Рішення № 109300733, 24.02.2023, Крижопільський районний суд Вінницької області

2/134/89/2023

Справа № 134/103/23

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

24 лютого 2023 року Крижопільський районний суд

Вінницької області

в складі: головуючого-судді: Зарічанського В.Г.

з участю секретаря: Балух О.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в смт. Крижопіль цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕНТУС УКРАЇНА" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позов мотивований тим, що ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» має статус небанківської фінансової установи, внесене до Державного реєстру фінансових установ як фінансова компанія Розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг №426 від 28.02.2017. Товариством отримано Свідоцтво про реєстрацію фінансової установи серії ФК №870 від 28.02.2017 та Розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг №756 від 28.03.2017. Товариству видано ліцензію на здійснення діяльності з надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту. Вся процедура укладення з Товариством Договору про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах споживчого кредиту, відбувається відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема, але не виключно доЗаконів України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», «;Про електронну комерцію», «;Про електронні документи та електронний документообіг»та Правил надання коштів у позику, в тому числі й на умовах фінансового кредиту ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», які розміщені на сайті Товариства: (https://creditplus.ua) та проходить в онлайн-режимі. Приймаючи умови Договору, Клієнт підтверджує, що він ознайомлений з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно їх дотримуватися. Так, між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 15.10.2019 було укладено Договір №1386021 про надання споживчого кредиту, відповідно до умов якого Товариство надано Відповідачу кошти в розмірі 10000,00 грн. на умовах встановлених Договором, а саме: Товариство надало Споживачу кредит у гривні, а Споживач зобов`язався одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Даний Договір було укладено в електронній формі, шляхом створення (формування) електронних документів. Таким чином, після укладення кредитного договору у електронній формі ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» надало Клієнту кредит шляхом безготівкового перерахування коштів через Платіжного провайдера на банківську картку Клієнта, про що останній був повідомлений відповідним інформативним повідомленням. ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» надає ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» послуги з переказу грошових коштів відповідно до умов Договору про організацію переказу грошових коштів № ВП-200417-1, укладеного між ними 20.04.2017. Переказ коштів, виданих в рамках Кредитного договору було здійснено 15.10.2019 шляхом перерахування на банківську картку Клієнта № НОМЕР_1 , відкриту в АТ «ПриватБанк», яку останнім вказано особисто в заяві на отримання Кредиту та підтверджується копією Інформаційної довідки платіжного провайдера ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» №6101-ВП від 06.01.2023. Таким чином, Товариством належним чином виконано зобов`язання, які встановлені умовами Договору. Так, відповідно до Кредитного договору, сторони погодили істотні умови договору, а саме: сума кредиту - 10000 грн.; строк договору - 30 днів; процентна ставка: знижена процентна ставка становить 1,53% від суми позики за кожен день користування позикою (558,45% річних) у межах строку надання позики, зазначеного в пункті 1.2 цього договору; стандартна процентна ставка становить 1,80 % від суми позики за кожний день користування позикою (657,00% річних). У зв`язку із неодноразовим здійсненням продовження відповідачем строку користування кредитом (п. 1,6, п. 1,7 договору)шляхом сплати коштів, а саме 15.12.2019 та 15.12.2019, застосування зниженої процентної ставки було відмінено та нарахування процентів з 16.11.2019, здійснювалось за стандартною процентною ставкою. Проте Відповідачем не було належним чином виконано зобов`язання, а саме: не повернуто кошти в строк та на умовах, встановлених Кредитним договором, а також не сплачено проценти за користування кредитними коштами. Так, на момент подання позовної заяви відповідач має заборгованість перед позивачем ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» у розмірі 30960,00 грн., яка складається з: 10000,00 грн. - заборгованість за кредитом (тіло кредиту); 20960,00 грн. - сума заборгованості по несплаченими відсотками за користування кредитними коштами. Нарахування процентів здійснено відповідно до п. 1.3.3 Договору. Заходи досудового врегулювання спору, а саме: інформування Відповідача шляхом телефонних дзвінків та SMS-повідомлень, виявилися безрезультатними, тому Позивач звернувся з цим позовом до суду. На підставі вищевикладеного, Позивач просить суд: стягнути з відповідача на користь ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» заборгованість за Договором № 1386021 про надання споживчого кредиту від 15.10.2019 у сумі 30960,00 грн., а також сплачений судовий збір у розмірі 2684,00 грн. Ухвалою Крижопільського районного суду Вінницької області від 25.01.2023 відкрите спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) осіб з роз`ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема, щодо надання у визначені строки сторонами заяв по суті справи. Вказану ухвалу разом з позовною заявою із додатками було надіслано за адресою місця реєстрації Відповідача. 21.02.2023 представником відповідача адвокатом Клюєвою І.С. на адресу суду було надіслано письмовий відзив на позовну заяву з доказами направлення його копії з доданими матеріалами на адресу Позивача. Так, у відзиві Відповідач зазначає, що договір, як вказує позивач, було укладено в електронному вигляді за допомогою одноразового ідентифікатора у порядку положень Закону України «Про електронну комерцію». Укладений договорупозики міжсторонами звикористанням електронногопідпису одноразовимідентифікатором у даному випадку не підтверджується.

Більш того, відповідно до Повідомлення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 13 лютого 2019 року, належних доказом підтвердження укладення фінансовою установою зі споживачем електронного договору може бути посвідчена керівником фінансової установи роздруківка інформації з електронного файлу, що визначає послідовні дії учасників електронної комерції (фінансової установи та споживача) в ІТС, якою зафіксовано чітку послідовність (хронологію) всіх й фінансової установи та споживача щодо укладання електронного договору в інформаційно - телекомунікаційній системі, яку фінансова установа використовує для укладення електронних договорів.

Проте, позивач, як було вказано вище, належних та допустимих доказів, у яких було б зафіксовано чітку послідовність (хронологію) всіх дій фінансової установи та споживача щодо укладання електронного договору в інформаційно-телекомунікаційній системі, яку фінансова установа використовує для укладення електронних договорів надано не було. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками ( ч. 1 ст. 1046 ЦК України).

За приписами ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладання договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший ц ю : т. : б посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до пункту 1.3 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, що затверджена постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 №22, встановлено, що вимоги цієї Інструкції поширюються на всіх учасників безготівкових розрахунків, а також на стягувачів та обов`язкові для виконання ними.

Відповідно до пункту 1.13 вказаної Інструкції, під час здійснення розрахунків можуть застосовуватись розрахункові документи на паперових носіях та в електронному вигляді. Ця Інструкція встановлює правила використання під час здійснення розрахункових операцій таких , видів платіжних .інструментів: меморіального ордер.; платіжного доручення; платіжної вимоги-доручення; платіжної вимоги; розрахункового чека; інкасового доручення (розпорядження).

Згідно із пунктом 2.14 Інструкції банк платника на всіх примірниках прийнятих розрахункових документів і на реєстрах обов`язково заповнює реквізити «Дата надходження» і «Дата виконання», а банк стягувана - «Дата надходження в банк стягувана» (якщо ці реквізити передбачені формою документа), засвідчуючи їх підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку. На документах, прийнятих банком після закінчення операційного часу, крім того, ставиться штамп «Вечірня».

Таким чином, належним та достовірним доказом проведення безготівкового розрахунку є відповідний платіжний документ, передбачений положеннями Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, шо затверджена постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 №22. заповнений відповідно до вимог цього нормативного документу, та який містить відповідні відмітки про виконання цього платіжного документа банком платника та Закону України «Про платіжні системи та перекази коштів України».

А тому, з урахуванням такого, лист ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» № 6101-ВП від 06.01.2023 р. не є належним і достовірним доказом того факту, що відповідач дійсно отримав позику, і, відповідно, що договір позики є укладеним.

У вказаному листі не вказано номер рахунку на який було перераховано грошові кошти та не вказано хто є отримувачем грошових коштів.

Отже, позивачем на підтвердження своїх вимог не надано належним та допустимих доказів (письмових та/або електронних) перерахування грошових коштів на користь відповідача, які б відповідали вимогам процесуального закону таположенням Інструкціїпро безготівковірозрахунки вУкраїні внаціональній валюті,що затвердженапостановою ПравлінняНаціонального банку України від 21.01.2004 № 22 та Закону України «Про платіжні системи та перекази коштів України».

Крім того, позивачем неправомірно нараховано проценти за договором.

З аналізувищезазначених нормматеріального праваслідує,що післяспливу визначеногодоговором строкукредитування чиу разіпред`явленнядо позичальникавимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Зазначена правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах: від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 4-154цс18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18).

Таким чином, позикодавець, відповідно до статті 1048 ЦК України має право стягнути заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування, тобто до

13.11.2019року. Після закінчення строку його дії у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти.

В порушення норм чинного законодавства позивачем нараховано проценти після спливу визначеного договором строку кредитування, а саме нараховано проценти за період з 16.11.2019 по 13.04.2019 в сумі 26280,00 грн.

16.11.2019

Отже, вимоги про стягнення процентів нарахованих після 13.11.2019 р. задоволенню не підлягають.

Крім того, нарахований позивачем розмір відсотків є явно неспівмірним з сумою основного боргу, становить надмірний та невиправданий майновий тягар для відповідача, порушує принципи добросовісності та розумності.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18.03.2020 р. по справі № 902'4-17/1 дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справо які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.

Отже, навіть за умови наявності підстав для задоволення позову відсотки мають бути зменшені. Просить відмовити у задоволенні позову ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позивач заперечення на на відзив не подав. В судове засідання позивач не з`явився, надіслав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити. Представник відповідача в судове засідання не з`явилася, надіслала суду заяву про розгляд справи у їхню з відповідачем відсутність. Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі як що відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Дослідивши наявні в матеріалах цивільної справи докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав. За змістом статей 626,628ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно достатті 6 ЦК Українисторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України). Частиною першою статті 638ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України). Нормою статті 639ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статт і 205,207 ЦК України). Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19. Організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні визначені Законом України «Про електронну комерцію», який встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції. Відповідно до статті 3цього Закону електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною 6 цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»). Частиною 5 статті 11Закону України«Про електроннукомерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним. Відповідно до статті 12 указаного Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. За умовами Договору його невід`ємною частиною є Правила надання коштів у позику, в тому числі й на умовах фінансового кредиту ТОВ «Авентус Україна», які розміщені на сайті Товариства за посиланням, наведеним у договорі. Уклавши цей договір, клієнт підтверджує, що він ознайомлений з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно їх дотримуватись. Вказані правила є публічною пропозицією (офертою), у розумінні статей 641,644 ЦК України, на укладення договору кредиту, та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору. Порядок укладення договорів, визначений розділом 5 Правил надання коштів у позику, передбачає ряд послідовних двосторонніх дій (таких як реєстрація клієнтом на веб-сайті Товариства із зазначенням особистих засобів зв`язку, ознайомлення з Правилами; направлення Товариством за вказаними клієнтом засобами зв`язку коду (одноразового ідентифікатора), який клієнт має ввести на сайті; підтвердження клієнтом, що одноразовий ідентифікатор є його електронним підписом; реєстрація банківських рахунків для перерахування коштів та погашення позик; пропозиція Товариством клієнту укласти електронний договір; прийняття клієнтом указаної пропозиції шляхом натискання кнопки «Погоджуюсь/Согласен» у особистому кабінеті; надіслання йому Товариством засобами зв`язку Одноразового ідентифікатора у вигляді коду; введення клієнтом на сайті отриманого від Товариства коду, чим направляє Товариству електронне повідомлення про прийняття пропозиції, після чого договір вважається укладеним). Без здійснення всіх цих дій між відповідачем та ТОВ «Авентус Україна» Договір не був би укладений.

Судом встановлено, що 15.10.2019 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 1386021 про надання коштів у позику на умовах споживчого кредиту (а.с. 10-11), згідно якого відповідачу було надано кошти в розмірі 10000 грн. строком на 30 днів за зниженою процентною ставкою в розмірі 1,53% за день користування позикою. Даний договір відповідачем підписано електронним підписом 15.10.2019 та на рахунок відповідача переказано кошти в сумі 10000 грн. в цей же день (а.с. 27-29). 12.11.2019 відповідачем сплачено позивачу 1000 грн., а 14.11.2019 сплачено 3690 грн. процентів за користування позикою (а.с. 20), суму позики не повернув. Здійснивши дані платежі відповідач ініціював продовження користуванням позикою за стандартною процентною ставкою 1,8% за день користування кредитом, що відповідає положенням п. 1,6 Договору. Разом з тим п. 3.6.2 Договору визначено, що за користування позикою за стандартною процентною ставкою нарахування процентів не може становити більш ніж до 90 (дев`яностого) дня прострочення. Виходячи з цього, судом зроблено розрахунок, що проценти за стандартною процентною ставкою не можуть бути більші ніж 16200 грн. (10000 грн. *90днів * 1,80%). Враховуючи, що відповідачем за користування стандартною процентною ставкою сплачено 15.12.2019 5400,00 грн., тому сума процентів за користування позикою має бути зменшено на 5400,00 грн. і становить 10800 грн. Крім того, суд стягує з відповідача суму взятої та не повернутої позики в розмірі 10000,00 грн. В решті вимог позивача слід відмовити, оскільки такі вимоги не ґрунтуються на умовах Договору. Крім того, суд стягує з відповідача судовий збір пропорційно до задоволених вимог в розмірі 11798,00 грн. На підставі викладеного та керуючись ст. ст.15, 16, 509, 525, 526, 530, 532, 536, 612, 615, 625, 1048, 1054, 1055 ЦК України, ст. ст.4,76-81,89,141,263-265 ЦПК України, В И Р І Ш И В : Позов задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (ІПН НОМЕР_2 ) зареєстрованого за адресою1- АДРЕСА_1 на користь ТОВ «Авентус Україна» (код ЄДРПОУ 41078230, місцезнаходження: 03062, м. Київ, пр-т. Перемоги, 90 А) заборгованість за Договором № 1386021 від 15.10.2019 в сумі по кредиту в сумі 20800 (двадцять тисяч вісімсот) гривень. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (ІПН НОМЕР_2 ) зареєстрованого за адресою1- АДРЕСА_1 на користь ТОВ «Авентус Україна» (код ЄДРПОУ 41078230, місцезнаходження: 03062, м. Київ, пр-т. Перемоги, 90 А) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1798 (одна тисяча сімсот дев`яносто вісім) гривень. Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його отримання. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Найменування сторін: ПозивачТовариство з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна», код ЄДРПОУ 41078230, місцезнаходження: 03062, м.Київ, просп. Перемоги, 90-А. Відповідач ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстрований АДРЕСА_2 . Суддя: