Ухвала суду № 10931927, 05.08.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" серпня 2010 р.                               м. Київ                                        К-27640/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

суддів: Брайка А.І., Костенка М.І., Рибченка А.О., Шипуліної Т.М.

при секретарі: Бадріашвілі К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу: Красноперекопської об’єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим

на постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 26 січня 2009 року та Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2009 року

у справі № 2-19/10235-2006А

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Титан»(надалі –ВАТ «ДАК «Титан»)

до Красноперекопської об’єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим (надалі - Красноперекопська ОДПІ)

треті особи: 1.Армянська міська рада, 2.Армянський відділ земельних ресурсів Республіканського комітету по земельних ресурсах

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

У травні 2006 року позивач звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом, в якому поставлено питання, з урахуванням уточнень до позовних вимог, про скасування податкових повідомлень-рішень Красноперекопської ОДПІ №0000442301/2 від 23.02.2006 року, №0000442301/2 від 23.02.2006 року, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000482301/2 від 23.02.2006 року, №0000492301/2 від 23.02.2006 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірні податкові повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій прийняті податковим органом незаконно, за межами наданих йому законом повноважень.

Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 26 січня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2009 року, позовні вимоги задоволено частково. Визнано нечинним та скасовано податкове повідомлення-рішення Красноперекопської ОДПІ №0000442301/2 від 23.02.2006р. на суму податкового зобов’язання 441858; визнано нечинним та скасовано рішення Красноперекопської ОДПІ №0000482301/2 від 23.02.2006р. на суму пені в розмірі 691948,12грн.; визнано нечинним та скасовано рішення Красноперекопської ОДПІ №0000482301/2 від 23.02.2006р. на суму 1360,00грн. В іншій частині у задоволенні позову відмовлено.

Частково задовольняючи позовні вимоги суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того що цільове призначення землі є критерієм визначення її категорії, що впливає відповідно на ставку земельного податку. Також, суди попередніх інстанцій дослідили висновок №5 від 10.06.2008 року судово-бухгалтерської експертизи та дійшли до висновку про його обґрунтованість.

Не погоджуючись з рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови Господарського суду Автономної Республіки Крим від 26 січня 2009 року та Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2009 року та залишення позовних вимог без задоволення.

До Вищого адміністративного суду України позивачем подано клопотання про здійснення заміни ВАТ «ДАК «Титан»його правонаступником Публічним акціонерним товариством «Державна акціонерна компанія «Титан»на підставі наказу Міністерства промислової політики України від 15.06.2009 року за №406.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника Генеральної прокуратури України, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Контролюючим органом проведено планову документальну перевірку дотримання вимог податкового, валютного законодавства ВАТ «ДАК «Титан»за період з 01.01.2004 року по 31.12.2004 року, про що складено акт №138/23-1/05762329 від 30.09.2005 року.

За результатами перевірки, податковим органом встановлено ряд порушень, зокрема, п.п.5.3.9 п.5.3, п.п.5.4.6 п.5.4 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого донараховано податок на прибуток за 2004 рік на суму 6989529,00грн.; порушення Закону України «Про плату за землю», в результаті чого донараховані податкові зобов’язання по податку на землю за 2004 рік в сумі 2070658,34грн.

За наслідками проведеної перевірки податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення №0000442301/0 від 17.10.2005 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток у сумі 461208,00грн., в т.ч. штрафні (фінансові) санкції –230604,00грн., податкове повідомлення-рішення №0000462301/0 від 10.10.2005 року, яким позивачу визначено податкове зобов’язання з земельного податку у сумі 3105987,84грн., в т.ч. штрафні (фінансові) санкції –1035329,28грн., рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000482301/0 від 10.10.2005 року на суму –692717,90грн. та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму –1360,00грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій були оскаржені позивачем в адміністративному порядку. За наслідками адміністративного оскарження податковим органом прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення: №0000442301/2 від 23.02.2006 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток у сумі 461208,00грн., в т.ч. штрафні (фінансові) санкції –230604,00грн.; №0000442301/2 від 23.02.2006 року, яким позивачу визначено податкове зобов’язання з земельного податку у сумі 3105987,84грн., в т.ч. штрафні (фінансові) санкції –1035329,28грн.; рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000482301/2 від 23.02.2006 року, яке оскаржується позивачем в частині пені 691948,12грн. та штрафних (фінансових) санкцій –1360,00грн.

ВАТ «ДАК «Титан»було створено на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.1999 року №2070, державна реєстрація проведена 10.02.2000 року. Згідно з Указом Президента України від 07.07.2004 року №765, ВАТ «ДАК «Титан» було зобов’язано виступити засновником ЗАТ «Кримський ТИТАН», передавши до його статутного фонду цілісний майновий комплекс.

Контролюючий орган зазначає, що позивачем необґрунтовано віднесені до складу валових витрат в ІІІ кварталі 2004 року страхові внески в сумі 913168,02грн. по майну, внесеному в ЗАТ «Кримський ТИТАН»як цілісний майновий комплекс», посилаючись на заперечення ВАТ «ДАК «Титан» до акту перевірки від 05.06.2005 року №02-01-01/1134, яке відсутнє у матеріалах справи, в якому вказано, що внеском ВАТ «ДАК «Титан»до уставного фонду ЗАТ «Кримський ТИТАН»є основні фонди, які були придбанні ВАТ «ДАК «Титан»до початку реалізації інвестиційного проекту. Таким чином, майно не було частиною інвестицій, а використовувалось при проведенні не інвестиційної господарської діяльності, валові витрати зі страхування майна в сумі 913200,00грн. підлягають зменшенню в частині діяльності, не пов’язаної з реалізацією інвестиційного проекту. Щодо обчислення пільгового прибутку за 9 місяців 2004 року, то на сторінці 66 акту перевірки у таблиці №51 наведено валових доходів та валових витрат.

Однак, відповідно до матеріалів справи, сторінка 66 акту перевірки відсутня, так як у матеріалах справи міститься неповна копія зазначеного акту.

Також, слід зазначити, що позивач звертався до Державної податкової адміністрації України (надалі –ДПА України) з листом №01-01/1128 від 30.09.2005 року щодо деяких питань оподаткування. За результатом розгляду зазначеного листа, ДПА України було надане податкове роз’яснення, відповідно до якого вбачається, що позивач, відповідно до ст.14 Закону України «Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях приоритетного розвитку та спеціальну економічну зону «Порт Крим»в Автономній Республіці Крим»користувався пільгами щодо сплати ввізного мита, податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств, збору до Державного інноваційного фонду та плати на землю, зокрема, прибуток позивача, одержаний від реалізації інвестиційного проекту з четвертого по шостий рік включно, оподатковувався за ставкою у розмірі 50% діючої ставки оподаткування. Внесок ВАТ «ДАК «Титан»основних фондів, придбаних (побудованих) до початку реалізації інвестиційного проекту –01.12.2001 року до статутного фонду ЗАТ «Кримський ТИТАН»; передача ВАТ «ДАК «Титан»в оренду ЗАТ «Кримський ТИТАН»основних фондів; та передача з 01.01.2005 року після реалізації інвестиційного проекту основних фондів і оборотних активів, введених в період дії інвестиційного проекту у рамках ТПР «Сиваш», до статутного фонду ЗАТ, не є відчуженням інвестицій (не є нецільовим використанням активів) та не є порушенням вимог ст.14 Закону України «Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях приоритетного розвитку та спеціальну економічну зону «Порт Крим»в Автономній Республіці Крим».

Однак, відповідач у запереченнях на висновок експерта №5 від 10.06.2008 року, зазначає, що вищевказане роз’яснення ДПА України є неправомірним та не підлягає застосуванню в даному випадку, оскільки положення ст.14 Закону України «Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях приоритетного розвитку та спеціальну економічну зону «Порт Крим»в Автономній Республіці Крим»поширюються на прибуток отриманий від реалізації інвестиційного проекту, майно передане ЗАТ «Кримський ТИТАН»не є частиною інвестицій, та використовувалось при веденні не інвестиційної господарської діяльності, валові витрати з страхування майна підлягають зменшенню в частині діяльності, не пов’язаної з реалізацією інвестиційного проекту.

Відповідно до п.г) п.п.4.4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»передбачено, податкове роз'яснення є оприлюдненням офіційного розуміння окремих положень податкового законодавства контролюючими органами у межах їх компетенції, яке використовується при обґрунтуванні їх рішень під час проведення апеляційних процедур. Податковими роз'ясненнями вважаються будь-які відповіді контролюючого органу на запити зацікавлених осіб з питань оподаткування. Податкове роз'яснення, надане контролюючим органом вищого рівня, має пріоритет над податковими роз'ясненнями підпорядкованих йому контролюючих органів. Податкове роз'яснення центрального податкового органу має пріоритет над податковими роз'ясненнями, виданими іншими контролюючими органами.

Підпунктом д) п.п.4.4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»передбачено, що не може бути притягнутим до відповідальності платник податків, який діяв відповідно до наданого йому податкового роз'яснення (за відсутності податкових роз'яснень з цього питання, що мають пріоритет) або узагальнюючого податкового роз'яснення, тільки на підставі того, що у подальшому таке податкове роз'яснення чи узагальнююче податкове роз'яснення було змінено або скасовано, чи надано нове податкове роз'яснення такому платнику податків або узагальнююче податкове роз'яснення, що суперечить попередньому, яке не було скасовано (відкликано).

Між тим, відповідно до матеріалів справи, податкове повідомлення-рішення №0000442301/0 від 17.10.2005 року було оскаржено в адміністративному порядку, однак рішення про розгляд скарги позивача в матеріалах справи відсутнє, виходячи з того, що основний платіж та сума штрафних (фінансових) санкцій залишені без змін, податковим органом не враховано податкове роз’яснення ДПА України, в той час, як відсутні відомості про його відкликання.

Крім того, відповідно до п.6 ст.14 «Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях приоритетного розвитку та спеціальну економічну зону «Порт Крим»в Автономній Республіці Крим», порядок обчислення прибутку, одержаного від реалізації інвестиційного проекту, визначається Державною податковою адміністрацією України.

Щодо висновку №5 від 10.06.2008 року судово-бухгалтерської експертизи, слід зазначити, що експертом при дослідженні валових витрат за ІІІ квартал 2004 року, було зроблено висновок, що позивачем на валові витрати зайво віднесено суму 644109,05грн., при цьому предметом дослідження були і валові витрати за жовтень 2004 року (а.с.97 т.1).

В акті перевірки відповідачем вказано, що позивач в порушення п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»необґрунтовано відніс до складу валових витрат суму сплаченого пального у розмірі 9248,00грн. Однак, дана обставина не була досліджена судами попередніх інстанцій під час розгляду справи, в той час, як була вказана позивачем у позовній заяві.

Також, в висновку експертизи зазначено, що відхилення в сторону збільшення були отримані, зокрема, на суму 5651500,00грн.за рахунок включення до валових витрат страхових платежів по основних фондах, які були передані до ЗАТ «Кримський ТИТАН»та витрат на відрядження, які були списані без документів. Однак, у акті перевірки, який міститься у матеріалах справи, відсутні висновки щодо дослідження витрат позивача по відрядженню.

Крім того, у матеріалах справи відсутній договір добровільного страхування майна 201 №423/2178 від 05.11.2003 року та акт приймання-передачі №1 від 27.08.2004 року, на який посилається експерт в своєму висновку та суд апеляційної інстанції в рішенні.

Слід звернути увагу, що відповідно до протоколу судового засідання від 26.01.2009 року, в судовому засіданні приймала участь експерт ТОВ «Науково-дослідницької лабораторії судових експертиз»ОСОБА_1, яка надавала усні пояснення. Однак, судове засідання, з урахуванням часу на пояснення експерта, представників третіх осіб та видалення суду до нарадчої кімнати, тривало з 10:45год. 26.01.2009 року до 11:00год. 26.01.2009 року, що ставить під сумнів можливість повного з’ясування судом першої інстанції висновків проведеної по справі експертизи.

За змістом частин 4, 5 статті 11 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів. Дійшовши висновку, що поданих сторонами доказів недостатньо для встановлення обставин справи, суд має право вжити передбачених законом заходів для витребування належних доказів із власної ініціативи.

Суд постановляє ухвалу про закінчення з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами тільки після того, як проведено всі дії, необхідні для повного і всебічного з'ясування цих обставин, перевірено всі вимоги та заперечення осіб, які беруть участь у справі, і вичерпано всі можливості щодо збирання й оцінки доказів.

Згідно з частиною 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, котрі беруть участь у справі, та інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до частин 2, 3 статті 159 КАС України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Між тим, ст. 220 КАС України визначені межі перегляду справи судом касаційної інстанції, де, зокрема, передбачено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Зважаючи на наведене, касаційна інстанція на підставі ст.227 КАС України дійшла висновку про неповне встановлення обставин справи та обумовлену цим неможливість надання належної юридичної оцінки всім обставинам у справі, у зв’язку з чим справа підлягає направленню на новий розгляд для достовірного з’ясування та правильного вирішення цього спору.

Під час нового розгляду необхідно врахувати викладене, повно та об’єктивно дослідити обставини справи, дати їм належну юридичну оцінку, в залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 55, 220, 221, 223, 227, 230, 231, Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Клопотання Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Титан»задовольнити та замінити Відкрите акціонерне товариство «Державна акціонерна компанія «Титан»її процесуальним правонаступником –Публічним акціонерним товариством «Державна акціонерна компанія «Титан».

Касаційну скаргу Красноперекопської об’єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим –задовольнити частково.

Постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 26 січня 2009 року та Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2009 року –скасувати та направити справу на новий розгляд в суд першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України з підстав та в порядку передбаченому ст.ст.236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.