Ухвала суду № 10929591, 22.06.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Чернявська Т.І.

Суддя-доповідач - Ястребова Л.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2010 року справа №2а-443/10/1270

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Ястребової Л.В

Суддів: Ляшенка Д.В

Юрко І.В.

при секретарі Дровниковій К.В.

за участю:

представника позивача не з»явився

представника відповідача Шуст Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13 січня 2010 року по справі №2-а-443/10/1270 за позовом Приватного підприємства «Айленд» до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську, Головного управління Державного казначейства України у Луганській області про визнання протиправною бездіяльності щодо ненадання висновку та стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 91667,00 грн.,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 13 січня 2010 року адміністративний позов Приватного підприємства «Айленд» задоволено частково.

Визнана протиправною бездіяльність державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську щодо ненадання висновку про суми відшкодування податку на додану вартість приватному підприємству «Айленд».

Стягнуто з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «Айленд» бюджетну заборгованість з податку на додану вартість по податковій декларації за квітень 2009 року в сумі 29150,00 грн. (двадцять дев'ять тисяч сто п'ятдесят гривень нуль копійок).

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «Айленд» судові витрати зі сплати судового збору в сумі 923,47 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

В апеляційній скарзі представник Державної податкова інспекція в Жовтневому районі у м. Луганську просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права.

Представник Державної податкова інспекція в Жовтневому районі у м. Луганську в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав, та просив її задовольнити.

Інші сторони в судове засідання не з»явилися, про день слухання справи було повідомлено належним чином.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як встановлено судом першої та апеляційної інстанцій, що платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначає Закон України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість».

Згідно із статтею 1 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»:

-податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, визначена згідно з цим Законом (пункт 1.6);

-податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом (пункт 1.7);

-бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом (пункт 1.8).

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

-придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 5 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені пунктом 7.7 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість».

Згідно із підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а)бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б)залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (підпункт 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»). Платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів (підпункт 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»). Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій (підпункт 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР податок на додану вартість»). Протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету (підпункт 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03 квітні 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»).

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу (підпункт 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»).

Якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то у відповідності із підпунктом 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» такий податковий орган:

а)у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів; б)у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в)у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування. Як вбачається з матеріалів справи, на виконання вимог пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» та наказу Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09 липня 1997 року за № 250/2054, приватним підприємством «Айленд» до державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську подана податкова декларація з податку на додану вартість за квітень 2009 року, що зареєстрована у державній податковій інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську 20 травня 2009 року за № 30540. Відповідно до рядку 25 та 25.1 вказаної податкової декларації та розрахунку суми бюджетного відшкодування (додаток № 3 до декларації) позивачем була заявлена сума податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню на рахунок платника у банку, у розмірі 91667,00 грн. До вищезазначеної податкової декларації з податку на додану вартість приватне підприємство «Айленд» додало заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка зареєстрована у державній податковій інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську 20 травня 2009 року за № 30539. На виконання вимог підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» державною податковою інспекцією в Жовтневому районі у м. Луганську проведена позапланова виїзна перевірка приватного підприємства «Айленд» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за березень-квітень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось у період з 01 листопада 2008 року по 31 березня 2009 року, з 01 листопада 2008 року по 30 квітня 2009 року, за результатами якої складена довідка від 06 липня 2009 року № 518/23- 217/32418971. У довідці державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську від 06 липня 2009 року № 518/23-217/32418971 зазначено, що проведеною перевіркою підтверджено факт сплати на загальну суму 91667,00 грн. у попередньому податковому періоді (березень 2009 року) сум податку, які були включені до складу податкового кредиту у жовтні 2008 року та не брали участі у розрахунках бюджетного відшкодування і не погашали податкових зобов'язань. За результатами перевірки не встановлено взаємовідносин приватного підприємства «Айленд» з платниками, установчі документи, свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця, первинні та інші документи яких у судовому порядку визнані недійсними. За результатами перевірки не встановлено укладення суб'єктом господарювання нікчемних (недійсних) правочинів. За результатами перевірки неможливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування за квітень 2009 року у сумі 91667,00 грн., що пов'язано з неотриманням відповідей на запити стосовно основних постачальників. Доводи державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську щодо непідтвердження надходження сум податку на додану вартість до бюджету результатами зустрічних перевірок відповідно до наказу Державної податкової адміністрації України від 18 серпня 2005 року № 350 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість» суд не приймає на підставі того, що, по-перше, зазначений наказ Державної податкової адміністрації України не пройшов державної реєстрації в Міністерстві юстиції України відповідно до Указу Президента України від 03 жовтня 1992 року № 493/92 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» та Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року № 731, і тому не має юридичної сили, а по-друге, він суперечить нормам Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», оскільки останній не ставить право позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість у залежність від проведення зустрічних перевірок. Закон України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» не пов'язує право платника податку на відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість із закінченням перевірок до кінцевого виробника та фактом підтвердження сплати податку контрагентами позивача по всьому ланцюгу постачання, оскільки від'ємне значення податку на додану вартість є коштами платника податку, які він сплатив продавцям (постачальникам) товару (послуг) в ціні таких товарів (послуг). Закон: України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» встановлює умови та гарантії повернення цих коштів у вигляді обов'язку держави здійснити повернення коштів за результатами відповідного звітного періоду. Під час судового розгляду справи, Головним управлінням Державного казначействі України у Луганській області на підставі висновків державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську від 06 жовтня 2009 року № 1654 та № 1655 приватному підприємству «Айленд» на рахунок у банку відшкодовано 62517,00 грн. бюджетної заборгованості з податку на додану вартість по податковій декларації за квітень 2009 року (платіжні доручення від 27 жовтня 2009 року № 1604 на суму 38958,00 грн. та № 1605 на сум} 23559,00 грн. (арк. справи 113-116)). Невідшкодований залишок бюджетної заборгованості з податку на додану вартість по податковій декларації за квітень 2009 року на дату вирішення судової справи та прийняття судового рішення складає 29150,00 грн. За таких обставин, колегія суддів вважає, що судове рішення першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права і не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі. Враховуючи наведене та керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 статті 198, ст.ст.200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, - УХВАЛИЛА: Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську залишити без задоволення. Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13 січня 2010 року по справі №2-а-443/10/1270 за позовом Приватного підприємства «Айленд» до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську, Головного управління Державного казначейства України у Луганській області про визнання протиправною бездіяльності щодо ненадання висновку та стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 91667,00 грн. залишити без змін. Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. В повному обсязі ухвалу складено 25 червня 2010 року. Колегія суддів -