Ухвала суду № 10929692, 29.06.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Качуріна Л.С.

Суддя-доповідач - Ляшенко Д.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2010 року справа №2а-21751/09/1270

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Ляшенка Д.В.

суддів: Колеснік Г.А., Ястребової Л. В.

при секретарі судового засідання: Агейченковій К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Прокурора Марківського району Луганської області та Просянської сільської ради на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2009 року у справі № 2а-21751/09/1270 за позовом Прокурора Марківського району Луганської області в інтересах держави в особі Просянської сільської ради до Старобільської митниці, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Старобільської міжрайонної державної податкової інспекції у Луганській області, Фінансового управління Старобільської районної державної адміністрації Луганській області, Біловодської міжрайонної державної податкової інспекції у Луганській області «про визнання дій юридичної особи неправомірними», -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2009 року Прокурор Марківського району Луганської області в інтересах держави в особі Просянської сільської ради звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Старобільської митниці про визнання дії юридичної особи неправомірними.

Ухвалами Луганського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2009 року за клопотанням представника відповідача до участі у справі залучено у якості третіх осіб на стороні відповідача Старобільську міжрайонну державну податкову інспекцію у Луганській області та Фінансове управління Старобільської районної державної адміністрації Луганській області. Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2009 року за клопотанням представника позивача до участі у справі залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Біловодську міжрайонну державну податкову інспекцію у Луганській області.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наказ Державної митної служби України № 417 від 20.05.2005 року «Про внесення змін до Наказу Держмитслужби від 05.04.2005 року № 244», відповідно до якого у зоні діяльності Старобільської митниці створений та підпорядкований митний пост «Просяне», який розташований на території Просянської сільської ради за адресою: Луганська область, Марківський район, с. Просяне, але митний орган в порушення Бюджетного кодексу України та вимог ст.16 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 року № 889-ІV не перераховує (не сплачує) податок з доходів фізичних осіб, утриманий з працівників, які працюють на митному посту «Просяне» до місцевого бюджету Просянської сільської ради, чим порушує інтереси держави.

Постановою від 11 грудня 2009 року Луганського окружного адміністративного суду у задоволені адміністративного позову відмовлено в повному обсязі за необґрунтованістю.

Прокурор Марківського району Луганської області та Просянська сільська рада вважаючи, що це судове рішення ухвалено з порушенням норм матеріального права, звернулися до суду з апеляційними скаргами, в яких просять скасувати постанову суду та прийняти нову постанову якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Особи, які беруть участь у справі за викликом до суду не прибули.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційних скарг, заперечення на апеляційні скарги, колегія суддів вважає апеляційні скарги необґрунтованими, а судове рішення таким, що підлягає залишенню без змін, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанціями встановлено наступне.

Відповідач юридична особа Старобільська митниця, зареєстрована Старобільською районної державної адміністрацією Луганської області 13.06.2005 року, реєстраційний номер № 13771020000000165, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України 33534224 від 06.06.2006 року, юридична адреса: 92700, Луганська область, Старобільський район, м. Старобільськ, вул. Рози Люксембург, 76, узято на облік Старобільською МДПІ в Луганській області 13.06.2005 року за номером № 888.

Старобільська митниця діє на підставі Положення про Старобільську митницю, затвердженого наказом Державної митної служби України від 30.05.2005 року № 443 (надалі Положення).

Згідно п.1.1. Положення Старобільська митниця є спеціально уповноваженим органом виконавчої влади в галузі митної справи, яка здійснює в межах своєї компетенції митну справу та безпосередньо забезпечує дотримання законодавства України з питань митної справи, справляння податків і зборів та виконання інших завдань, покладених на митну службу України.

Відповідно до п.1.2. Положення Старобільська митниця у своїй діяльності керується Конституцією України, Митним кодексом України, іншими законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, рішеннями колегії та наказами Державної митної служби України, а також цим Положенням.

Пунктом 1.6. Положення зазначено, що структура, гранична чисельність, штатний розпис і кошторис митниці погоджується начальником Старобільської митниці і затверджується Головою Державної митної служби України.

Згідно п.1.7. Положення місцем розташування Старобільської митниці є місто Старобільськ (юридична адреса: 92700, Луганська область, м. Старобільськ, вул. Рози Люксембург, 76) та зоною діяльності визначені: Біловодський, Білокуракинський, Кремінський, Марківський, Міловський, Новоайдарський, Попаснянський, Сватівський, Старобільський, Новопсковський, Троїцький райони й міста Лисичанськ, Рубіжне та Сєвєродонецьк Луганської області.

Відповідно п. 1.8. Положення Старобільська митниця є юридичною особою, має самостійний баланс, печатку із зображенням Державного Герба України зі своїм найменуванням та інші печатки, штампи, бланки, відповідні рахунки в територіальному відділенні казначейства та банку.

Згідно розділу 2 Положення основними завданнями Старобільської митниці є безпосереднє здійснення митної справи, контроль за додержанням юридичними особами та громадянами вимог законодавства України з питань митної справи в зоні її діяльності, та інші завдання, визначені чинним законодавством.

З матеріалів справи вбачається, що для здійснення основних завдань Старобільської митниці в структурі митниці згідно штатного розпису визначені винесені структурні підрозділи митні пости: «Сесеродонецьк», «Лисичанськ», «Лантратівка», «Танюшівка», «Просяне» та відділи митного оформлення у пунктах пропуску «Дьоміно-Олександрівка» та «Мілове» митного поста «Просяне», які розташовані на територіях різних територіальних громад Луганської області.

Позивач зазначив, що відповідно до ст. 2 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» № 889-І від 22.05.2003 року платниками податку з доходів фізичних осіб є резиденти, які отримують як доходи джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи та нерезиденти, які отримують доходи з джерелом їх походження з території України, вважає, що Старобільська митниця зобовязана сплачувати частину податку з доходів фізичних осіб, утриманого з працівників митного пункту «Просяне», який розташований на території Просянської сільської ради, у місцевий бюджет Просянської сільської ради. Також позивач посилається на те, що обовязки нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету відповідно до п. п. 8.1.1. п. 8.1. ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» покладено на податкового агента, який нараховує (сплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

З 1 січня 2004 року податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, яка його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду, тобто протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного періоду (податкового) місяця.

Порядок сплати (перерахування) податку до бюджету визначено ст. 16 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» і застосовується всіма юридичними особами, у тому числі такими, що мають філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, які розташовані на території іншої територіальної громади, ніж така юридична особа, а також відокремленими підрозділами юридичних осіб, яким в установленому порядку надано повноваження щодо нарахування, утримання і сплати (перерахування) до бюджету податку.

У звязку з цим, на думку позивача, юридична особа Старобільстка митниця має сплачувати у місцевий бюджет Просянської сільської ради податок з доходів фізичних осіб, що працюють у відокремленому підрозділі - митному пункті «Просяне», оскільки цей пункт розташований на території Просянської сільської ради.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції щодо того, що позивач не довів відповідність та обґрунтованість чинному законодавству своїх позовних вимог.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Стаття 86 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює право і обовязок суду оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному і повному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

У звязку з цим, завданням суду, як одного з різновидів державної влади в системі розподілу влад є вирішення спору про право, поновлення порушених субєктивних прав громадян і організацій, зміцнення законності в державі.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, виконання конституційного обовязку, передбаченого ст. 67 Конституції України, реалізується сплатою кожним податків та зборів відповідно з вимогами чинного законодавства.

Встановлення системи оподаткування, податків і зборів, їх розмірів та порядку сплати є виключно прерогативою закону. При унормуванні цих суспільних правовідносин законодавцем визначені механізми, які забезпечують належну сплату податків і зборів платником. Одним із способів такого забезпечення є інститут оподаткування, введений Законом України «Про систему оподаткування» №2151-ХІІ від 25.06.1991 року (надалі Закон №2151-ХІІ).

Зокрема, статтею 4 Закону № 2151-ХІІ визначено, що платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

Статтею 5 Закону 2151-ХІІ визначено, що облік платників податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється органами державної податкової служби та іншими державними органами відповідно до законодавства.

Взяття на облік юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців як платників податків, зборів (обов'язкових платежів) в органах державної податкової служби здійснюються на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», не пізніше наступного робочого дня з дня отримання зазначених відомостей органами державної податкової служби.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону №2151-ХІІ визначено, що платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Згідно п. 1.13 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» №889-І від 22.05.2003 року (надалі Закон №889-І) визначено, що податок з доходів фізичних осіб це плата фізичної особи за послуги, які надаються їй територіальною громадою, на території якої така фізична особа має податкову адресу або розташовано особу, що утримує цей податок згідно з цим Законом.

З матеріалів справи вбачається, що податковою адресою Старобільської митниці згідно Положення, затвердженого наказом Державної митної служби України від 30.05.2005 року № 443, є її юридична адреса: 92700, Луганська область, м. Старобільськ, вул. Рози Люксембург, 76.

Порядок сплати (перерахування) податку до бюджету передбачений статтею 16 Закону №889-І і застосовується всіма юридичними особами, в тому числі такими, що мають філії відділення, інші відокремлені підрозділи, які розташовані на території іншої територіальної громади, ніж сама юридична особа, а також відокремленими підрозділами юридичних осіб, яким в установленому порядку надано повноваження щодо нарахування, утримання і сплати (перерахування) до бюджету податку. Згідно з зазначеним порядком податок повинен зараховуватися до відповідного бюджету за місцезнаходженням юридичної особи та місцезнаходженням її підрозділів.

Згідно п. 1.13 ст. 1 Закону №889-І податкова адреса фізичної особи це місце постійного або переважного проживання платника податку, місце податкової реєстрації платника податку, визначене згідно з законодавством.

Відповідно до приписів ст. 64 Бюджетного кодексу України податок з доходів фізичних осіб, який сплачується юридичною особою (працедавцем), зараховується до відповідного місцевого бюджету за її місцезнаходженням та місцезнаходженням її підрозділів, уповноважених підрозділів в обсягах податку, нарахованого працівникам цих підрозділів.

Згідно ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Відповідно до ст. 95 Цивільного кодексу України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій.

Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи.

Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності.

Відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до єдиного державного реєстру.

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15.05.2003 року № 755 передбачено, що відомості про відокремлені підрозділи юридичної особи залучаються до її реєстраційної справи та включаються до Єдиного державного реєстру, а в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про відокремлені підрозділи юридичної особи: ідентифікаційний код юридичної особи; ідентифікаційний код філії, представництва; повне найменування відокремленого підрозділу; місцезнаходження відокремленого підрозділу; види діяльності відокремленого підрозділу.

Статтею 15 Митного кодексу України передбачено, що митниця є митним органом, який безпосередньо забезпечує виконання законодавства України з питань митної справи, справляння податків і зборів та виконання інших завдань, покладених на митну службу України.

Митниця є юридичною особою і здійснює свою діяльність відповідно до законодавства України та положення, яке затверджується наказом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи.

Митниця підпорядковується регіональній митниці та спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади в галузі митної справи або спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади в галузі митної справи безпосередньо.

Створення, реорганізація та ліквідація митниць здійснюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

Митниця діє в межах території, що визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

У складі митниці в пунктах пропуску через митний кордон України та на інших обєктах чи територіях із значним обсягом зовнішньоекономічних операцій можуть створюватися митні пости на правах структурного підрозділу митниці.

Керівник митниці призначається на посаду та звільняється з посади керівником спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи.

Таким чином, системний аналіз чинного законодавства України дає підстави для висновку, що згідно с.2 ст.15 Митного кодексу України Старобільська митниця є юридичною особою і здійснює свою діяльність відповідно до законодавства України та Положення, яке затверджено наказом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи Державної митної служби України. Старобільська митниця безпосередньо створена відповідно до наказів Державної митної служби України від 05.04.2005 року № 244 «Про зміну зон діяльності митниць та створення митного органу», від 09.06.2005 року № 508 «Про внесення змін до наказу Держмитслужби України від 05.04.2005 року № 244». Відповідно до зазначених наказів Старобільська митниця створена як нова юридична особа публічного права та субєкт господарювання.

Місцем розташування Старобільської митниці є м. Старобільськ з юридичною адресою: 92700, Луганська область, м. Старобільськ, вул. Рози Люксембург, 76.

Відповідно до покладених завдань зоною діяльності Старобільської митниці визначені: Біловодський, Білокуракинський, Кремінський, Марківський, Міловський, Новоайдарський, Попаснянський, Сватівський, Старобільський, Новопсковський, Троїцький райони й міста Лисичанськ, Рубіжне та Сєвєродонецьк Луганської області.

Крім того, з метою здійснення Старобільською митницею основних завдань в її структурі згідно штатного розпису визначені винесені структурні підрозділи митні пости: «Сесеродонецьк», «Лисичанськ», «Лантратівка», «Танюшівка», «Просяне» та відділи митного оформлення у пунктах пропуску «Дьоміно-Олександрівка» та «Мілове» митного поста «Просяне», які розташовані на територіях різних територіальних громад Луганської області, що відповідає приписам норми ст.15 Митного кодексу України.

В той же час, вказані структурні підрозділи Старобільської митниці не є відокремленими підрозділами, не включені до Єдиного державного реєстру підприємств, організацій і установ України, вони не мають відповідних розподільчих рахунків, відкритих у територіальних управліннях Державного казначейства України та зазначеним підрозділам не надано повноважень щодо нарахування, утримання і сплати (перерахування) до бюджету податків і зборів (обовязкових платежів).

Отже з наведеного можна дійти висновку, що фізичні особи працівники Старобільської митниці, у тому числі й ті, що працюють на посадах у винесених постах, зокрема на митному посту «Просяне», є найманими працівниками, а податковим агентом, який на підставі закону утримує і сплачує податок з доходів фізичних осіб, є Старобільська митниця, податковою адресою якої є м. Старобільськ, вул. Рози Люксембург, 76. Тому, Старобільська митниця утримує та сплачує (перераховує) податок з доходів фізичних осіб у відповідності до чинного законодавства й жодний законодавчий акт чи закон не зобовязує Старобільську митницю сплачувати частку цього податку до місцевого бюджету Просянської сільської ради.

Контроль за правильністю та своєчасністю сплати цього податку здійснює податковий орган за місцезнаходженням юридичної особи, тобто Старобільської митниці.

Таким чином, виходячи з вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови у задоволення позовних вимог у повному обсязі за необгрунтованістю.

На підставі викладеного, керуючись ст. 195-196, ст. 199, ст. 200, ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Прокурора Марківського району Луганської області та Просянської сільської ради на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2009 року у справі № 2а-21751/09/1270 за позовом Прокурора Марківського району Луганської області в інтересах держави в особі Просянської сільської ради до Старобільської митниці, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Старобільської міжрайонної державної податкової інспекції у Луганській області, Фінансового управління Старобільської районної державної адміністрації Луганській області, Біловодської міжрайонної державної податкової інспекції у Луганській області «про визнання дій юридичної особи неправомірними» залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали складені, підписані колегією суддів у нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 29 червня 2010 року.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Ухвала складена в повному обсязі та підписана колегією суддів 05 липня 2010 року.

Колегія суддів: