великому розмірі, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч.3 ст.305 КК України.

Обираючи міру покарання обвинуваченому, суд враховує характер і тяжкість вчиненого ним злочину, особу обвинуваченого, який позитивно характеризується по місцю проживання, та за останнім місцем роботи, обставини, що пом`якшують покарання.

До пом`якшуючих обставин суд відносить те, що обвинувачений щиро кається у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину.

Обтяжуючі обставини не інкримінувались і судом не встановлені.

Суд також враховує позицію прокурора, який вважає, що покарання обвинуваченому можливе призначити нижче від найнижчої межі, що передбачене санкцією ч.2 ст.305 КК України.

Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що по справі встановлено сукупність пом`якшуючих обставин, яка, на думку суду, істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_4 злочину. Встановлені фактичні обставини справи свідчать про легковажність обвинуваченого у ставленні до заборонених засобів і їх власного споживання. Оскільки установлено, що прекурсор був придбаний виключно для власного вживання для зняття больових синдромів від хвороби туберкульозу суд вважає, що особливо великий розмір прекурсору за цих обставин не свідчить про підвищену суспільну небезпеку вчиненого злочину та особи обвинуваченого.

Обвинувачений є несудимим, має постійне місце проживання, міцні соціальні зв`язки, дружину з якою проживає фактичними шлюбними відносинами, має на утриманні доньку, після вчинено був працевлаштований вантажником, де зарекомендував себе з позитивної сторони, має тяжке захворювання туберкульоз лівої та правої легені, злочин вчинив за тяжких сімейних обставин 16.10.2019 році померла його мама, тому за обставинами справи суд приходить до висновку, що покарання ОСОБА_4 слід призначити у виді позбавлення волі на підставі ч.1 ст.69 КК України нижче нижчої межі, передбаченої санкцією ч.3 ст.305 КК.

Разом зтим,тяжкість кримінальногоправопорушення та легковажність обвинуваченого у ставленні до заборонених засобів і їх власного споживання не дають підстав для висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання з випробуванням, як про це клопотала сторона захисту.

Корисливого мотиву в діях обвинуваченого не встановлено, відтак на підставі ч.2 ст.59 КК України конфіскація його майна як додаткове покарання призначена бути не може.

Цивільний позов не заявлений.

Прекурсор як речовий доказ, з упакуванням, згідно зі ст.100 КПК України підлягає знищенню; документи щодо проходження митного контролю належить залишити в матеріалах справи, паспорт повернути обвинуваченому через адміністрацію відбування покарання.

Судові витрати на проведення експертизи згідно із ст.124 КПК України слід покласти на обвинуваченого.

Обвинувачений ОСОБА_4 був затриманий 12.01.2023 року та доставлений приводом в суд 13.01.2023 року.

Ухвалою Любомльського районного суду від 13.01.2023 року щодо ОСОБА_4 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів починаючи з 12.01.2023 року до 13.03.2023 року включно. Прокурор подав клопотання про продовження такого запобіжного заходу. З урахуванням виду покарання, яке призначається ОСОБА_4 та згідно вимог ст.374 КПК України, запобіжний захід до вступу вироку в законну силу слід продовжити у вигляді тримання під вартою.

На підставі ч.5 ст.72 КК України,обвинуваченому необхідно зарахувати строк його попереднього ув`язнення до строку відбування покарання за даним вироком з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Керуючись ст.ст.373, 374, ч.15 ст.615 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_4 визнативинуватим увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.2ст.15ч.3ст.305КК Україниі зацим законом,на підставіч.2ст.59,ч.1ст.69КК України,призначити йомупокарання у видіпозбавлення воліна строк1(один)рік 2 (два) місяці.

Строк відбуття покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту затримання, з 12.01.2023 року.

На підставі ч.5 ст.72 КК України в строк відбуття покарання зарахувати строк попереднього ув`язнення з 12.01.2023 року по день набрання вироком законної сили включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили ОСОБА_4 продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Долю речових доказів та документів визначити таким чином:

1)порошкоподібну речовину масою 17,5406 г, яка містить у своєму складі прекурсор-псевдоефедрин (загальна маса псевдоефедрину 9,1807 г) з первинним упакуванням, що поміщені до спец-пакету №1054732 і яка зберігається в камері зберігання речових доказів СВ УСБУ у Волинській області, - знищити;

2)паперовий згорток з виявленими слідами рук та першопочаткова упаковка, що поміщені у спец-пакет №2736966, що визнані постановою слідчого від 17.12.2019 року речовим доказом і який зберігається у матеріалах кримінального провадження №22019030000000096, - залишити в матеріалах цього провадження;

3)документи щодо проходження митного контролю, що визнані постановою слідчого від 16.11.2019 року документами і які зберігаються у матеріалах кримінального провадження №22019030000000096, - залишити в матеріалах цього провадження;

4)оптичний диск «Perfeo», фотокопії протоколи допитів свідків, протоколу обшуку, фотокопії висновку експерта, фотокопії заключення спеціальної медичної комісії, що визнані постановою слідчого від 01.02.2021 року документами і які зберігаються у матеріалах кримінального провадження №22019030000000096, - залишити в матеріалах цього провадження;

5)наплічну шкіряну чоловічу сумку чорного кольору та паспорт громадянина України ОСОБА_6 для виїзду за кордон, серії НОМЕР_1 повернути ОСОБА_4 через адміністрацію його місця утримання.

Скасувати арешт майна, що накладений ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02.12.2019 року.

Стягнути з ОСОБА_4 в користь держави 2826,18 (дві тисячі вісімсот двадцять шість) гривні 18 копійок процесуальних витрат на залучення експерта для проведення експертиз наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Любомльський районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, - протягом тридцяти днів з моменту вручення копії вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий : суддя ОСОБА_1