Рішення № 109295089, 23.02.2023, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/105/23 Провадження № 2/304/129/2023

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2023 рокум. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Чепурнова В. О.,

з участю секретаря судового засідання - Галас А.Ю.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №304/105/23 за позовом заступника керівника Ужгородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Управління соціального захисту населення Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

заступник керівника Ужгородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Управління соціального захисту населення Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області звернувся з позовом до гр. ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, який мотивує тим, що 18.05.2017 обвинувачена ОСОБА_1 з метою незаконного збагачення, переслідуючи корисливий мотив, знаючи, що не має права на отримання допомоги як одинока мати, умисно внесла до заяви № 2542 від 18.05.2017 «Про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг» неправдиві відомості як підставу для нарахування такої соціальної допомоги, приховавши інформацію про постійне проживання з батьком дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - ОСОБА_3 , внаслідок чого в період із травня по червень 2017 року незаконно отримала соціальну допомогу в сумі 2 608,88 грн. Крім того, такі самі дії з метою отримання державної соціальної допомоги як одинокій матері були вчинені обвинуваченою ОСОБА_1 повторно, шляхом заповнення та подання до Управління соціального захисту населення Перечинської районної державної адміністрації заяв № 3189 від 13.07.2017, № 282 від 22.01.2018, № 3092 від 16.07.2018, № 139 від 16.01.2019, № 2358 від 16.07.2019 та № 186 від 20.01.2020, внаслідок чого в період з липня 2017 року по березень 2020 року вона незаконно отримала соціальну допомогу як одинока мати на загальну суму 65 075,70 грн, чим спричинила державі збитки на вказану суму, за що кримінальна відповідальність передбачена ч. 2 ст. 190 КК України. ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1 та 2 ст. 190 КК України. Слідчим відділенням відділення поліції Ужгородського районного управління поліції ГУ НП в Закарпатській області за даним фактом 05.03.2020 внесено відомості про кримінальне правопорушення № 12020070130000107, за результатами розслідування якого стосовно ОСОБА_1 за ч. ч. 1 та 2 ст. 190 КК України надіслано обвинувальний акт до Перечинського районного суду Закарпатської області для розгляду по суті у порядку ст. 291 КПК України. Вироком Перечинського районного суду від 28.04.2021 у справі № 304/486/20 затверджено угоду про визнання винуватості, обвинувачену ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1 та 2 ст. 190 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на два роки із застосуванням на підставі ст. 75 КК України іспитового терміну на один рік. Зазначений вирок набрав законної сили та в апеляційному порядку не оскаржувався. Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлявся, а в добровільному порядку ОСОБА_1 не відшкодувала завдані збитки. Завдана вказаним кримінальним правопорушенням шкода в розмірі 67684,58 грн., встановленому вироком Перечинського районного суду Закарпатської області від 28.04.2021 року у справі №304/486/20, згідно з листом Управління соціального захисту населення Ужгородської районної державної адміністрації на даний час засудженою не відшкодована. На підставі вищенаведеного просить суд позов задовольнити.

У судове засідання прокурор не з`явився, однак подав суду заяву, в якій просив розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив такі задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 подала суду заяву, в якій залишила вирішення позову на розсуд суду та просила розглянути справу без її участі.

Представник Управління соціального захисту Ужгородської районної військової адміністрації Костик В.І. подала суду заяву, в якій позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові матеріали справи та подані учасниками заяви, суд прийшов до такого висновку.

Судом встановлено, що 18 травня 2017 року обвинувачена гр. ОСОБА_1 з метою незаконного збагачення, переслідуючи корисливий мотив, знаючи, що не має права на отримання допомоги як одинока мати, умисно внесла до заяви № 2542 від 18.05.2017 «Про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг» неправдиві відомості як підставу для нарахування такої соціальної допомоги, приховавши інформацію про постійне проживання з батьком дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , внаслідок чого в період із травня по червень 2017 року незаконно отримала соціальну допомогу в сумі 2 608,88 грн.

Крім того встановлено, такі самі дії з метою отримання державної соціальної допомоги як одинокій матері були вчинені обвинуваченою ОСОБА_1 повторно, шляхом заповнення та подання до Управління соціального захисту населення Перечинської районної державної адміністрації заяв № 3189 від 13.07.2017, № 282 від 22.01.2018 року, № 3092 від 16.07.2018 року, № 139 від 16.01.2019 року, № 2358 від 16.07.2019 року та № 186 від 20.01.2020 року, внаслідок чого в період з липня 2017 року по березень 2020 року вона незаконно отримала соціальну допомогу як одинока мати на загальну суму 65 075,70 грн, чим спричинила державі збитки на вказану суму, за що кримінальна відповідальність передбачена ч. 2 ст. 190 КК України.

Встановлено, що слідчим відділенням відділення поліції Ужгородського районного управління поліції ГУ НП в Закарпатській області за даним фактом 05.03.2020 року внесено відомості про кримінальне правопорушення № 12020070130000107, за результатами розслідування якого стосовно відповідачці ОСОБА_1 за ч. ч. 1 та 2 ст. 190 КК України надіслано обвинувальний акт до Перечинського районного суду Закарпатської області для розгляду по суті у порядку ст. 291 КПК України.

Судом встановлено, що вироком Перечинського районного суду Закарпатської області від 28.04.2021 року у справі № 304/486/20 затверджено угоду про визнання винуватості, обвинувачену ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1 та 2 ст. 190 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на два роки із застосуванням на підставі ст. 75 КК України іспитового терміну на один рік. Зазначений вирок набрав законної сили та в апеляційному порядку не оскаржувався.

Згідно з частиною 6 статті 82 ЦПК України, вирок суду, який набрав законної сили, обов`язковий для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої його ухвалено лише в питанні, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Судом встановлено, що цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлявся, а в добровільному порядку відповідачка гр. ОСОБА_1 не відшкодувала завдані збитки. Завдана вказаним кримінальним правопорушенням шкода в розмірі 67 684,58 грн, встановленому вироком Перечинського районного суду Закарпатської області від 28.04.2021 року у справі № 304/486/20, згідно з листом Управління соціального захисту населення Ужгородської районної державної адміністрації на даний час засудженою не відшкодована.

Положення частини 4 статті 41 Конституції України, яке кореспондує вимогам частини 1 статті 321 Цивільного кодексу України, говорить про те, що право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у здійсненні свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

У відповідності до статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Норма частини 1 статті 170 даного Кодексу закріплює, що держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановлені законом.

Відповідно до частини 1 статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частиною 6 статті 82 ЦПК України, вирок суду, який набрав законної сили, обов`язковий для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої його ухвалено лише в питанні, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Також згідно зі статтею 22 Закону України «Про державну допомогу сім`ям із дітьми» одержувачі державної допомоги зобов`язані повідомляти органи, що призначають і здійснюють виплату державної допомоги, про зміну всіх обставин, що впливають на виплату допомоги. Суми державної допомоги, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку громадян (у результаті подання документів із свідомо неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміни у складі сім`ї, приховування обставин, що впливають на виплату державної допомоги тощо), стягуються згідно з законом.

Отже, враховуючи вищевказані обставини суд дійшов висновку, що наявні всі правові підстави для стягнення із гр. ОСОБА_1 коштів в розмірі 67 684,58 грн.

Згідно із частиною 3 статті 128 КПК України, цивільний позов в інтересах держави пред`являється прокурором. Особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

Статтею 131-1 Конституції України передбачено, що на прокуратуру покладено функцію представництва інтересів держави в суді у випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до частини 3 статті 56 Цивільного процесуального кодексу України, з метою представництва інтересів держави в суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом інших осіб, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до статті 23 Закону України «Про прокуратуру», підставою представництва прокурором у суді інтересів держави є нездійснення або неналежним чином здійснення захисту інтересів держави органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з положеннями частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру», підставою представництва прокурором у суді інтересів держави є нездійснення або неналежним чином здійснення захисту інтересів держави органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

За рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 №3р-п/99 визначено, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин і в їх основі є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Враховуючи те, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор, його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, відповідно до якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Статтею 11 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям» передбачено, що покриття витрат на виплату державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям здійснюється за рахунок субвенцій з державного бюджету до місцевих бюджетів.

Всі види державної допомоги сім`ям з дітьми, крім допомоги у зв`язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 цього Закону, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновлювачів, опікуна, піклувальника), згідно із положеннями статті 5 Закону України «Про державну допомогу сім`ям із дітьми». Статтею 21 цього ж Закону, органи, що призначають і здійснюють виплату державної допомоги сім`ям з дітьми, мають право у разі потреби перевіряти обґрунтованість видачі та достовірність відповідних документів, поданих для призначення допомоги. А підприємства, установи та організації несуть відповідальність за шкоду, заподіяну сім`ям з дітьми або державі внаслідок несвоєчасної видачі документів або видачі недостовірних даних, і відшкодовують її в установленому законом порядку.

Стаття 16 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» передбачає, що місцевим державним адміністраціям, в межах, визначених Конституцією і законами України, надано право здійснювати на відповідних територіях державний контроль за станом фінансової дисципліни, обліку та звітності, виконанням державних контрактів і зобов`язань перед бюджетом, належним і своєчасним відшкодуванням шкоди, заподіяної державі.

У спорах щодо відшкодування збитків, завданих державі належним органом виступає Управління соціального захисту Ужгородської районної військової адміністрації Закарпатської області.

Суд дійшов висновку, що збитки, які з вини ОСОБА_1 заподіяні державі, негативно впливають на фінансування інших бюджетних програм, внаслідок чого порушуються інтереси держави у сфері дотримання прав і свобод людини і громадянина та в галузі соціального і забезпечення пов`язаних з ними державних гарантій, що і є підставою для звернення прокурором в межах своєї компетенції до суду на захист державних інтересів.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що відповідає положенням ч. 1 ст. 141 ЦПК України.

Оскільки у порядку п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» прокурор звільнений від сплати судового збору, тому такий у розмірі 1 073,60 грн підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Керуючись статтями 8, 19, 41, 131-1 Конституції України, статтями 167, 170, 1166, 1212 Цивільного кодексу України, статтями 4, 8, 19, 27, 56, 57, 82, 120, 175 ЦПК України, статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», статтею 128 КПК України, суд,

У Х В А Л И В :

позов заступника керівника Ужгородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Управління соціального захисту населення Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення - задовольнити повністю.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , інші засоби зв`язку невідомі), на користь держави в особі Управління соціального захисту населення Ужгородської районної військової адміністрації Закарпатської області (код ЄДРПОУ 03192951, Банк: Державна казначейська служба України, м. Київ, розрахунковий рахунок НОМЕР_1 ) матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок вчинення кримінального правопорушення у сумі 67 684 (шістдесят сім тисяч шістсот вісімдесят чотири) грн 58 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 1 073 (одна тисяча сімдесят три) грн 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Позивач: заступник керівника Ужгородської окружної прокуратури, ЄДРПОУ 02909967; місцезнаходження: вул. Небесної сотні, 6, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000.

Позивач: Управління соціального захисту населення Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області, ЄДРПОУ: 03192951; місцезнаходження: вул. Минайська, 40, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000.

Відповідач: ОСОБА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 .

Головуючий: Чепурнов В. О.