Ухвала суду № 10929946, 09.07.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Бєломєстнов О.Ю.

Суддя-доповідач - Геращенко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2010 року справа №2а-14134/09/0570

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Геращенка І.В.

суддів Арабей Т.Г., Міронової Г.М.

при секретарі судового засідання Літвіновій Л.О.

за участю представників сторін:

від позивача не з'явились

від відповідача Гришона М.М. довір. від 11.12.2009 року № 66

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Альянс Омега Трейд”

на постанову Донецького окружного адміністративного суду

від 01.12.2009 року

у справі № 2а-14134/09/0570

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Альянс Омега Трейд”

до відповідача Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька

про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Альянс Омега Трейд” звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька про визнання недійсними податкового повідомлення рішення від 18.08.2009 року № 0002072340/0-22531/10/23-213 про визначення суми податкового зобовязання по податку на додану вартість в сумі 256252 грн. 50 коп., в тому числі основний платіж в сумі 170835 грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 85417 грн. 50 коп., та податкового повідомлення рішення від 18.08.2009 року № 0002062340/0-21532/10/23-213 про визначення суми податкового зобовязання по податку на прибуток в сумі 320310 грн. 93 коп., в тому числі основний платіж в сумі 213540 грн. 62 коп. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 106770 грн. 31 коп.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 01.12.2009 року у справі № 2а-14134/09/0570 (суддя Бєломєстнов О.Ю.) в задоволені позовної заяви відмовлено.

Позивачем подана апеляційна скарга, в якій вона просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким позовну заяву задовольнити.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує невірним застосуванням норм процесуального та матеріального права.

Вважає, що в постанові суду неповно відображені усі обставини справи, які мають значення для вирішення спору, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Зазначає, що він не є пов'язаною особою в розумінні Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

Вказує на безпідставність висновків відповідача про встановлення звичайної ціни за договорами оренди, оскільки податковому органу не надані повноваження щодо визначення рівня звичайної ціни.

Як встановлено судом першої інстанції, апеляційним судом та не заперечується сторонами у справі.

В основу повідомлень рішень, які оскаржувались, покладений акт від 14.08.2009 року № 4879/23-2/33577540 про результати невиїзної перевірки з питань правильності визначення повноти нарахування податку на додану вартість та податку на прибуток при здійснені правовідносин з ПП “Дон монтаж 2007” за період з 01.10.2005 року по 30.09.2008 року.

За результатами перевірки ТОВ “Альянс Омега Трейд” інкримінувалось порушення вимог:

- п.п. 7.4.2 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, внаслідок чого занижений податок на прибуток на суму 213540 грн. 62 коп.;

- п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 “Про податок на додану вартість”, внаслідок чого занижений податок на додану вартість в сумі 170835 грн.

Як свідчать матеріали справи, ДПІ у Київському районі м. Донецька на підставі п. 1 ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” та згідно з планом-графіком проведення планових виїзних перевірок на січень 2009 року проведена планова виїзна перевірка з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ “Альянс-Омега-Трейд” за період з 01.10.05р. по 30.09.2008р.

В ході проведення планової документальної перевірки виявлені відносини ТОВ “Альянс-Омега-Трейд” з пов'язаними особами, у зв'язку з чим податковим органом надіслані запити про надання пояснень та їх документального підтвердження на адресу ПП “Донмонтаж-2007” від 27.01.2009 року № 981/23-2131 з питань взаємовідносин з ТОВ “Альянс-Омега-Трейд”, про проведення перевірки щодо підтвердження отриманих від платника податків ТОВ “Альянс-Омега-Трейд” відомостей стосовно відносин з СПД-ФО ОСОБА_3 від 20.02.2008 року № 1735/7/17/313.

Після отримання документів від ПП “Донмонтаж-2007”, яке знаходиться на обліку у ДПІ у Київському районі м. Донецька, складена довідка про результати документальної невиїзної перевірки ПП “Донмонтаж-2007” щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала відносини з платником податків ТОВ “Альянс-Омега-Трейд” від 26.03.2009р. № 1955/23-2/35151375.

ДПІ у Київському районі направила лист на адресу ТОВ “Альянс-Омега-Трейд” про надання пояснень та їх документального підтвердження щодо рівня визначення звичайних цін при віднесенні до складу валових витрат та податкового кредиту послуг суборенди від ПП “Донмонтаж-2007” від 22.05.2009 року № 14801/10/23-213, який отриманий товариством, але відповідь щодо обґрунтування рівня звичайних цін не надана.

Надалі ДПІ у Київському районі проведені невиїзні документальні перевірки по ланцюгу придбання послуг суборенди, про що складені довідка про результати документальної перевірки ТОВ “Спектр-96” щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ПП “Донмонтаж-2007” від 28.04.2009 року № 2725/23-2/24463928 та довідка про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ “Спектр-96” щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків СПД ФО ОСОБА_3 від 06.08.2009 року № 4778/23-2/24463928.

За результатами проведених заходів встановлено, що ТОВ “Альянс-Омега-Трейд” неправомірно віднесені до складу валових витрат та податкового кредиту суми, які перевищують рівень звичайних цін, за послуги суборенди, отриманої від пов'язаної особи ПП “Донмонтаж-2007”, чим порушені норми Законів України “Про оподаткування прибутку підприємств” та “Про податок на додану вартість”.

У зв'язку з вищевикладеними обставинами та керуючись п. 1 ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” ДПІ у Київському районі проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ “Апьянс-Омега-Трейд” з питань правових відносин з ТОВ “Донмонтаж-2007”.

Виконуючим обов'язки начальника ДПІ у Київському районі м. Донецька наданий дозвіл на проведення вказаної перевірки шляхом накладання резолюцї., що підтверджується доповідною запискою від 11.08.2009 року.

Директор ТОВ “Альянс-Омега-Трейд” 11.08.2009 року повідомлений про початок документальної невиїзної перевірки та запрошений до інспекції 14.08.2005 року на 15 годину для підписання акту перевірки, про що свідчить підпис ОСОБА_3 на повідомлені від 11.08.2009 року № 21743/10/23-213.

За результатами перевірки складений акт від 14.08.2009 року № 4879/23-2/33577540.

14.08.2009 року посадові особи ТОВ “Альянс-Омега-Трейд” до ДПІ у Київському районі м. Донецька не з'явились, про що складений акт нез'явлення платника податку для підписання акту перевірки від 14.08.2009 року № 2064/23-2.

Акт перевірки від 14.08.2009 року № 4879/23-2/33577540 та акт нез'явлення платника податку для підписання акту перевірки № 2064/23-2 від 14.08.2009 року надіслані товариству поштою 14.08.2009 року та отримані 19.08.2009 року ОСОБА_3, що підтверджується поштовим повідомленням від 14.08.2009 року.

Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції, 07.12.2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Спектр-96”, в особі ОСОБА_4, який є власником нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та суб'єктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_3 укладений договір оренди № 07/12-06.

Відповідно до даного договору в оренду останньому надане приміщення площею 580 кв.м. на період з 07.12.2006 року по 30.11.2007 року за ціною 10,1 грн. (з ПДВ) за 1 кв.м.

В подальшому 21.05.2007 року між тими ж сторонами укладена додаткова угода до договору, на підставі якої змінений розмір площі наданого в оренду приміщення на 755 кв.м.

Крім того, 01.12.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Спектр-96”, в особі ОСОБА_4, який є власником нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та Приватним підприємством “Донмонтаж-2007” в особі ОСОБА_3 укладений договір оренди приміщення площею 755 кв.м. за адресою м. Донецьк, пр. Ілліча,21-В № 01/12-2007 строком з 01.12.2007 року по 31.10.2010 року за ціною 15 грн. за І кв.м.

У свою чергу, 02.07.2007 року між Приватним підприємством “Донмонтаж-2007” в особі ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю “Альянс-Омега-Трейд” в особі заступника директора ОСОБА_5 укладений договір оренди приміщення площею 630 кв.м. за адресою м. Донецьк, пр. Ілліча,21-В № 2/07/07 строком на 11 місяців за ціною 124,4грн. (з ПДБ) за 1 кв.м.

У періоді, що перевірявся, правовідносини за договором від 02.07.2007 року склались між Товариством з обмеженою відповідатьністю “Альянс-Омега-Трейд” та Приватним підприємством “Донмонтаж-2007”.

Засновником та керівником останнього був ОСОБА_3, що підтверджується копією Статуту підприємства та не заперечується сторонами.

Одночасно ОСОБА_3 працював на посаді виконавчого директора ТОВ “Альянс-Омега -Трейд”, про що свідчить копія наказу від 01.07.2005 року № 1а, посадова інструкція від 15.09.2006 року, наявна у матеріалах справи низка довіреностей, у яких ОСОБА_3 зазначений як виконавчий директор.

При цьому, станом на дату укладання договору - 02.07.2007 року директор ТОВ “Альянс-Омега-Трейд” перебував у відпустці, що підтверджується письмовими поясненнями товариства від 01.12.2009 року.

На цей час функції виконавчого органу - директора здійснював ОСОБА_3, який діяв на підставі довіреності від 01.01.2007 року та довіреності від 28.08.2006 року.

Тобто, на момент укладення договору від 02.07.2007 року за відсутності керівника, його функції виконував ОСОБА_3, який відповідає ознакам посадової особи, яка мала право здійснювати юридично значущі дії від імені підприємства.

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом першої інстанції та апеляційним судом, в апеляційній скарзі вказується на порушення норм матеріального права, як вважає заявник апеляційної скарги, він не є пов'язаною особою в розумінні норм чинного законодавства.

Колегія суддів вважає такий висновок помилковим, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження податкових органів визначені Законом України “Про державну податкову службу в Україні” , ст. 10 визначено функції державних податкових інспекцій у тому числі щодо забезпечення обліку платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження податків, платежів.

Таким чином, відповідач у справі субєкт владних повноважень, на якого чинним законодавством покладені владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин.

Відповідно до ст. 11 Закону України “Про систему оподаткування” платники податку несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування відповідно до законів України.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги щодо того, що висновок суду першої інстанції про правомірність виводів відповідача про наявність пов'язаних осіб у спірних правовідносинах помилковий, з наступних підстав.

Відповідно до п. 1.26 ст. 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” пов'язана особа - особа, що відповідає будь-якій з наведених нижче ознак:

юридична особа, яка здійснює контроль над платником податку, або контролюється таким платником податку, або перебуває під спільним контролем з таким платником податку;

фізична особа або члени сім'ї фізичної особи, які здійснюють контроль над платником податку. Членами сім'ї фізичної особи вважаються її чоловік або дружина, прямі родичі (діти або батьки) як фізичної особи, так і її чоловіка або дружини, а також чоловік або дружина будь-якого прямого родича фізичної особи або її чоловіка (дружини);

посадова особа платника податку, уповноважена здійснювати від імені платника податку юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або зупинення правових відносин, а також члени її сім'ї.

Під здійсненням контролю слід розуміти володіння безпосередньо або через більшу кількість пов'язаних фізичних чи юридичних осіб найбільшою часткою (паєм, пакетом акцій) статутного фонду платника податку або управління найбільшою кількістю голосів у керівному органі такого платника податку або володіння часткою (паєм, пакетом акцій), не меншою 20 відсотків від статутного фонду платника податку.

Згідно зі ст. ст. 23, 41, 62 Закону України “Про господарські товариства” органом управління товариства з обмеженою відповідальністю є виконавчий орган - колегіальний (дирекція) або одноособовий (директор).

У періоді, що перевірявся, правовідносини за договором від 02.07.2007 року склались між Товариством з обмеженою відповідатьністю “Альянс-Омега-Трейд” та Приватним підприємством “Донмонтаж-2007”, засновником та керівником якого був ОСОБА_3 та який одночасно працював на посаді виконавчого директора ТОВ “Альянс-Омега Трейд” та на момент укладання договору виконував обов'язки директора товариства.

Таким чином, на час укладання договору ПП “Донмонтаж-2007” та ТОВ “Альянс-Омега-Трейд” перебували під спільним контролем ОСОБА_3, у зв'язку з чим вони вважаються пов'язаними особами.

Відповідно до пункту 3.1 статті 3 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до підпункту 7.4.2 пункту 7.4 статті 7 Закону витрати, понесені платником податку у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у пов'язаної особи визначаються виходячи із договірних цін, але не більших за звичайні ціни, що діяли на дату такого придбання.

Згідно з підпунктом 7.4.3 пункту 7.4 статті 7 Закону положення підпунктів 7.4.1, 7.4.2 поширюються також на операції з особами, які не є платниками податку, встановленого статтею 10 цього Закону, або сплачують податок на прибуток за іншими, ніж платник податку, ставками.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду.

Визначення звичайної ціни врегульовано пунктом 1.20 статті 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, відповідно до підпункту 1.20.1 якої, якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Відповідно до підпункту 1.20.2 п. 1.20 ст.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах.

Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована, при цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни.

Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низько ліквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.

Якщо товари (роботи, послуги), ідентичні (за їх відсутності - однорідні) товарам (роботам, послугам), стосовно яких визначається звичайна ціна, прилюдно пропонуються до продажу, або мають ціни, встановлені на організованому ринку цінних паперів, або мають біржову ціну (біржове котирування), визначення звичайної ціни у встановленому в абзаці першому цього підпункту порядку здійснюється із врахуванням таких факторів.

Проаналізувавши вищенаведені норми, суд зазначає, що звичайна ціна має визначатися на ідентичні товари та на момент продажу таких товарів.

Як встановлено судом, при визначенні звичайної ціни відповідачем використані, в тому числі, первинні документи щодо господарських операцій позивача, визначення рівня звичайних цін на послуги суборенди з урахуванням ідентичних договорів.

Оскільки підпунктом 1.20.10 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” податковому органу надане право застосовувати звичайні ціни, під час перевірки встановлений факт відносин позивача з пов'язаними особами, відповідач правомірно прийняв рішення про донарахування сум податків та застосування фінарсових санкцій та прийняв податкові повідомлення рішення, які оскаржувались.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач довів правомірність застосування “звичайної ціни” при визначені позивачу сум податкових зобов'язань та нарахування сум штрафних (фінансових) санкцій відповідно до пункту 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України.

За таких підстав апеляційний адміністративний суд вважає, що постанова суду прийнята при вірному застосуванні норм матеріального права, тому підстав для її скасування не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, ст. 11 Закону України “Про систему оподаткування”, Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств”, Законом України “Про податок на додану вартість”, Законом України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, ст. 2, ст. 9, ст. 71, ст. 72, ст. 160, ст. 167, ст. 195, ст. 196, п.1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 211, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Альянс-Омега-Трейд” на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01.12.2009 року у справі № 2а-14134/09/0570 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01.12.2009 року у справі № 2а-14134/09/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Альянс-Омега-Трейд” до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька про визнання недійсними податкового повідомлення рішення від 18.08.2009 року № 0002072340/0-22531/10/23-213 про визначення суми податкового зобовязання по податку на додану вартість в сумі 256252 грн. 50 коп., в тому числі основний платіж в сумі 170835 грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 85417 грн. 50 коп., та податкового повідомлення рішення від 18.08.2009 року № 0002062340/0-21532/10/23-213 про визначення суми податкового зобовязання по податку на прибуток в сумі 320310 грн. 93 коп., в тому числі основний платіж в сумі 213540 грн. 62 коп. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 106770 грн. 31 коп. залишити без змін.

Ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

У судовому засіданні 09.07.2010 року проголошений повний текст ухвали.

Головуючий І.В.Геращенко

Судді Т.Г.Арабей

Г.М.Міронова