Ухвала суду № 10930375, 10.06.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. КиївК-2236/07

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Рибченка А.О.,

при секретарі: Шкляр А.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ТОВ «Магнат»на постанову Господарського суду Львівської області від 13.06.2006 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 06.12.2006 року по справі № 5/581-19/109А за позовом ТОВ «Магнат»до ДПІ у Личаківському районі м. Львова про скасування податкового повідомлення-рішення.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Львівської області від 13.06.2006 року позовні вимоги ТОВ «Магнат»до ДПІ у Личаківському районі м. Львова про скасування податкового повідомлення-рішення задоволено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 06.12.2006 року, постанова суду першої інстанції скасована та винесена нова про відмову в задоволені позову.

Не погоджуючись з останнім судовим рішенням, позивач 23.01.2007 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 31.07.2008 року прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі ТОВ «Магнат»просить скасувати судові рішення та закрити провадження у справі посилаючись на положення Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а судові рішення без змін з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами проведеної працівниками ДПІ у Личаківському районі м. Львова планової документальної перевірки з питань дотримання ТОВ «Магнат»податкового та валютного законодавства України за період з 01.04.2004р. по 30.06.2005р. було складено акт за №289/23-2/23883373 від 20.10.2005р., яким встановлено порушення позивачем вимог п.п.1.22.1 п.1.22 ст.1 та п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та допущено заниження скоригованого валового доходу підприємства в третьому кварталі 2004р. на суму 170000 грн.

На підставі акта та за результатами розгляду скарг товариства відповідачем 31.10.2005 року було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення №0002882300/0/19121, яким донараховано суму податкового зобовязання, з податку на прибуток у розмірі 42500,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 21250,00 грн.

На підставі доказів, досліджених з дотриманням норм процесуального права, судом апеляційної інстанції було встановлено, що згідно змін та доповнень до статуту ТОВ «Магнат»зареєстрованих у відділі реєстрації та ліцензування управління промисловості та підприємництва Львівської міської Ради 31.07.2003р. №10061 вирішено, що Статутний фонд ТОВ «Магнат»повинен становити 530000 грн. та повинен був вноситись засновниками ОСОБА_1. та ОСОБА_2. у рівних частинах. Відповідно 31.07.2003р. вирішено збільшити статутний фонд на 200000 грн. (по 100 тис. кожен з учасників).

Згідно прихідних касових ордерів за № 19, №21 та № 22 від 18.08.2004р., 26.08.2004р. та 27.08.2004р. відповідно в касу підприємства оприбутковано загальну суму 170000,00 грн. як внесок в статутний фонд від ОСОБА_2. (співзасновник товариства).

Статтею 16 Закону України «Про господарські товариства»передбачено право товариства змінювати (збільшувати або зменшувати) розмір статутного фонду. Збільшення статутного фонду може бути здійснено лише після внесення повністю всіма учасниками своїх вкладів (оплати акцій), крім випадків, передбачених цим Законом.

Рішення товариства про зміни розміру статутного фонду набирає чинності з дня внесення цих змін до державного реєстру.

Враховуючи, що 31.07.2003 року збільшено розмір статутного фонду на 200000,00 грн., то відповідно попередній розмір статутного фонду сформовано, а відтак, у ОСОБА_2. були відсутні правові підстави для внесення частки в розмірі 170000,00 грн..

Надані апеляційному суду для огляду оригінали первинних документів дали суду підстави для висновку про неможливість стверджувати, що кошти у розмірі 170000,00 грн. були отримані саме від засновника ТОВ «Магнат» ОСОБА_2 і саме як внесок у статутний фонд товариства.

Частиною 2 статті 52 Закону України «Про господарські товариства»встановлено, що внесення до статутного фонду грошей підтверджується документами, виданими банківською установою.

Наданий позивачем на підтвердження своїх доводів лист ЛРУ АТ «Індустріально-експортний банк»за № 22-13/127 від 18.05.2006р. свідчить про поповнення статутного фонду товариства співвласником підприємства ОСОБА_1. 25.03.2004р., 29.03.2004р. та 30.03.2004р. на загальну суму 180000,00 грн., а також підтверджує висновки податкового органу про сформованість статутного фонду позивача станом на 01.04.2004р.

На підставі встановлених у справі обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо правомірності визначення податковим органом оприбуткованої в касі підприємства готівки як безповоротної фінансової допомоги.

Згідно визначення, наведеного в п.п.1.22.1 п.1.22 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», безповоротна фінансова допомога це, зокрема, сума коштів, передана платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій і субсидій), або без укладання таких угод.

Відповідно до п.4.1 ст.4 цього Закону валовий доход це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Валовий доход включає, крім іншого, доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України «Про списання вартості несплачених обсягів природного газу»(п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 зазначеного Закону).

З огляду на зазначене колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком апеляційного суду щодо відсутності підстав для задоволення вимог позивача скасування податкового повідомлення-рішення № 0002882300/0/19121 від 31.10.2005р., яким донараховано суму податкового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 42500,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 21250,00 грн.

Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що судом не допущено порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.210, 211, 220, 221, 224, 231 та ч.5 ст.254 КАС України, колегія

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу ТОВ «Магнат»залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 06.12.2006 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Головуючий:/підпис/________Т.М. Шипуліна

Судді:/підписи/________Л.І. Бившева

________М.І Костенко

________Н.Є. Маринчак

________А.О. Рибченко Суддя Т.М. Шипуліна