Ухвала суду № 109307509, 01.03.2023, Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа № 305/459/23

Номер провадження 1-кс/305/79/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.03.2023 Слідчий суддя Рахівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Рахів клопотання слідчого СВ Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області лейтенанта ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого у АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2 , громадянина України, українця, з середньою освітою, який не працює, неодружений, не судимий,

ВСТАНОВИВ :

Слідчий СВ Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області лейтенант ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді Рахівського районного суду Закарпатської області з клопотанням, погодженим прокурором Рахівського відділу Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , мотивуючи тим, що в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 14.01.2023 за № 12023071140000021, внесено відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, тобто незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, вчинені повторно, якщо предметом таких дій були особливо небезпечні наркотичні засоби або психотропні речовини. Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , без передбаченого законом дозволу, шляхом проведення заборонених операцій в сфері обігу наркотичних засобів і добре їх усвідомлюючи, придбав у невстановленого джерела, місці, часі та обставинах, незаконно зберігав при собі, суху подрібнену речовину рослинного походження - особливо небезпечний наркотичний засіб марихуану (канабіс), обіг якої заборонено. В подальшому 16.02.2023 року близько 19 години 00 хвилин на перехресті вулиць Кармелюка та Довженка у м. Рахів Закарпатської області громадянин ОСОБА_5 діючи умисно, з корисливих мотивів, з ціллю незаконного збагачення, збув (продав) особі ОСОБА_8 особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс, обіг якого заборонений, масою у перерахунку на суху речовину 6,9263 г, за грошові кошти у сумі 1000 грн. Окрім того, 27.02.2023 близько 18 години 00 хвилин на території Рахівської районної лікарні, за адресою: вул. Карпатська, 1, м. Рахів Закарпатської області громадянин ОСОБА_5 діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з ціллю незаконного збагачення, збув (продав) особі ОСОБА_8 речовину рослинного походження зеленого кольору, у висушеному та подрібненому стані, яка зовні схожа на особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс, вагою близько 10 грам за грошові кошти у сумі 2000 грн. Стороною обвинувачення здобуто ряд доказів, які вказують, що до вчинення даного кримінального правопорушення причетний ОСОБА_5 , а саме протокол огляду місця події від 27.02.2023, висновком експерта №СЕ-19/107-23/1838-НЗПРАП від 23.02.2023, протоколом добровільної видачі наркотичних засобів та речовин, показаннями свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , а також іншими матеріалами кримінального провадження. З огляду на викладене, 28.02.2023 в порядку ст.ст. 276-278 КПК України ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, тобто незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, вчинене повторно, якщо предметом таких дій були особливо небезпечні наркотичні засоби. За вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, у якому підозрюється ОСОБА_5 передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років, і згідно зі ст. 12 КК України дане правопорушення кваліфікується як тяжкий злочин. Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, на думку органу досудового розслідування, до ОСОБА_5 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки існують ризики, передбачені п.п. 1, 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, з боку підозрюваного ОСОБА_5 , а саме те, що він зможе: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинити інше кримінальне правопорушення. Зокрема, наявність ризику переховуватись від органів досудового розслідування та суду, обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 , усвідомлює, що у разі визнання його винним у вчиненні даного кримінального правопорушення, його може бути покарано до позбавлення волі на строк від 6 до 10 років. Крім цього, ОСОБА_5 , має незначні соціальні зв`язки, зокрема не має постійного місця роботи. Тому в органу досудового розслідування наявні достатні та обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_5 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду. Ризик того, що ОСОБА_5 може знищити, сховати або спотворити якусь річ або документи, які мають істотне значення для встановлення всіх обставин кримінального правопорушення, обґрунтовуються тим, що досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, та на даний час не вилучено усі грошові кошти, які надавались ОСОБА_5 при оперативній закупівлі. Ризик вчинення інших злочинів обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 не має постійного місця роботи та джерела доходів, окрім цього засуджений вироком Тячівського районного суду Закарпатської області від 06.02.2023 у справі №305/1157/18, яким ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст.185 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік, та на підставі ст.ст. 104,75,76 звільнений від призначеного йому покарання, підозрюється у вчиненні протягом короткого проміжку часу двох нових корисливих злочинів, у зв`язку з чим може вчинити нове кримінальне правопорушення. Більш м`які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою не зможуть запобігти настанню вказаних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, оскільки: - особисте зобов`язання неможливо застосувати через те, що ОСОБА_5 має незначні соціальні зв`язки, зокрема те, що він не має постійного місця роботи, може виїхати з свого місця постійного проживання з метою уникнення від кримінальної відповідальності, може вчиняти інші кримінальні правопорушення. У зв`язку з цим, вказаний запобіжний захід не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки ОСОБА_5 ; особисту поруку неможливо застосувати, оскільки на даний час жодна особа, яка б заслуговувала на довіру, із відповідною заявою не зверталась; заставу, як основний запобіжний захід, неможливо застосувати через те, що ОСОБА_5 ніде не працює, а також органу досудового розслідування не відомий його фінансовий стан. Наведене дає підстави вважати, що вказаний запобіжний захід не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного. Домашній арешт неможливо застосувати, оскільки ОСОБА_5 усвідомлює, що він підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який його може бути покарано до позбавлення волі на строк від 7 до 9 років, у зв`язку з чим може виїхати з місця постійного проживання та за межі України. Отже бльш м`які запобіжні заходи ніж тримання під вартою не зможуть запобігти настанню вказаних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, тому з врахуванням цього слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого у АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2 , громадянина України, українця, з середньою освітою, не працює, неодруженого, не судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів з моменту винесення ухвали про застосування запобіжного заходу.

Прокурор ОСОБА_3 та слідчий ОСОБА_12 в судовому засіданні підтримали клопотання, просять таке задовольнити, оскільки обрання найсуворішого запобіжного заходу мотивоване наявними ризиками, які зазначені у клопотанні. Отже, на їх думку, застосування інших більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного та не дасть змогу запобігти зазначеним ризикам та виконання покладених на нього процесуальних обов`язків.

Захисник ОСОБА_6 заперечив проти обрання щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та вважає за необхідне застосувати до підозрюваного більш м`який запобіжний захід, оскільки матеріальний стан підозрюваного є важким, 18 січня 2022 у нього народилася дитина, він не заперечує своєї причетності до вказаного правопорушення та зобов`язується з`являтися на всі виклики слідчого й суду та не перешкоджатиме встановленню істини у даному кримінальному провадженні.

Підозрюваний ОСОБА_5 заперечив щодо клопотання органу досудового розслідування, пояснив, що не перешкоджав і не перешкоджатиме встановленню істини й не уникатиме досудового слідства й суду. Не заперечує щодо обрання запобіжного заходу щодо нього, але іншого, більш м`якого, ніж тримання під вартою.

Заслухавши учасників кримінального провадження, слідчий суддя приходить до такого висновку.

Відповідно до ст. 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканість.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Так, згідно з положенням статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, в кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Згідно зі статтею 5 п. 1 підпункт «с» Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Відповідно до ст. 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканість.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов`язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Згідно з ч. 1 та п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що у провадженні СВ Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області перебуває кримінальне провадження № 12023071140000021 від 14.01.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, де виклад обставин такий: відповідно до рапорту, що надійшов до СКП Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області громадянин ОСОБА_13 збуває на території Рахівського району наркотичні засоби та психотропні речовини.

Крім того, з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що у провадженні СВ Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області перебуває кримінальне провадження № 12023071140000021 від 27.02.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, де виклад обставин такий: ЄО №1066. Під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12023071140000021 від 14.01.2023, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, встановлено, що громадянин ОСОБА_5 повторно збув наркотичний засіб «марихуану», вагою близько 10 г. Вказана подія відбулася за адресою: АДРЕСА_3 .

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в порядку ст. ст. 276-278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, тобто незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, вчинене повторно, якщо предметом таких дій були особливо небезпечні наркотичні засоби.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 307 КК України відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України належить до категорії тяжких злочинів.

Щодо існування обставин, які дають підстави для обґрунтованої підозри про вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення.

Поняття «обґрунтована підозра» у практиці Європейського суду з прав людини передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин (рішення «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» та «Нечипорук та Йонкало проти України»).

У судовому засіданні досліджені документи, надані стороною обвинувачення в обґрунтування повідомленої ОСОБА_5 підозри, а саме протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 18.01.2023; протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 16.02.2023; протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 16.06.2023; протокол допиту свідка ОСОБА_11 від 27.02.2023; протокол добровільної видачі наркотичних засобів та речовин від 16.02.2023, протокол огляду місця події від 27.02.2023, висновок експерта №СЕ-19/107-23/1838-НЗПРАП від 23.02.2023, протокол огляду грошових коштів від 27.02.2023; протокол добровільної видачі наркотичних засобів та речовин від 27.02.2023, якими підтверджується дане клопотання.

Досліджені документи свідчать про те, що дійсно міг мати місце факт незаконного придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, вчинене повторно, й предметом таких дій були особливо небезпечні наркотичні засоби, а також дають підстави для висновку щодо можливої причетності ОСОБА_5 до цих дій, які органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 307 КК України.

Описана у клопотанні фабула у сукупності з наданими стороною обвинувачення матеріалами кримінального провадження, дають підстави вважати, що повідомлена ОСОБА_5 підозра, станом на час розгляду даного клопотання, відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», відображеним зокрема у п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», згідно з яким «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182).

Необхідно зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою (за стандартом обґрунтованої підозри).

Отже, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, яке є тяжким злочином та за яке передбачено покарання - позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 суд враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу та особисту недоторканість можливе лише у передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з врахуванням низки відповідних факторів, які можуть підтверджувати існування таких ризиків, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може слугувати підставою для запобіжного ув`язнення.

В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного (обвинуваченого), а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Щодо ризиків кримінального провадження:

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу (в тому числі у виді тримання під вартою) є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам кримінального провадження. Такі ризики закон пов`язує зі спробами переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певний ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високий ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на слідчого, прокурора обов`язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.

Заявлені слідчим ризики, передбачені 1, 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України заслуговують на увагу, з огляду на таке.

Наявність ризику переховуватись від органів досудового розслідування та суду, обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 , усвідомлює, що у разі визнання його винним у вчиненні даного кримінального правопорушення, його може бути покарано до позбавлення волі на строк від 6 до 10 років. Крім цього, ОСОБА_5 , має незначні соціальні зв`язки, зокрема не має постійного місця роботи. Тому наявні достатні та обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_5 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду.

Ризик того, що ОСОБА_5 може знищити, сховати або спотворити якусь річ або документи, які мають істотне значення для встановлення всіх обставин кримінального правопорушення, обґрунтовуються тим, що досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, та на даний час не вилучено усі грошові кошти, які надавались ОСОБА_5 при оперативній закупівлі.

Ризик вчинення інших злочинів обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 не має постійного місця роботи та джерела доходів, був підозрюваним в іншому кримінальному провадженні, яке розглядалося Тячівським районним судом Закарпатської області (вирок на даний час не набрав законної сили, оскільки оскаржується в апеляційному порядку) та підозрюється у вчиненні протягом короткого проміжку часу двох нових злочинів, у зв`язку з чим є підстави вважати, що він може вчинити нове кримінальне правопорушення.

Наявність обґрунтованої підозри у сукупності з ризиками кримінального провадження дають слідчому судді процесуальні підстави для застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 ,однак слідчий суддя не погоджується з твердженням органу досудового розслідування про те, що інший запобіжний захід не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Відповідно до ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Слідчий суддя, з урахуванням того, що ОСОБА_5 за місцем проживання негативно не характеризується, на даний час є особою не судимою, має на своєму утриманні дружину та малолітнього сина ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_3, яких має забезпечувати, оскільки дружина ніде не працює й здійснює догляд за дитиною, отже запобіжний захід у вигляді домашнього арешту зможе запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам, зазначеним вище, тому клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу необхідно задовольнити частково застосувавши до останнього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний період доби з 22.00 год до 06 години, з метою надання підозрюваному можливості працювати, допомагати родині здійснювати належний догляд за малолітнім сином.

Також слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, у зв`язку з обранням відносно підозрюваного запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, і доведеністю слідчим та прокурором наявності обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, зобов`язати ОСОБА_5 прибувати за кожною вимогою до слідчого та суду, а також не відлучатися з місця проживання в нічний час доби з 22.00 год по 06.00 год інші обов`язки.

Відповідно до ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Керуючись ст. 5 п. 1 підпункт «с» Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини, ст. 29 Конституції України, ст. ст. 176, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 395 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ :

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого у АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2 , громадянина України, українця, з середньою освітою, не працює, неодруженого, не судимого, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний період доби з 22.00 години до 06.00 години на строк з 01 березня 2023 року до 01 травня 2023 із застосуванням електронного засобу контролю.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 такі обов`язки:

1) прибувати до слідчого відділення Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області за першою вимогою;

2) не залишати з період доби з 22.00 години до 06.00 години місце постійного проживання - АДРЕСА_2 без дозволу слідчого, прокурора, або суду.

3) повідомляти слідчого прокурора, чи суд про зміну свого місця проживання;

4) утримуватися від спілкування з можливими свідками даного кримінального провадження;

5) носити електронний засіб контролю.

Термін дії ухвали - до 01 травня 2023 року й до цього часу та ОСОБА_5 покладаються вказані обов`язки.

Копію ухвали направити для виконання до Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області.

Роз`яснити ОСОБА_5 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за їх поведінкою, мають право з`являтися в житло, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на них зобов`язань.

Копію ухвали вручити обвинуваченим, захиснику, прокурору.

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Слідчий суддя : ОСОБА_1