Ухвала суду № 10930004, 10.08.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 16/6 (2-а-15039/08) Головуючий у 1-й інстанції: Кишинський М.І.

Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

"10" серпня 2010 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Глущенко Я.Б.,

суддів Коротких А.Ю., Федорової Г.Г.,

при секретарі Дерлі І.І.,

за участю:

представника позивача Бондарчука Д.О.,

представника відповідача Терлецької А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Комунального підприємства «Служба єдиного замовника житлово-комунальних послуг»Оболонського району у м. Києві до Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення та зобовязання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 квітня 2009 року,

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2008 року позивач звернувся у суд з позовом, в якому просив визнати недійсним податкове повідомлення-рішення відповідача № 0000782306/0 від 13.10.2008 року та зобовязати відповідача надати його позивачу у встановленому порядку.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 квітня 2009 року позов задоволено частково. Визнано недійсним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000782306/0 від 13.10.2008 року. В решті вимог відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Так, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем обґрунтовано включено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість в розмірі 518420,84 грн., сплачену ним у вартості послуг водопостачання та водовідведення ТОВ «Торг Лайн Сервіс».

З такими висновками суду не можна не погодитися.

Колегією суддів встановлено, що працівниками ДПІ у Оболонському районі м. Києва проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання податкового законодавства при взаємовідносинах з платником податків ТОВ «Торг Лайн Сервіс»та ВАТ «АК «Київводоканал»за період з 01.05.2007 року по 31.07.2007 року, з 01.09.2007 року по 31.01.2008 року, з 01.03.2008 року по 31.03.2008 року, за наслідками якої складено акт від 02.10.2008 року № 581-23-6-05757498.

В ході перевірки податковою інспекцією виявлені порушення позивачем приписів пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого ним в перевіряємому періоді занижено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість на 518420,84 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем 13.10.2008 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000782306/0, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість за основним платежем 518420,84 грн. та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 259210,42 грн.

Обговорюючи питання щодо правомірності прийняття оспорюваного позивачем податкового повідомлення-рішення судова колегія зважає на таке.

12 травня 1999 року між позивачем (Абонент) та ВАТ «АК «Київводоканал»(яке є правонаступником ДКО «Київводоканал») (Постачальник) укладено договір на послуги водопостачання та водовідведення № 6717/2-12, за яким постачальник зобовязується забезпечити абоненту постачання питної води та прийняти від абонента каналізаційні стоки, а абонент сплатити за зазначені послуги.

В результаті отримання вищенаведених послуг та внаслідок невиконання позивачем своїх зобовязань перед ВАТ «АК «Київводоканал»за договором від 12.05.1999 року станом на 01.03.2007 року виникла заборгованість в загальному розмірі 44903300 грн.

Згідно вимог пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі Закон № 168/97-вр) об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю).

Відтак, операція з поставки послуг по водопостачанню та водовідведенню є обєктом оподаткування.

З метою стягнення заборгованості за надані послуги 20.04.2007 року ВАТ «АК «Київводоканал»уклало договір доручення з ТОВ «Торг Лайн Сервис», за яким останньому доручено вчиняти будь-які дії, передбачені чинним законодавством України, направлені на отримання від позивача суми заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення.

В свою чергу, ТОВ «Торг Лайн Сервис»(повірений) 10.05.2007 року уклало з позивачем (боржник) договір про впорядкування платежів, яким встановлювався порядок розрахунків, вказаних в графіку погашення заборгованості, при цьому кошти в межах зазначеного договору сплачуються боржником на рахунок повіреного і не є власністю останнього, а в подальшому перераховуються на банківський рахунок ВАТ «АТ «Київводоканал».

Тобто, за змістом вказаних угод фактично відбувається сплата позивачем заборгованості з послуг по водопостачанню та водовідведенню, наданих йому ВАТ «АТ «Київводоканал», а роль ТОВ «Торг Лайн Сервис»полягає лише в сприянні погашенню цієї заборгованості.

Так, за правилами п. 4.7 Закону № 168/97-вр у випадках коли платник податку здійснює діяльність з поставки товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого платника податку (далі - комісіонера) здійснювати поставку товарів від імені та за дорученням іншої особи (далі - комітента) без передання права власності на такі товари, базою оподаткування є продажна вартість цих товарів, визначена у порядку, встановленому цим Законом. Датою збільшення податкових зобов'язань комісіонера є дата, визначена за правилами, встановленими пунктом 7.3 цього Закону, а датою збільшення суми податкового кредиту комісіонера є дата перерахування коштів на користь комітента або поставки останньому інших видів компенсації вартості зазначених товарів. При цьому датою збільшення податкових зобов'язань комітента є дата отримання коштів або інших видів компенсації вартості товарів від комісіонера.

Відтак, наслідком сплати позивачем коштів за послуги, фактично надані ВАТ «АТ «Київводоканал», і їх первісне зарахування на рахунок ТОВ «Торг Лайн Сервис»є збільшення податкового зобовязання останнього. При цьому податкове зобовязання ВАТ «АТ «Київводоканал»збільшується за наслідком отримання коштів від ТОВ «Торг Лайн Сервис».

За нормами пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-вр платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну.

А тому, оскільки первісне зарахування коштів відбулося на рахунок ТОВ «Торг Лайн Сервис», яке виступало від імені ВАТ «АТ «Київводоканал», то і податкові накладні видані ним правомірно.

З акту перевірки убачається, що позивачем на момент перевірки було надано податкові накладні, податок на додану вартість за якими складає 518420,84 грн.

Підпунктом 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону № 168/97-вр встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідач, як на одну з підстав своїх заперечень, посилається на ту обставину, що в податкових накладних умовою поставки визначено договір про впорядкування платежів від 10.05.2007 року. Між тим, вищенаведений договір не є самостійним, оскільки укладений на виконання договору доручення від 20.04.2007 року, який в свою чергу покликаний на виконання договору на водопостачання та водовідведення від 12.05.1999 року.

Разом з тим, незначні недоліки в заповненні податкових накладних не є підставою для висновку про неправомірність віднесення понесених покупцем витрат до податкового кредиту та про обґрунтованість рішення податкової інспекції щодо нарахування фінансових санкцій. Згідно з абзацом другим підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-вр підставою для відповідальності платника податку є не підтвердження сум податку, включеного до податкового кредиту, на момент перевірки платника податку. При цьому відповідальність за правильність виписування податкової накладної не покладається на покупця.

Зокрема, податковий кредит покупця вважається підтвердженим податковими накладними, незважаючи на те, що такі накладні могли мати незначні недоліки в заповненні, за умови, що вони не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка видала податкову накладну, містять, зокрема, відомості про придбані товари (роботи, послуги), їх вартість, дату здійснення операції та відповідну суму податку на додану вартість.

З врахуванням викладених обставин справи, колегія суддів вважає, що податкові накладні, досліджені податковою інспекцією під час перевірки, є належними доказами, які в розумінні Закону № 168/97-вр посвідчують право позивача на отримання податкового кредиту.

Таким чином, відповідач безпідставно визначив позивачу податкове зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 518420,84 грн. та застосував фінансові санкції в розмірі 259210,42 грн., відтак суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог.

Отже, доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 квітня 2009 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Глущенко Я.Б. суддя Коротких А.Ю. суддя Федорова Г.Г. Повний текст ухвали складений 16 серпня 2010 року.